Рік повномасштабного вторгнення в Україну

Робоча група UWEC

Сьогодні ми датуємо рік великомасштабного вторгнення Росії до України. Протягом нього наша робоча група аналізувала як прямий, так і непрямий вплив війни на довкілля, на природоохоронні практики, на екологічний активізм. До річниці ми зібрали думки учасників нашої групи про вторгнення та наслідки, які вона принесла.

***

“Потрясіння, якого ми зазнали рік тому, було подібне до землетрусу. Його відлуння немов хвилі поширилося по всьому світу. Ті, хто зіткнувся з безпосередніми руйнуваннями, чиї будинки, сади, ліси були знищені, безперечно зазнали великого болю. Однак те, як відреагувала світова спільнота на вторгнення в Україну наочно демонструє – люди сьогодні не живуть відокремлено, вони об’єднані в єдину мережу, “глобальне поселення” взаємодопомоги та підтримки. І лише це дозволяє нам упоратися.

Чим ми займаємось упродовж цього року? Ми говоримо про екологічні наслідки війни і намагаємося робити це якнайголосніше. Наш голос не єдиний і разом наші звернення мають ефект. Так, наприклад, завдяки українським та міжнародним екологічним організаціям минулого року було гостро порушено питання ембарго та інших обмежень на російське вуглецеве паливо. Автократії, побудовані на продажу викопних ресурсів, не повинні більше отримувати гроші, які вони потім будуть використовувати для нападу на сусідні країни або для утисків прав власних громадян. Водночас сьогодні не лише активно обговорюються, а й розробляються плани саме “зеленого відновлення” України. Місця битв можуть стати конструкторським майданчиком для міських та інфраструктурних проектів, які розвиватимуться в гармонії з довкіллям.

Цей рік ми провели в очікуванні екологічних катастроф. Обстріл Запорізької АЕС, спуск водосховища, руйнування міст та великих індустріальних підприємств, палаючі ліси, танки та окопи у Чорнобильській зоні. Хоча гострота враження спала, ми продовжуємо жити під загрозою катастрофи, яка вплине не лише на Україну, а й на всю Європу. При цьому спричинені вторгненням руйнування та забруднення досі залишаються без будь-якої ліквідації, компенсації чи відновлення. Нікуди не поділася загроза ядерного терору, військові дії та обстріли не дозволяють визначити повну картину забруднення акваторій річок та морів, незабаром розпочнеться сезон лісових пожеж. Гострота нашого сприйняття катастрофи спала, можна сказати, що ми вже звикли жити в умовах (можливої) нової трагедії. І це ослаблення пильності становить найбільшу небезпеку.

Наступний рік продовжиться для нас у роботі з аналізу та поширення інформації про екологічні наслідки вторгнення. Ми сподіваємося, що бойові дії в Україні припиняться, світова спільнота знайде рішення для того, щоб війна перестала бути загрозою, а не просто була поставлена на паузу, як це було до повномасштабного вторгнення. Сьогодні, в епоху зміни клімату, важливо, щоб страх, гнів та необмежене споживання перестали бути визначальною відносини людини та природи силою, а в основу нашої взаємодії було покладено повагу та розуміння”.

Олексій Овчинников, редактор UWEC Work Group, Грузія.

***

“Повномасштабне вторгнення Росії в Україну мало серйозний вплив і на глобальний кліматичний порядок денний, а також багато в чому перекроїло світовий енергетичний ринок. Той факт, що більшість країн світу досі покладалися лише на невелику кількість країн-постачальників викопного палива (у багатьох з яких політичний режим є автократичним чи навіть диктаторським) зробив вкрай актуальними питання енергобезпеки, насамперед у розрізі виробництва енергії на основі відновлюваних локальних джерел. Перехід від енергосистем, вибудуваних на викопному паливі і керованих державами чи глобальними корпораціями, до нових, що працюють на відновлюваних джерелах і керованих на основі демократичних рішень, іноді навіть на рівні міст чи місцевих спільнот, – обговорюється зараз у багатьох містах та країнах світу. Подальші негативні наслідки кліматичної кризи, які також стали ще більш явними за останній рік, зростаючі кліматичні ризики та збитки змушують світ дедалі більше замислюватися про те, що декарбонізація економіки та перехід на безвуглецеві джерела – це найважливіший пріоритет глобального розвитку. І водночас декарбонізація та відхід від викопної енергії – це й важливий крок на шляху демократизації та глобальної безпеки ”.

