Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, листа на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або сконтактувати з нами через соціальні мережі.
Конференція з питань відновлення України
11-12 червня у Берліні пройде міжнародна конференція з питань відновлення України. Метою її є привернення уваги компаній, фондів та ініціатив до благоустрою країни як найближчим часом, так і після закінчення війни.
Організаторами заявлено чотири основні теми, які окреслюють напрями конференції: 1) бізнес-напрямок – мобілізація приватного сектору для реконструкції та економічного зростання (Business dimension – Mobilizing the Private sector for Reconstruction and Economic Growth); 2) гуманітарний напрямок – соціальне відновлення та людський капітал для майбутнього України (Human dimension – Social Recovery and Human Capital for the Future of Ukraine); 3) локальний та регіональний напрямок – відновлення муніципалітетів та регіонів (Local and Regional Recovery – Recovery of Municipalities and Regions); 4) напрям Євросоюзу (ЄС) – вступ до ЄС та відповідні реформи (EU Dimension – EU Accession and Related Reforms).
Тема “зеленого” відновлення позначена одразу у двох напрямках – бізнес та ЄС. Так, організатори закликають компанії орієнтуватися саме на зелений та цифровий напрямок відновлення України. Водночас, вступ до ЄС для країни буде неможливим без прийняття планів досягнення кліматичної нейтральності, розвитку програм адаптації та скорочення викидів парникових газів.
Частину заходів на конференції буде організовано саме з акцентом на “зелений” порядок денний. Одну з них уже анонсувала Dixi Group – український дослідницький центр (think tank), який працює в галузі енергетики з 2008 року. Захід буде присвячений темі енергетичної модернізації України, яка стикається з необхідністю відновлювати пошкоджену війною енергосистему, робити її більш стійкою та автономною, а також відповідною до принципів досягнення кліматичної нейтральності. З цією метою у 2024 році було розроблено Національний кліматичний та енергетичний план (National Energy and Climate Plan (NECP)).
Нагадаємо, що це вже третя конференція, присвячена відновленню України. Прийняті в Лугано у 2022 році плани викликали критику з боку українських екологічних організацій здебільшого через їхню непрозорість та незалучення громадян.
Читайте докладніше: Екологи розкритикували План відновлення України
Конференція в Лондоні у 2023 році також не стала прикладом активного лобіювання екологічного порядку денного та планів “зеленого відновлення”, хоч і була названа українськими екологічними експертами успішнішою, ніж зустріч у Швейцарії. Також у Лондоні було анонсовано створення фонду у 60 мільярдів доларів. Однак його доля, як і раніше, до кінця не є зрозумілою.
Читайте докладніше: Підсумки URC 2023: Які можливості для інвестиційних проектів представила Україна?
Робоча група UWEC стежитиме за роботою конференції та планує підготувати для наших читачів спеціалізований матеріал за її підсумками.
Зелене відновлення України має бути комплексним
Напередодні конференції за підтримки Євросоюзу відбулася серія заходів (сайд івентів), спрямованих, зокрема, на популяризацію порядку денного щодо “зеленого” відновлення України. Одна з них відбулася у Лейпцигу 22 травня в рамках Міжнародного транспортного форуму.
Його учасники зазначили, що відновлення України після закінчення війни є унікальною можливістю для трансформації як інфраструктури, так і самого суспільства. Звичайно воно вимагатиме залучення значних коштів, проте ефективність цих вкладень буде досягнута лише у разі правильного планування. У тому числі у сфері модернізації транспорту.
За даними української екологічної організації “Екодія”, викиди парникових газів транспортним сектором становлять близько 12% від загального обсягу емісії, яку виробляє Україна. Серед рішень може бути виділення окремих смуг для громадського транспорту, синхронізація роботи міських та міжнародних ліній, цифровізація (диджіталізація) громадського транспорту та оптимізація його роботи за допомогою аналізу даних, запровадження комбінованого електронного квитка та багато іншого. Все це можна тестувати та впроваджувати вже сьогодні, не чекаючи закінчення війни. Апробовані технології та рішення можна буде використовувати при відновленні та розвитку міст, які найбільше постраждали від військових дій.
