Інтерв’ю взяв Олексій Овчинников
Переклад – Юлія Спінова
За останні два роки в Білорусі було ліквідовано практично всі активні екологічні організації. Багато екоактивістів були заарештовані, отримали адміністративні або кримінальні терміни. Багато хто змушений був виїхати з країни. Усі ці процеси стали проявом протистояння авторитарного режиму та громадянського суспільства, яке безпосередньо передувало вторгненню Росії до України.
Одним із ліквідованих у Білорусі екологічних об’єднань став Екодім, найдавніша громадська екологічна організація. UWEC Work Group взяв інтерв’ю у Марини Дубіної, представниці Екодому, в якому обговорив долю екологічного руху в Білорусі сьогодні. Зокрема наслідки виходу країни з Орхуської конвенції.
– Доброго дня, Марино. Насамперед хотілося б дізнатися докладніше, що за організація Екодім, чим вона займалася у Білорусі.
– Екодім одна із найстаріших екологічних організацій Білорусі. Вона була зареєстрована групою ентузіастів у 1996 році, торік нам виповнилося 25 років. Ювілей ми ще встигли відзначити як зареєстровану організацію, проте 31 серпня 2021 року нас ліквідували рішенням Верховного суду.
Організація має кілька напрямів діяльності. Перше — антиядерна кампанія, в рамках якої ми розповідали та продовжуємо розповідати про проблеми будівництва та діяльності Островецької АЕС. Ми також критикуємо будь-які перспективи розвитку ядерної енергетики та описуємо переваги відновлюваних джерел енергії.
Другий напрямок нашої діяльності – інфолінія «Зелений телефон». Її мета — допомагати громадянам знати та захищати їхні екологічні права, консультувати з будь-яких екологічних питань. Кожен бажаючий може зателефонувати або написати нам і оператор «Зеленого телефону» разом із експертами надасть розгорнуту консультацію.
Наступний напрямок – захист екологічних прав громадян. Зокрема, ми займаємося моніторингом випадків переслідування екологічних активістів та питаннями імплементації Орхуської конвенції, з якої Білорусь нещодавно вирішила вийти.
Також ми займаємось просуванням ідей органічного сільського господарства. І ще один із наших напрямків – сучасне мистецтво та екологічний активізм, де ми намагаємося залучати митців до спільних проектів.
Незважаючи на ліквідацію організації у Білорусі, ми продовжуємо нашу діяльність. Ані «Зелений телефон», ані інші кампанії не припинили свою роботу, а ми продовжуємо займатися захистом екологічних прав та просуванням «зеленого» порядку денного.
– За останні два роки практично всі активні екологічні організації у Білорусі були ліквідовані. Багато активістів та експертів отримали адміністративні арешти, проти деяких навіть було порушено кримінальні справи. Ви також були затримані та отримали 14 діб, змушені були залишити країну. У вашій оселі пройшов обшук, тобто була безпосередня загроза кримінального переслідування. Можете розповісти, що сталося у 2021 році?
– Екологічні активісти переслідувалися і до 2020 року. Можна згадати, наприклад, арешт активістів Білоруської антиядерної кампанії (БАЯК), а також переслідування брестських екоактивістів, які виступали проти будівництва Акумуляторного заводу. Нагадаємо, що громадянські протести у Бресті були настільки гучними та значущими, що перед президентськими виборами до них приїжджав Лукашенко та заявляв про необхідність проведення «референдуму». Звичайно ж, жодного відкритого обговорення не було проведено, а репресії щодо активістів продовжилися.
Коли восени 2020 року почалися акції громадянського протесту в Білорусі, багато екологічних активістів приєдналися до них і в результаті зазнали репресій як на індивідуальному рівні, так і на рівні організацій.
Якщо у 2020 році ми бачили окремі форми тиску — обшуки, огляди, арешти в рамках адміністративних та кримінальних справ, то у 2021 році в Білорусі розпочалося масове зачищення цивільного сектору, яке не обійшло стороною й екологічні організації. Ліквідували як великі організації, такі як Екодім, Центр Екологічних Рішень, Охорону Пташок Батьківщини, так і невеликі регіональні, які займалися, наприклад, зоозахистом чи екологічною освітою дітей. Тобто зачистка торкнулася всіх, незалежно від тем, якими займалися організації, або рівня їхньої лояльності до державних органів.
З початку 2021 року за нашими даними у Білорусі було ліквідовано понад 70 екологічних організацій. Однак я припускаю, що це не повна цифра, тому що ми не знаємо про всі випадки. Це організації, які займалися лише екологічними питаннями, або мали екологічний компонент в своїй діяльності.
