Вікторія Губарева
Ми аналізуємо основні результати та можливості критики, представлені Києвом на нещодавній Конференції з відновлення України в Лондоні, яка, здавалося, відкинула амбітні плани, викладені на минулорічному заході в Лугано
Цьогорічна конференція з відновлення України (URC) пройшла в Лондоні 21-22 червня та була присвячена мобілізації міжнародної підтримки для економічної та соціальної стабілізації України й відновлення від наслідків війни. Там розглядали екстрену допомогу для невідкладних потреб та фінансування участі приватного сектора в процесі відновлення.
Понад 40 країн і близько 20 міжнародних організацій взяли участь у минулорічній конференції в Лугано, результатом якої стала заява про підтримку України у вигляді «плану Маршалла» вартістю 750 мільярдів доларів, щоб допомогти країні на шляху до відновлення протягом наступного періоду. десятиліття. Проте представлена Україною програма відновлення викликала масове обурення серед українських природоохоронців.
Цього року на конференції мав бути оприлюднений План відновлення України з питань екологічної безпеки, який Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України анонсувало ще в лютому. Намір полягав у обговоренні фінансування та подальшої допомоги.
Однак план так і не був представлений навіть після конференції. Коли робоча група UWEC звернулася за роз’ясненнями, міністерство відповіло, що документ досі перебуває на стадії розробки.
Головне: Ukraine Business Compact 2023 та 60 мільярдів доларів
Загалом, фокус цьогорічної Ukraine Recovery Conference був на приватних бізнесах та міжнародних фінансових установах – на залученні міжнародних інвестицій у відбудову України в трьох основних галузях: надра, ліси та енергетика. Основні підсумки можна охарактеризувати досить стисло:
- Майже 500 бізнесів з 42 країн світу підписали Ukraine Business Compact 2023
- Партнери пообіцяли Україні більше 60 млрд доларів, з яких 50 млрд євро планується залучити від ЄС протягом чотирьох наступних років через новий фінансовий механізм.
Ми поспілкувались із екологічними експертами, які уважно слідкували за ходом конференції чи навіть відвідали її, аби дати критичну оцінку тому, що відбувалось на URC23.
Екологічного порядку денного не було, але все одно “краще, ніж Лугано”
За словами Костянтина Криницького, керівника відділу енергетики ГО “Екодія”, який відвідав конференцію, “екологічної” адженди, як такої, не було, і на основній конференції міністр захисту довкілля України не виступав. До речі, відсутність Руслана Стрільця здивувала, оскільки за словами Анни Акерманн, членкині Правління ГО “Екодія”, буквально за тиждень до конференції збиралась робоча група з питань по відновлення при Міністерстві захисту довкілля з розумінням того, що міністр буде в Лондоні, і презентує певні стратегічні проєкти та напрямки для міжнародної аудиторії заходу.
Чи мало це якусь роль, чи ні, пан Криницький відмітив, що так званого “Луганського сорому” цього року не було:
“Пройшло загалом краще, ніж минулого року в Лугано, і цього року, що примітно, ніхто вже не згадував План відновлення, який був презентований тоді, але все одно це не про “сталий розвиток”“, — прокоментував Криницький.
Як зазначив Криницький, Енергетична стратегія 2050 «по суті не була представлена як така, було лише загальне бачення».
Експерт з відновлюваної енергетики Максим Бабаєв повністю погодився з оцінкою Криницького.
“Лейтмотивом Лондонської конференції було залучення приватного бізнесу», – пояснив він. «Звідси буде надходити більшість ресурсів. І тут є певні розбіжності: як приватний бізнес оцінює свої перспективи і як ми це заявляли”.
За словами Бабаєва, українська енергетика не має реального бачення чи стратегії. «Є Енергетична стратегія до 2050 року під грифом “секретно”. Це ніколи не обговорювалося публічно ані до зустрічі в Лондоні, ані на конференції”. Відповідно, те, що було представлено на URC для системних інвесторів, які працюють на дуже високому рівні з точки зору аналітики та планування, було недостатнім і становило лише екстравагантний набір “списків бажань” і великих амбітних цілей.