Вийшло дослідження (policy paper) про “зелене” відновлення України
На сайті Ресурсно-аналітичного центру “Суспільство і довкілля” опубліковано документ “Післявоєнне зелене відновлення України. Процеси, зацікавлення сторін, участь громадян”. Мета дослідження – проаналізувати доступ громадськості до механізмів прийняття рішень про “зелене” відновлення України та адаптацію до зміни клімату/зниження викидів.
Дослідження за фінансової підтримки фонду Бьолля та уряду Німеччини проводили українські експерти. Метою було проаналізувати анонсовані або вже запущені проекти “зеленого” відновлення України на критерій їхньої відкритості до участі громадян у прийнятті рішень. Основними критеріями аналізу стали: 1) доступність для громадян участі у проектах “зеленого відновлення” та кліматичної адаптації/мітігації; 2) рівень відповідності заявлених проектів відновлення досягненню екологічних та кліматичних цілей, наскільки відновлення дійсно планує бути “зеленим”.
Завантажити дослідження можна українською та англійською мовами.
Зазначимо, що це не єдине дослідження проектів “зеленого” відновлення України, опубліковане цього року. Так, наприклад, у лютому 2024 року вийшла пропозиція щодо “зеленого” відновлення України від Green Deal Ukraїna. У цьому дослідженні робоча група розглядає відновлення України виходячи з шести перспектив: адаптація української промисловості до норм “Зеленої угоди” (стратегії досягнення вуглецевої нейтральності ЄС) та вихід на ринки Європи, розвиток вуглецевого менеджменту та підтримка біоенергетики для українських фермерів, питання енергоефективності та екологічної стійкості у нових та відновлених в Україні будинках, розвиток більш стійких енергосистем, низьковуглецеві рішення для транспорту, гарантії від уряду щодо “зеленого” відновлення України.
Подібні дослідження створюють важливу концептуальну базу для розвитку “зеленого” відновлення України, проте досі лишається не зрозумілим те, коли воно почнеться, як саме проходитиме і за які кошти. Можливо, частину відповідей на запитання ми все ж отримаємо на майбутній конференції.
Роль громадян в аналізі екологічних наслідків війни та у “зеленому” відновленні України
Відновлення країни неможливе без активної участі її громадян. Саме їхній вибір на користь “зеленого” та сталого розвитку спростить прийняття та популяризацію рішень. Також поінформованість дозволить оцінити екологічні наслідки широкомасштабного вторгнення, зібрати дані про злочини проти природи та знайти рішення для суспільства.
Український проект Gromada провів серію онлайн лекцій-вебінарів, в яких не лише торкнувся теми екологічних наслідків російського повномасштабного вторгнення, але й розглянув питання участі громадян у фіксації злочинів проти природи, моніторингу біорізноманіття та інших екологічних ініціатив.
Першу лекцію було присвячено збору даних про військові екологічні злочини з 2014 року, а також їх розгляд в рамках міжнародного права. Цій же темі була присвячена і друга лекція, акцент у якій було зроблено на питанні екоциду. Конкретні приклади екологічних злочинів були розглянуті у третій лекції, спікерами якої стали представники CEOBS – міжнародного дослідницького центру, що спеціалізується на аналізі військових злочинів проти природи. Четверта лекція була присвячена досвіду роботи з наявними даними, нестачу яких відзначають багато експертів, які займаються аналізом екологічних наслідків війни. П’ята лекція розповідає про досвід порятунку тварин, які постраждали під час війни – від зоопарків та заповідників до домашніх вихованців. Шоста лекція присвячена проблемам роботи природоохоронних територій під час вторгнення. Сьома лекція порушує важливе питання права громадян на здорове довкілля та екологічне благополуччя, яке має бути реалізовано навіть під час військових конфліктів. Восьма лекція розповідає про те, як громадяни та спільноти можуть взяти участь у моніторингу біорізноманіття, допомагаючи збирати важливі для наукового знання дані.
Проект Gromada продовжує проводити лекції-вебінари. Так, одна з останніх пройшла 28 травня та була присвячена громадянській адвокації питань екологічної справедливості. Наприкінці серпня – на початку вересня у Гамбурзі буде організовано літню школу для учасників, де вони зможуть обговорити отримані знання та запропонувати власні проекти громадянської екологічної участі в Україні. Слідкувати за новинами проекту можна як на сайті проекту, так і на сторінках у соціальних мережах.
Джерело основного зображення: Angela Christofilou / Greenpeace
