Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Наслідки обстрілу енергосистеми України
Наприкінці березня — на початку квітня 2024 року Росія відновила масові обстріли енергосистеми України. Так, лише 8-11 квітня було завдано ударів по двох ТЕС (теплоелектростанціях), по шести підстанціях, двох енергооб’єктах, одному газо- та одному нафтосховищу. Було зруйновано одну з найбільших українських ТЕС — Трипільську, розташовану недалеко від Києва.
Загалом, за словами представників найбільшої української енергетичної компанії ДТЕК, за останні кілька тижнів ударів було завдано по шести ТЕС, при цьому п’ять із них отримали серйозні пошкодження. На відновлення їхньої роботи потрібен час та ресурси, проте велика ймовірність того, що відновити енергосистему до початку наступного опалювального сезону не вдасться. Обстріли вже призвели до серії блекаутів у всій країні. Так, Харків, друге за розміром місто України, після атак наприкінці березня на кілька днів залишилося без світла та тепла.
Фіг. 1. Удари 8 – 11 квітня завдавалися по енергетичним “вузлам” на території всієї України. Джерело: Texty.org.ua
Як зазначає в інтерв’ю ВВС Україна президентка аналітичного центру Dixi Group Олена Павленко, останніми тижнями російська армія змінила тактику. Замість масованих обстрілів вони почали завдавати точніших ударів по конкретних об’єктах. І якщо раніше їхньою метою було відрізати регіони, які генерують енергію від інших, порушивши лінії електропостачань, то зараз вони прагнуть завдавати ударів, які б загалом збили роботу енергосистеми, руйнуючи ТЕС та великі підстанції. Також експертка зазначає, що однією з цілей обстрілу може бути пошук слабких місць повітряної оборони.
Тактика обстрілів громадської інфраструктури України Росією цього року справді змінилася і стала жорстокішою. Найчастіше наноситься відразу кілька ударів по одному об’єкту з метою збільшення кількості жертв. Наприклад, як сталося в середині березня в Одесі, коли під повторний удар потрапила команда рятувальників, які приїхали на місце гасіння пожежі після обстрілу. Завдаються повторні удари і вже відновленим енергетичним об’єктам.
Страждає енергосистема і на окупованих територіях. Так, через атаку дронів (яка, за результатами розслідування британських аналітиків McKenzie Intelligence Services могла бути інсценована російською стороною) було переведено в стан холодної зупинки останній енергоблок, який працював на окупованій Запорізькій АЕС. Це було зроблено відповідно до рекомендацій МАГАТЕ. Сьогодні всі шість енергоблоків станції знаходяться на стадії холодної зупинки, проте, як зазначив генеральний директор агентства Рафаель Гроссі, ситуація на станції залишається нестабільною. Представники МАГАТЕ, які знаходяться на станції, зазначають, що лінія фронту проходить недалеко, вибухи чутно на самій станції.
Руйнування громадської інфраструктури і потенційна загроза обстрілів атомних станцій підвищують ризики екологічної катастрофи в Україні. Обстріл нафтобаз і ТЕС призводить до забруднення повітря, ґрунтів та вод. У свою чергу безперервне відновлення потребує додаткових ресурсів. Крім того, тактика повторних ударів призводить до того, що пожежні роз’їзди діють із більшою обережністю. Це відбивається на якості гасіння та реакції на виклики. Щодо АЕС, то найбільшу небезпеку становлять саме сховища відпрацьованого ядерного палива, які можуть стати випадковою чи спеціальною метою під час обстрілів.
Рішенням енергетичної безпеки має стати децентралізація системи
Якщо тактика обстрілів великих ТЕС, ГЕС та інших станцій генерації збережеться, то Україна очевидно зіткнеться з вибором – відновлювати централізовану вуглецеву генерацію, яка може бути повторно зруйнована, або переходити до децентралізованої енергосистеми, заснованої на принципах енергоефективності та використання ВДЕ.
Ідею децентралізації активно просуває українська організація Razom We Stand, яка також виступає за посилення санкцій проти російського вуглеводневого палива. 21 березня 2024 року спільно з E3G, Berlin Economics та Low Carbon Ukraine Project організація провела захід “Відновлення енергетичного сектору України за допомогою зелених технологій: можливості німецько-української співпраці”.
Експерти Razom We Stand підготували аналіз (policy paper) “Перспективи електроенергетики України на 2023-2024 роки: інвестиції у старі вугільні електростанції чи нову децентралізовану зелену генерацію?”. У ньому наголошується низка переваг модернізації енергетичної системи та відмови від централізованих, заснованих на вугільній енергетиці, вузлів. До цих переваг належить і енергетична безпека, і досягнення цілей сталого розвитку, і мітігація/адаптація до зміни клімату, і розвиток нових “зелених” технологій.
