Редакція UWEC Work Group
Великі енергетичні об’єкти України (такі як ГЕС та АЕС) знову ставляться РФ під удар, щоб посіяти паніку. Це, як ми пояснювали раніше, вказує на системні ризики, пов’язані зі створенням та використанням великих небезпечних енергооб’єктів, таких як Запорізька АЕС або ДніпроГЕС.
По Запоріжжю вранці 22 березня було випущено безліч ракет, за різними оцінками від двох до восьми попадань довелося по Дніпровській ГЕС.
Судячи зі знімків, опублікованих в мережі, прямо на греблі було знищено тролейбус з людьми, які їхали на роботу і нічого не підозрювали. Вічна пам’ять безневинним жертвам російської агресії…
Горить машинна зала, де є ємності з технічними маслами та іншими горючими рідинами. Ймовірно, пошкоджено силове обладнання. Можливо, також горять та зруйновані трансформатори. У зв’язку з цим спостерігається забруднення Дніпра оліями та нафтопродуктами, які використовуються на ГЕС.
Керівник Укргідроенерго Ігор Сирота сказав, що виведено з ладу обидві машинні зали Дніпровських ГЕС (№1 і №2), при цьому у машинної зали ГЕС-2 пошкоджено основу, що вимагатиме тривалого ремонту. Вся вода, яка раніше йшла через турбіни, скидатиметься вхолосту без вироблення енергії. Ризику прориву греблі немає.
Справді, істотне пошкодження самої греблі є вкрай малоймовірним через її масивність. Добре відомо, що багаторазові обстріли не змогли суттєво пошкодити Каховську ГЕС (обстрілами вдалося пошкодити лише шлюз) і вона була підірвана зсередини російськими військами, які відступали. Великі греблі СРСР будувалися з урахуванням загрози навіть ядерної атаки.
У вкрай малоймовірному випадку неконтрольованого суттєвого збільшення скиду води через греблю, надмірну воду прийме величезна порожня ємність колишнього Каховського водосховища. За справедливим зауваженням екологічної експертки Наталії Гозак, ємність всього водосховища ДніпроГЕС складає 3.3 км3 і вся ця вода може багаторазово вміститись в осушеній чаші Каховки (ємністю 18 км3).
Тому за жодного сценарію затоплення не загрожує ані Запорізькій АЕС, ані населеним пунктам на берегах колишнього водосховища. Є лише невелика ймовірність того, що виникне загроза підтоплення південних мікрорайонів міста Запоріжжя безпосередньо нижче за греблю.
Посилення ризиків для ЗАЕС внаслідок російської атаки пов’язане не з перспективами і й раніше.
Російська пропаганда почала активно поширювати страхи про «цунамі та атомний апокаліпсис при прориві ДніпроГЕС» ще за 17 годин до атаки. Продовжує поширювати і зараз, після атаки. Тобто це планомірно спланована акція залякування, де гіпотетичний прорив ГЕС та «можливе» пошкодження АЕС використовують як основний спосіб, щоб посіяти паніку. Загроза руйнування греблі ГЕС виступає як потужна психологічна зброя, спрямована проти беззахисного населення.
Потужності ДніпроГЕС дуже корисні для збільшення маневреності енергосистеми України, але не є критичними для її функціонування загалом, особливо після підключення до загальноєвропейської системи. Атака на енергосистему країни, можливо, призведе до локальних блекаутів, але не стане критичною, оскільки вже настала весна і загрози замерзання міст немає.
Європейськими банками вже виділено суттєві кошти на оперативний ремонт та модернізацію як ДніпроГЕС (200 мільйонів євро від Європейського банку реконструкції та розвитку ) так і решти Дніпровського каскаду (130 мільйонів Євро від Європейського інвестиційного банку). Є аналогічні лінії фінансування для відновлення ТЕЦ та ЛЕП. Тому ми сподіваємося, що сьогоднішня атака не має призвести до тривалого зниження працездатності енергосистеми.
Росія розраховує на те, що її удари матимуть потужний психологічний тиск на населення України, але знаючи дійсний стан справ і розуміючи в чому засоби вирішення створених атакою проблем, не слід піддаватися паніці.
Джерело головного зображення: фото Д. Шмигаля
