Дорогі друзі!
У листопаді відбулася Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, відома як COP27. Цього року він був затьмарений військовим втручанням Росії в Україну. Санкції, що настали після вторгнення Росії та ескалації найзначнішого міжнародного протистояння з часів холодної війни, поставили під питання досягнення головної мети кліматичної політики – обмеження підвищення температури поверхні на 1,5-2˚ Цельсія. Стало незрозуміло, як країни домовляться в ситуації, коли один із головних постачальників парникових газів (Росія) здійснює військове вторгнення в сусідню державу. На тлі цієї війни питанню клімату приділяється менше уваги та ресурсів, а світовий енергетичний сектор та продовольчі ринки перебудовуються.
Тема війни не була центральною на зустрічі в Шарм-ель-Шейху. Країни домовилися про створення фінансового фонду компенсації «втрат і збитків» для держав, які найбільше постраждали від зміни клімату і не мають фінансових можливостей адаптуватися до них. Однак, коли мова зайшла про нові цілі щодо скорочення викидів або поступового скорочення використання викопного палива, саміт не досяг серйозних проривів.
Так чи інакше, війна була темою розмови на COP27. Безумовно, це була тема українського павільйону, наявність якого була вперше на саміті.
Спеціально для робочої групи UWEC Тетяна Жавжарова з Української кліматичної мережі проаналізувала основні заходи, що відбувалися в павільйоні України. Вперше були представлені обсяги додаткових викидів парникових газів, спричинених військовим вторгненням, у розмірі 82,8 млн тонн CO2. Ця цифра дорівнює загальним викидам деяких окремих країн і є попередніми розрахунками. Крім того, ці цифри походять від моніторингу лише з української сторони; Росія не публікує своїх даних.
Темою обговорення у павільйоні також було відновлення України. Такий план має ґрунтуватися не лише на «зелених» рішеннях, таких як енергетична незалежність, стала економіка та відновлювана енергія, а й на принципах справедливого переходу та гендерної рівності.
На відміну від України, російська делегація запам’яталася не стільки роздумами про майбутнє, скільки небажанням відмовлятися від минулого. Зберігаючи на саміті стриманий профіль, уникаючи гучних заяв чи власного окремого павільйону, російські представники підтверджували своє небажання відмовлятися від вуглецевого палива, лобіювали атомну енергетику та загалом робили досить неоднозначні заяви, зокрема ставили під сумнів вплив людини на зміну клімату, а також пропозицію зіграти в хокей на криголамі в Антарктиді.
Основна презентація російської делегації на COP27 відбулася в той самий день, коли цивільна інфраструктура України зазнала найсильніших обстрілів. Без світла залишилися багато будинків, лікарень, очисних споруд, підприємств та інших об’єктів. Внаслідок цієї та наступних атак всі АЕС України були змушені тимчасово перевести на аварійний режим. Таке зіставлення дій Росії стало однією з причин протестів громадянського суспільства проти Росії під час саміту. Світлана Романко, засновниця та директорка «Razom We Stand», була активною його учасницею. Ми раді поділитися стенограмою її інтерв’ю в подкасті Eurasian Climate Brief.
Підбити підсумки COP27 ми запросили співредактора робочої групи UWEC Ангеліну Давидову. Хоча війна не була на порядку денному саміту, очевидно, що вона вплинула на низку рішень. Побоювання енергетичної кризи завадили країнам прийняти більш амбітне рішення і відмовитися від викопного палива. Актуальною темою на саміті також був видобуток газу в Африці, оскільки війна та пов’язані з нею санкції провокують збільшення видобутку ресурсів у всьому світі. Російське вторгнення є «слоном у кімнаті», якого багато хто намагається ігнорувати, незважаючи на його прямий вплив на глобальну кліматичну політику.
Ми продовжуватимемо відстежувати екологічні наслідки війни на нашому веб-сайті , у Twitter та Facebook .
Бажаю вам сил і миру!
Редактор UWEC Work Group,
Олексій Овчинников.