Авторка – Віра Кузьміна
Переклад – Юлія Спінова
Питання зміни клімату та їх вплив на соціально-економічний розвиток країн світу були одними з основних на економічному форумі в Давосі, що відбувся наприкінці січня. Війна в Україні також обговорювалася, у тому числі у питаннях впливу на економіку, майбутнє бізнесу та стан довкілля.
Слоган Давоса – “Співпраця у роздробленому світі”. Він вказує насамперед на війну в Україні, яка призвела до роз’єднаності та порушення традиційних економічних зв’язків. “Куди рухається глобалізація?” – це питання, яке обговорювалося у Давосі через вторгнення в Україну, яке ставить під сумнів можливість глобального світу.
До Давосу приїхало близько 2,7 тисяч делегатів, 70% яких представляли Європу та Північну Америку. З голів великої сімки на ВЕФ з’явився лише Олаф Шольц, представників Росії не було.
Гутерреш задає тон
Звести докупи кліматичні та військові ризики, а також нагадати про принципи сталого розвитку спробував генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Серед питань, які потребують негайної уваги, Генеральний секретар ООН назвав глобальну економічну кризу, наслідки та уроки пандемії, загрозу кліматичній катастрофі, а також конфлікти, серед яких він особливо виокремив ситуацію в Україні у зв’язку із «глибокими глобальними наслідками війни».
За словами генсека, війна далася взнаки на цінах на продовольство та енергію, на ланцюжках поставок та на ядерній безпеці. Вона вразила основи міжнародного права та Статуту ООН. Він також зазначив, що людство “загралося у кліматичну катастрофу”. Обсяги викидів парникових газів зростають і на планету чекає потепління на 2,8 градуса за Цельсієм. Наслідки такого розвитку подій будуть руйнівними.
Генсек також звернувся до бізнесу, закликавши нести відповідальність за дезінформацію та приховування даних. Гутерреш нагадав про скандал із Exxonmobil, який вибухнув перед Давосом – тоді журналісти з’ясували, що нафтовий гігант ще у 70-ті роки знав про згубні наслідки викидів парникових газів, але приховував це від громадськості, а також підтримував поширення неправдивих відомостей.
«Усі ці проблеми взаємопов’язані та накопичуються, як покручені автівки під час ланцюгової аварії… Ідеальних рішень в умовах шторму немає, – наголосив голова ООН. – Однак ми можемо постаратися взяти під контроль наслідки і скористатися для їх усунення можливостями, які ми маємо», – сказав голова ООН.
Без російського вугілля
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що найбільша економіка Європи пережила відмову від російського газу та підготувалася до зими. Росія перестала постачати вугілля в ЄС як відповідь на санкції після початку вторгнення Росії в Україну.
Шольц визнав, що економіка Німеччини була орієнтована на інноваційні виробництва, а не на вироблення енергії. Втрата одного з основних постачальників енергоресурсів спричинила збій в економіці. Канцлер також впевнений, що у світі немає проблем із новими газовими родовищами, тому дефіцит блакитного палива буде заповнений не на шкоду бідним країнам.
Нагадаємо, раніше звучала критика, що багаті країни платять більше і забирають собі газ, який йшов державам, що розвиваються. Німеччина також має намір розвивати водневі проекти та відновлювану енергетику, щоб уникнути подібні до минулорічного енергетичних локдаунів.
Українське зерно для світу
Російське військове вторгнення в Україну порушило постачання зерна до інших країн. Досі ця можливість України є зменшеною і наражається на високий ризик.
“Ми повинні переконатися, що НАТО створить безпечний коридор з Одеси та інших портів, щоб зерно з України продовжувало поставлятися до країн, які його потребують. Продовольча безпека миру на коні. Ми повинні підтримувати Україну інакше людям по всьому світу нічого не буде їсти”, заявив на заході в Українському домі в Давосі голова міжнародної продовольчої організації World Central Kitchen Хосе Андрес.
