Євген Сімонов
У періоди соціально-економічних криз та воєн уряди та найбільші бізнес-лобі часто наполягають на послабленні природоохоронних вимог для зниження витрат бізнесу.
Віра в те, що правильний спосіб подолати кризу – це посилити негативний вплив на природу – прямий пережиток екстенсивного розвитку економіки, що й призвело людство до загальнопланетарної екологічної кризи. Як ми вже описували на прикладі продовольчої кризи, війна в Україні, що наклалася на пандемію, по всьому світу посилила вплив груп інтересів, які бажають послабити природоохоронне законодавство. Але в Росії ця тенденція проявилася з особливою силою, тому що війна і санкції посилили і прискорили процес де-екологізації законодавства і згортання контролю за природокористуванням.
Протистояння послаблення екологічного законодавства та контролю стало мало не основним змістом діяльності екологічних об’єднань Росії навесні 2022 року. Найбільша екологічна асоціація Російська Соціально-екологічна спілка (РСоЕС) у травні випустила огляд поточної деградації нормативно-правових основ природоохоронної діяльності, виділяючи у ньому такі важливі напрями:
• Зниження обов’язкових вимог щодо забезпечення екологічної безпеки.
• Ускладнення доступу та позбавлення громадян прав на участь у вирішенні питань, пов’язаних з охороною природи та захистом довкілля.
• Скорочення державного контролю над діяльністю екологічно небезпечних об’єктів.
• Скорочення або скасування законодавчої заборони господарського освоєння природоохоронних територій, вимог з охорони лісів.
• Винесення за межі відповідальності нинішнього покоління чиновників термінів реалізації національних проектів та державних програм.
Зміни нормативних актів, що хвилюють екологічних активістів, охоплюють різні предметні області від послаблення інституту екологічної експертизи та скасування публічних слухань щодо проектів забудови до дозволу утилізації сміття шляхом спалювання та вирубування лісів навколо населених пунктів.
У деяких випадках скоординовані дії екосвідомої громадськості та експертної спільноти допомогли запобігти шкідливим законодавчим новаціям, але державні відомства не покладаючи рук готують нові атаки на ключові положення екологічного законодавства та систему управління охороною навколишнього середовища.
Шагренева шкіра еко-експертизи
Рух «Нам тут жити» провів 18 червня в Москві конференцію екоактивістів «Екологічна безпека Росії 2022», де багато екологів говорили про прискорення скасування та ослаблення природоохоронних вимог.
Олександр Федоров, член Громадської ради при Міністерстві природних ресурсів та екології РФ, присвятив вступну презентацію проблемі послаблення процедур державної екологічної експертизи (ДЕЕ) та послаблення інших державних експертиз, внаслідок чого відбувається:
• зменшення сфери застосування екологічної експертизи;
• скорочення спектру питань, що розглядаються ДЕЕ;
• зменшення значимості експертизи у прийнятті рішень;
• усунення громадян від процедур проведення екологічної та інших експертиз;
• позбавлення громадян права на організацію суспільної експертизи.
З початку століття Уряд Росії неодноразово робив спроби позбавити сенсу інститут ДЕЕ та процедур оцінки впливу проектів на довкілля (ОВД), і вони були частково успішні. За останні роки від процедур ДЕЕ звільнено широке коло безперечно небезпечних проектів, наприклад будівництво ГЕС. Проте, з початком війни процес скасування «адміністративних бар’єрів» суттєво розширився та прискорився.
Наприклад, законопроект № 120074-8, внесений депутатом Олександром Коганом, пропонує звести державну екологічну експертизу (ДЕЕ) для проектів будь-якого рівня екологічної небезпеки до перевірки їх відповідності показникам найкращих доступних технологій, включених у довідники (часто складені зацікавленим бізнесом), «екологічність» яких різко критикується експерти. Тим самим буде скасовано обов’язкові сьогодні оцінка та врахування наслідків реалізації планованих проектів для здоров’я громадян та стану довкілля. Також він, порушуючи базові конституційні права і обов’язки громадян, всієї системи законодавства про об’єднання громадян і охорону навколишнього середовища, передбачає позбавлення об’єднань громадян права проведення суспільної екологічної експертизи, що додатково примножує корупційні ризики, пов’язані з будівництвом екологічно небезпечних об’єктів.
