Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
CEOBS провів дослідження про вплив війни на забруднення ґрунтових вод
Експерти Conflict and Environment Observatory (CEOBS) вирішили визначити рівень ймовірності забруднення підземних вод важкими металами та токсичними елементами, які туди могли потрапити внаслідок бойових дій, від падіння ракет і снарядів, через руйнування інфраструктури. Для цього було створено карту вразливості ґрунтових вод України.
В якості методології використовувався підхід Агентства з охорони навколишнього середовища США відомий як DRASTIC, що розшифровується як D – глибина залягання підземних вод (Depth to groundwater), R – можливість заповнення запасів (Recharge), A – тип породи водоносних горизонтів (Aquifer Water Type), S – тип грунту (Soil Type), T – топографічний ухил (Topographic slope), I – вплив шарів через які проходить вода перш ніж досягти водоносного шару (Impact of the uppermost rock types), С – наскільки вода легко проходить через породи водоносного горизонту (Hydraulic conductivity).
Не всі критерії є рівнозначними. Так, найбільш важливими є глибина залягання ґрунтових вод та можливість поповнення запасів. Тому кожній категорії було надано свій коефіцієнт значимості і відповідно до критеріїв проводилась оцінка ризику забруднення. Це дозволило створити зведену таблицю ймовірності забруднення ґрунтових вод в Україні. Дані для дослідження були взяті експертами CEOBS з вільних джерел, таких як Міжнародна гідрологічна карта Європи (International Hydrogeological Map of Europe), Європейська База даних ґрунтів (European Soil Database), дані Українського гідрологічного інституту (Ukrainian Hydrometeorological Institute).
Карта показала високий рівень вразливості ґрунтових вод до забруднення в районі верхнього Дністра, частини басейну Дінця, басейну Дунаю та частини нижнього басейну Дніпра, де переважають породи, що карстуються. Висока ймовірність забруднення ґрунтових вод та у верхній течії Дніпра, в районі Києва. Також варто відзначити високий рівень вразливості на території Західної України, яка хоч і не перебуває в зоні бойових дій, також піддається ймовірності забруднення внаслідок обстрілу інфраструктури. Зокрема, пожеж на нафтопереробному заводі (НПЗ).
Моніторинг ґрунтових вод в Україні сьогодні є дуже важливим, оскільки руйнація інфраструктури найчастіше призводить до того, що саме підземні води стають джерелом водопостачання для мешканців як міст, так і сіл. UNICEF вже спонсорував буріння свердловин з метою забезпечення шпиталів в Одесі та Миколаєві.
Серйозним питанням залишається водопостачання громад, які використовували Каховське водосховище. Однак, як показує проведений CEOBS аналіз вразливості забруднення ґрунтових вод, у цьому районі ймовірність забруднення знаходиться на середньому рівні. Теоретично це дозволяє використовувати свердловин для водопостачання громад без відновлення водосховища.
Докладніше ознайомитися з дослідженням та іншими проектами моніторингу екологічних наслідків війни можна на сайті Conflict and Environment Observatory.
Україна ратифікувала Римський статут
21 серпня 2024 року в Україні вийшов закон “Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок для нього”. Ратифікація Римського статуту означає, що Україна визнає головний документ Міжнародного кримінального суду в Гаазі, що має спростити розгляд діловодства військових злочинів, заподіяних внаслідок вторгнення Росії.
Сьогодні Римський статут (стаття номер п’ять) визначає чотири типи злочину, які розглядаються Міжнародним судом – геноцид, злочини проти людяності, військові злочини та злочини агресії. По всьому світу йде активна кампанія щодо включення екоциду до списку міжнародних злочинів. Однак поки що злочини проти природи окремої статті в Римському статуті не мають.
Проте, як зазначає українська організація Екологія-Право-Люди (ЕПЛ), вже сьогодні екологічні злочини у Міжнародному суді можуть розглядатися як військові (стаття 8(2)(b)(iv) Римського статуту). Так, за визначенням військовим злочином є “навмисне вчинення нападу, коли відомо, що такий напад виявиться причиною випадкової загибелі чи каліцтва цивільних осіб або шкоди цивільним об’єктам або великої, довгострокової та серйозної шкоди навколишньому природному середовищу, яка буде явно несумірною з конкретними та безпосередньо очікуваними загальними військовими перевагами”.
Нагадуємо, що сьогодні проводиться збір даних про заподіяні Україні збитки. Зокрема розроблено та запущено сайт реєстру руйнувань. Загалом спеціальною комісією затверджено 12 критеріїв, які розподілені за категоріями А, В та С (А – позови фізичних осіб, В – позови держави Україна, С – позови інших юридичних осіб). Відповідно до них постраждалі від війни можуть подати заяву на отримання компенсації. Зокрема, йдеться про вимушене внутрішнє переміщення, смерть або зникнення родичів, руйнування як приватної, так і громадської нерухомості.
