Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Механізм захисту природи за умов війни
1-3 липня у Львівській області відбулася літня школа на тему захисту природи в умовах війни. Учасники зустрічі розглянули як безпосередній вплив війни на навколишнє середовище України, так і опосередковане – наприклад посилення складностей в питаннях захисту природи на територіях, які не знаходяться в зоні безпосередніх бойових дій. Зокрема, боротьба за збереження гірського хребта Свидовець, який досі перебуває в небезпеці через можливе будівництво туристичного комплексу. Учасники літньої школи також обговорили плани будівництва вітрових електростанцій на території Полонини Боржави у Карпатах, яка є об’єктом Смарагдової мережі Європи.
Так, наприклад, професор Херсонського університету, член-кореспондент НАН України Олександр Ходосовцев, розповів про роботу національного парку “Кам’янська Січ” під час війни. Вчений зазначив, що екосистеми цієї природоохоронної території значно постраждали внаслідок військових дій, обстрілів і викликаних ними пожеж. Багато рідкісних видів рослин, що проростають у Кам’янській Січі, знаходяться сьогодні на межі зникнення. Юрисконсульт ЕПЛ Анатолій Павелко також розповів учасникам літньої школи про наслідки війни для лісів, насамперед, про проблему лісових пожеж та їхній негативний вплив на лісові екосистеми. Як зазначив експерт, оцінити наслідки повномасштабного російського військового вторгнення на ліси України можливо лише у разі організації єдиної системи моніторингу, а також за активного включення представників місцевих спільнот (громад) до цього процесу. Необхідно також розвивати дистанційний моніторинг територій, які зараз перебувають під окупацією.
Обговорили на літній школі також питання аналізу наслідків війни для водних екосистем, насамперед, внаслідок руйнування гідротехнічних споруд. Моніторинг наслідків важливо проводити не тільки на таких великих об’єктах, як Дніпро, чий басейн змінився після підриву греблі Каховської ГЕС, але і для менших річок, аналізуючи зміни течії та впливу руйнування гідротехнічних споруд. Наприклад, йшлося про Ірпінь – річку у передмісті Києва, гребля якої була підірвана на початку повномасштабного вторгнення з метою зупинки наступу на столицю України.
Читати більше:
Обговорювалися на літній школі й такі важливі теми, як екоцид та “зелене” відновлення України. Юрисконсульт ЕПЛ Соломія Баран зазначила, що сьогодні чинне формулювання статті 441 Кримінального кодексу України “Екоцид” потребує доопрацювання – для того, щоб було простіше притягнути до відповідальності за злочини проти природи, у тому числі військові. Нагадаємо, що ЕПЛ розробило сім критеріїв, за якими той чи інший злочин може бути визнаний екоцидом. Організація продовжує роботу над “золотим стандартом”, який дозволить спростити розгляд справ з екоциду, зокрема на міжнародному рівні.
Читати більше:
Також у рамках літньої школи обговорювалося важливе питання оцінки впливу на довкілля в умовах військових дій та в рамках відновлення країни. Експерти звертають увагу на те, що відновлення, яке не відповідає “зеленому стандарту”, може призвести до більш катастрофічних наслідків, ніж руйнування під час активної фази бойових дій.
Як зазначила Анна Куземко, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки НАН України: “З одного боку, Україна декларує Європейський Зелений курс, а з іншого, в країні нещадно знищується жива природа, ніби ми не є господарями на своїй землі. Найбільш резонансні питання, які сьогодні порушуються в екологічній сфері – відбудова Каховського водосховища чи відновлення Великого Лугу, забудова Свидівця чи збереження унікальних для України альпійських екосистем, затоплення Гранітно-Степового Побужжя водами Олександрівського водосховища чи збереження острова Гард з розташованими на його території артефактами козацької доби та багато іншого. Все це є чутливим тестом для нашого уряду та громадянського суспільства, які повинні визначитися в який бік ми будемо рухатись – вперед, у бік європейських цінностей, або назад, до радянського колоніального минулого. Вірю, що в екологічній сфері буде зроблено правильний вибір!”
Екологічні наслідки атаки на Кременчуцький нафтопереробний завод. Спільне дослідження
Міжнародна організація Conflict and Environment Observatory (CEOBS) опублікувала першу частину спільного з Ukraine Archive розслідування про екологічні наслідки атак на Кременчуцький нафтопереробний завод у квітні–травні 2022 року.
Завод розташований у північній частині міста Кременчук, Полтавська область, на березі річки Дніпро. Він був збудований у 1961 році. До 2008 року він закривав на 30% забезпечення паливом України, планувалося модернізувати його відповідно до європейських стандартів. Проте станом на 2016 рік завод працював лише на 25% своєї потужності.
2 квітня 2022 року завод був обстріляний російськими військами, внаслідок чого було зруйновано щонайменше 16 нафтосховищ і чотири сховища біогазу, а також нафтопровід. Значну руйнацію зазнала і інфраструктура заводу – від електростанції до доріг та адміністративних будівель.
