Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментаря до тексту, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Росія продовжує використовувати різні репресивні та військові інструменти для розширення свого впливу у світі. На конференції з питань біорізноманіття Антарктиди у Хобарті, Австралія, не тільки стало відомо про арешт відомого вченого Леоніда Пшеничного, а й про відмову Росії та Китаю вдатися до будь-яких кроків для порятунку екосистем Антарктиди. Тим часом в Україні продовжується збір даних про екологічні та кліматичні наслідки. Зокрема, на кліматичному COP 30, що пройшов у Бразилії, українська сторона в черговий раз вимагала компенсації кліматичних втрат від країни-агресора. Читайте докладніше у нашому рев’ю.
“Перший політичний ув’язнений Антарктиди”: Росія заарештувала дослідника, звинувативши його у зраді та співпраці з Україною
Леоніда Пшеничного заарештували у вересні 2025 року у Керчі. Його звинувачують у “державній зраді”, оскільки він співпрацював з українськими науковими інститутами і виступав за розвиток морських територій, які охороняються в Антарктиці, що Росія називає “загрозою безпеці”.
Арешт відбувся безпосередньо перед початком зустрічі Комісії зі збереження морських тварин ресурсів Антарктики (АНТКОМ), на якій Леонід Пшеничний не тільки повинен був представляти Україну, але і як вчений зі світовим ім’ям планував брати активну участь в обговоренні актуальних для охорони природи питань.
Посол України в Австралії Віктор Мірошниченко повідомив, що в документі, який було видано адвокатам Пшеничного, вченого звинувачують у тому, що як “громадянин Росії” він перейшов на бік “ворога”, беручи участь у роботі АНТКОМ з боку України. Також Пшеничний звинувачується в тому, що використав свої дослідження для підриву видобутку крилю Росією у водах Арктики, що створювало загрозу національній безпеці. У рамках АНТКОМ справді просувалася позиція щодо посилення вимог до вилову криля, проте вона була заблокована Росією та Китаєм.
Леонід Пшеничний – український вчений, який займається дослідженням Антарктиди вже понад 40 років. Перша його експедиція до Антарктики на море Космонавтів відбулася в 1983 році. Загалом Пшеничний взяв участь у 21 експедиції до Антарктики, працюючи на радянських, українських, австралійських та німецьких дослідницьких судах, включаючи відоме судно “Polarstern”.
З 1996 до 2025 року він обіймав посаду технічного координатора української програми наукових спостережень у рамках Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (АНТКОМ). Його роботу було відзначено в офіційних матеріалах до 40-річчя АНТКОМ у 2021 році.
Леонід Пшеничний проживав у Криму і не виїхав після окупації півострова Росією у 2014 році. Як і багато інших українських громадян, які вирішили залишитися на окупованих територіях, він змушений був отримати громадянство Росії.
Арешт вченого є політично обумовленим, що підтверджується звинуваченнями, представленими російською прокуратурою. Зокрема, у них наголошується, що його діяльність з підтримки створення природоохоронних територій в Антарктиді “сприяла інтересам англо-саксонського блоку” і навпаки виступала проти інтересів Росії, зацікавленої у розвитку промислового рибальства та у розробці вуглеводневих ресурсів на арктичному шельфі. Така логіка робить будь-яку природоохоронну ініціативу такою, що суперечить інтересам російської держави, оскільки передбачає обмеження з видобутку ресурсів, а будь-який контакт з українськими колегами може трактуватися як “зрада батьківщині”.
Поява “першого політичного в’язня” Антарктики наочно показує, як політизується екологічна, природоохоронна та кліматична діяльність. Будь-яка незалежна позиція, яка ставить на чільне місце інтереси природи та довкілля, може бути неправильно розтлумачена, і представлена як “зрада батьківщині” або “співпраця з ворогом”. Це робить роботу вчених та активістів ще більш небезпечною.
