Вікторія Губарева
Безпрецедентне забруднення, що потрапило в українську річку, нанесло колосальну шкоду її екосистемі. Чого очікувати в майбутньому, чи дійсно річка “відновиться” швидко та, власне, що стало причиною для екологічної катастрофи — читайте
в цьому матеріалі.
Річка Сейм протікає територією Бєлгородської та Курської областей, а потім — в Сумській та Чернігівській областях України. В кінці серпня у Сеймі зафіксували масовий мор риби, а проведені аналізи показали значне перевищення гранично допустимої норми концентрації забруднювальних речовин, зокрема, амонію та завислих речовин. За два тижні стало відомо про повторне забруднення. Більше того, забруднена вода дісталась до річки Десна, воду з якої використовують в Україні
як питну.
Звідки може розповсюджуватись забруднення, наскільки це небезпечно для людей та як в Україні намагаються впоратись із екологічною катастрофою — в цьому матеріалі.
Почорніння води, сморід та замор риби в Сеймі в кінці літа
У Державному агентстві України з меліорації, рибного господарства та продовольчих програм 27 серпня повідомили, що масова загибель риби була пов’язана із критично низьким рівнем розчиненого у воді кисню (менше ніж 1 мг/л при мінімально допустимій нормі 4 мг/л). Зниження рівня кисню спричинене органічними речовинами, що потрапили у водне середовище. В останні дні серпня Держрибагентство вже виловило з Сейму більше 17 тонн мертвої риби.
Пізніше забруднення поширилось по всій акваторії річки Сейм у межах Сумської області та дісталося Чернігівщини. Біля міста Батурин вода була чорною, у повітрі — запах гнилі, аміаку, в річці — мертва риба. Концентрація розчиненого кисню у воді залишалась критично низькою на всьому досліджуваному відрізку водойми близько тижня.
Повторні скиди та забруднена вода у Десні
За тиждень після перших випадків забруднення Сейму вода в річці поступово почала очищатись, втім в той же час забруднення переміщалось нижче за течією — самим Сеймом та далі — Десною, притокою якої є Сейм.
Тоді ж, в кінці першої декади вересня, експерти вже почали фіксувати перші ознаки зміни кольору води та рівня каламутності у Десні у Київській області, та радили запасатись питною водою, оскільки питна вода постачається жителям столиці в тому числі (цілих 60%) — із Десни. Проте у Київводоканалі наголошували, що ситуація під контролем і усі показники питної води – у нормі.
Але за кілька днів стало відомо про нове забруднення: “У прикордонні в Сеймі вода все ж чорна й від неї йде сморід. Схоже, скиди повторюються”, — написав 14 вересня науковець Сергій Панченко, який весь час стежив за ситуацією. Подальше погіршення ситуації у Сеймі на Сумщині трохи пізніше підтвердили і в Міністерстві захисту довкілля.
Станом на 18 вересня стан води в Сеймі досі погіршується. На станції моніторингу якості води, що знаходиться біля села Чумакове (найближча до кордону з рф з тих, що показує результати) нульовий вміст кисню у воді (при нормі 4 мгО2/дм3), 40,5 мг/дм3 завислих речовин (при нормі від 0 до 25 мг/дм3), а також зависоке споживання кисню — 86 мгО/дм3 (при нормі мгО/дм3).
Якими можуть бути збитки для населення від забруднення Сейму?
Для жителів Сумської та Чернігівської областей ще на початку вересня оголосили заборону на купання, напування води та худоби з річки, використання води з річки для поливу та вилову риби. Ці заборони діють й досі (станом на середину вересня). При цьому заборони на використання питної (водопровідної) води не було, адже і Суми, і Чернігів використовують артезіанські свердловини.
В Міндовкілля вже встигли назвати збитки від індиденту забруднення Сейму: 405 мільйонів гривень (9,8 млн доларів США). Але сума, зважаючи на те, що сталось повторне забруднення, скоріш за все стане більшою.
Науковець Сергій Панченко зазначив, що економічні збитки для населення можуть бути колосальними:
“Забруднення Сейму зачепило величезну кількість людей, навіть відгукнулося в столиці. Селянам вздовж річки проблема напоїти корову й вигнати гусей та качок на воду. Хтось втратив підзаробіток через мор риби. Всім мешканцям біля Сейму реально тхне від води. Мільйони мешканців столиці під загрозою зменшити водоспоживання через можливі проблеми з фільтрацією забруднювачів. Наочна демонстрація екосистемних послуг якими нас забезпечувала річка. Феномен екосистемних послуг виявляється повною мірою, коли вони раптом зникають. Як напоїти корову без річки й як очистити для столиці воду? От і рахуємо в гривнях. 405 млн. збитків? Навряд чи”, — зазначає він.
