Олексій Василюк, Вікторія Губарева
Самопроголошена влада окупованого Криму навмисно скорочує території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, аби забудувати найбільш фінансово-привабливі та наближені до туристичної інфраструктури його комплекси.
У 2014 р. Російська Федерація здійснила агресію проти України, наслідком якої стали анексія Кримського півострова і збройний конфлікт на Донеччині та Луганщині. Дії РФ проти України являють собою грубе порушення Статуту ООН та низки принципів міжнародного права, зокрема – незастосування сили і погрози силою, непорушності державних кордонів, територіальної цілісності держав, сумлінного виконання міжнародних зобов’язань.
Під час російської окупації Криму, починаючи з 2014 року, охоронний статус деяких територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) було скасовано рішеннями окупаційної влади або його було знижено. Це дало можливість здійснювати/реалізовувати несумісні з природою завдання. Зокрема, на деяких територіях почалися рубки. Окрім цього, природні заповідники були підпорядковані т.зв. “Республіканському комітету лісового господарства”, внаслідок чого наукова складова, як визначальний напрям роботи заповідників, була втрачена.
В умовах російського законодавства, яке запровадила на окупованому півострові самопроголошена влада, всі існуючі заповідники вона мала передати до підпорядкування Міністерству природних ресурсів РФ. Анонімні джерела UWEC Work Group повідомляють, що самопроголошена влада початково планувала масштабне скасування заповідних територій і забудову (передусім вздовж морського узбережжя на півдні Криму), але виявилось, що заповідники не тільки не можна скасовувати, але й контроль над ними довелось передати федеральному уряду. Законодавство РФ виявилось несподіванкою для чиновників-колаборантів, які вже запланували забудову, але, звісно, довелось підкористись новим умовам. Як стане ясно далі – з часом самопроголошена влада Криму все ж знайшла можливість розкроїти заповідники по-своєму. До чого це призвело – автори статті дослідили на прикладі Ялтинського гірсько-лісового заповідника.
Ялтинський заповідник. Чому це особлива й цінна територія?
Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник розташований у південно-західній частині Криму на площі 14523 га. Його було створено ще у радянські часи – у 1973 році, тобто 50 років тому. Територія простягається уздовж Чорного моря із заходу на схід, від Фороса до Гурзуфа, на 49 км, оточуючи місто Ялту з усіма передмістями. Не буде помилкою сказати, що більшість найфантастичніших краєвидів Криму походять саме з цього заповідника. Також правильно буде зазначити, що практично вся дика природа південного узбережжя Криму – це Ялтинський гірсько-лісовий заповідник. Тож понад півстоліття заповідник заважав забудовувати південне узбережжя Криму, зберігаючи статус-кво цієї території як “курорту поряд із заповідною природою”.
Проте, більш важливим за курортну роль є, звісно, природоохоронне значення заповідника. Рослинність заповідника утворює чотири висотних пояси. Саме тут зростають ліси з ділянками ялівцю високого (Juniperus excelsa) та фісташки туполистої (Pistacia mutica), які занесені до Червоної книги України і є не лише унікальними перлинами Криму, але й найстарішими деревами в Україні (найстаріші ялівці та фісташки, виявлені тут, досягають віку в 2000 років).
Тут також розміщені найбільші в країні ліси іншого рідкісного виду дерев – сосни кримської (Pinus nigra ssp. pallasiana). Всього ж в заповіднику відомо не менш як 1364 види судинних рослин, 183 види мохів, 154 види лишайників і 1733 види грибів. Це одні з найбільш високих показників серед усіх українських заповідників. Значно важче оцінити кількість видів тварин. Проте за допомогою інструменту Biodiversity Viewer у заповіднику можна нарахувати 128 видів, занесених до Червоної книги України. Чимало з них є ендеміками, тобто зустрічаються лише у Ялтинському заповіднику і більше ніде у світі.
Рідкісні орхідеї, що зустрічаються в Ялтинському ГЛПЗ. Зліва-направо та зверху вниз: 1. Ремнепелюстник козячий (Himantoglossum caprinum), 2-3. Офрис оводоносна (Ophrys oestrifera) ; 4. Зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus) Джерела: dinasafina; sapsan; svetlana-bogdanovich; vyacheslavluzanov
Плани на знищення Ялтинського заповідника та як вони стали реальністю
Повертаючись до проблем заповідника, слід визнати, що плани його забудови виношувались, схоже, дуже давно і скандали на цю тему виникали час від часу протягом всього періоду незалежності України.
У 2018 році частина заповідних територій Криму все ж перейшли в федеральне підпорядкування РФ, і серед них – Ялтинський гірсько-лісовий заповідник. Пізніше, 10 березня 2020 року, разом з п’ятьма іншими природоохоронними територіями, Ялтинський заповідник був переданий у відання ФГБУ (федерального державного бюджетного закладу) “Заповідний Крим” – спеціально створеної установи, підпорядкованої Мінприроди РФ; нацпарк “Кримський” – у відання управління справами президента РФ, а заповідник “Карадазький” – до Міністерства освіти та науки РФ.
