Шкода для довкілля є незліченною, але все одно має бути задокументована. Ми зібрали загальнодоступну базу метаданих з джерелами екологічної інформації для використання під час війни. «Перелік інформаційних центрів та інструментів моніторингу» містить посилання на інструменти моніторингу, бази даних і бази знань, що накопичують інформацію, яка безпосередньо стосується екологічних наслідків війни. Перелік включає дані з таким фокусом: 1) поточна інформація про екологічні аспекти війни, 2) джерела важливих даних про довкілля, актуальні під час війни та миру, 3) проекти моніторингу збитків, завданих людям війною, та зусилля з відновлення, 4 ) ключові актуальні джерела про неекологічні аспекти війни, 5) старі надійні колекції даних, які безпосередньо стосуються дано\ теми. Станом на травень 2023 року список включає понад 50 наборів даних. Робоча група UWEC додаватиме нові позиції, коли про них ставатиме відомо.
Ми зібрали джерела інформації в одну таблицю
Дехто каже, що ця війна є найбільш обговорюваною війною з точки зору її екологічних вимірів і безпрецедентних зусиль оцінити збитки.
Інші скаржаться, що шкоді, якої завдано живій природі – видам, екосистемам і екосистемним послугам – не приділяється належної уваги та не оцінюється, оскільки типові підходи до кризового менеджменту та гуманітарної допомоги стосуються впливу на людей і створені людиною структури.
Водночас багато експертів сходяться на думці, що більшість впливів на довкілля поблизу поля бою надзвичайно важко підрахувати через обмежений доступ, брак технологій і відсутність встановлених протоколів. Дані, які ми збираємо, є менш точними та менш надійними, ніж ті, які потрібні для прийняття рішень.
Нарешті, люди найчастіше запитують, де вони можуть отримати інформацію про вплив війни на довкілля, окрім вражаючої, але досить обмеженої колекції статей UWEC про всі екологічні аспекти цієї війни.
Будучи спеціалізованим проектом, що займається екологічними наслідками цієї війни в усьому світі, робочій групі UWEC часто доводиться ставити такі запитання та давати відповіді. Ці питання потребують вичерпних відповідей, і ми готові поділитися цією базою даних деяких із найбільших сховищ знань про шкоду, завдану цією війною, а також інформацією про конкретні рішення та підходи до відновлення.
Нижче наведено короткий вступ до цього списку центрів збору інформації та інструментів, пов’язаних з екологічно значущими аспектами агресії Росії в Україні.
У «Переліку інформаційних центрів та інструментів моніторингу» ми виділяємо такі групи джерел відповідно до їх обсягу:
- Актуальна інформація про екологічні аспекти війни.
У цю найважливішу категорію ми включили поточні цілеспрямовані зусилля низки організацій, які збирають та аналізують інформацію про екологічні аспекти війни . Приклади:
- «ЕкоЗагроза» – офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, який містить інформаційну панель та карту реєстрації різних видів екологічної шкоди. Міністерство також видає щотижневі дайджести.
- «Екологічні брифінги конфлікту в Україні» – Періодичні публікації Екологічної мережі ZOI та CEOBs . Ці екологічні брифінги оцінюють ядерні об’єкти, воду, промисловість, об’єкти, що працюють на викопному паливі, а також прибережне та морське середовище. Обидві організації також мають інші звіти, присвячені цій темі.
- «Екорубрика» – Збірка статей на екологічну тематику у воєнний час, яка регулярно публікується у спеціальному розділі медіапорталу «Рубрика». Особливий акцент робиться на розв’язанні проблем у воєнний час на місцевому рівні та настановах «як діяти» (наприклад, що робити, якщо на річці Дніпро прорвано дамбу).
Більшість статей списку присвячено проблемам і наслідкам, що відбуваються на території України. Проте Dixi Group і Центр досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) мають інформаційні ресурси, присвячені російській промисловості та експорту викопного палива, а неурядова організація Ecodefense підтримує російськомовний веб-сайт, на якому відстежує повідомлення ЗМІ про санкції та їхні екологічні наслідки .
