Інтерв’ю з експерткою Марією Дячук, спеціалісткою відділу екологізації промисловості Центру екологічних ініціатив Екодія (Ecoaction).
Хорошим знаком є те, що, незважаючи на військове вторгнення Росії, що триває, про відновлення України вже починають говорити як на національному, так і на міжнародному рівні. Так, 4-5 липня в Лугано пройде конференція Ukraine Recovery Conference, на якій обговорюватимуться перспективи та напрями відновлення країни. Безумовно важливо, щоб це відновлення відповідало принципам сталого розвитку та високим екологічним стандартам.
Ми поговорили з експерткою Марією Дячук із Центру екологічних ініціатив Екодія про те, як може розвиватися цей процес і хто має відіграти у ньому ключову роль.
Для довідки. Екодія (Ecoaction) – громадська організація, основною метою якої є об’єднання експертів та активістів навколо ідеї захисту навколишнього середовища за допомогою впливу громадськості на прийняття рішень. Організація прагне розвивати екосвідомість в українському громадянському суспільстві, підтримувати проекти з відновлюваної енергетики, енергоефективності, порушувати питання адаптації до зміни клімату. Проводить кампанії за чисте повітря для всіх, розвиток сталого транспорту та сільського господарства. Є членом Climate Action Network Europe, CAN EECCA, CEE Bankwatch Network, Coalition on Human Rights in Development, INFORSE Europe, Land Matrix, Transport and Environment, Nuclear Transparency Watch та інших міжнародних мереж та організацій.
– Маріє, розкажіть про вашу роль в організації та як Екодія сьогодні займається аналізом екологічних наслідків війни в Україні?
– Я працюю в організації вже третій рік. У відділі екологізації промисловості ми аналізуємо та пропонуємо найбільш стійкі практики. Наприклад, у сільському господарстві, а також в інших галузях промисловості, які негативно впливають на якість повітря, водні ресурси.
Після початку війни наша робота в організації розділилася на три основні напрямки:
По-перше, ми збираємо інформацію про потенційний та актуальний негативний вплив військового вторгнення Росії на навколишнє середовище. Це можуть бути удари по нафтобазах, руйнування очисних споруд, руйнування промислових об’єктів, що має наслідки для екосистем, впливає на якість повітря, водні та земельні ресурси.
Зібрану інформацію ми розміщуємо на сайті у вигляді інтерактивної карти. Основним джерелом даних для нас є перевірена інформація з медіа, офіційні заяви державних органів України, наприклад, як військові обласні адміністрації або державна екологічна інспекція.
Звичайно, акцент робиться насамперед на великомасштабні наслідки. Зібрати та уявити весь негативний вплив вторгнення Росії на навколишнє середовище України неможливо. Сьогодні у нашій базі понад триста випадків впливу воєнних дій для екології.
По-друге, мої колеги з відділу енергетики поширюють ідею введення ембарго на постачання викопного палива з Росії. Вони спілкуються з міжнародними ЗМІ та організаціями щодо відмови від викопного палива. Зокрема, в рамках проекту «Stand with Ukraine. End global fossil fuel addiction that feeds Putin’s war machine». Нещодавно представили ще одну петицію-звернення до 100 днів з початку війни. Наша організація намагається розповісти, чому відмова від викопного палива не тільки потрібна, а й чому вона можлива.
По-третє, ми беремо участь у обговоренні процесів відновлення України. Намагаємося вплинути на те, щоб вони відповідали і принципам сталого розвитку, і глобальній кліматичній політиці, а також співвідносились програмами з відновлюваної енергетики та енергоефективності.
Наша мета зробити так, щоб відновлення України не руйнувало навколишнє середовище, а навпаки сприяло досягненню вуглецевої нейтральності, сприятливо впливало на розвиток екосистем та біорізноманіття.
Ми намагаємося поширити ідею зеленого та сталого розвитку в Україні, зробити цей процес прозорим, щоб до нього могли підключитись громадянські ініціативи та інші організації.
– Чи можете навести інші приклади ініціатив — організацій, які займаються збиранням інформації про негативний вплив вторгнення на навколишнє середовище?
– Таких ініціатив досить багато. Наприклад, Екозагроза – це офіційний проект Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Він збирає інформацію про злочини проти довкілля. Зокрема, дані про негативний вплив техніки окупантів (обсяги викидів в атмосферу), кількість лісових пожеж, інформацію про забруднення повітря, ґрунтових вод.
Також можна зазначити Оперативний штаб при державній інспекції України. Він переважно займається розробкою методик збору та аналізу даних про негативний вплив вторгнення на навколишнє середовище, що дозволить у майбутньому використовувати їх у міжнародних судових процесах.
– Сьогодні багато говорять про «зелене» відновлення України. Можете розповісти, що це за процеси і як вони реалізовуватимуться?
– Так, ми дуже раді, що наш уряд заявив саме про «зелене» відновлення країни. Сьогодні про це багато говорять. Зокрема, про те, що відновлення України відповідатиме Зеленому європейському курсу (Green Deal). І ми сподіваємося, що слова не розходитимуться зі справою.
Ми в Екодії сприймаємо «зелене відновлення» як стійкий процес із використанням сучасних практик та технологій, які дозволяють зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. Наприклад, скоротити викиди в атмосферу, позбутися токсичної дії на водні та земельні ресурси.