Саме в цьому документі площа Ялтинського гірсько-лісового заповідника була зазначена вже меншою, ніж була раніше. Її скоротили з 14 523 до 14 459 га, тобто на 64 га. Після цього на сайті заповідника розмістили інформацію про рекреаційні послуги і навіть детальну карту маршрутів, яку можна завантажити на GPS-навігатор або смартфон.
Накладання “окупаційної” версії меж заповідника на чинні українські межі дозволило нам побачити де саме були вилучені земельні ділянки і де розташовувалися об’єкти інфраструктури, що традиційно входили у склад заповідника.
Супутникові знімки північної околиці с. Олива, A) 2013 року, B) 2024 року. Джерело: Google Earth
Ділянка заповідника, перетворена на стоянку курортного комплексу “Mriya Resort & Spa”. Супутниковий знімок C) 2013, D) 2024. Джерело: Google Earth
Одним із найяскравіших прикладів забудови вилучених із заповідника окупаційною владою територій є ЖК “Ласточкино Гнездо” поблизу Гаспри. Будівництво комплексу розпочалось у 2014-2015 роках. Забудовник на своєму сайті активно рекламує ЖК як такий, що наближений до історичної пам’ятки — Ластівчине гніздо, та “оточений з усіх боків ялівцевими рощами”. Не дивно, адже збудований він саме там, де росли ялівці заповідника.
Слід визнати, що забудова (в т.ч. рекреаційна) історично була розміщена на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника. Однак вилучені з фонду були не ділянки поблизу старої забудови. Вилучалися саме дикі території, які були передані/продані комусь під майбутнє будівництво.
Як швидко забудовуються нові території навколо м. Ялта можна побачити, порівнявши супутникові знімки за різні роки. Так, за час окупації масштаби нової забудови можна проілюструвати ділянкою на західній околиці міста:
Знаючи історію боротьби за збереження заповідника, маємо нагадати, що прямо перед подіями, що призвели до анексії Криму у 2014 році, тодішній президент України Віктор Янукович планував разом з Сергієм Аксьоновим, що згодом очолив окупаційну владу в Криму, вилучити з заповідника 700 гектарів найбільш привабливих земель. За роки незалежності України території заповідників для забудови ніколи не вилучались, тому організувати таку аферу було не просто. Її готували кримські чиновники не менш як 7-10 років. Саме тоді екологи вперше почули прізвище “Аксьонов”, і воно означало персону, що добивається забудови Ялтинського заповідника. За задумом, заповідник наче мали розширити, підписавши відповідний указ Президента України, але в реальності, розширивши на “нецікаві” забудовникам землі, одночасно планували вилучити 700 гектарів на південному узбережжі Криму – під забудову. Але до 2010 року видати такий Указ було неможливо, адже Президентом був Віктор Ющенко, що став найактивнішим з усіх українських президентів, хто підтримував заповідні території, створив найбільше національних парків в історії і зробив важливі кроки для посилення їх захисту. Але щойно президентом став Віктор Янукович, відразу підготували проект указу про зміну меж Ялтинського заповідника, проте знову реалізувати ці плани не вийшло, адже під час подій Революції Гідності в 2014 Віктор Янукович зазнав політичної поразки і втік до Росії, втративши президентську посаду.
Тож плани скорочення заповідника реалізували вже в умовах анексії. На жаль, вона настала для Криму одразу після перемоги у Києві демократичних сил під час Революції Гідності.
Буде правильно помітить, що за офіційними даними скорочення площі заповідника відбулось лише на 64 гектари, хоча у статті написано, що планували вилучити 700. Дійсно, так і є. Проте, схоже, “схема” вилучення земель ще не реалізована до кінця. Адже загадана вище карта, що розміщена на сайті окупаційної адміністрації заповідника, хоч і позиціонується як така, що всього на 64 га менша за “оригінальні межі”, та в реальності показує площу меншу дійсно мінімум на 700 гектарів. Порівняння “українських” і “окупаційних” меж заповідника швидко розставляє все на свої місця. Тож можна очікувати наступних рішень, що скорочуватимуть Ялтинський гірсько-лісовий заповідник ще далі.
Практика скорочення територій природно-заповідного фонду, звісно, суперечить державній політиці України, а під час глобальної світової необхідності у збереженні осередків природи взагалі виглядає дикунством. Звісно ж, такі кроки пов’язані із бажанням окупаційної адміністрації зайняти ті території, які представляють інтерес для туристичної сфери і рекреації, адже саме забудова є найбільш прибутковим, хоча й найменш корисним для збереження біорізноманіття видом діяльності.
Після повернення Криму під український контроль території Ялтинського заповідника, які вже будуть знищені, неможливо буде повернути до попереднього стану, втім, можливо буде зробити інші кроки. По-перше, притягти до відповідальності тих, хто відповідає за зменшення території заповідника та забудові території, по-друге — не дати реалізуватись тим планам забудов, що ще не були здійснені, а по-третє — розширити заповідник на прилеглої території в горах. В цьому випадку дії могли б стати компенсаторними та сприяти збереженню тих видів, які залишаться на території заповідника.
Головне зображення: Ялтинський заповідник над Санаторним та Форосом. Джерело: Роман Паньков.