За оцінками WFP, Україна є одним із найбільших у світі донорів Всесвітньої продовольчої програми – агентства ООН, що надає продовольчу допомогу країнам, які переживають кризу. За оцінками голови програми Девіда Біслі, країна забезпечує 40% світової допомоги.
Кліматична економіка
У Давосі активно обговорювали закон про інфляцію (IRA), ухвалений у США наприкінці 2022 року. За оцінкою Bloomberg, ця тема стала несподіваною для форуму. Закон входить у план “зеленої” економіки Байдена. За підрахунками економістів, пільги для “зеленого” бізнесу становитимуть близько $370 млрд на підтримку проектів чистої енергії.
Мартін Лундстедт, виконавчий директор шведського виробника вантажівок Volvo вважає, що США “створюють умови для переходу від “коричневої” економічної платформи, заснованої на викопному паливі, до “зеленої”, і Європі потрібно черпати натхнення з цього”. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн запевнила, що незабаром у ЄС з’явиться аналогічний американському закон.
Ще одна економічна тема – відмова від ВВП, як єдиного критерію оцінки ефективності інвестиції. Спеціальний представник президента США Джон Керрі анонсував створення національної статистичної програми, яка враховуватиме екологічні витрати при плануванні економічних проектів. Така програма запрацювала з огляду на китайську систему оцінки екологічних збитків у шести містах. Обидві системи спрямовані на коригування ВВП як єдиного показника ефективності проектів. Керрі сподівається, що оцінка екологічних послуг, заснована на статистиці, дозволить приймати найкращі рішення в галузі клімату та екології.
Організатори ВЕФ також оголосили про запуск програми Giving to Amplify Earth Action (GAEA) щодо виділення $3 трлн на рік для фінансування починань із досягнення нульового викиду вуглецю. До GAEA приєднаються понад 45 партнерів із благодійного, державного та приватного секторів. На початковому етапі програма підтримає підрозділ зі сталого розвитку McKinsey Sustainability міжнародної консалтингової компанії McKinsey, а також благодійні фонди BMW та IKEA, Фонд ООН та інші організації та установи.
Активісти у Давосі
Під час бізнес-форуму екологічні та кліматичні активісти провели кілька акцій. Так, найвідоміша кліматична активістка Грета Тунберг приїхала на форум, щоб висловити своє невдоволення діями великого бізнесу.
Грета Тунберг назвала безглуздим призначення голови нафтової компанії Adnoc Султана аль-Джабера (ОАЕ) президентом COP28, який пройде в ОАЕ. «Лобісти впливали на ці конференції з давніх-давен, і це дуже ясно показує ситуацію. І це абсолютно безглуздо», – сказала активістка. Крім того, Грета оприлюднила звернення до бізнесу та політиків, яке зібрало понад 850 тис. підписів. У петиції йдеться, що енергетичні компанії «негайно припинили відкривати будь-які нові об’єкти з видобутку нафти, газу чи вугілля і припинили блокувати перехід до чистої енергії, якого ми всі так терміново потребуємо».
Нагадаємо, що Тунберг приїхала до Давосу після затримання під час виступів проти видобутку вугілля у Німеччині. При цьому активістка заявила, що кліматичний активізм не може бути незаконним.
Незважаючи на драматичне тло військового конфлікту між Росією та Україною, довгостроковий порядок денний у Давосі впритул стосувався клімату. Так, можна сказати, що торгівля нафтою, вугіллям і газом уможливила військове вторгнення Росії та енергетичний шантаж найбільших економік світу. Сьогодні бізнес-еліти намагаються подолати протиріччя між економічним зростанням та збереженням довкілля, між отриманням прибутку та цілями сталого розвитку. Основна увага саміту була звернена не на повернення в русло традиційної енергетики, а на якнайшвидший перехід до відновлюваних джерел енергії, “зелених” інновацій, які допоможуть світові стати більш справедливими. У зв’язку з цим показово, що Грета Тунберг приїхала до Давосу і виступила перед учасниками форуму, продемонструвавши, що рішення, які тут приймаються, важливі не тільки для голів корпорацій.
Джерело зображення: HindustanTimes