Ангеліна Давидова, співредакторка UWEC Work Group, журналістка з екології та клімату, Берлін, Німеччина

***

“На тлі кліматичної кризи, токсичної геополітичної боротьби за владу та трагічних роковин злочинної війни Росії в Україні, яка триває, ми шукаємо можливість уявити світле майбутнє або знайти радість у повсякденній роботі. Наша команда UWEC – це місце, де такий пошук залишається можливим. Тому я особливо ціную нашу спільну можливість продовжувати розглядати та вивчати сьогоднішні жахливі екологічні наслідки вторгнення через призму яскравого майбутнього, яке представляє зелене та стале відновлення як для України, так і за її межами.

Нам варто шукати та реалізовувати рішення для вирішення екологічних наслідків війни та кліматичної кризи, щоб наші дії мали значення, щоб ми могли врятувати нашу планету та людство. Стратегія звертається до мікроскопічно тонкої світлої сторони війни в Україні, яка відкриває можливості, тому ми маємо зростати та продовжувати нашу роботу. Ми можемо широко застосувати ці стійкі принципи використання природних ресурсів та озеленення, починаючи з малих спільнот і рухаючись до регіонального, національного та міжнародного рівня управління та бізнесу. Ми повинні працювати разом із корінними народами та місцевими спільнотами – з людьми, які мають великий досвід дбайливого управління ландшафтами та ресурсами. Все це необхідно для того, щоб уявити та реалізувати зелене відновлення як України, так і всієї планети ”.

Дженніфер Кастнер, співредакторка UWEC Work Group, голова The Altai Project, Мічіган, США

***

“Без сумніву, російсько-українська війна принесла найбільші руйнування природи України за останні 100 років. Але руйнування дають шанс на відновлення. В Україні вже є досвід відновлення зони відчуження Чорнобильської АЕС. За 30 років після найбільшої в історії техногенної катастрофи радіаційно забруднена територія стала найбільшим диким лісом у Центральній Європі.

Немає сумніву, що частина територій (переважно поля), на яких відбулися найбільш масштабні бойові дії, виявиться забрудненою настільки, що для вирощування продуктів та життя людей буде непридатною. Крім того, площа, яка вимагатиме розмінування в Україні, вже зараз перевищує площу всієї держави Білорусь.

Але на цих територіях відновлюватиметься природа. А це означатиме величезний внесок у припинення емісії вуглецю з ріллі та збільшення депонування через відновлення ґрунтів. Обсяги цього вимушеного відновлення можуть стати безпрецедентними у світовому масштабі та принесуть Україні ще більшу повагу світової спільноти ”.

Олексій Василюк, експерт UWEC Work Group, голова та засновник Української Природоохоронної Групи, Київ, Україна

***

“Все життя схвалював “аполітичність” російських екоактивістів, які не лізуть у політику глибше, ніж того потребує охорона природи та захист місцевих громад. На політичні маніфестації ми ходили у “вільний від роботи час”. Коли через зміцнення режиму до 2004 року в країні стало нічим дихати і треба було вибрати між прямою політичною боротьбою та вирішенням глобальних екологічних проблем – я поїхав до Китаю, щоб розвивати транскордонну природоохоронну співпрацю. Тамтешні бонзи теж були не цукор, але цивільної сверблячки їх скидати у мене не було. Я не шкодую про свій вибір у минулому – може тому, що зараз просто ніколи займатися самокопанням.

Розпочавши війну, російський режим уже не залишив мені жодного вибору, окрім участі в опорі. Я бачу як ця імперіалістична війна, породжена колоніальною експлуатацією ресурсів та людей, загрожує природі в Україні та в десятках інших країн, а також підточує глобальну екологічну та кліматичну співпрацю. Це відбувається в критичний момент взаємовідносин між людством і природою планети. Я щасливий, що можу брати участь у цьому протистоянні у своїй професійній іпостасі разом із командою однодумців. Від того, чи зможе людське суспільство поставити пріоритети виживання та стійкого зеленого майбутнього на чільне місце при подоланні сьогоднішньої кризи, залежить чи буде у нас майбутнє”.

Євген Симонов, експерт UWEC Work Group, іноземний агент Мін’юсту РФ, Австралія

***

“Добре, щоб у війни були й позитивні екологічні наслідки, що вона побічно сприятиме зеленому відновленню України і зробить перехід Європейських країн на відновлювану енергетику швидшим, ніж планувалося. Сподіваюся, наша робота допоможе знайти найкращі шляхи лікування жахливих ран, які війна завдала Україні, а світова спільнота вивчить уроки”.

Ірина Сухій, представниця Екодім (білоруської екологічної організації у вигнанні) в UWEC Work Group, Литва