- Друга категорія станом на зараз включає всього кілька джерел важливих даних про довкілля, корисних як у воєнний, так і в мирний час. Ця категорія потенційно може різко розширитися, оскільки моніторинг під час війни часто потребує багатьох різних типів загальних даних про навколишнє середовище. Ми перерахували спеціалізовані веб-сайти, які повідомляють про пожежі, якість повітря та радіаційні вимірювання, а також сайт Державної екологічної інспекції України. Це відомство документує порушення природоохоронного законодавства та надає онлайн- форми для повідомлення про такі порушення. Ми також включили ресурси, надані Українською природоохоронною групою, Зеленим порталом Білорусі та іншими неурядовими організаціями з сучасними джерелами, що висвітлюють важливі екологічні проблеми у воюючих державах.
- Третя категорія – це проекти з моніторингу збитків, завданих людям війною, та заходів з відновлення, включаючи оцінку впливу на довкілля. Приклади:
- Військова карта України від Bellingcat – загальна локаційна карта «воєнних інцидентів» із відкритим кодом, якою керують волонтери. Конкретні інциденти можна досліджувати за часовим інтервалом і кількома іншими інструментами на основі OSINT.
- Карта відновлення, розроблена Київською школою економіки та партнерами, містить інформацію про всі об’єкти цивільної інфраструктури, відновлені, зруйновані або частково чи повністю пошкоджені внаслідок вторгнення Росії в Україну з метою сприяння відбудові.
- «Росія заплатить» – дочірній проект Київської школи економіки та партнерів, який зосереджується на оцінці грошової шкоди фізичній інфраструктурі України внаслідок війни та розрахунках фінансової вартості цих збитків. (Див. звіт про сукупний збиток за березень 2023 р.)
- Кілька джерел, включаючи Міністерство культури України, ЮНЕСКО та Єльський університет, які документують пошкоджені культурні пам’ятки та установи.
- Наступна категорія – це невелика колекція вузькоспеціалізованих «інших» джерел, яка включає бази даних про біженців, іноземну допомогу для відновлення України, ініціативи міського планування для відродження міст тощо. Ці джерела, хоча й не стосуються безпосередньо впливу на довкілля, все ж містять потенційно важливі дані та методології (наприклад, базу даних про переробку будівельних матеріалів у зруйнованих містах).
- Остання категорія – це веб-сайти , де збір даних швидше за все було припинено. Деякі з них, як-от дослідження ОБСЄ, задокументували екологічні проблеми, пов’язані з російським вторгненням у 2014 році, а інші надають миттєві знімки радіологічної ситуації у 2022 році. Платформа Української робочої групи з навколишнього середовища OCHA відіграє особливу роль, відображаючи зусилля органів ООН для координації екологічної оцінки та діяльності з надання допомоги та інтеграції цих зусиль із ширшою програмою гуманітарних дій з червня по жовтень 2022 року. Серед інших корисних даних він містить початковий список «карт і баз даних», джерело, яке ми використовували як відправну точку для цієї бази метаданих.
Ми робимо суджень щодо якості або повноти даних, представлених у перерахованих тут джерелах, і ми не несемо жодної відповідальності за їх точність або політичну коректність цієї інформації. Збір і представлення екологічних даних про війну — завдання карколомне. Зрозуміти зібрані дані не менш складно. Ми бажаємо вам удачі та з радістю прийматимемо ваші відгуки. Будь ласка, надсилайте будь-які запитання, пропозиції та/або додаткові записи до робочої групи UWEC (editor@uwecworkgroup.info).
Публікуючи цей список (та збираючи відгуки читачів), ми розробляємо розділ «Ресурси» на веб-сайті Робочої групи UWEC, щоб ділитися посиланнями на депозитарії даних, результати досліджень, інструменти моніторингу, кампанії та публікації, створеними НУО, а також іншими проектами, пов’язаними з екологічними наслідками війни.
Джерело головного зображення: Zoi Environment Network
