Олексій Василюк, Вікторія Губарева
У жовтні 2025 року, на тлі повномасштабної війни, представники України вперше взяли участь у роботі головної світової природоохоронної спільноти – IUCN (International Union for Conservation of Nature). Цього року Світовий конгрес з охорони природи став випробуванням для світової спільноти екологів на готовність говорити про війну як про загрозу біорізноманіттю. А зусилля української делегації показали, що Україна тепер є глобальним гравцем на арені охорони природи.
Світовий конгрес з охорони природи IUCN (Міжнародний союз охорони природи) у 2025 році став справжнім проривом для українських екологічних організацій, які взяли в ньому участь. Делегаціям з України вдалося просунути резолюцію про механізми роботи з членами IUCN, залученими до збройних конфліктів, заблокувати спробу Росії використати форум для пом’якшення санкцій, привезти додому міжнародні нагороди для своїх парків і партнерів, а також відкрити шлях до створення Зеленого списку IUCN в Україні.
Конгрес відбувся протягом 9-15 жовтня 2025 року в Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати), та зібрав близько 10 000 учасників офлайн. При цьому, організатори передбачили широкі можливості для дистанційного формату участі, запропонувавши віртуальну платформу.
Світовий конгрес IUCN (International Union for Conservation of Nature – Міжнародний союз охорони природи) – це ключова глобальна подія для природоохоронців, урядів, науковців, громадянського суспільства та бізнесу, де обговорювались головні виклики у сфері збереження видів та екосистем.
Україна як держава поки не є членом IUCN, і була представлена на ньому лише двома громадськими організаціями – ГО “Українська природоохоронна група” (член IUCN з 2023 року) та МБО “Екологія-Право-Людина” (член IUCN з 2005 року). Під час нинішнього Конгресу, окрім обох організацій-членів, були також представники БО “Фонд природи України”, Національного природного парку “Тузловські лимани” та Франкфуртського зоологічного товариства в Україні – FZS Ukraine.
IUCN є одним з найбільших у світі природоохоронних об’єднань, заснованим у 1948 році. До його складу входить понад 1 400 членів із більш ніж 170 країн. Серед них – урядові установи, наукові інституції, громадські організації та представники корінних народів. Спілка координує глобальні зусилля зі збереження біорізноманіття, розвитку мережі природоохоронних територій, протидії зміні клімату та розроблення міжнародних екологічних політик. IUCN є творцем світового Червоного списку видів, які перебувають під загрозою зникнення.
IUCN та питання війни в Україні. Зміна ставлення до країн-агресорів
Питання екологічних наслідків війни в Україні на цьому найбільшому в світі зібранні з питань збереження природи прозвучало вперше.
Перед кожним Світовим конгресом IUCN його члени мають право подавати моушени — офіційні пропозиції, які формують глобальну політику спілки у сфері збереження природи. Після ухвалення вони стають Резолюціями або Рекомендаціями IUCN, які визначають і спрямовують роботу організації на наступні чотири роки і більше.
ГО “Українська природоохоронна група”, разом з МБО “Екологія-Право-Людина” (Україна), Caucasus Environmental NGO Network (Грузія), Center for Large Landscape Conservation (США), Earth Law Center (США), Center for environmental ethics and law (США) та за підтримки БО “Фонд природи України” скористалися таким правом та ініціювали моушен 065 “Створення механізмів взаємодії з членами IUCN, залученими до збройних конфліктів”, який був прийнятий на електронному голосуванні та став однією з Резолюцій IUCN.
Що ж передбачає ця Резолюція? Відтепер IUCN повинні розробити особливі умови участі в ній для країн-агресорів і організацій, які зареєстровані в цих країнах, а також впровадити інші рішення, які стосуються збройних конфліктів, війн та збереження природи.
Відхилення спроби Росії уникнути санкцій
Російські учасники Конгресу, у тому числі на державному рівні, намагались використати захід в політичних цілях. Зокрема, за задумом представників РФ, Конгрес мав прийняти одну з резолюцій, яка вносить зміни до Статуту IUCN – головного документу організації, у формулюванні, яке б означало, що країни і організації IUCN вважають міжнародні санкції проти Росії – несправедливою дискримінацією. І навіть більше – скасувати членські внески російським організаціям, які “постраждали” внаслідок запровадження міжнародних санкцій проти РФ. Що цікаво – фінансову підтримку цього лобістського процесу здійснював “Росатом”.
Не дивлячись на те, що Росія була представлена досить великою делегацією на чолі з представником відповідного міністерства, українська команда змогла переконати міжнародну спільноту не голосувати за прийняття такого рішення.
Виступ на Асамблеї та жорстка позиція під час переговорного процесу відправили проросійське формулювання Резолюції у небуття. Фрагменти дводенної боротьби (виступи української та російської сторін) можна переглянути за цим посиланням.
Обрання українки на керівну посаду в IUCN
Українка Діана Гарлицька обрана Канцлером Міжнародної спілки збереження природи (IUCN) у Східній Європі, Північній та Центральній Азії.
Дане рішення є визнанням її багаторічної діяльності у кліматичній та екологічній молодіжній дипломатії, роботи в сфері освіти, спрямованої на зміцнення ролі регіону у глобальних процесах охорони довкілля та сталого розвитку.
Діана Гарлицька є засновницею громадської організації Sustainability Narrative Institute (м. Вільнюс, Литва), яка працює над питаннями адвокації та комунікації у сфері сталого розвитку. Вона також навчається в аспірантурі і досліджує зелені фінанси. Її обрання до Ради IUCN відкриває нові можливості для представлення інтересів України та країн Східної Європи, Північної та Центральної Азії на міжнародному рівні та сприятиме посиленню співпраці у сфері збереження природи.
