Як обговорювали війну на Регіональному форумі зі сталого розвитку

Автор – Неля Рахімова

Переклад – Юлія Спінова

29-30 березня відбувся черговий Регіональний форум із сталого розвитку при Європейській економічній комісії ООН (ЄЕК ООН). Цього року у фокусі форуму були Цілі сталого розвитку (ЦСР) 6, 7, 9, 11 та 17, а в його роботі взяли участь понад 1000 осіб. Тема вторгнення Росії в Україну звучала на форумі не так гостро, як минулого року. Проте для представників громадянського суспільства це питання, як і раніше, залишається вкрай актуальним. Зокрема, громадські організації та експерти організували на форумі паралельний захід “Наслідки вторгнення в Україну для реалізації ЦСР у регіоні ЄЕК ООН”.

Регіональний форум зі сталого розвитку ЄЕК ООН

Цей форум проводиться щороку, починаючи з 2016-го, відколи Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року або Порядок-2030 набув чинності. Форум запрошує учасників з країн регіону ЄЕК обговорити стан справ у сфері сталого розвитку та обмінятися результатами роботи щодо досягнення ЦСР.

При цьому форум передбачає активну участь громадянського суспільства у всіх заходах. Робота громадянського суспільства на форумі координується Регіональним механізмом залучення громадянського суспільства (ECE-RCEM).

Цілі сталого розвитку покривають різні теми: від проблем зміни клімату і збереження біорізноманіття до прав людини. Тому вже з минулого року обговорення на Регіональному форумі сконцентрувалися на вторгненні Росії, оскільки воно значно вплинуло на реалізацію ЦСР як в Україні, так і в регіоні загалом. Однак якщо у 2022 році виступи представників практично всіх країн були спрямовані на засудження Російської Федерації, то цього року висловлювання були не такими різкими і лише закликали до миру. Так, голови форуму кілька разів процитували преамбулу Порядку денного-2030 – “Не може бути сталого розвитку без миру та світу без сталого розвитку”.

ЗАПИС ВЕБІНАРУ: Наслідки вторгнення в Україну для реалізації ЦСР

Найбільш громадську увагу привернув паралельний захід “Наслідки вторгнення в Україну для реалізації ЦСР у регіоні ЄЕК ООН”. Він був організований Коаліцією за сталий розвиток РФ (КУРС) за участю Робочої групи з вивчення екологічних наслідків війни в Україні (UWEC Work Group) та підтримки ECE-RCEM. Також співорганізаторами заходу виступила Місія Сполучених Штатів при ООН та інших міжнародних організаціях у Женеві.

Однак до початку зустрічі представники місії Білорусі (йдеться про представників режиму, а не демократичних сил) висловили офіційний дипломатичний протест у зв’язку з проведенням заходу, тим самим спробувавши його скасувати. Однак у результаті цього паралельна сесія викликала великий інтерес – на неї прийшло понад 50 людей. Заходи проходили трьома мовами – англійською, українською та російською. Спікери представили ситуацію в Україні, Білорусі та Росії.

Роботу сесії відкрив Пол Стемпл, співробітник Бюро у справах міжнародних організацій Державного департаменту США. Він розповів про те, як війна вплинула на стан справ в Україні та світі, окремо відзначивши роль громадянського суспільства у подоланні кризи.

Положення справ в Україні представив Олексій Василюк з UWEC Work Group. У фокусі його виступу були екологічні проблеми, пов’язані з воєнними діями. Олексій підкреслив, що завдані збитки екосистемам України точно неможливо буде ліквідувати в період до 2030 року, їхні наслідки мають більш довгостроковий характер, тоді як на відновлення екосистем знадобляться десятки років.

