Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Дрони на оптоволокні як нове джерело забруднення
Російська війна в Україні спричинила поштовх у розвитку військових технологій. Зокрема, в галузі керування дронами. Як і будь-яка технологія, спрямована на руйнування, модернізація дронів також призвела до нових видів забруднення. Останнім часом все частіше трапляються відео та фотознімки, які нагадують фантастичні фільми — поля чи ліси, вкриті немов павутинням тонких дротів. Все це результат використання дронів на оптоволокні (fibre optic cable).
Дрони стали ключовим елементом бойових дій, здійснюючи не тільки розвідку, а й беручи активну участь в атаках. Причому, вони використовуються як на лінії фронту, так і глибоко в тилу, як показала нещодавня операція зі знищення російських стратегічних бомбардувальників в Усольському районі, Іркутській області (Сибір). Все це сприяє розвитку та модернізації даної технології з метою зробити її більш ефективною, більш смертоносною та більш небезпечною для довкілля.
Паралельно також розвиваються методи боротьби із дронами. Так, під час війни було розроблено відповідні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). Вони глушать зв’язок дронів з операторами або виводять пристрої з ладу. Звісно, це підштовхує розробників до пошуку нових рішень. Одним із таких рішень стали дрони на оптоволокні — вони дозволяють уникнути придушення сигналу за допомогою РЕБ і є досить ефективними на лінії фронту. Сигнал передається через оптоволокно, яке розкручується за дроном, що летить, що робить його придушення більш складним. Однак саме такий тип дронів залишає катастрофічні наслідки після себе у вигляді павутиння з проводів.
Як зазначає Conflict and Environmental Observatory (CEOBS) у своїй статті, першою в активне використання цю технологію ввела Росія. Україна досить швидко адаптувала її під свої потреби і сьогодні близько 10% дронів, які виробляються в країні, працюють саме на оптоволокні.
Використовуються два типи оптоволокна – скляне оптичне волокно (Glass optical fibre, GOF) та полімерне оптичне волокно (Polymer optical fibre, POF). Причому саме полімерне більше підходить під умови фронту, оскільки є менш крихким, гнучкішим і не таким важким як скляне.
Як видно з назви, виготовляють кабелі із синтетичних полімерів. Причому один дрон може нести до 20 км. кабелю в котушці. Повторне використання кабелю є малоймовірним на даному рівні розвитку технології, а також утрудненим, в тому числі, бойовими діями. Тому сьогодні доводиться говорити про нове масштабне забруднення прифронтової лінії відходами пластику.
Внаслідок пожеж, переміщення техніки або інших дій, оптоволокно потрапляє в землю, призводячи до серйозного забруднення мікропластиком як ґрунтів, так і ґрунтових вод. Поки що немає повноцінних досліджень із розкладання оптоволоконних кабелів, які є у дронах нового покоління, але попередній аналіз показує, що вони можуть перебувати у землі до 600 років.
Також натягнуте оптоволокно створює загрозу для рослин, тварин та птахів, які заплутуються в ньому та гинуть. Імовірно, кабель може обвиватися навколо кінцівок або шиї тварин, призводячи до задухи та загибелі. З цього питання поки що також немає повноцінних досліджень, тому що цей тип дронів почав використовуватися нещодавно, а війна, як і раніше, перебуває в активній фазі, що не дає проводити польові дослідження. Однак порівняння з аналогічними матеріалами, наприклад, які використовуються при виготовленні “примарних мереж” (ghost gear) дозволяють зробити висновки – оптоволоконні кабелі можуть вбивати тварин, птахів та рослини.
Зафіксовано також випадки спроб адаптації природи до оптоволокна. Так, українські військові із 12-ої бригади Азов Національної Гвардії України знайшли пташине гніздо, частково зроблене з оптоволокна.
Виробництво дронів на волокні або first-person-view (FPV) дронів планується збільшити як в Росії, так і в Україні. Так, наприклад, Верховна Рада ухвалила закон про зняття оподаткування з імпорту комплектуючих для оптоволоконних дронів з метою стимуляції їхнього виробництва.
Оптоволоконне забруднення вже стало новим типом військового забруднення природи, якого раніше не було. Експерти UWEC розпочали роботу над окремою статтею, присвяченою забрудненн. в результаті використання FPV-дронів. Слідкуйте за нашими публікаціями.
Як захистити довкілля в умовах воєнних конфліктів? Дискусія з необхідністю пошуку конкретних рішень
Складається відчуття, що людство перейшло на чергову стадію конфліктного протистояння інтересів. У гарячій чи замороженій формі воєнні конфлікти сьогодні відбуваються на всій планеті Земля. При цьому війни все більш негативно впливають на навколишнє середовище, що видно в тому числі на прикладі російського повномасштабного вторгнення в Україну. Рішень як припинити війну поки що не знайдено, проте обговорення, мабуть, ключової (якщо не брати до уваги зміну клімату) сучасної проблеми глобального суспільства триває.
