Дорогі друзі!
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже чотири роки. Воно розпочалося 24 лютого 2022 року і триває донині. Війна в Україні триває ще довше, і її відправною точкою можна позначити події на київському Майдані у 2013-2014 роках, коли українці відстоювали європейські цінності, зокрема й екологічні. Протягом чотирьох років робоча група UWEC аналізує вплив російських бойових дій на довкілля, шукає рішення для “зеленого” відновлення та повідомляє про наслідки цієї війни для всього регіону. Короткий огляд екологічних наслідків цієї війни ви знайдете у тексті, присвяченому річниці повномасштабного вторгнення:
Війна в Україні продовжує спричиняти нові види забруднення. Після чергового обстрілу Одеси в січні 2026 року велика кількість соняшникової олії вилилася в Чорне море. Сьогодні ця олія дрейфує вздовж узбережжя, спричиняючи екологічну катастрофу всюди, куди б вона не потрапила. Нещодавні повідомлення свідчать про скупчення олії аж до Національного парку «Тузловські лимани». Активісти стверджують, що постраждали тисячі птахів.
Експерти робочої групи UWEC Євген Сімонов та Олексій Василюк описують, як у короткостроковій перспективі забруднення ненафтовими оліями може бути таким же небезпечним, як і забруднення нафтопродуктами. Хоча рослинна олія розчиняється швидше та поглинається тими ж бактеріями, вона все ж становить серйозну загрозу для птахів та інших морських тварин. Країни повинні розробити швидкі та чіткі плани реагування, щоб запобігти розливам рослинної олії та зменшити вплив таких розливів на екосистеми.
Новим джерелом забруднення є оптоволоконні нитки, які використовуються як безпечне керівництво для багатьох дронів з оглядом від першої особи. Вчені тільки починають вивчати вплив великої кількості оптоволоконних ниток на ґрунт, воду та екосистеми. Найбільшу небезпеку можуть становити побічні продукти розкладання полімерів. Відео- та фото-кадри українських полів, вкритих оптоволоконними нитками, схожими на гігантські павутини, вже поширилися в Інтернеті. Надходило багато повідомлень про птахів, які потрапляють у ці сітки, а інші птахи використовують їх у будівництві своїх гнізд. Авторка статті Інга Павлій досліджує наслідки забруднення оптоволоконними сітками та його вплив на довкілля:
Значні руйнування, забруднення та втрати, з якими зіткнулася Україна протягом років повномасштабного російського вторгнення, викликають питання щодо необхідності програми екологічної безпеки. У багатьох країнах, які переживають постійні конфлікти, таких як Ізраїль, Ліван чи Палестина, екологічна безпека є наріжним каменем національної політики. Ситуація в Україні наразі є іншою, але тут також необхідно розробити стратегію. Експерт Поліна Цимбалюк досліджує, як екологічну безпеку можна інтегрувати в план національної безпеки України:
Один із проектів, який вирішує як екологічні, так і національні безпекові проблеми, – це відновлення водно-болотних угідь. Така робота вже довела свою ефективність у перші місяці повномасштабного вторгнення. У той час повені та відновлення водно-болотних угідь вздовж річки Ірпінь допомогли зупинити наступ на Київ у 2022 році. Сьогодні багато європейських країн розглядають оборонну роль водно-болотних угідь. Експерт з питань довкілля Олег Листопад (Мережа захисту національних інтересів АНТС) пояснює, як водно-болотні угіддя можуть захищати не лише від танків, але й від наслідків зміни клімату:
Ми також продовжуємо нашу серію про те, як кліматичні та екологічні активісти борються за довкілля, незважаючи на війну. В останній статті серії ми поговоримо про українських активістів. Незважаючи на війну, втрату друзів та родини, необхідність захищати свою країну, постійні обстріли та часто жахливі умови — життя без опалення чи електрики — вони продовжують захищати довкілля та клімат України:
Нам потрібна ваша підтримка для нашої роботи та впровадження нових ініціатив з аналізу екологічних наслідків війни та пошуку рішень. Якщо маєте можливість, будь ласка, підтримайте нас одноразовою або щомісячною пожертвою.
Більше інформації про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви можете знайти на нашому веб-сайті, на Твіттер (X), Bluesky, Facebook та Телеграм.
Бажаємо вам сил та миру!
Олексій Овчинніков, редактор робочої групи UWEC