Федір Северянін
Переклад – Юлія Спінова
Минулого року в Росії було оголошено “незаконними” найбільші міжнародні екологічні організації, які працювали в країні понад 30 років. На екоактивістів, які залишилися, продовжився тиск. У тому числі через їхні антивоєнні погляди.
Екологічні активісти та організації, які виступають за охорону довкілля в Росії, виявилися черговою мішенню для влади та потрапили під каток так званої боротьби з антивоєнними та опозиційними поглядами в країні. Еколого-кризова група представила свіжий огляд, присвячений стану екологічного активізму в Росії за 2023 рік, з якого чітко видно, що минулий рік відзначився посиленням репресій щодо екологічних організацій та активістів. Усі великі міжнародні екологічні НУО були визнані небажаними, що означає закриття їхніх офісів та кримінальне переслідування за співпрацю і навіть розміщення посилань на матеріали. Багато організацій, ініціатив та навіть медіа було визнано іноземними агентами. Все це призвело до обмеження діяльності, масового закриття організацій, втрати місць роботи та переслідування великої кількості людей. Тільки на підставі відкритих джерел, у 2023 році задокументовано понад 200 випадків тиску на екологічних активістів та організації: проведення обшуків, арешти, адміністративні штрафи та інші заходи впливу.
Переслідування екоактивістів. Що стало відомо з огляду групи
Експертам Російського Соціально-екологічного союзу (РСоЕС) вдалося зафіксувати, що протягом року тиску зазнали понад 174 екоактивісти та 29 екологічних об’єднань (15 організацій та 14 ініціативних груп). Регіонами-“лідерами” за кількістю епізодів тиску на захисників природи у 2023 році стали Москва (43 епізоди), Краснодарський край (15 епізодів), Башкортостан (12 епізодів), Кемеровська область (11 епізодів), Іванівська область (7 епізодів), Ленінградська область (7 епізодів).
Найбільш тривожним фактом стала кількість фізичних нападів, внаслідок яких постраждали 32 активісти, які отримали травми різного ступеня тяжкості. Наприклад, у московському Бітцевському лісі чоловіки, найняті, як припускають захисники природи, ТОВ «БудСтандарт», побили екоактивістів, які просто гуляли та зробили зауваження щодо незаконності робіт. За словами активістів, охоронці били жінок, дітей та літніх людей.
Ще один гучний випадок стався влітку у Краснодарі, де невідомий побив екоактивіста Романа Таганова. Він прийшов прямо до активіста в офіс і вимагаючи від активіста «заткнутися» та не писати нічого в інтернеті. Потім відвів чоловіка з офісу на місце, де немає камер відеоспостереження, заявивши, що «веде його, щоб убити». Після цього нападник схопив Таганова за шию та вдарив його в обличчя. Романа Таганова відвезли до міської лікарні №3 із підозрою на струс мозку. Лікарі також зафіксували у нього на руці гематому. Таганов подав у поліцію заяву про напад, але йому було відмовлено у порушенні кримінальної справи.
Активісти не лише зазнавали фізичних нападів, а й їхнє майно ставало об’єктом вандалізму. Щонайменше шестеро людей зіткнулися з пошкодженням свого майна внаслідок тиску. Так, у травні в челябінському садовому товаристві «Політ-2», жителі якого борються проти Новосмолінського щебеневого кар’єру та домоглися проведення його перевірки, згорів будинок. За словами власника, пожежники сказали йому, що був підпал як трави на ділянці, так і всередині будинку, але в офіційних коментарях МНС сказали лише про “необережне поводження з вогнем”.
Активісти також зазнавали адміністративного переслідування, що призвело до складання щонайменше 78 протоколів про адміністративні правопорушення. Найчастіше протоколи були складені за статтями, пов’язаними з організацією заходів, таким як “порушення встановленого порядку організації зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування” та “непідкорення законному розпорядженню співробітника поліції”. Загальна сума адміністративних штрафів, накладених на активістів, становила щонайменше 338,300 рублів. Шестеро осіб зазнали адміністративних арештів загальною тривалістю 54 діб.
У 2023 році збільшилася політична мотивація у тиску на екологічних активістів. Екоактивісти розглядаються як противники режиму, і до них застосовуються політично мотивовані статті та заходи.