Нагородження для співробітників українських національних парків та лідерів в області охорони природи
На Всесвітньому конгресі IUCN низка українських представників були нагороджені за внесок у справу охорони природи. Так, IUCN вручив Міжнародну нагороду рейнджерів Всесвітньої комісії з природоохоронних територій команді українського Національного природного парку “Тузловські лимани” за ефективну охорону прибережних екосистем Чорного моря, боротьбу з браконьєрством та організацію просвітницьких заходів.
Ця нагорода, яка підкреслює особливу важливість роботи рейнджерів у справі збереження біорізноманіття, щорічно присуджується міжнародним комітетом IUCN за виняткову відданість справі охорони природи. Команда була номінована перед конгресом Українською природоохоронною групою за підтримки Природного фонду України. Нагороду прийняла Ірина Вихристюк, директор Національного природного парку “Тузловські лимани”.
Нагороди в 2025 році були вручені 13 рейнджерам і командам (шість команд і сім індивідуальних нагород) з різних країн за їхню мужність, наснагу і наполегливу працю на передовій захисту довкілля. Лауреати нагороди отримують фінансову підтримку в розмірі від 5000 до 25 000 доларів США для продовження своєї природоохоронної діяльності.
Нагороду також отримав Міхаель Бромбахер, директор представництва Франкфуртського зоологічного товариства в Україні. Всесвітня комісія з охоронюваних територій (IUCN WCPA) вручила йому нагороду імені Фреда Паккарда — одну з найпрестижніших міжнародних нагород у галузі охорони природи. Ця премія є визнанням його багаторічної відданості справі та особистого внеску в розвиток і охорону природних територій у всьому світі.
Під час церемонії Бромбахер розповів про роль українських національних парків під час війни. Він підкреслив, що війна надала паркам нового значення — вони стали простором солідарності та підтримки. “Ця нагорода — для всіх сміливих людей, які захищають природу України, незважаючи на війну”, — сказав він у своїй подячній промові.
Сесії Конгресу за організації та участі українських представників
Низка подій на Конгресі були організовані командою ГО “Українська природоохоронна група” та БО “Фонд природи України”. Наприклад, сесія “Роль залучення молоді та міжпоколінного діалогу в збереженні природи в умовах конфлікту та постконфліктних ситуаціях”.
Цей захід був спрямований на обговорення ролі молоді у природоохоронній діяльності під час війни та після неї, а також на пошук шляхів ефективного міжпоколінного діалогу між молодими лідерами, науковцями, правозахисниками й управлінцями природоохоронних територій. Сесія проходила у формі діалогу і рефлексії, що дало змогу учасникам поділитись власним досвідом та поглядами на тему важливості міжпоколінного діалогу та молодіжного лідерства, особливо в контексті війни та післявоєнного відновлення. Сесію модерували Анна Ковбаснюк, Анастасія Драпалюк та Григорій Коломицев.
Сесія “Масштабування збереження природи з урахуванням конфліктів на благо природи, людей та миру: розуміння викликів” була присвячена тому, як війни впливають на збереження природи і як природоохоронна діяльність може сприяти миротворенню. Учасники обговорювали правові та політичні інструменти захисту довкілля під час збройних конфліктів, а також шляхи масштабування “конфлікто-чутливої охорони природи” — підходу, що враховує ризики насильства, нестабільності й соціальної напруги.
Від України на цій сесії виступили Григорій Коломицев та Анастасія Драпалюк. Григорій розповів про масштаби руйнувань природно-заповідного фонду України внаслідок російської агресії, а Анастасія — про реалії життя українських природоохоронних установ під час війни та необхідність виключення Росії з міжнародних природоохоронних організацій.
Питання наслідків російської агресії для природи звучало і на інших сесіях. Для прикладу, під час сесії “Protecting Nature in Armed Conflicts: Advancing Environmental Justice and Resilience” спікером виступила доктор Матрах Альмутаірі (Kuwait Institute for Scientific Research). Вона наголосила, що війна в Україні є однією з трьох найбільш руйнівних для довкілля збройних конфліктів за останні 50 років. У своєму виступі вона розглядала екологічні наслідки воєн у контексті міжнародного гуманітарного права та екологічної справедливості, наводячи приклади з Перської затоки, В’єтнаму та України.
Угода про постачання, встановлення та навчання роботи з фотопастками для національних парків і заповідників
Конгрес також приніс деякі безпосередні практичні вигоди для заповідних територій України. Так, під час Конгресу, БО “Фонд природи України” уклав угоду з Міжнародною організацією “Wildlife Protection Solutions” (США), відповідно до якої пробна партія фотопасток вже вирушила до України для дослідження природи в кількох національних парках і заповідниках. Окрім обладнання, американські партнери також зобов’язуються організувати навчання з його використання для служби державної охорони природно-заповідного фонду.
Пілотне впровадження стандарту зеленого списку IUCN/IUCN Green List
Насамкінець відмітимо, що “Фондом природи України” були проведені переговори щодо пілотного впровадження стандарту Зеленого списку IUCN/IUCN Green List. Це інструмент, який дає можливість оцінити якість управління природоохоронною територією відповідно до стандартів IUCN та надати рекомендації щодо покращень для їх досягнення. На сьогодні такі стандарти впроваджуються вже в більше 600 природоохоронних територіях на території 60-ти країн.
Джерело головного зображення: IUCN
