Олексій Василюк
5 липня 2025 року в степах Чорноморського біосферного заповідника спалахнула масштабна пожежа. Уперше за три роки окупації згоріла й ділянка “Ягорлицький Кут” — єдина материкова частина заповідника, якій до цього дивом вдавалося уникати вогню. Водночас горіла також центральна, найцінніша Івано-Рибальчанська ділянка.
Кількома днями раніше окупаційна адміністрація офіційно оголосила про створення “Федеральної державної бюджетної установи „Черноморский заповедник“ — “російського” аналога української природоохоронної установи, яка понад століття опікувалась заповідником. Першою подією в біографії новоствореної “адміністрації” став… знищений вогнем степ.
Пожежа у “Ягорлицькому Куті”
Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році вогонь неодноразово охоплював материкові частини Чорноморського біосферного заповідника. Всі, крім однієї: ділянка “Ягорлицький Кут” залишалась неушкодженою, попри кілька незначних локальних загорянь.
| Заснований в 1927 році, Чорноморський біосферний заповідник складається з материкових територій, 20 островів і двох заток — Тендрівської та Ягорлицького Кута. Заповідна територія, що охороняє степи, водно-болотні угіддя та ліси, які мають високу природоохоронну цінність, є важливим місцем зупинки під час перельоту та розмноження для понад 300 видів птахів.Заповідник розташований на територіях Херсонської та Миколаївської областей, які з 2022 року окупована Росією. Ділянка “Ягорлицький Кут” є однією з найцінніших у Чорноморському біосферному заповіднику. Вона охоплює унікальний масив незайманого причорноморського степу, що зберігся без розораності, з випасом, який припинився ще у 1980-х роках. Степ тут відзначається великою площинністю, цілісністю і надзвичайною природною мозаїкою — від сухих піщаних ділянок до понижених солонцюватих западин. Саме тут мешкають рідкісні степові види птахів. Через свою віддаленість і ізоляцію “Кут” довго залишався найменш порушеною частиною заповідника — саме тому пожежа тут є винятковою і надзвичайно загрозливою подією. Дані про моніторинг птахів на цій ділянці опубліковані у відкритому доступі. |
Цього літа її вберегти не вдалося. Пожежа тривала щонайменше дві доби, охопивши значну площу сухого степу.
Вогонь вирував і на Івано-Рибальчанській ділянці — найстарішій та найціннішій території ЧБЗ, створеній ще 1927 року. Обидві пожежі дивовижним чином співпали з формальним початком “російської” адміністрації заповідника.
У заповіднику три роки чекали на контрнаступ українських військ
Хоча Чорноморський заповідник був окупований у перші години повномасштабного вторгнення (лютий 2022), власну адміністрацію окупанти тут створили лише у червні 2025 року — через понад три роки. Це значно пізніше, ніж в аналогічному випадку з заповідником «Асканія-Нова», де росіяни почали «господарювати» вже у 2023 році.
Читати детальніше:
Із самого початку війни зв’язок із Чорноморським заповідником практично відсутній. Частина працівників, включно з представниками адміністрації, потрапили в полон або зникли безвісти. Поступово російські ЗМІ почали видавати демонстративні репортажі про те, що заповідник працює.
Але в реальності, заповідник розташований безпосередньо навпроти міста Очакова, біля лінії умовного морського контрнаступу. Тому, окупанти звели поряд із його територією щільну систему оборонних укріплень — траншеї, окопи, вогневі позиції. Їхнє розташування можна побачити на супутникових знімках.
В результаті, околиці заповідника стали дуже мілітаризованими, і, вірогідно, росіяни не планували затримуватись тут так довго. Відповідно, навіть для “галочки” приєднувати до своїх “активів” заповідник не поспішали.
ЮНЕСКО змінює акценти
Чорноморський біосферний заповідник — один із перших заповідників у світі, який отримав статус біосферного. Він був включений до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО у 1979 році, разом з першими вісьмома радянськими заповідниками, і одним із першої сотні об’єктів у світі загалом. Цей статус підтверджує його унікальну природну цінність не лише в національному, а й у глобальному масштабі. Тож і ЮНЕСКО цікавиться долею підзвітних йому заповідників.
Відомо, що росія дедалі більше ізолюється у міжнародній природоохоронній спільноті. Через агресію в Україні низка ключових природоохоронних організацій та конвенцій обмежили або припинили участь росії у своїх структурах. Ці рішення віддзеркалюють широку міжнародну відповідь на агресію.
В недавньому минулому звучали і пропозиції виключення росії з ЮНЕСКО.
Варто допускати, що саме перед наміченою сесією Комітету Всесвітньої спадщини (World Heritage Committee) ЮНЕСКО, що відбулася в Парижі 6–16 липня 2025 року, окупанти таки вирішили показати, що “піклуються” про біосферні заповідники.
В час, коли росію виключають з різноманітних конференцій або їхніх керівних органів, це засідання може виглядати для росії певним “шансом” легітимізувати себе на окупованих територіях.
Межі заповідника: претензія на анексію ще однієї області України
Виступаючи 1 липня 2025 р. на круглому столі “Розвиток мережі охоронюваних природних територій Росії: проблеми та виклики” в Громадській палаті РФ заступник начальника Департамента заповідної справи Мінприроди РФ Артур Чертов хитромудро відповів на делікатне питання чому так мало природоохоронних територій створює зараз безкрайня Російська Федерація. Чиновник, зокрема, похвалився, що “...буквально минулого тижня було створено заповідник Чорноморський на Херсонщині та частково на Миколаївщині”. Далі він почав переконувати експертів, які зібралися, що в планах на найближчу п’ятирічку створення ще 20 природоохоронних об’єктів, з яких половина – на “нових територіях”. Тобто це давно існуючі в Україні природно-заповідні об’єкти, які потрапили в окупацію. Цікаво, що Чорноморський тепер був створений “на виріст” – частково на території Миколаївської області, яка навіть за кривими сучасними “законами” росії відноситься до України.
В умовах, коли доступу до заповідника в окупації немає, треба бути уважними читачами навіть тих небагатьох документів, які можуть дати хоч якусь інформацію про ситуацію щодо стану довкілля там. Наприклад, цю інформацію можна почерпнути навіть з постанови про створення російського “клону” заповідника. У цій постанові зазначено, що площа заповідника складає 109 131 га. Всупереч звичаю, координати меж “нової” природоохоронної території до виданої постанови не додані. Для порівняння: офіційна площа Чорноморського біосферного заповідника — 109 254 га. Тобто вже на старті окупаційна адміністрація “втратила” 123 гектари, і що саме з ними сталося – невідомо.
Чи були вони “виключені” через військові об’єкти? Чи, можливо, передані під інше “господарське” використання? Відповіді немає, але тенденція вже знайома: у випадку “Асканії-Нова” окупаційна влада також “перерахувала” площі на свою користь.
Отож незабаром після створення російського клону “заповідника”, вигоріли найцінніші його ділянки; втрата 120 гектарів задекларована в офіційному документі; створення установи відбулося на тлі зникнення або полону українських працівників заповідника. Це реальність. Але в російській пресі про це, звісно, немає інформації і відбувається чергова спроба створити картинку для світової спільноти.
Джерело головного зображення: Yu Moskalenko CC-BY-SA-4.0