Як зазначив на зустрічі Павел Білек (Pavel Bilek), заступник керівника Low Carbon Ukraine Project: “Кожна криза надає нові можливості, а руйнування енергосистеми України під час війни дозволить відновити та зробити її ще кращою”. Пітер де Пус (Pieter de Pous) з E3G додав, що: “Заміна пошкоджених вугільних електростанцій поновлюваними джерелами енергії та розвиток технологій зберігання [в Україні], а також розширення міжмережевих зв’язків з ЄС допоможуть не лише покращити енергетичну безпеку Європи, а й продовжити роботу щодо адаптації до зміни клімату.”
Проте розвиток децентралізованої “зеленої” енергетичної системи сьогодні потребує капітальних вкладень. Так, за словами Максима Бевза (Maksym Bevz), керівника групи Відновлюваної енергетики та зеленого відновлення в Razom We Stand, для повної відмови від вугільної генерації до 2034 року в Україні потрібно 12 гігаватт нових встановлених потужностей та 17.2 мільярда доларів США інвестицій. Для країни, економіка якої значно постраждала від військового вторгнення, реалізація подібних проектів можлива лише за фінансової підтримки партнерів з інших країн.
Варто зазначити, що відновлення енергосистеми України у будь-якому разі потребуватиме великих капіталовкладень. Від прийнятого вже цього року рішення залежатиме, чи енергосистема країни базуватиметься на великих ТЕС, ГЕС та інших вузлів, які легко можуть стати об’єктами обстрілу, чи ставка буде зроблена на більш розгалужену децентралізовану систему генерації, в якій критично важливі об’єкти відсутні взагалі .
Екологічні організації беруть активну участь у проектах із “зеленого” відновлення України. Зокрема щодо розвитку проектів енергоефективності
Незважаючи на те, що війна триває, проекти з відновлення України сьогодні не лише обговорюються, а й реалізуються. Так, українська екологічна організація Екодія спільно з Berlin Economics на конференції “Енергетична ефективність відновлення українських міст” представила дослідження “Зелене відновлення житлового фонду: техніко-економічний аналіз для міста Буча”.
Нагадаємо, що Буча – це невелике місто, розташоване на північний захід від Києва. До війни місто розглядалося як перспективне передмістя, сюди переїжджали молоді сім’ї, будувалися багатоповерхові будівлі, і так само розвивалася одноповерхова забудова. Під час повномасштабного вторгнення навесні 2022 року, саме під Бучею та в розташованім поруч із ним Ірпені йшли серйозні бої на підступах до Києва, що призвело до руйнування значної частини міста. Також Буча стала сумнозвісною масовим вбивством мирних жителів у березні 2022 року.
У дослідженні, яке є у вільному доступі, заявляється, що у разі відновлення чи нового будівництва будівель за принципом “Мінімальних потреб” вдасться на 45% скоротити потреби у природному газі для опалення, тоді як сценарій Near Zero Energy Building дозволить збільшити скорочення споживання до 75%.
Фіг. 2. Енергоспоживання за трьох сценаріїв. Помаранчевий стовпець – базове споживання, темно-зелений – використання сценарію “Мінімальних потреб”, світло-зелений – Near zero. Показано для п’яти випадків (зліва направо): односімейний одноповерховий будинок, двоповерховий односімейний будинок, багатоквартирний двоповерховий, багатоквартирний п’ятиповерховий, багатоквартирний дев’ятиповерховий. Джерело: Екодія
Як зазначають дослідники, підвищення рівня енергоефективності дозволить не лише зробити будинки незалежнішими від енергоспоживання, а й скоротити викиди парникових газів, тим самим сприяючи реалізації мети досягнення кліматичної нейтральності.
“Дослідження показало, що будь-які проекти відновлення мають реалізовуватись за високими енергоефективними стандартами, такими як nZEB, які стануть обов’язковими для нового будівництва в Україні вже з 2027 року. Слідування їм призведе до колосальної економії енергоресурсів та фінансових заощаджень, які українські муніципалітети зможуть ефективно використати для власного сталого розвитку. У національному контексті це дозволить зробити великий внесок у енергетичну безпеку держави та декарбонізацію економіки, а також створить нові робочі місця”, – каже Анастасія Горбач, експерт із енергетичної політики ГО Екодія.
Реалізація проектів енергоефективного будівництва коштуватиме дорожче, ніж звичайне будівництво. Однак такі проекти мають період окупності інвестицій, що обумовлено скороченням споживання енергії. З урахуванням занижених тарифів на газ, цей термін становить від 27 до 33.6 років. У разі реалістичніших тарифів на енергоносії термін окупності скорочується до 15.3 років при проекті “Мінімального споживання” та до 19.4 років за сценарієм “Near Zero”.
Ecoaction також приєдналася до української мережі “Вікно Відновлення”, метою якої є об’єднання журналістів, експертів та лідерів місцевих громад для відновлення країни. У рамках проекту його учасники планують описати процеси відновлення в різних регіонах країни, забезпечити екологічність цих процесів і соціальну стійкість, розробити найбільш ефективні та сучасні проекти відновлення, залучити екологічні організації.
Джерело головного зображення: glavcom.ua