Українська організація ЕПЛ не лише розповсюджує інформацію про можливість отримання такої допомоги, а й направила до Секретаріату Реєстру через Міністерство юстиції України заяву з метою включити до Реєстру категорію B 3.1 Екологічні збитки.
Ознайомитися з порядком заяви та дізнатися більше про роботу організації можна на сайті ЕПЛ.
Дослідження Greenpeace показало, що Росія продовжує активний експорт нафти до Європи. Тим самим збільшуючи ризик екологічного забруднення Балтійського моря.
Проведене за допомогою супутникового моніторингу дослідження Greenpeace показало, що з липня 2024 року до Європи близько 15 танкерів з нафтою вирушили з російських портів у Балтійському та Чорному морях до Європи.
Після того, як Європа перестала імпортувати російську нафту, зросла кількість експорту нафти за допомогою танкерів. При цьому санкції G7 забороняють західним судноплавним компаніям брати участь у експорті російської нафти вартістю понад 60 доларів за барель. Зокрема, забороняється страхувати такі вантажоперевезення. Це призводить до того, що для обходу санкцій використовується так званий “тіньовий флот” – судна, що використовують страховку або реєстрацію третіх країн. Найчастіше ці судна є старими та перебувають у поганому стані, що збільшує ризик аварії.
На особливий ризик сьогодні наражається Балтійське море. Як зазначається у дослідженні Greenpeace, минулого року біля берегів Німеччини пройшло близько тисячі танкерів із російською нафтою, тобто близько двох-трьох нафтових танкерів на день. Усього з січня 2021 року кількість таких рейсів збільшилася на 70%.
Все це ставить під загрозу довкілля Балтійського моря, підвищуючи ймовірність катастрофи та викиду нафти. В якості прикладу стану суден, на яких здійснюється транспортування, наводиться вантажне судно “Рубін”, яке кілька днів “бродило” біля узбережжя Норвегії. На борту корабля 20 тисяч тонн аміачної селітри та європейські порти довго відмовлялися приймати його. Врешті впустити до свого порту “Рубін” погодилася влада Мальти.
Greenpeace закликає країни Європи уважно стежити за ситуацією, ідентифікувати кораблі “тіньового флоту” та проводити перевірку, чи не беруть їхні власники участі у торгівлі російської нафтою. У разі доказу таких прецедентів вводити негайні санкції.
Нагадаємо, що 10 вересня Greenpeace Центральної та Східної Європи відкрив офіс у Києві. Організація давно займається аналізом екологічних наслідків війни в Україні. Зокрема, вони проводили дослідження щодо впливу вторгнення на Чорнобильську зону, на ситуацію із Запорізькою АЕС, розроблено було і проект моніторингу у вигляді інтерактивної карти. Відкриття офісу також дозволить організації активніше включитись у процес “зеленого відновлення” України.
Докладніше про ефективність санкцій: Чи працюють санкції проти Росії і якщо ні, то чому. Екологічна перспектива
Проект для українських муніципалітетів від європейських міст
Ініціатива SUN4Ukraine, яка є частиною проекту з розвитку кліматично нейтральних міст Європи EU Climate-Neutral and Smart Cities Mission, пропонує українським муніципалітетам та громадам стати лідерами сталого та кліматично нейтрального розвитку не лише в країні, а й у Європі.
У рамках проекту буде обрано 10 флагманських муніципалітетів, які отримають від SUN4Ukraine експертну підтримку зі сталого розвитку, працюватимуть у парі з європейськими містами-партнерами, почнуть розробляти і реалізовувати стратегії досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, і, таким чином, стануть прикладами. Також у рамках проекту буде реалізовано програму поширення знань про кліматично нейтральні міста в інших муніципалітетах. Подати заявку на участь можна до 20 жовтня цього року.
Те, як проходитиме відновлення міської інфраструктури, яка значно постраждала внаслідок війни, визначить загальний курс розвитку України. Разом з іншими екологічними організаціями UWEC Work Group розраховує, що міста оберуть екологічні та кліматично нейтральні шляхи розвитку та відновлення. Європейський досвід у цьому ключі може бути підмогою для муніципалітетів та громад України.
Головне зображення: Пошкоджена Ірпінська дамба та затоплений ландшафт навколо села Демидів, розташованого на північ від Києва, наприкінці лютого 2022 року. Автор: Вінсент Мунді
