Олексій Овчінніков
Переклад- Юлія Спінова
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотньому зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту , листа на пошту editor@uwecworkgroup.info або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Екологічний договір для України на думку українських НУО потребує доопрацювання
31 січня відбувся форум “United for Nature. Agenda for Ukraine”, про який ми писали у нашому попередньому рев’ю. На ньому були представлені рекомендації Робочої групи найвищого рівня з питань екологічних наслідків війни, яку очолюють керівник офісу президента України Андрій Єрмак та колишня міністерка закордонних справ Швеції Маргот Вальстрем. Текст отримав назву “Екологічний договір для України. Зелене майбутнє: рекомендації щодо відповідальності та відновлення” .
- Ознайомитись з текстом можна англійською та українською мовами.
У документі прописані три основні пріоритети щодо роботи з екологічними наслідками: моніторинг збитків та скорочення ризиків, притягнення до відповідальності (зокрема через Міжнародний кримінальний суд) та мобілізація “зеленої” реконструкції та відновлення довкілля.
За пріоритетами розподілено 50 рекомендацій. Їх виконання, на думку представників групи, дозволить не лише отримати компенсацію за завдану шкоду, а й сприятиме зеленому відновленню України. На думку експертів UWEC Work Group, серед рекомендацій особливо корисними є ті, що стосуються відкритості екологічної інформації, залучення громадянського суспільства, відновлення належних процедур щодо участі зацікавлених осіб у проведенні оцінок впливу на довкілля та інші.
Як розповіли UWEC Work Group учасники форуму, запрошені на зустріч представники українських екологічних та природоохоронних організацій звернули увагу на те, що робота над документом була б ефективнішою із залученням українських НУО (що не було зроблено під час його підготовки). Тому вони заявили, що готові внести пропозиції щодо деяких пунктів-рекомендацій та розглянути більш ефективні механізми їх реалізації.
Першою рекомендацією “Екологічного договору для України” є створення координаційного органу високого рівня, який займатиметься збором та аналізом екологічних наслідків. Можна припустити, що якщо цей орган буде відкритий до включеності представників громадянського суспільства в особі українських екологічних та природоохоронних організацій, це дозволить зробити саму групу більш відкритою для коригування та доопрацювання як пріоритетів, так і рекомендацій.
Візуалізація екологічних наслідків російської війни в Україні
Сьогодні, як і раніше, важливим є якомога біль ширше і доступне поширення інформації про екологічні наслідки війни. Це дозволяє показати аудиторії, що війну не закінчено, що вона не пішла з екранів, а наслідки її будуть катастрофічними для регіону і, можливо, всього світу на багато років вперед.
Найбільш ефективним способом поширення інформації є візуальні засоби, такі як інфографіки, timelapse та інші. Один із таких проектів розробило польське медіа Gazeta Wyborcza спільно з маркетинговою агенцією Top Lead.
- Проект доступний англійською та українською мовами.
Як зазначив CEO Top Lead Станіслав Шум (Stanislav Shum ): “Метою нашого дослідження було показати, що війна становить загрозу не тільки для України, де йдуть бойові дії, а й для інших країн та континентів”.
Дослідження побудовано таким чином, що воно розповідає про природу України та дозволяє читачеві самому/самій робити висновки про екологічні наслідки. Так, наприклад, за допомогою timelapse можна подивитися, як викликані війною пожежі вплинули на заповідники, національні парки та ліси.
Розробка велася спільно з Міністерством довкілля України, українськими та польськими аналітичними центрами та медіа.
Проте, експерти UWEC Work Group звернули увагу на вузьке коло задіяних учасників. Приміром, не представлені серед партнерів ані екологічні, ані природоохоронні українські НУО.
Як і у випадку з “Екологічним договором” можна відзначити відсутність повноцінної комунікації між дослідницькими групами, що, можливо, пов’язане з нестачею єдиної платформи, доступ до якої було б надано всім експертам, активістам та журналістам, які займаються темою екологічних наслідків війни.
Biodiversity Viewer. Новий інструмент для охорони біорізноманіття України
Українська природоохоронна група розробила додаток, метою якого є надання для широкої аудиторії інформації про рідкісні види. Це дозволить підключити до моніторингу та спостережень громадян, що підвищить їх інтерес до природи та сприятиме дослідженню біорізноманіття як в умовах війни, так і післявоєнного відновлення країни.
Інструмент є зрозумілим для нефахівця інструментом доступу до міжнародної бази біорізноманіття GBIF. Користувачі зможуть отримати інформацію про види, які охороняються на певній території: де вони спостерігаються, де можна перевірити їх наявність. Додаток може бути корисним як аматорам, так і працівникам заповідників та національних парків. Проект уже містить близько 2.5 мільйонів даних.