Наша позиція така, що країна в будь-якому разі рухається у бік Євросоюзу, а тому виклики та цілі досягнення вуглецевої нейтральності постануть і перед нами. Отже, ми не тільки можемо, але й зобов’язані включити їх у розробку планів відновлення країни. Ми щиро віримо, що Україна обере саме цей шлях розвитку, оскільки ніхто не хоче повертатися до застарілих радянських методів, які вкрай негативно впливали на навколишнє середовище. Тим більше за часів, коли настільки гостро постає питання адаптації до зміни клімату.
– Скажіть, які проекти та напрямки “зеленого відновлення” України обговорюються вже сьогодні?
– Якщо говорити на державному рівні, то вже створено Національну раду відновлення України від наслідків війни. При ньому розробляються програми з різних напрямків – це і інфраструктура, і енергетика, і економіка, і сільське господарство, і регіонів. Це великий напрямок роботи, в рамках якої планується реалізація безлічі проектів.
Ми в Екодії також підготували свої принципи Зеленого повоєнного відновлення. Зокрема, ми розглядаємо питання розвитку енергетики та енергетичної безпеки. Тут ми пропонуємо реалізацію програм енергоефективності, розвиток відновлюваної енергетики, поступову відмову від атомних станцій.
Другий напрямок – це агросфера. Воно безпосередньо пов’язане із продовольчою кризою. На наш погляд, рішенням проблеми буде розвиток сталого сільського господарства, пріоритет локальних продовольчих систем, а також диверсифікація малих та середніх агропідприємств, їх кооперація.
Також ми звертаємо увагу на необхідність співвідношення відновлення з процесами захисту біорізноманіття та реалізацією проектів з адаптації до зміни клімату.
Можна сказати, що наша головна мета – якнайглибше вбудувати зелену повістку в плани відновлення України. Для цього ми працюємо в кількох підгрупах і намагаємося подати конкретні проекти та пропозиції.
– Як ви вважаєте, чи можна вже сьогодні розпочати якісь процеси Зеленого відновлення України?
– Думаю, що сьогодні розпочати якісь процеси повноцінного відновлення ще складно. Але, наприклад, ми можемо говорити про відновлення будівель, встановлення вікон, дахів до кінця цього року. І ці роботи можуть співвідноситися з принципами та стандартами енергоефективності.
У довгостроковій перспективі зараз можна працювати над зміною законодавства, що допоможе просувати «зелені рішення». Так, наприклад, якщо говорити про відновлення промисловості, то можна згадати закон 6004-2 «Про запобігання та контроль промислового забруднення». Він є євроінтеграційним законопроектом. У разі його прийняття відновлення промисловості відбуватиметься відповідно до найкращих доступних технологій та методів управління.
Думаю, що сьогодні можна і потрібно приймати рішення на рівні держави щодо необхідності та значущості «зеленого відновлення України». Це спростить реалізацію важливих та актуальних процесів у майбутньому. Створить ту основу, яка допоможе логічно та системно відновлювати країну.
– Чи є якісь труднощі з лобіюванням інтересів «зеленого відновлення України»?
– Є напрямки, до яких ми ставимося критично, бо вони не відповідають нашій позиції. Наприклад, розвиток атомної енергетики, про яку йдеться під час обговорення програм відновлення сьогодні. Також ми виступаємо проти розробки газових родовищ в Україні та нарощування газового потенціалу. Багато в чому через те, що для нас будь-яка залежність від копалин чи ядерного палива не співвідноситься з напрямом сталого екологічного розвитку. Перевага має надаватися відновлюваним джерелам енергії та розвитку програм енергоефективності.
Для нас також важливо, щоб обговорення процесів відновлення було відкритим і до нього було залучено громадськість. Щоб громадяни мали можливості внести свої пропозиції до плану відновлення України.
Інструментом включення громадськості в обговорення для нас є якраз процедура оцінки впливу того чи іншого проекту, наприклад, будівництва на навколишнє середовище. Тут громадяни можуть вносити свої пропозиції з метою мінімізації екологічних ризиків.
Останнім часом йде багато розмов про можливість відмови від процедури оцінки впливу на довкілля, що, на наш погляд, є неприпустимим рішенням. Яке може катастрофічно позначитися і на довкіллі, і на розвитку громадянського суспільства в нашій країні.
Також ми стежимо, щоб процес виділення коштів на відновлення був прозорим, щоб до нього на всіх рівнях були підключені «громади». Важливо, щоб місцеві спільноти були максимально включені у процес відновлення. Це також має сприяти «зеленому» та сталому розвитку України.
– Що ще екологічні організації роблять для того, щоб відновлення України було стійким та дружнім до довкілля?
– Разом із більш ніж 50 організаціями ми розробили Принципи зеленого відновлення України. Серед цих принципів:
• прозорість природоохоронної та кліматичної політики у всіх секторах,
• відновлення України, яке задовольняє потреби українців та сприятливого розвитку країни,
• вимога «зеленої» економіки, екологічних стандартів на всіх рівнях,
• підтримка європейських екологічних інструментів планування та відновлення України,
• залучення місцевих спільнот та громадськості до прийняття рішень,
• ефективне використання донорських фондів.
Це загальні принципи, які, на наш погляд, мають використовуватися для реалізації всіх проектів відновлення країни. Разом з іншими громадськими організаціями ми працюватимемо над аналізом реалізації плану відновлення України та просуванням ідей сталого та «зеленого» відновлення країни.