Ситуацію в Росії представила Неля Рахімова, авторка цієї статті, а також голова Коаліції за сталий розвиток країни. Вона презентувала доповідь про реалізацію Цілей сталого розвитку в Росії, яку Коаліція випустила у березні цього року. У цій доповіді 22 експерти проаналізували стан справ у всіх ЦСР з початку вторгнення в Україну. Автори доповіді відмовилися надавати рекомендації державним органам Росії щодо досягнення ЦСР, як це зазвичай робиться у доповідях громадянського суспільства, висунувши лише одну єдину рекомендацію – припинення війни в Україні.

Цивільна доповідь про ЦСР в Росії також демонструє вкрай погіршену ситуацію в галузі сталого розвитку в країні через рік ведення війни країною-агресором, вважають його автори.

Так, на думку авторів, РФ більше не є правовою державою – її правова система здатна лише створювати видимість права. Зокрема, законодавчо практично запроваджено військову цензуру, будь-яку незалежну думку поставлено поза законом, політична опозиція, лідери громадянського суспільства видавлені з країни або зазнають переслідувань.

Відмова від міжнародних стандартів прав людини, видалення із Ради Європи, денонсація міжнародних документів у галузі прав людини сприяють стрімкій деградації правових інституцій. Взято курс на самоізоляцію від загальноприйнятих на світовому рівні правових норм, що впливає на досягнення всіх ЦСР.

Так, наприклад, за цей рік було зруйновано багато російських досягнень останнього десятиліття і в галузі міжнародного співробітництва в секторі чистої енергетики. Формально Росія поки що не відмовлялася від прийнятих до вторгнення в Україну програм підтримки ВДЕ, проте їхня реалізація і тим більше підвищення цілей у галузі ВДЕ найближчим часом будуть утруднені. Це викликано тим, що через часткове руйнування зв’язків із західними країнами інтерес до енергопереходу в Росії значно знизився, доступ до технологій ускладнився, а вартість проектів ВДЕ підвищилася.

Третім доповідачем на заході була Крістіна Ріхтер, юристка офісу Світлани Тихоновської, яка представила стан справ у Білорусі. У своєму виступі вона наголосила на тому, що реалізація ЦСР вже була “під питанням” до початку вторгнення Росії в Україну, оскільки режим Лукашенка багато в чому перешкоджав досягненню ЦСР, особливо у питаннях захисту прав людини. Проте вторгнення Росії в Україну також вплинуло і на Білорусь, оскільки режим підтримав це вторгнення.

Крістіна Ріхтер висловила свої побоювання через рішення про розміщення тактичної ядерної зброї в країні, оскільки це може вплинути як на міжнародні відносини, так і на стан довкілля. Вона також висловила думку, що на сьогоднішній день вести переговори з режимами Лукашенка та Путіна неможливо, оскільки за міжнародними законами обидва режими є злочинними і сідати за стіл переговорів із ними протизаконно.

Відкритість та співробітництво громадянського суспільства

Захід викликав неабиякий інтерес з боку різних дипломатичних місій, розташованих у Женеві. Частково це було викликано тим, що на самому форумі тема вторгнення обговорювалася не так широко, і цей захід виявився єдиним майданчиком з цього питання. Воно показало, що саме громадянське суспільство готове відкрито обговорювати цю тему, тоді як представники держав уникають відкритої конфронтації з Російською Федерацією, оскільки вона досі відіграє важливу роль у функціонуванні ЄЕК ООН.

Більш того, цей захід також продемонстрував можливість співпраці громадянського суспільства України, Білорусі та Росії. Відкритість та співробітництво громадських організацій та експертів країн може відіграти ключову роль у становленні миру та відновлення взаємин між суспільствами після того, як війна буде закінчена.

Неля Рахімова. Ph.D, – громадський діяч та аналітик у галузі сталого розвитку. Засновник Відкритої школи сталого розвитку, координатор Коаліції за сталий розвиток країни (КУРС), член правління Регіонального механізму залучення громадянського суспільства при ЄЕК ООН, консультант ДЕСП ООН, ПРООН та КПСООН.