Дорогі друзі!
Вже понад рік ми живемо за умов повномасштабного вторгнення Росії до України. За цей час наша робоча група опублікувала понад 60 статей щодо екологічних наслідків. Ми розкривали теми як безпосереднього, так і опосередкованого впливу цього вторгнення. На жаль, війну не завершено. Вона продовжується. Продовжується і наша робота. До річниці повномасштабного вторгнення ми зібрали думки членів нашої робочої групи, їхні слова та переживання щодо важких подій минулого року, учасниками та свідками яких нам довелося стати.
Ще одна дата, яка не настільки розповсюджена у світовій спільноті – 18 березня 2014 року. Саме тоді завершилася анексія (окупація) Криму Росією. Багатий на різноманітні екосистеми і вкрай важливий для підтримки біорізноманіття півострів за роки окупації перетворився практично на військову базу. Саме він використовувався у якості плацдарму для вторгнення, що розпочалося 24 лютого 2022 року. Про те, як анексія вплинула на природоохоронні території Криму, читайте у статті нашого експерта Олексія Василюка:
Як неодноразово ми вже писали, вторгнення вдарило не лише по природоохоронним і екологічним проектам в Україні, а й значно погіршило ситуацію в самій Росії. Так, нещодавно стало відомо про визнання іноземним агентом російського відділення Фонду дикої природи (World Wide Fund for Nature Russia). Що це означає і чому політика пошуку “агентів” є вкрай небезпечною для природи не тільки Росії, а й усього світу – читайте у статті-думці нашого експерта Євгена Симонова.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну викликало низку криз. Одна з найістотніших – енергетична. З одного боку, вторгнення призвело до певного ренесансу вуглецевого палива. Відмова від російської нафти, газу та вугілля відкрила ринки для інших постачальників. З іншого боку, Європа не відмовилася від амбітних планів щодо переходу до відновлюваних джерел енергії. Короткий загальний огляд енергетичних підсумків року та їх зв’язки з кліматичною та екологічною політикою читайте у матеріалі журналістки Ганни Волинець.
Енергетична криза безпосередньо впливає на довкілля. В умовах санкцій проти російського вуглецевого палива можна було очікувати скорочення видобутку та покращення екологічних умов таких регіонів, як, наприклад, Кузбас. Однак цього не сталося. Ситуація в Кузбасі не покращилась, хоча видобуток вугілля зіткнувся з новими труднощами, а місцеві екологічні активісти опинилися під великим пресингом. Подробиці про те, як живе найбільший вугільний регіон Росії після лютого 2022 читайте в матеріалі активіста та експерта Антона Лементуєва:
Більше інформації про екологічні наслідки війни ви можете знайти як на нашому сайті , так і на сторінках Twitter і Facebook .
Сил вам та миру!
Олексій Овчинников,
головний редактор UWEC Work Group