Автор: Editor

Ізраїль демонструє, як екологічна безпека може бути інтегрована в національну оборону та дипломатію. Кліматичні ризики розглядаються як мультиплікатори загроз, що впливають на воду, продовольство, міграцію та регіональну стабільність. Національний план адаптації Ізраїлю включає кліматичні ризики до оборонних оцінок і передбачає значне фінансування для моніторингу та розвитку стійкої інфраструктури. Передовий екологічний моніторинг використовує супутникові дані, датчики…

Read More “Екологічна безпека на Близькому Сході: уроки з Ізраїлю, Палестини та Лівану” »

Східні регіони країни, які зараз перебувають під російською окупацією, є переважно промисловими зонами. Тим часом, південні простори Криму та Херсонщини історично відігравали центральну роль у сільському господарстві, ботаніці та біорізноманітті. Хоча Україна займає менше 6% суходолу Європи, вона є домівкою для близько 35% біорізноманіття континенту. Багато рідкісних та ендемічних видів країни знаходяться в степовій зоні…

Read More “Окуповані сільськогосподарські угіддя та біорізноманіття в Україні під загрозою” »

Екологічна безпека об’єднує чисте повітря, безпечну воду, родючі ґрунти та громадське здоров’я з виживанням суспільства. Українське законодавство визначає її як запобігання погіршенню стану довкілля та загрозам для здоров’я людей через дії держави, бізнесу й громадян. Повномасштабне вторгнення Росії вивело питання екологічної безпеки України на новий рівень. Вибухи, пожежі, заміновані поля, підрив гребель і різні види…

Read More “Екологічна безпека в Україні: війна, екоцид та відновлення” »

Водно-болотні угіддя підтримують біорізноманіття, регулюють водний баланс та пом’якшують наслідки зміни клімату. Вони накопичують вуглець, поповнюють запаси ґрунтових вод і зменшують ризики повеней. Рамсарська конвенція про водно-болотні угіддя та екологічні рамки ЄС визнають їхні екосистемні послуги. Війна змінила підходи до оборони в Європі. Сьогодні Латвія вже відновлює торфовища як природні військові бар’єри. Подібні ініціативи обговорюють…

Read More “Водно-болотні угіддя як природний захист: як Ірпінські болота зупинили російські танки” »

2024 рік став найспекотнішим за 176 років спостережень: тоді середня температура повітря біля поверхні Землі вперше перевищила доіндустріальний рівень (середню температуру 1850–1900 років) більш ніж на 1,5°C і досягла 15,1°C. 2025-й виявився трохи холоднішим (на 0,13°C), однак він продовжує негативний тренд зростання вмісту парникових газів в атмосфері. Січень 2025 року став найспекотнішим січнем за всю…

Read More “Вихід США з кліматичних інституцій на тлі рекордного глобального потепління” »

Зона бойових дій — це не лише руїни, а й поля, усіяні вирвами від вибухів. Сільськогосподарські угіддя України під час війни У 2022 році UWEC — організація, що об’єднує екологів та екоактивістів із Росії, України, Білорусі, Німеччини та США — проаналізувала космічний знімок орного поля поблизу міста Ізюм у Харківській області. На ньому нарахували 2…

Read More “Як бойові дії руйнують сільгоспугіддя та дику природу України” »

Незалежно від того, яке рішення буде ухвалено – відновлювати зруйновані міста, чи будувати нові – неминуче постануть два питання: що робити з руїнами і наскільки небезпечними вони є для довкілля? Азбест у будівельному смітті У 2017 році доктор технічних наук Геннадій Дрозд, професор Луганського державного університету, досліджував можливості переробки та утилізації будівельних відходів, які виникли…

Read More “Токсичні руїни міст України: азбест, шахти та хімічна спадщина” »

Історія погано вчить людей. Трагедії забуваються, владолюбство і ненависть беруть верх. А потім знову постають старі питання. Про відновлення зруйнованих міст людство вже замислювалося. Щоб відбудувати Сталінград, знадобилося 10 років, Варшаву — 21 рік, а в Дрездені останню зруйновану будівлю — Фрауенкірхе — відреставрували лише в 2005-му. Але тоді Радянський Союз отримував репарації від Німеччини,…

Read More “Зруйновані міста України: відновлювати чи будувати заново?” »