Категорія: Дайджест

Україна може зробити природу ключовим елементом національної безпеки через скоординовані дії держави та суспільства. Екологічні ризики необхідно включити до стратегій національної безпеки та розглядати на рівні з військовими загрозами. Створення спільних команд експертів у межах Ради національної безпеки і оборони дозволить оперативно реагувати на забруднення довкілля та екологічні катастрофи. Громадяни можуть підтримати це, документуючи екологічну…

Read More “Як Україна може інтегрувати екологічну безпеку в стратегію національної оборони” »

Ізраїль демонструє, як екологічна безпека може бути інтегрована в національну оборону та дипломатію. Кліматичні ризики розглядаються як мультиплікатори загроз, що впливають на воду, продовольство, міграцію та регіональну стабільність. Національний план адаптації Ізраїлю включає кліматичні ризики до оборонних оцінок і передбачає значне фінансування для моніторингу та розвитку стійкої інфраструктури. Передовий екологічний моніторинг використовує супутникові дані, датчики…

Read More “Екологічна безпека на Близькому Сході: уроки з Ізраїлю, Палестини та Лівану” »

Східні регіони країни, які зараз перебувають під російською окупацією, є переважно промисловими зонами. Тим часом, південні простори Криму та Херсонщини історично відігравали центральну роль у сільському господарстві, ботаніці та біорізноманітті. Хоча Україна займає менше 6% суходолу Європи, вона є домівкою для близько 35% біорізноманіття континенту. Багато рідкісних та ендемічних видів країни знаходяться в степовій зоні…

Read More “Окуповані сільськогосподарські угіддя та біорізноманіття в Україні під загрозою” »

Екологічна безпека об’єднує чисте повітря, безпечну воду, родючі ґрунти та громадське здоров’я з виживанням суспільства. Українське законодавство визначає її як запобігання погіршенню стану довкілля та загрозам для здоров’я людей через дії держави, бізнесу й громадян. Повномасштабне вторгнення Росії вивело питання екологічної безпеки України на новий рівень. Вибухи, пожежі, заміновані поля, підрив гребель і різні види…

Read More “Екологічна безпека в Україні: війна, екоцид та відновлення” »

Водно-болотні угіддя підтримують біорізноманіття, регулюють водний баланс та пом’якшують наслідки зміни клімату. Вони накопичують вуглець, поповнюють запаси ґрунтових вод і зменшують ризики повеней. Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя та екологічні рамки ЄС визнають їхні екосистемні послуги. Війна змінила підходи до оборони в Європі. Сьогодні Латвія вже відновлює торфовища як природні військові бар’єри. Подібні ініціативи обговорюють…

Read More “Водно-болотні угіддя як природний захист: як Ірпінські болота зупинили російські танки” »

2024 рік став найспекотнішим за 176 років спостережень: тоді середня температура повітря біля поверхні Землі вперше перевищила доіндустріальний рівень (середню температуру 1850–1900 років) більш ніж на 1,5°C і досягла 15,1°C. 2025-й виявився трохи холоднішим (на 0,13°C), однак він продовжує негативний тренд зростання вмісту парникових газів в атмосфері. Січень 2025 року став найспекотнішим січнем за всю…

Read More “Вихід США з кліматичних інституцій на тлі рекордного глобального потепління” »

Зона бойових дій — це не лише руїни, а й поля, усіяні вирвами від вибухів. Сільськогосподарські угіддя України під час війни У 2022 році UWEC — організація, що об’єднує екологів та екоактивістів із Росії, України, Білорусі, Німеччини та США — проаналізувала космічний знімок орного поля поблизу міста Ізюм у Харківській області. На ньому нарахували 2…

Read More “Як бойові дії руйнують сільгоспугіддя та дику природу України” »

Незалежно від того, яке рішення буде ухвалено – відновлювати зруйновані міста, чи будувати нові – неминуче постануть два питання: що робити з руїнами і наскільки небезпечними вони є для довкілля? Азбест у будівельному смітті У 2017 році доктор технічних наук Геннадій Дрозд, професор Луганського державного університету, досліджував можливості переробки та утилізації будівельних відходів, які виникли…

Read More “Токсичні руїни міст України: азбест, шахти та хімічна спадщина” »

Історія погано вчить людей. Трагедії забуваються, владолюбство і ненависть беруть верх. А потім знову постають старі питання. Про відновлення зруйнованих міст людство вже замислювалося. Щоб відбудувати Сталінград, знадобилося 10 років, Варшаву — 21 рік, а в Дрездені останню зруйновану будівлю — Фрауенкірхе — відреставрували лише в 2005-му. Але тоді Радянський Союз отримував репарації від Німеччини,…

Read More “Зруйновані міста України: відновлювати чи будувати заново?” »

Всесвітній конгрес Міжнародного союза охорони природи відбувся 9–15 жовтня 2025 року в Абу-Дабі. Засновані в 1948 році, МСОП об’єднує понад 1400 членів із більш ніж 170 країн світу. Його місія включає захист біорізноманіття, боротьбу зі зміною клімату, охорону природних територій та глобальну екологічну політику. IUCN також є засновником Червоного списку видів, що перебувають під загрозою…

Read More “Всесвітній конгрес IUCN 2025: Україна формує глобальний діалог з охорони природи” »