2021 рік розпочався з масової перевірки неурядових організацій реєструючими та фінансовими органами. Спочатку ми ще припускали, що все закінчиться ліквідацією, перереєстрацією чи штрафами, проте 14-16 липня по всій країні пройшли масові обшуки. Понад 60 обшуків було проведено в рамках кримінальних справ у будинках представників та в офісах самих організацій. У тому числі обшуки пройшли у мене вдома та в будинку однієї із засновниць і членів ради Екодому Ірини Сухій.
Сьогодні ми зіткнулися з такою ситуацією, що на багатьох екологічних та громадських напрямках робота в Білорусі більше не ведеться. Пов’язано це з тим, що в країні запроваджено кримінальну відповідальність за діяльність від імені незареєстрованих організацій. Крім того, у Білорусі є страх переслідування практично за будь-яку діяльність.
Якщо раніше у Білорусі питання екології та пов’язана з ними громадянська активність вважалися безпечним полем, то сьогодні ми бачимо, що навіть людей, які, наприклад, хочуть захистити дерева від вирубки, заарештовують на добу.
– Що відбувається у країні з екологічним сектором сьогодні?
– З одного боку, екологічні організації не зникли, люди залишилися та шукають інші формати та підходи до роботи. З іншого, все це дуже позначилося не лише на організаціях, а й на всій сфері. Сьогодні ми не маємо об’єктивних даних, що відбувається з екологічними питаннями на місцях, у регіонах.
Крім того, багато активістів зазнали репресій, у тому числі кримінального переслідування. Наприклад, екологічний активіст і регіональний «зелений дозорець» Павло Ноздря , якого засудили на два роки колонії. Або Віктор Фенчук , колишній директор найстарішої природоохоронної організації Ахова Птушак Бацькаўшчыны (Охорона Птахів Батьківщини), унікальний експерт, засуджений на 2 роки та 6 місяців колонії.
Потрібно розуміти також, що ще починаючи з протестів у 2020 році багато екологічних організацій вирішили не взаємодіяти з державними органами. Тому можна сказати, що багато питань, особливо природоохоронних, пов’язаних із захистом біорізноманіття, захистом природоохоронних територій, всі проекти, що вимагають участі державних органів, сьогодні здебільшого у громадських організацій поставлені на паузу.
– Якщо діяльність від імені незареєстрованих організацій може призвести до кримінальної відповідальності, активісти побоюються репресій, то постає питання, чим займається і чим може займатися Екодім для збереження екологічного порядку денного в Білорусі та для допомоги громадянам у вирішенні пов’язаних із ним питань?
– Так, справді сьогодні під репресії може потрапити будь-який громадянин, навіть необов’язково активіст. З цієї причини багато організацій припинили свою діяльність. Однак ми вважаємо, що вирішення екологічних проблем не може чекати на кращі часи.
Тому екологічні питання мають відстежуватися, бути у порядку денному ЗМІ, обговорюватися на політичному, на міжнародному рівні. Важливо також, щоб активісти та громадяни, які мають потребу в отриманні інформації, мали до неї доступ. Щоб вони знали, куди можна звернутися для отримання допомоги, підтримки, порад, експертної думки. Звичайно, ми не можемо покрити всі питання, якими займалися ліквідовані організації, проте свою діяльність наскільки це можливо намагаємось продовжувати.
Так, окрім підтримки екологічних активістів, ми популяризуємо тему екологічних прав та інтересів, щоб люди вміли відстоювати своє право на здорове довкілля, розуміли які механізми захисту у них є, де і як вони можуть брати участь, отримувати інформацію.
Ми відстежуємо випадки переслідування та тиску на екологічні організації та активістів. Намагаємося розповідати історії цих людей, щоб про них знали і щоб вони отримували підтримку.
Також від імені Екодому ми беремо участь у висвітленні наслідків впливів війни на довкілля. Тому що війна стосується не лише України, а й інших країн, Білорусі, зокрема. Так само як і екологічні наслідки військового вторгнення Росії в Україну поширяться на весь регіон.
– Після ліквідації Екодому Зустріч Сторін Орхуської конвенції [1] ухвалила Рішення, в якому йдеться про необхідність поновлення реєстрації організації. Після того, як ця вимога не була виконана, Білорусь вийшла з конвенції. Можете розповісти докладніше про цей випадок?
– У 1999 році Білорусь також підписала Орхуську конвенцію. Екодім довгі роки займався питаннями імплементації цього міжнародного договору, навчав як мешканців, так і державні інститути її принципів та механізмів реалізації. Відстежував, як положення Конвенції реалізуються у законодавстві та на практиці.