Експлуатація Арктики та Антарктики Росією у контексті війни в Україні
Однією з причин арешту Леоніда Пшеничного може бути бажання Росії захопити розробки вуглеводневих шельфів в Антарктиці та Арктиці. Про це пишуть ABC News (Australia). У документі, який розкриває можливі причини арешту, згадується, що запропоноване АНТКОМ створення морських охоронних територій (Marine Protected Areas (MPAs)) “призведе до втрати Росією можливості розробки вуглеводневих ресурсів на континентальному шельфі Антарктиди”. Як повідомляється в статті, російське посольство в Австралії відмовилося від коментарів, проте представники Австралії зазначили, що всі країни повинні дотримуватись вимог Мадридського протоколу 1998 року. У пункті 7 цього протоколу повідомляється, що “Будь-яка діяльність, пов’язана з копалинами (mineral resources), за винятком наукових досліджень, [на території Антарктиди] забороняється”.
Підтверджує прагнення експлуатації Антарктиди і те, що Росія з Китаєм блокувала будь-які пропозиції щодо збереження морського життя в Антарктиді на конференції, яка відбулась на конференції у Хобарті. У результаті підсумки конференції ні до чого не привели і були навіть сприйняті учасниками як крок назад у питанні збереження біорізноманіття та екосистем Південного полюса. Росія і Китай наклали вето на всі пропозиції. Про це, наприклад, заявила Клер Крістіан (Claire Christian), виконавчий директор Коаліції з Антарктики та Південного океану.
“Вони [учасники конференції] не тільки не вжили жодних нових заходів з управління рибальством або створення нових морських охоронних зон, але й не змогли досягти консенсусу щодо відновлення ключових обмежень з управління промислом криля, яке діяло багато років“, – сказала вона.
Нагадаємо, що Комісія зі збереження живих морських ресурсів Антарктики (АНТКОМ) була створена у 1982 році. До її складу входить 26 країн, кожна з яких має право вето. Саме цим і скористалися Росія та Китай на конференції, продовжуючи сприймати Антарктику як свою ресурсну базу.
Україна також є членом комісії, що зумовлено наявністю української дослідницької станції Академіка Вернадського на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу поблизу Антарктичного півострова. Дослідницький центр Української Академії Наук з’явився тут у 1996 році, коли Британська антарктична служба передала Україні свою станцію “Фарадей” за символічну суму 1 фунт стерлінгів. Робота на станції не зупиняється і під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Нагадаємо, що Росія також продовжує на півночі розглядати значну частину Арктики як свою територію і намагається домогтися від ООН (в першу чергу від Канади та Данії) дозволу на розширення континентального шельфу на північ, щоб отримати виключне право на доступ до ресурсів. З урахуванням танення льодовиків у результаті зміни клімату Північний Льодовитий океан стає доступнішим і розглядається сьогодні Росією практично як “внутрішнє море”, яке можна використовувати як торговий шлях і як ресурсну базу. Все це не тільки й не так спрямоване на “зміцнення” Росії, а й становить небезпеку для всього людства. Оскільки неконтрольований видобуток ресурсів в Арктиці та Антарктиці лише прискорює зміну клімату, танення полярних льодів, підвищення рівня світового океану та призведе до катастрофічних наслідків.
Greenpeace Ukraine організував третю експедицію до Чорнобильської зони з початку повномасштабного вторгнення Росії
Чорнобильська АЕС та зона радіаційного забруднення навколо неї була окупована на самому початку російського повномасштабного вторгнення. У 2023 році її територію було звільнено українськими військами, проте воєнний вплив на об’єкт радіаційної безпеки не припинився. Внаслідок атаки дронів у лютому 2025 року спалахнув Новий безпечний конфайнмент (НБК) — конструкція, що закриває пошкоджений енергоблок АЕС та ізолює викид радіації.
Метою вже третьої з лютого 2022 року експедиції Greenpeace стала підтримка українських вчених, які вивчають радіоактивне забруднення, а також оцінка збитків від лютневої атаки російських безпілотників на конструкцію НБК.
Сьогодні основним напрямом досліджень вчених є вивчення радіоактивних матеріалів, які залишилися після аварії на Чорнобилі 1986 року. Наприклад, продовжується дослідження радіаційного фону ставка, побудованого у 1970-х роках для охолодження чотирьох реакторів Чорнобильської АЕС. У ньому досі зберігаються частки радіоактивного палива, які залишилися після катастрофи. Розуміння того, як ці частинки поводяться у воді та відкладеннях, є важливим для прогнозування довгострокової радіаційної та екологічної безпеки.