За рік було порушено 10 нових кримінальних справ за такими статтями як “застосування насильства стосовно представника влади”, “публічні заклики до здійснення терористичної діяльності” та інші. Наприклад, стаття 280 КК РФ (Публічні заклики до екстремізму) було використано проти активіста Михайла Іванова. П’ятьом активістам було винесено вироки, включаючи один штраф і чотири умовні строки.
Так, однією з гучних справ стало затримання 12 жовтня в Уфі в Башкортостані захисника Куштау, унікальної одиночної гори, внесеної до попереднього списку спадщини ЮНЕСКО, екоактивіста Фаїля Алсинова, який виступав проти золотовидобування, яке загрожує довкіллю. Активістf звинуватили за статтею про збудження ненависті чи ворожнечі (ч. 1 ст. 282 КК РФ) через його виступ 28 квітня на мітингу проти золотодобувної компанії, у якому висловлювався протест проти видобутку золота поруч із селом. Безпосередньою підставою для арешту Алсинова стала фраза “кара халик”, яку він сказав на тій зустрічі. Ця фраза з башкирської дослівно перекладається як «чорні люди» — зневажливий і расистський термін російською для позначення вихідців з Кавказу та Середньої Азії. Алсинов стверджує, що його слова були неправильно перекладені. Сам активіст в інтерв’ю ЗМІ пов’язував затримання з тим, що у своїй промові він сказав, що «поки наші хлопці воюють в Україні, тут – у Башкортостані – відбирають їхні землі». «Ясна річ, я заявив, що провину не визнаю. У моїх висловлюваннях немає нічого кримінального. Якщо потрібно, я замовлю незалежну експертизу. Зрозуміло, що справа проти мене – замовна. Весь останній рік вони [силовики] все копають під мене, намагаються знайти щось протизаконне, але всім відомо, що я нічого такого не робив. Я займався роботою, будинком, вихованням дітей», – додав Алсинов. Ще в березні 2023 року в його будинку співробітниками ФСБ було проведено обшук і його звинуватили в «дискредитації» російської армії. Алсинов назвав війну в Україні «геноцидом» башкирського народу, вказавши на велику кількість башкир, покликаних до російської армії.
Вже в січні 2024 Алсинова засудили до чотирьох років колонії. Підтримати Алсинова в день вироку прийшли понад тисячу людей. Поліція застосувала сльозогінний газ та світлошумові гранати, била демонстрантів палицями. Близько двадцяти учасників протесту звернулися по медичну допомогу. Більше десятка учасників заходу в суді отримали адміністративні арешти за статтями про непокору вимогам поліцейських або порушення правил проведення мітингів. Наразі заведено кримінальну справу про масові заворушення, за якими переслідуються учасники мітингу.
Безпрецедентним цей рік став у питанні знищення екологічних організацій. Три організації, які займаються екологічною діяльністю, було внесено до реєстру іноземних агентів, що супроводжувалося значними обмеженнями у роботі. Діяльність ще п’яти організацій була визнана “небажаною на території РФ”, зокрема, двох найбільших – “Всесвітнього фонду природи” (WWF Росії) та Greenpeace International. Небажаність означає, що продовження роботи організації, використання символіки, поширення літератури, розміщення посилань на публікації у відкритому доступі загрожують кримінальним переслідуванням на території РФ, навіть якщо ті ж посилання були розміщені кілька років тому.
Читати більше:
Одним зі способів тиску стало блокування соціальних мереж. Так, у 2023 році на вимогу Генпрокуратури РФ було заблоковано групу екологічних активістів «Нам в Омську жити» у соціальній мережі “ВКонтакте”. У групі писали про вирубку дерев, полювання, обстріли бездомних тварин. Активісти прибирали сміття та садили дерева в Омську та області.
Правозастосовні практики
Тиск на екологічних активістів у Росії 2023 року здійснювався відповідно до різних статтей законодавства, як адміністративного, так і кримінального характеру.
Стаття 20.2 КоАП РФ (порушення встановленого порядку організації чи проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи чи пікетування): Ця стаття застосовувалася найчастіше і була використана для упорядкування 24 адміністративних протоколів.
Частина 1 статті 19.3 КоАП РФ (непокоріння законному розпорядженню співробітника поліції): Ця стаття була застосована 18 разів і використовувалася у випадках, коли активісти відмовлялися підкорятися розпорядженню співробітників поліції.
Стаття 5.26 КоАП РФ (порушення законодавства про свободу совісті, свободу віросповідання та релігійні об’єднання): 11 адміністративних протоколів було складено за цією статтею, і всі вони стосувалися одного активіста – Юрія Корецьких.