“Наприклад, прогнозування розвитку енергетики передбачає, що буде певний енергетичний баланс, буде певне зростання енергоспоживання та виробництва з часом. Але ці цілі не були частиною презентації, хоча там було багато інших цифр. Амбіції – це добре, але якщо вони необґрунтовані, то часто відлякують інвесторів”, – сказав він.
Бабаєв також зазначив, що було багато розмов про фінансові інструменти для того, щоб бізнесу було легше інвестувати і покривати ризики, вартість кредитів і так далі – але ці розмови залишаються на папері.
А як щодо надр?
У презентації міністра енергетики України Германа Галущенка йшлося про можливість виробництва електроенергії з нейтральним викидом вуглецю, а також про створення в Україні “водневого хабу ЄС” (спрямованого не лише на місцеве споживання, а й на експорт), сертифікованого газосховища, виробництва енергетичного обладнання. Україна також підтвердила, що планує відмовитися від вугілля до 2035 року.
За словами Галущенка, “зелена” сталь, водень, “зелений” аміак, “зелена” електроенергія, біометан і природний газ будуть основними напрямками розвитку енергетики України.
Однак Криницький зазначив, що все, що українська сторона назвала “зеленим” вище, передбачає виробництво або видобуток на експорт, з акцентом на “заробляння грошей”.
“Уряд представив важливі потенційні напрямки для розвитку промисловості та виробництва в Україні продукції з високою доданою вартістю. Наприклад, акумулятори, електромобілі, енергетичне обладнання. Однак в одній із дискусій вони сказали “давайте почнемо з майнінгу, а потім будемо говорити про повний цикл виробництва””, — додала Анна Акерман.
Звісно, такі амбітні плани використання надр в Україні викликають побоювання, оскільки країна може стати експортером сировини, що спричинить екологічні ризики.
“Однак якщо ми говоримо про видобуток [ресурсів] для Європейського Союзу, то навряд чи ми зможемо розвивати таке виробництво без впровадження нових стандартів ЄС”, — сказала Акерман.
Також обнадіює те, що нещодавно підписаний Український бізнес-компакт 2023 наголошує на дотриманні екологічних критеріїв з наступним переходом до сталого розвитку.
Плавний поворот до відновлення спільнот
Заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Азархіна відзначила важливість створення фонду для відшкодування збитків, завданих внаслідок російської військової агресії, та розповіла про розробку методології пріоритетності проектів.
Найважливішим є те, що новий портал DREAM (Digital Restoration EcoSystem for Accountable Management) був представлений як засіб для спільнот керувати проектами та брати участь у прямому діалозі з міжнародними фінансовими організаціями. Подальші перспективи експерти бачать у розвитку громад та відновленні “на місцях”.
“Громади повинні бути лідерами відновлення, ми повинні підтримувати слабких”, – пояснила Азархіна.
Що далі: очікування та головна тема для URC24 — відновлення в громадах
Наступним етапом стане конференція з відновлення у 2024 році в Берліні, де лідери зосередяться на децентралізованих проектах і підтримці громадою відновлення.
Як зазначила Акерман, інклюзивність має відігравати ключову роль. Ми повинні прислухатися до думки вразливих громад, які оговтуються після травми війни, а також до голосу громадських організацій, готових надати підтримку в будь-якій формі.
Криницький погодився: “Ми сподіваємося, що він буде сфокусований на громадах і обов’язково включатиме питання втрат для довкілля та що з цим робити. Тому що жодні приватні інвестори цього не зроблять, а мова йде про десятки мільярдів доларів”.
План відновлення 2.0 досі в розробці
За нашим запитом в Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, в установі повідомили, що “На даний час в органі працюють над розділом “Екологічна безпека” проекту Плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку України”, і ознайомитись з ним можна лише після його доопрацювання.
Поки що на Урядовому порталі опубліковано лише Проект плану – перша версія, без доповнень.
Останні обговорення Плану відбулися в січні цього року за ініціативи громадської організації Агентство Ефективних Рішень, яка закликала до обговорення в рамках проекту «Голос громадянського суспільства». Незрозуміло, чи заплановані публічні обговорення найближчим часом. Ймовірно, що це життєво важливе для захисту українського довкілля питання поки що гальмується в очікуванні більш активних дій громадськості.
Джерело головного зображення: ONOVA. Ukraine’s Renovation League