Законопроект Мінприроди Росії «Про внесення змін до федерального закону (ФЗ) «Про екологічну експертизу» та в інші законодавчі акти РФ» пропонує скасувати проведення ДЕЕ для визначення зон екологічного лиха та надзвичайних ситуацій, що може призвести до припинення дії цілого розділу ФЗ «Про охорону довкілля» (глава VIII «Зони екологічного лиха, зони надзвичайних ситуацій»). Водночас, тим самим, втратить чинність ряд положень ФЗ «Про захист населення та територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру».
Законопроект 02/04/05-22/00127256 «Про внесення змін до Містобудівного кодексу РФ» пропонує залишити необхідність проведення державної експертизи проектної документації будь-яких об’єктів транспортної інфраструктури у винятковій економічній зоні РФ, на континентальному шельфі РФ, у внутрішніх морських водах, у територіальному морі РФ, в межах ООПТ, Байкальської природної території та в Арктичній зоні РФ на розсуд забудовника, технічного замовника та іншої особи, замінивши їх експертним супроводом.
На думку Федорова, сума запропонованих поправок підриває основи законодавства Росії про права громадян на здорове довкілля, захист свого здоров’я та життя.
Шкідливі новації
Декілька послаблень вже прийнято після 24 лютого 2022 року:
Наказ №46 від 11.03.2022 «Головдержекспертизи» скасував обов’язковість проведення державної будівельної експертизи для отримання дозволу на підготовчі будівельні роботи та запровадив мораторій на негативні висновки державної експертизи проектної документації. Тим часом «Головдержекспертиза» – це остання можливість проконтролювати якість проектів, які не підлягають ДЕЕ.
Федеральний закон (ФЗ) № 58 «Про внесення змін до окремих законодавчих актів Російської Федерації», прийнятий 14 березня, щоб підтримати бізнес в умовах санкцій, передбачає, що генплани та проекти забудови тепер можуть затверджуватись без проведення публічних слухань та громадських обговорень. Москва та Московська область вже скористалися новою нормою для обмеження участі громадськості в обговоренні планів забудови.
Громадянська оборона у дії
Практично кожна спроба погіршити нормативні акти спричиняє суспільну протидію, хоча можливості для протесту суттєво обмежені у воєнний час. Все ж таки вже є випадки, коли зусилля влади до послаблення законів були помірними через ефективні дії громадянського суспільства.
ФЗ №124 від 01.05.2022, спрямований на полегшення розвитку «пріоритетних інфраструктурних проектів», у варіанті розглянутому Держдумою у першому читанні передбачав вилучення земель із регіональних ООПТ, скасування екологічної експертизи для будівництва на федеральних ООПТ. “Якби закон був прийнятий у такому вигляді, то з регіональних ООПТ можна було б вирізати ділянки під будь-які види інфраструктури, крім житлового будівництва”, – прокоментував це в газеті «Ведомости» представник «Грінпіс Росія» Михайло Крейндлін. “Це міг би бути гірськолижний курорт, туристична, спортивна інфраструктура, підприємства з видобутку корисних копалин, нафтогазова інфраструктура, будь-яка дорога, — перераховує еколог — Усі ці об’єкти зараз на території ООПТ будувати заборонено”.
Завдяки масовій громадській компанії та активній позиції Координаційної ради з екологічного благополуччя при Громадській палаті РФ вдалося ці положення з фінальної версії закону виключити. Однак у прийнятому законі залишилася можливість будівництва магістральних газонафтопроводів та доріг, на федеральних ООПТ без екологічної експертизи. Також було спрощено проведення культурно-археологічної експертизи, що фактично скасовує необхідність виявлення нових археологічних пам’яток на ділянках запланованого будівництва інфраструктурних проектів.