Стаття 20.1 КоАП РФ (дрібне хуліганство): 10 адміністративних протоколів було складено за цією статтею щодо активістів, які брали участь у акціях протесту.
Стаття 20.2.2 КоАП РФ (організація масового одночасного перебування та (або) пересування громадян у громадських місцях, що спричинили порушення громадського порядку): 5 адміністративних протоколів було складено за цією статтею у випадках, коли активісти організовували масові заходи.
Стаття 280 КК РФ (Публічні заклики до екстремізму): за статтею порушено одну кримінальну справу через коментарі Вконтакте.
Адаптація до нових умов
Екологічні некомерційні організації та активісти були змушені адаптувати свою діяльність у відповідь на зміни у законодавстві та посилення тиску. Як правило, вони відмовлялися від іноземного фінансування, також переглядали стратегії роботи, скорочуючи кількість проектів, обережно підходячи до вибору партнерів та обмежуючи свою діяльність, щоб уникнути конфліктів.
Екологічний активізм в Росії у 2023 році тісно пов’язаний із загальною політичною обстановкою та воєнними діями, що призвело до значних змін у діяльності та сприйнятті екологічних активістів. Багато екоактивістів брали участь в антивоєнних акціях або висловили свою позицію проти війни, що призвело до додаткового тиску з боку влади.
Зафіксовано понад 40 випадків тиску на активістів за їхню антивоєнну позицію, включаючи затримання, побиття та погрози. У зв’язку із законодавством, що забороняє називати війну війною, багато активістів та організацій були змушені видалити свої антивоєнні заяви або зіткнулися з переслідуваннями за їх збереження.
У цей період також продовжилося надання статусу «іноагента» активістам та російським екологічним організаціям, у тому числі «Омському цивільному об’єднанню», яке організовувало громадські кампанії проти вирубування дерев, вольєрного полювання та відстрілу бездомних тварин, проводило екологічні прибирання, допомагало висаджувати нові дерева в Омську та області, і поширювала новини екології та урбаністики. Наприкінці року інагентом визнали інтернет-видання «Кедр.медіа», яке у своїх статтях відкрито називало війну війною та писало про екологічні наслідки воєнних дій.
Незважаючи на ці складності, екологічний рух у Росії продовжує розвиватися, шукає способи обходу репресивного законодавства та посилення переслідувань. Активісти адаптувалися до нових умов, намагаються відкривати нові екологічні організації та ЗМІ, винаходити “езопову мову”, щоб не потрапити під прес системи та продовжити боротьбу за екологічні цінності та права, незважаючи на зростаючий тиск. Ця адаптація наголошує на важливості громадянського активізму та необхідності захисту екологічних та цивільних прав навіть у складні часи.
Правозахисна діяльність
Важливу роль у забезпеченні захисту прав екологічних активістів відігравали правозахисники, надаючи юридичну підтримку та активну роботу на міжнародному рівні. У 2023 році 19 справ про адміністративні правопорушення щодо захисників Троїцького та Бітцевського лісів у Москві було закрито. Також було винесено рішення суду у разі побиття захисниці Бітцевського лісу. Московські екологічні активісти домоглися засудження співробітниці поліції, яка підробила протоколи про адміністративні правопорушення. Захисник Шієса частково виграв дві справи проти адміністрації колонії.
Правозахисники активно працюють на міжнародному рівні, звертаючи увагу світової спільноти на ситуацію із правами екологічних активістів у Росії. Крім того, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) виніс рішення щодо кількох справ про виплату компенсацій 58 екологічним активістам. Сума компенсацій склала 232 800 євро, проте все це стосувалося справ, які сталися у 2018, 2019 та 2020 роках.
Перспективи на майбутнє
Ситуація, що склалася в 2023 році, свідчить про серйозні виклики, з якими продовжують стикатися екологічні активісти в Росії. Політичний тиск, посилення законодавства та обмеження у діяльності створюють несприятливі умови для природоохоронної роботи. Однак, незважаючи на ці труднощі, екологічний рух у країні продовжує діяти. Перспективи на майбутнє невизначені, але важливо наголосити на тому, що екологічні проблеми залишаються актуальними для суспільства, екологічний рух та ініціативи не зникли. Сьогодні захист довкілля та боротьба за екологічну справедливість продовжують бути важливою складовою для розвитку (виживання) громадянського суспільства в Росії.