Розробка проекту стала можливою завдяки допомозі нідерландських партнерів The Habitat Foundation за підтримки NLBIF.
Докладніше про програму можна почитати на сторінці Української природоохоронної групи (українською). Там також можна протестувати Biodiversity Viewer онлайн.
Як вчені-природоохоронці працюють за умов війни. Досвід учасників
На телеканалі Дім (Home) відбулася зустріч – інтерв’ю. Учасниками зустрічі стали завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, член правління ГО “Українська природоохоронна група” Іван Мойсієнко, професор кафедри ботаніки Херсонського державного університету Олександр Ходосовцев та директор біосферного заповідника “Асканія-Нова” Віктор Шаповал. Вони розповіли, що відбувається в окупованих та прифронтових заповідниках та природоохоронних територіях.
Так, наприклад, Віктор Шаповал поділився подробицями того, як “Асканія-Нова” спромоглася працювати 13 місяців під окупацією, залишаючись українським заповідником. Лише у березні 2023 року, після того, як на території заповідника було створено нову адміністрацію, директор залишив його. Однак у самому заповіднику залишився працювати технічний персонал.
Детальніше про Асканія-Нова:
- Біосферний заповідник “Асканія-Нова” захоплений окупантами
- Пожежі в “Асканія-Нова”. Наслідки воєнної окупації заповідника
Унікальна екосистема, до складу якої входить понад 2000 видів рослин і близько 2300 видів тварин, є складним поєднанням природних і штучно створених середовищ, які потребують постійного моніторингу та догляду. У заповідника вже були важкі періоди, коли він перебував під окупацією (1941 – 1943 роки), коли під час сталінських репресій було знищено керівництво та найкращі експерти. Сьогодні заповідник знову в небезпеці і зберегти його можна буде лише за злагодженої спільної роботи цілого ряду факторів – від вчених до військових.
“Сьогодні Асканія-Нова існує за інерцією. Робота заповідника продовжується за рахунок того технічного персоналу, який досі знаходиться на окупованих територіях”, казже Віктор Шаповал.
Про те, як лінія фронту та окупація можуть вплинути на заповідники на прикладі природного парку Кам’янська Січ розповів Олександр Ходосовцев. Через три тижні після деокупації дослідники вже були на його території. Проте провести повноцінний аналіз Кам’янської Січі неможливо, оскільки 80% національного парку заміновано.
“Через Кам’янську Січ лінія фронту пройшла двічі – під час окупації та під час деокупації. При звільненні лінія фронту якраз зупинилася на межі парку, що вкрай негативно позначилося на ньому”, зазначив Іван Мойсієнко. Крім будівництва фортифікацій і замінування, природа також постраждала від вибухів снарядів, викликаних боями пожеж і переміщення важкої техніки. Крім того, там, де жили російські солдати, залишилися цілі гори сміття. Також було вирубано понад тисячу дерев.”
Докладніше про вплив фортифікацій на природу:
Вплинув на Кам’янську Січ та інші природоохоронні території і підрив греблі Каховської ГЕС. Незабаром після теракту було організовано експедицію для аналізу наслідків. Однак, як зазначає Олександр Ходосовцев, більшість територій нижче від ГЕС були підготовлені природою до паводків та затоплень. Тому особливий інтерес становило саме дно спущеного Каховського водосховища, де досить швидко почала відновлюватися екосистема.
“Якщо у червні 2023 року дно нагадувало марсіанські ландшафти, то коли ми приїхали у жовтні – побачили дво-триметрові зарості верби”, розповідає Іван Мойсієнко.
На думку Віктора Шаповала, відновлення водосховища у попередніх масштабах – це не інтерес енергетики, а власне питання розподілу водних ресурсів для сільськогосподарських територій. Однак навіть якщо відновити водосховище, це не означає, що проблему буде вирішено. Потрібно буде відновлювати та оновлювати всю систему каналів, яка швидко деградує. Тому слід пошукати інше вирішення питання подачі води на сільськогосподарські території без відновлення Каховської ГЕС.
При цьому, як зазначив Іван Мойсієнко, позиція щодо збереження природних територій Великого Лугу, який звільнився після спуску водосховища, повністю відповідає європейській програмі відновлення природних територій. Цілком можливо, що відмова від відбудови Каховського водосховища у разі вирішення сільськогосподарських питань дозволить Україні наблизитись до досягнення кліматичних цілей Європейського Союзу.
Детальніше про важливість відновлення екосистеми на дні колишнього Каховського водосховища:
Головне зображення: Відслонення мергелевих відкладень біля села Республіканець (Кам’янська Січ). Автор – Віталій Клименко
Comment on “Екологічні наслідки російської війни в Україні. Огляд за лютий 2024 року”