Відходи в доходи (олігархам)
Архангельська активістка Анастасія Кочнева, Член координаційної ради Екологічного Руху 42, розповідала учасникам конференції про місцеві проблеми з утилізацією відходів та їхні вирішення, але в результаті була змушена пояснювати чому категорично не рекомендується спалювати муніципальні відходи. Шкода від спалювання сміття начебто є цілком зрозумілою істиною, але і її поставили під сумнів у Держдумі.
Вже згаданий вище депутат Коган, керівник напряму «екологія» Загальноросійського народного фронту ініціював законопроект №116676-8, в якому пропонується вважати утилізацією будь-яке перетворення твердих комунальних відходів на паливо. Тобто якісь уповноважені «оператори» просто спалюватимуть сміття з виділенням діоксинів та інших токсичних речовин, не кажучи вже про вуглекислий газ, збираючи на це чималі гроші з отруєного ними населення. Це продовження десятирічних спроб зацікавленого бізнесу та чиновників узаконити спалювання побутового сміття, що швидше за все вб’є роздільний збір та переробку сміття як галузь.
У воєнну пору обросли крилами і інші, підготовані ще до 24 лютого парадоксальні прояви законотворчості. Так 24 травня 2022 р. було прийнято у першому читанні законопроект №79874-8 «Про побічні продукти тваринництва…». Законопроект практично надає сільгосппідприємствам «індульгенцію» на забруднення полів свіжим гноєм, що несе пряму загрозу здоров’ю людей та якості довкілля. І знову Координаційна рада з екологічного благополуччя при Громадській палаті Російської Федерації, Загальноросійський народний фронт та Російська екологічна партія «Зелені» публікують відкритий лист із оцінкою екологічних наслідків ухвалення законопроекту. Десятки екологічних організацій протестують проти його ухвалення.
До Думи також внесено Законопроект №131312-8 про держекоекспертизу рекультивації полігонів та проведення повторних ДЕЕ комплексів щодо поводження з відходами. Проект передбачає «виключення необхідності організації та проведення обговорень із громадянами та громадськими об’єднаннями …матеріалів оцінки впливу об’єкта державної екологічної експертизи, а також надання матеріалів таких обговорень у складі матеріалів, що підлягають ДЕЕ». Безліч ефективних протестних рухів виникла останніми роками по всій Росії саме тому, що влада (незаконно) забувала запитати думки громадян щодо деталей проектів утилізації відходів у їхніх регіонах. Якщо законопроект приймуть, він лише додасть олії у вогонь.
Екологічні перевірки? Тільки після пред’явлення жертв!
Уряд свідомо скоротив діяльність із контролю над виконанням законів щоб полегшити становище бізнесу у воєнний час, що веде до зростання екологічних правопорушень. На тій самій конференції член Громадської ради при Росводресурсах Олександр Колотов розповів, як припинення контролю проявляється при золотовидобуванні. Видобуток золотого піску прямо в долинах річок приносить Росії близько чверті щорічного врожаю золота, але є відповідальнимм і за руйнування ключових природних ландшафтів річкових долин, забруднення багатьох тисяч кілометрів водотоків. На думку Олександра Колотова, який керує громадським моніторингом розсипного золотовидобування, у воєнний час негативні впливи на річки не зменшилися, а скоріше навіть збільшилися.
Так, за перший місяць моніторингу в 2022 році всього у восьми суб’єктах РФ виявлено 85 видимих із космосу забруднень, що поширилися на 3 тисячі кілометрів водотоків. Далі буде гірше, бо наглядовим відомствам наказано «зменшити тиск» на всі суб’єкти економічної діяльності. Постанова Уряду РФ від 10.03.2022 N 336 «Про особливості організації та здійснення державного контролю (нагляду), муніципального контролю» ухвалює що у 2022 році не проводяться планові контрольні (наглядові) заходи, планові перевірки при здійсненні видів державного контролю (нагляду)», а позапланові проводяться лише у «виключних випадках», наприклад, коли діяльність бізнесу становить загрозу життю людей чи національній безпеці… Тож на листи екологів у наглядові органи тепер відповідають відписками, тоді як у минулі роки інспектори виїжджали на місце та часто карали порушників.
