Дорогі друзі!
Аналіз екологічних наслідків вторгнення Росії в Україну полегшує розуміння військового антропогенного впливу на довкілля та того, як саме природа адаптується у відповідь ((і чи адаптується взагалі). Деякі наслідки, наприклад, опріснення Чорного моря в результаті вибуху на Каховській ГЕС, виявилися в короткостроковій перспективі менш небезпечними, ніж очікували експерти. Про інші наслідки, наприклад, можливе «захоплення» інтродукованими та інвазійними видами територій, які найбільше постраждали від військових дій, сказано мало.
Наша робоча група аналізує випадки впливу війни на навколишнє середовище, і це дозволяє нам не тільки зрозуміти наслідки, але й визначити стратегії адаптації.
Вибух греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року назвали прикладом екоциду під час вторгнення Росії в Україну. Ще раніше цього літа експерти UWEC зазначали, що ми зможемо почати повний аналіз цих наслідків лише в найближчі місяці.
Наразі здається, що катастрофа не мала серйозного негативного впливу на екосистему Чорного моря. Зменшення солоності моря прісною водою не було таким радикальним, як очікувалося, і місцеві види, наприклад дельфіни, постраждали не більше, ніж зазвичай, з початку війни. Однак очевидно, що це лише попередній аналіз, і більш детальні дослідження тривають. Особливе занепокоєння викликає викид у Чорне море важких металів, нітратів і фосфатів під час війни. Великі річки, такі як Дніпро, Дунай, Дон, постійно забруднюють Чорне море, і додаткове антропогенне навантаження є проблематичним для нього:
Що стосується нині пересохлого Каховського водосховища, то ми бачимо активне відростання лісу вражаючими темпами. Буквально за кілька місяців з’явилися дво-триметрові верби та тополі. Говорилося навіть про можливе відновлення лісів «Великого Лугу», затопленого під час спорудження цієї греблі. І хоча енергетики налаштовані відновити Каховську ГЕС, екологи категорично проти, не вбачаючи в цьому ані економічного, ані енергетичного аргументу:
Ще однією темою, яка потребує особливого аналізу, є плани відновлення екосистем у Східній Україні, особливо тих територій, які постраждали від бойових дій. Як зазначає голова Ukrainian Nature Conservation Group та експерт робочої групи UWEC Олексій Василюк, є висока ймовірність того, що постраждалі від війни землі стануть осередками поширення інвазійних видів, а також центрами екосистемних змін. Та проведення повного аналізу має почекати до мирних часів, а поки що війна триває. Між тим, супутниковий моніторинг дозволяє зробити попередні припущення:
Наш п’ятий вебінар, проведений спільно з Репортерами без кордонів – Швеція та фундацією Svea Green, був присвячений використанню супутникових даних, даних із відкритих джерел та збору інформації про екологічні наслідки війни. Під час заходу Олександр Опанасенко з української НУО «Екодія», фахівець з OSINT-аналізу Вім Цвайненбург та експерт Лінас Сволкінас з CEOBS зібралися, щоб обговорити методи розуміння та оцінки екологічних наслідків вторгнення в Україну. Запис вебінару та презентації можна переглянути на нашому сайті:
Іншим важливим питанням є стан окупованих територій, про що доступною є дуже мало інформації. Один із найбільших природних заповідників Європи – заповідник Асканія-Нова – не тільки залишається в зоні окупації, але й зазнає негативного впливу. У вересні від пожеж, спричинених бойовими діями, згоріло майже 2 тисячі гектарів його заповідного степу. Зафіксовано випадки будівництва військових споруд на території заповідника, зокрема за супутниковими даними. Незважаючи на це, залишається важко зрозуміти вплив на тварин заповідника та працівників заповідних територій, які залишилися, а також про те, як взагалі триває робота в окупованому заповіднику:
Як ми вже неодноразово писали, війна в регіоні не обмежується Україною і триває вже не один рік. Гібридна війна негативно впливає на заповідні території Європи в цілому, часто розділяючи їх, як приклад — унікальна Біловезька пуща. Ці наслідки також визнаються на міжнародному рівні. Наприклад, будівництво прикордонних огорож було засуджено під час сесії по Всесвітній спадщині ЮНЕСКО, яка відбулася наприкінці вересня. Детальніше про те, як пройшла сесія Всесвітньої спадщини в умовах наростаючої глобальної політичної кризи, читайте в статті експерта Євгена Симонова:
Ми продовжуємо стежити за екологічними наслідками вторгнення на нашому веб-сайті, на Twitter (X), у Facebook і в .Telegram.
Бажаємо вам сил і миру!
Олексій Овчінніков, редактор робочої групи UWEC