14-15 травня 2025 року, Центр екологічної етики (Center for Earth Ethics, CEE) провів вебінар “Екологічні витрати війни”. Захід пройшов у партнерстві з CEOBS, Інститутом екологічних досліджень Арава та єпархією Сан-Дієго.
Перша зустріч була дискусією за участю чотирьох експертів: Даг Вейр (Doug Weir) – директор CEOBS, д-р Крістіна Багальо Сленц (Christina Bagaglio Slentz) – заступник директора Управління з охорони природи, життя, миру та справедливості єпархії Сан-Дієго, д-р Олена Мельник – науковий співробітник Бернського університету прикладних наук, та Елейн Дондерер – менеджер проектів Інституту Арава. Саміра Сіддік, директор CEE зі стратегічних ініціатив, виступила модератором дискусії. Засновник та виконавчий директор CEE Каренна Гор представила та закрила програму.
На другий день, 15 травня 2025 року, відбулася онлайн-дискусія “Конфлікт і природа: як захистити довкілля?” за участю наступних експертів: Елен Обрегон Гісекен, юридичний радник Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ), Даг Вейр, директор CEOBS, та Жиль Карбоньє, академічний консультант курсу для керівників з природозберігаючої економіки.
На зустрічах було розглянуто питання впливу збройних конфліктів на довкілля та необхідність більш ефективного правозастосування, збору даних та багатостороннього управління для захисту природних ресурсів. Учасники заходу беззастережно підтвердили, що збройні конфлікти за своєю суттю завдають шкоди довкіллю, що посилюється зміною клімату та кризами, пов’язаними із забрудненням навколишнього середовища. Таким чином, ми знаходимося в зоні наростаючих криз і необхідно у найкоротші терміни знайти способи їх вирішення.
Дедалі більшого визнання набуває питання впливу на довкілля під час військових конфліктів та їхні наслідки, особливо в Україні. Для вирішення екологічних наслідків існують правові рамки захисту довкілля в умовах конфліктів (зокрема міжнародні), але їхня реалізація залишається недостатньою. При цьому існують механізми відповідальності за шкоду, завдану довкіллю під час збройних конфліктів, засновані на міжнародному гуманітарному праві та такі, що представляють її у вигляді військових злочинів.
Експерти зазначили, що ефективний збір даних і координація мають вирішальне значення для оцінки впливу на довкілля в зонах конфліктів, а багатостороннє управління із залученням міжнародних дослідників і організацій може підвищити прозорість і співпрацю в галузі управління природними ресурсами як під час, так і після закінчення конфліктів. При цьому варто розглядати механізми вирішення масштабно — може йтися не лише про природоохоронні практики, а й, наприклад, економічні. Диверсифікація економіки дозволить країні швидше відновитися після війни, а відтак і знайти ресурси на відновлення довкілля.
Подібні заходи свідчать, що інтерес до теми зберігається, як і високий рівень експертизи. Однак, як і раніше, залишається незрозумілим, що саме міжнародні організації можуть зробити для збереження довкілля, яке потерпає від військових конфліктів людей. Поки що частіше чути рекомендації та пропозиції, але не видно конкретних механізмів для дій.
Україна планує підписати угоду про відкрите море, яку відмовляється підписувати Росія
Росія відмовляється від підписання Угоди з морського біорізноманіття, що може бути пов’язане з її інтересами щодо видобутку ресурсів в Арктиці. Йдеться про Угоду з морського біорізноманіття в районах нейтральних вод, розташованих за межами дії національної юрисдикції, або Угоду з відкритого моря (High Sea Treaty). Вона передбачає створення міжнародного механізму захисту довкілля на морських територіях, які не входять до національного управління. Такі території саме зараз відкрито з’являються в Арктиці і саме їх Росія хоче використовувати для видобутку ресурсів, відмовляючись визнавати їх відкритими та такими, що де юре не належать жодній країні.
Про це заявила директорка Greenpeace Ukraine Наталія Гозак. На її думку, Україна має ратифікувати угоду про відкрите море, щоб мати механізм впливу на Росію та не допустити на правовому рівні збагачення країни-агресора за рахунок видобутку природних ресурсів. А також продемонструвати зацікавленість у збереженні біорізноманіття світового океану, що є обов’язком цивілізованого суспільства.
На конференції, яка відбулася в Ніцці, Україна підтримала угоду. Про це у соціальних мережах повідомила Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук. Greenpeace Ukraine наголосив на важливості цього рішення уряду країни, а Наталія Гозак прокоментувала його, сказавши, що: “Навіть в умовах війни та боротьби за власну незалежність Україна продемонструвала відданість європейським пріоритетам та глобальним цілям сталого розвитку”.