Внаслідок обстрілу довкіллю регіону було завдано значної шкоди. Насамперед, сталося забруднення повітря, ґрунтів та ґрунтових вод. Також внаслідок пожежі, викликаної обстрілом, стався значний викид парникових газів.
Як зазначається у дослідженні, основний негативний вплив на довкілля було викликано великим димовим шлейфом. Хоча точних даних щодо аналізу складу шлейфу немає, порівнюючи цю катастрофу з аналогічними, в рамках яких можливо було проводити вимір, дослідники можуть передбачати високу концентрацію викидів дрібнодисперсних частинок (PM), оксидів азоту (NOx), азотистої кислоти (HONO), оксиду вуглецю (CO), діоксиду сірки (SO2), а також летких органічних сполук, таких як формальдегід і, потенційно, діоксинів, фуранів, вуглеводнів та поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАУ). OSINT аналіз дозволяє стверджувати, що шлейфи були особливо чорними, що означає високий вміст твердих частинок і оксиду вуглецю, особливо шкідливих для здоров’я людей і для клімату.
Також пошкодження підстанції дозволяє припускати з високою ймовірністю попадання в ґрунт і воду біфенілу (дефінілу) поліхлоринату, одного з найтоксичніших забруднювачів. У разі пожежі він також міг розпастись на ще більш токсичні дибензофуран та дибензодіоксин.
Все це призвело до екологічної катастрофи, наслідки якої виявилися вкрай негативними не лише для мешканців Кременчука та прилеглих населених пунктів, а й для місцевих екосистем, які й так потерпають через сусідство з промисловими об’єктами. У цьому районі знаходяться, наприклад, регіональний ландшафтний парк “Кременчуцька балка”, ландшафтний заказник “Широка балка”. Трохи нижче по Дніпру розташований ландшафтний заповідник “Лісові озера”. Шлейф із заводу міг призвести також до забруднень території заповідного урочища “Келебердянського” та ботанічного заказника “Долгоруківського”.
Зазначимо, що це лише один із прикладів катастрофічних екологічних наслідків військового вторгнення Росії до України. Більше прикладів можна знайти на спеціально розробленій експертами CEOBS інтерактивній карті.
Документування та розслідування екологічних наслідків війни є важливим не лише для отримання репарацій. Як зазначають експерти CEOBS, на міжнародному рівні сьогодні злочини проти природи внаслідок військових конфліктів, як і раніше, належно не розглядаються і залишаються безкарними. Хоча після В’єтнаму в міжнародному праві почався розгляд питання про екоцид та захист природи, можливо, саме війна в Україні призведе до того, що злочини проти довкілля нарешті будуть розглянуті належним чином, а ті, хто їх вчинив – покарані.
“Зелене” відновлення України дозволить скоротити негативні наслідки повномасштабного вторгнення для клімату
Як пише Екозагроза, офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, 17 липня відбулася онлайн зустріч із представниками міжнародних організацій, присвячена обговоренню принципу Do No Significant Harm (DNSH) у рамках потенційного відновлення України. На зустрічі були присутні як представники неурядових організацій, так і урядів України, Хорватії та Австрії.
Як зазначив присутній на зустрічі заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Сергій Власенко, принцип DNSH “спрямований на те, щоб усі наші дії та проекти, що реалізуються в рамках кліматичної політики, не мали негативного впливу на довкілля, біорізноманіття та здоров’я людини. Це критично важливо у сучасних умовах, коли Україна переживає непрості часи через російську війну”. Представники уряду також наголосили, що дотримання вимог та подальший розвиток заходів кліматичної політики є важливою умовою вступу України до Європейського Союзу.
Вплив російської повномасштабної війни на клімат поки що перебуває в стадії первинного аналізу. Так, ЕПЛ зазначає у своєму дослідженні кілька ключових аспектів: викиди парникових газів внаслідок пожеж, що супроводжуються знищенням важливих для клімату екосистем, таких як ліси; викиди СО2 військовою технікою; забруднення водних ресурсів через руйнування промислових об’єктів; руйнування ВДЕ, що призводить до більш активного використання електро та теплогенерації, заснованої на викопному паливі.
Проте ще більші обсяги викидів парникових газів очікується під час відновлення України після закінчення війни, коли будуватиметься нова інфраструктура та розвиватиметься енергетична незалежність. Важливо, щоб відновлення як мінімум ґрунтувалося на принципі Do No Significant Harm, який підтримали представники уряду. І це означає розвиток справедливої трансформації (just transition), і ставку на більш стійку енергетичну систему. Важливу роль у цьому процесі мають зіграти місцеві спільноти (громади) і неурядові організації. Цією роботою вони займаються вже сьогодні, під час війни. Так, наприклад, українська організація Eкодія спільно з громадами продовжує реалізовувати проекти зі справедливої трансформації вугільних регіонів, які значно постраждали внаслідок вторгнення (особливо у Донецькій та Луганській областях).
Саме спільна робота НУО та громад дозволить привести Україну до “зеленого” та справедливого майбутнього, а відновлення країни зробити дружнім для природи.
Джерело головного зображення: Суспільне медіа