Ми брали участь в обговоренні різних нормативних правових актів щодо екологічних прав громадян, вели моніторинг виконання Білоруссю своїх зобов’язань щодо конвенції. Також ми подали до Комітету з Дотримання Орхуської Конвенції повідомлення про три випадки порушення положень конвенції, пов’язаних з недотриманням екологічних прав та переслідуванням екологічних активістів: питання будівництва Островецької АЕС, питання переслідування антиядерних активістів, питання будівництва акумуляторного заводу біля Бресту. Справа переслідування антиядерних активістів у Білорусі стала першою в історії Орхуської конвенції, коли було доведено, що держава утискує людей за їхню екологічну діяльність. Комітет зобов’язав Білорусь припинити репресії та вжити заходів щодо недопущення їх у майбутньому. Проте, як бачимо, ситуація лише погіршилася.
Раз на чотири роки відбувається зустріч Сторін Орхуської конвенції, на якій країни також приймають Рішення щодо дотримання зобов’язань щодо Конвенції. Напередодні чергової такої зустрічі в серпні 2021 року Екодім ліквідували, що, звичайно, не залишилося непоміченими органами конвенції.
Ми надали Комітету з дотримання Орхуської конвенції повну інформацію про процес перевірки Мін’юстом Екодому та ліквідацію організації. Він розглянув, які вимоги нам висувалися, які терміни ставилися, що лягло в основу рішення про ліквідацію, наскільки воно було обґрунтованим та пропорційним.
Комітетом було підготовлено Рішення, яке потім ухвалили на зустрічі сторін у жовтні 2021 року. Зазвичай рішення ухвалюються консенсусом під час обговорення, у якому беруть участь делегації країн-підписантів. Проте офіційні представники Білорусі виступили категорично проти вимоги про відновлення Екодому, з ними не вдалося знайти жодного компромісу, і питання було виставлене на голосування.
34 з 39 країн підтримали це рішення та закликали Білорусь скасувати ліквідацію ГО «Екодім». Проти проголосували – Казахстан, Киргизстан, Вірменія та Білорусь. Утрималася – Молдова.
Рішення не тільки визнає ліквідацію Екодому порушенням Конвенції, але й передбачає зупинення для Білорусі прав та привілеїв за конвенцією, якщо країна не зробить заходів для відновлення реєстрації Екодому до 1 грудня 2021 року.
Офіційні представники Білорусі проголосували проти такого рішення та заявили, що воно є формою тиску на державу.
Білорусь не тільки не відновила Екодім у реєстрації, а й зажадала змінити рішення, що, звичайно, не було прийнято. Після чого з 1 лютого 2022 року особливі права та привілеї, передбачені Орхуською конвенцією в країні, були припинені. У відповідь 18 липня 2022 року Олександр Лукашенко підписав указ про вихід Білорусі з Орхуської конвенції. Рішення про вихід набуде чинності 24 жовтня 2022 року.
– Що означає для Білорусі вихід із Орхуської конвенції?
– Для Білорусі це, звичайно, позначиться на міжнародному та політичному іміджі. Перестати бути учасником загальновизнаної міжнародної угоди — шлях до ще більшої ізоляції. Проте, видно, що для режиму міжнародний імідж вже не відіграє ролі. Так, нещодавно стало відомо, що Білорусь вирішила денонсувати Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Це означає, що білоруси не мають змоги подавати індивідуальні повідомлення на порушення своїх прав до Комітету з прав людини ООН.
Для громадян Білорусі вихід із Орхуської конвенції фактично означає втрату можливості використовувати міжнародний механізм захисту їхніх екологічних прав. Можна сказати, що раніше, на підставі висновків та рекомендацій Комітету з дотримання, громадськість у Білорусі хоча б мала можливість знаходити способи змінювати практику та законодавство всередині країни у дусі конвенції, виявляти системні проблеми та прагнути не допускати порушень у майбутньому.
Незважаючи на складну ситуацію і репресії, що продовжуються в країні, Екодім стежитиме за подальшим розвитком подій, продовжуватиме відслідковувати випадки переслідування екологічних активістів у Білорусі, допомагати громадянам захищати їхні екологічні права.
[1] Орхуська конвенція – конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища. Була прийнята у 1998 році, набула чинності у 2001 році.
Comments on “У Білорусі було ліквідовано всі незалежні екологічні організації, а країна вийшла з Орхуської конвенції. Інтерв'ю з представницею Екодому Мариною Дубіною”