В рамках експедиції також було проведено моніторинг наслідків удару безпілотників по даху НБК, який утримує радіоактивні частки. Атака дронів завдала серйозної шкоди конструкції будівлі: проломила дах, спровокувала пожежу, яка тривала три тижні, вивела з ладу ключові системи безпеки. Сьогодні проведено тимчасові ремонтні роботи, проте відновлення захисної оболонки вимагатиме більшого часу та ресурсів. Витрати можуть становити сотні мільйонів євро.
Greenpeace планує продовжити дослідження воєнних злочинів Росії проти атомної інфраструктури України. Нагадаємо, що Запорізька АЕС перебуває під окупацією. Інші діючі атомні електростанції – Південно-Українська, Хмельницька та Рівненська – також стикаються з перебоями в роботі через відключення електрики, повідомляється в доповіді МАГАТЕ від 19 листопада. Це не тільки створює загрозу ядерній безпеці, а й призводить до зниження вироблення електроенергії.
“Українські ядерні об’єкти повинні перестати бути цілями у війні Росії. Міжнародне співтовариство має вжити заходів для їх захисту та притягнути Росію до відповідальності за її навмисні ядерні загрози“, – заявляє Шон Берні (Shaun Burnie), старший спеціаліст з питань ядерної енергетики у Greenpeace Україна.
У заяві МАГАТЕ щодо ситуації в Україні від 5 грудня повідомляється, що після лютневої атаки дронами Новий безпечний конфайнмент “втратив свої основні функції безпеки, в тому числі здатність утримувати радіоактивні речовини”. При цьому було встановлено, “що несучі конструкції та системи моніторингу не отримали постійних пошкоджень”. З цієї причини незалежний моніторинг у Чорнобильській зоні стає більш актуальним.
Україна вимагає від Росії компенсації на кліматичному саміті COP 30
Про це 18 листопада на саміті у Бразилії заявив заступник українського Міністра економіки, довкілля та аграрної політики Павло Карташов. Кошти від компенсації будуть витрачені на екологічне відновлення країни після закінчення війни. Найближчим часом Україна планує подати заявку на кліматичну компенсацію до Реєстру збитків.
“У багатьох сенсах Росія веде брудну війну, і клімат також став її жертвою. Величезні обсяги згорілого пального, знищені ліси, зруйновані будівлі – все це є вуглецевим слідом, зумовленим війною, і значною кліматичною ціною за неї. Кліматичні наслідки цієї агресії відчуваються далеко за межами нашої країни“. – зазначив Павло Карташов на саміті COP 30, повідомляє українська екологічна організація “Екодія”.
Сьогодні кліматичні збитки підраховані за три роки повномасштабного вторгнення і оцінюються в 43 мільйони доларів, пише Екодія. Показники емісії, так чи інакше викликані бойовими діями, за цей період визначаються 237 мільйонами тонн СО2. Це дорівнює загальній річній емісії Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом узятих. Українська оцінка базується на п’ятому звіті Ініціативи з обліку викидів парникових газів у результаті війни, підготовленому за підтримки ГО “Екодія” та у партнерстві з Міністерством економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України.
“Ретельна документація викидів від російського вторгнення стане основою українських компенсаційних вимог. Механізм її подання передбачений міжнародним правом. Україна може стати першою державою, яка добиватиметься компенсації за кліматичні викиди, викликані війною“, – зазначив головний автор Ініціативи з обліку парникових газів війни Леннард де Клерк.
Кліматична компенсація також може стати механізмом для досягнення Україною кліматичної нейтральності у 2050 році. Кошти планується використовувати на створення низьковуглецевої інфраструктури, відновлення продуктивності ґрунтів, знищених війною лісів, а також фінансування проектів щодо адаптації країни до змін клімату.
Примітка: 14 листопада 2022 року Генеральною Асамблеєю ООН була прийнята Резолюція A/RES/ES-11/5 “Сприяння здійсненню правового захисту та забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України”, в якій була прописана необхідність притягнення Росії до відповідальності за порушення міжнародного права в Україні та створення міжнародного реєстру збитків, який згодом був розроблений під егідою Ради Європи.
Головне зображення: У День гідності та свободи учасники 30-ї української антарктичної експедиції нагадують світові: Крим, Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області – це Україна. Джерело: National Antarctic Scientific Center of Ukraine