Наразі справа за реалізацією оголошених намірів. До 20 вересня Угода є відкритою для підписання і уряд України заявив про намір ратифікувати її вчасно.
На сьогодні Угоду вже підписали 139 країн, ратифікували 50. Для набуття нею чинності необхідно, щоб ратифікація пройшла в 60 країнах. Тож голос України у цьому питанні є важливим. Спостерігати за тим, як розвиваються події щодо прийняття Угоди можна на спеціальному трекінгу.
Варто зазначити, що Угода де юре є договором щодо охорони та раціонального використання біорізноманіття на територіях, розташованих за межами національних вод. Сьогодні це близько 64% світового океану. Однак з урахуванням танення льодів Арктики та Антарктики їхні розміри можуть збільшуватись.
Цю угоду також називають новим правовим документом для боротьби з трьома планетарними кризами – зміна клімату, втрата біорізноманіття та забруднення довкілля. Захист нейтральних вод створить правовий інструмент, який має скоротити негативний вплив на світовий океан. Адже саме нейтральні води, де не діють національні правові інструменти, виявляються найбільш незахищеними та потерпають від надмірної експлуатації. Саме в них найпростіше проводити незаконний вилов риби, креветок та водоростей. Так, за даними Міжнародної морської організації, щорічний улов у нейтральних водах складає 26 млн. тонн риби на рік. Також нейтральні води значно страждають від пластикового забруднення, спричинених зміною клімату штормів та ураганів. Вони є потенційними зонами неконтрольованого видобутку ресурсів, як це зазначалося у випадку Арктики.
Обстріли Росією територій України сприяють викидам парникових газів та прискоренню зміни клімату
На це у рамках онлайн-виступу на Конференції ОБСЄ з питань клімату та безпеки звернула увагу Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук. На підтвердження своїх слів вона навела дані щодо “кліматичного сліду” останніх обстрілів країни.
Так, лише 10 днів обстрілу Одеси на початку червня призвели до викиду 344 тонн шкідливих речовин, а ніч обстрілу Києва з 9 на 10 червня — до 1902 тонн викидів. Загалом за три роки війни показники вже перевищили 230 мільйонів тонн CO2. Лише один рік військових дій в Україні призводить до викидів рівних CO2 емісії такої держави, як Бельгія. І це без урахування викидів, пов’язаних із виробництвом військової техніки, логістикою та іншими показниками без урахування безпосередньо бойових дій.
Всього за час повномасштабного вторгнення Росії було зафіксовано понад 8 тисяч випадків негативного впливу на довкілля, а збитки цього впливу оцінюються в 94 мільярди доларів США. Щодня військове вторгнення відокремлює країни світу від досягнення кліматичного нейтралітету і ставить під сумнів зелене майбутнє як Європи, так і всього світу.
“Ми не можемо чекати закінчення бойових дій для повоєнного відновлення довкілля. Світ стрімко змінюється, але виникає гостра необхідність у єдності навколо питань захисту довкілля. Тільки разом ми зможемо досягти сталого “зеленого” майбутнього“, – сказала наприкінці свого виступу Світлана Гринчук.
Сучасні дослідження показують, що військові операції з урахуванням транспортування військ, випробування зброї, утримання військових баз, яких лише у США понад 700 по всьому світу, є одним із ключових джерел викидів парникових газів у світі. Про це, зокрема, повідомляє у своїй розсилці Covering Climate Now (CCN).
Без урахування бойових дій військові операції становлять 5.5% від річного викиду СО2 у світі. “Якби всі збройні сили були окремою країною, то показник вироблених ними викидів став би четвертим у світі, вищим ніж у Росії “, пише Ніна Лакхані (Nina Lakhani) у своїй статті в Guardian.
До цих показників сьогодні додається дедалі більше викидів парникових газів, викликаних бойовими діями. Так, проведене в 2023 році дослідження показало, що російське повномасштабне вторгнення в Україну має щорічний вуглецевий слід у 230 мільйонів тонн, що є трохи меншим за щорічні викиди Іспанії, які дорівнюють 270 мільйонам. А 15 місяців прямих військових дій у Газі, як зазначає інше проведене вченими дослідження, перевищило викиди 36 країн. При цьому викиди, пов’язані з відновленням зруйнованих будинків у Газі та Лівані, перевищують показники викидів такої країни, як Хорватія.
Очевидно, що війни посилюють кліматичну кризу. Повноцінний аналіз та розповсюдження інформації — це те, що ми можемо зробити вже зараз, щоб вплинути на припинення воєн, перерозподіл коштів та початок “зеленого відновлення”. Якщо у вас є можливість, підтримайте UWEC Work Group, щоб ми могли продовжити нашу роботу.
Джерело головного зображення: euro-sd.com