Причина забруднення, ймовірно, — пошкодження промислових підприємств
За фактом забруднення річки відкрили кримінальне провадження і, за заявою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, ймовірна причина забруднення — скид забруднювальних речовин на території рф. Тоді ж Держекоінспекція у Сумській області повідомила, що помутніння води в Сеймі неподалік державного кордону може свідчити про скид невідомих речовин до річки саме на території рф, додавши, що точно визначити джерело забруднення сьогодні неможливо, оскільки для цього необхідно мати доступ до річки Сейм для відбору проб та обстеження території вище за течією, а ці території знаходяться або у прикордонній зоні з обмеженим доступом та особливим режимом або на території країни-агресора.
За наявною у Сумської інспекції інформацією, внаслідок бойових дій на території Курської області рф були зруйновані або пошкоджені в селищі міського типу Тьоткіно цукровий та спиртовий заводи (знаходяться поруч), а також шкіряне виробництво. Саме витоки з цих підприємств і могли спричинити забруднення.
Ми не знайшли жодних повідомлень російських ЗМІ про погіршення стану води в Сеймі на курщині чи Бєлгородщині, тож, ймовірно, версія із забрудненням у прикордонному Тьоткіно (або ближче до кордону) — найбільш близька до істини.
Сейм “помирає” вже не вперше: подібні випадки були і раніше
Заступних голови Держводагентства Ігор Гопчак також дотримується версії про те, що причина забруднення — скиди з заводів в Тьоткіно. Це, за його словами, вже не вперше:
“У 2011 році було ідентичне забруднення з того самого заводу, скиди в річку Сейм. Тоді російська федерація визнала, що в них аварійна ситуація, і вони зі свого водосховища додатково п’ять мільйонів кубів скинули і “промили” річку Сейм. На даний момент наші сусіди, звичайно, цього не зроблять”, — прокоментував Гопчак.
Випадки забруднення Сейму були навіть навесні 2024-го, втім вони не висвітлювались так широко у ЗМІ. Останнє перед кількома ітераціями забруднень, що почались у серпні, про мертву рибу в Сеймі, сморід та помутніння води повідомляли у травні. Тоді ж, 27 травня Держекоінспекція повідомила про забруднення, але широкого розголосу повідомлення не набуло.
Забрудненню передувало повідомлення російських ЗМІ від 18 травня про обстріл цукрового заводу в Тьоткіно, проте які саме об’єкти підприємства постраждали — не повідомляється. Саме тому проводити прямі паралелі між веденням бойових дій на території російського Тьоткіно та забрудненням Сейму не варто. Наприклад, російські ЗМІ повідомляли про обстріл цукрового заводу в Тьоткіно, у листопаді 2022-го року, втім, забруднення Сейму за цим не послідувало. Але при цьому також відомо, зі слів професора інституту радіоекології університету Фукусіми Марка Желєзняка, що починаючи з 13 серпня, напередодні забруднення річки на території України, цукровий завод в Тьоткіно горів впродовж чотирьох днів.
“На сьогоднішній день Сейм став річкою без життя”. Чи можливо відновити екосистемні послуги річки?
Академік НАН України Сергій Афанасьев зазначив: “На сьогоднішній день Сейм став річкою без життя. Як скоро вона відродиться? Там була не тільки загибель риби. Там загинуло все живе: безхребетні, молюски, комахи, черв’яки. З одного боку, вони є кормовою базою для риби, а з іншого — вони забезпечують функціонування цієї річки”.
Повне очищення річки відбудеться нескоро. Там, де якість води на певний час приходила в норму, а мертву рибу — прибирали, сліди забруднень все одно відчувались. Жителька Чернігівщини Наталія Павленко-Воскресенська у своєму дописі на Facebook описала ситуацію на Сеймі після першого скиду. За її словами, до забруднення біля річки було багато риби, жаб та птахів. “Зараз таке враження що річка мертва”, — пише Наталія. Вона також зазначила, що мул з дна — чорний та досі має сморід, а воді – “зелений слиз”.
Втім, за словами Сергія Афанасьєва, природа здатна до самоочищення, і поток води буде поступово “розбавляти” забруднення. Втім, це стосується лише якості самої води, що тече руслом. А от якщо мова йде про очищення та відновлення екосистеми, на це може знадобитись значно більше часу, адже в річці має знов з’явитись жива риба, відновитись інші організми, як, прикладом, безхребетні, молюски та комахи. На це може знадобитись значно більше часу, але скільки саме — поки що не відомо . Масштаб забруднення був безпрецедентним, і це факт, а тому Україна, в перспективі, матиме ще один об’єкт для ведення наукових досліджень з відновлення екосистем.
На день публікації матеріалу на станції моніторингу якості води, що знаходиться біля села Чумакове (найближча до кордону з рф з тих, що показує результати) всі показники якості води в Сеймі в нормі, але пошкодження залишаються.
Головне зображення: Забруднення річки Сейм Джерело: hromadske.radio