Однак щоб сумлінно переписувати закони Держдумі треба мати правдиву інформацію про ефективність правозастосування, а відомства в цьому зовсім не зацікавлені. Так 15 червня, що з’явився на засідання Держдуми зі звітом про ефективне використання надр міністр МПР Козлов був запитаний депутатами, що він робить для відкликання ліцензій у старальників які добувають розсипне золото шкодячи природі. Міністр навів приклад Камчатського краю: “Ми відпрацювали з місцевою владою та компаніями. Ліцензії відкликали, а на нерестові річки наклали режим природоохоронної території. Щоб точно ніхто не зазіхнув на ці місця. Тобто згідно із законом уже зараз можна все контролювати та регулювати. Було б бажання”. Наша перевірка показала, що міністр видав бажане за дійсне: незважаючи на бурхливі обіцянки, що послідували за громадським протестом дворічної давності проти руйнування річок, на Камчатці не створені обіцяні річкові ООПТ, а старальники, які досі володіють ліцензіями, чекають зручного моменту, щоб почати видобуток у заплавах лососевих річок. Таким чином, прийняття неадекватних законодавчих послаблень парламентарями підтримується ще й дезінформацією про те, що «все під контролем» від міністерств і відомств.
Загальний діагноз – це загострення, а не нова хвороба
Законопроекти перераховані вище – лише верхівка айсберга. За даними телеграм-каналу «Зелений змій», Міністерство природних ресурсів (і екології) ще в березні розробило план покликаний надати антикризове прискорення поправок до федерального законодавства, які стосуються надання без аукціонів права користування ділянками надр, полегшення виділення земель для здійснення рекреаційної діяльності на ООПТ та іншими «стимулами для економічного розвитку». Водночас воно загальмувало розробку «обтяжливих для бізнесу» законопроектів щодо посилення РВП – розширеної відповідальності виробника за весь життєвий цикл виготовлених ним товарів, створення ліквідаційних фондів для надрокористувачів, оснащення заводів автоматичними системами контролю при квотуванні викидів.
Небагато з «послаблюючих актів» справді прямо пов’язані з неможливістю дотриматися екологічних нормативів через наслідки війни, наприклад, через міжнародні санкції. До цієї категорії можна, напевно, віднести Постанову Уряду Росії від 12.05.2022 № 855, яка до лютого наступного року дозволяє виробництво автомобілів екологічного класу 0. У порівнянні з чинним стандартом Євро 5 «клас 0» дозволяє для бензинових авто збільшити викиди токсичних вуглеводнів, оксидів азоту та чадного газу майже в 3 рази Враховуючи колосальну частку викидів транспорту у забрудненні міст, широке виробництво таких автомобілів може поставити хрест на планах реалізації національного проекту «Чисте повітря» і вкрай негативно позначиться на здоров’ї населення. Але російській промисловості, мабуть, доведеться витратити роки на заміщення деталей і речовин, що раніше імпортувалися. Зважаючи на те, що випуск вітчизняних авто різко зменшився, це може і не стати проблемою, якщо імпортозаміщення відбудеться до призначеного терміну.
Але біда в тому, що згідно з радянським наказом «немає нічого більш постійного, ніж тимчасові заходи…».
Більшість цих спроб розхитати екологічне законодавство має довгу історію та корупційне коріння, а війна лише привід, що дозволяє видати ці законопроекти за «надактуальні».
У кожній галузі є свої групи інтересів, яка прагне урвати щось від природи під приводом подолання «тимчасових труднощів». Лісове господарство не є винятком. Законопроектом «Про внесення змін Лісового кодексу РФ у частині попередження поширення лісових пожеж» передбачається можливість здійснення суцільних рубок лісових насаджень у захисних лісах та особливо захисних ділянках лісів, що примикають до населених пунктів та об’єктів економіки, з метою забезпечення їхнього захисту від загрози переходу лісових пожеж.
Про ініціативу Міноборони Росії забезпечити створення фортифікаційних споруд за рахунок отримання індульгенції на безконтрольні рубки лісу будь-де вже писали. На думку експертів РСоЕС, попередній досвід та сучасна кримінальна ситуація у лісокористуванні дозволяють бути впевненим, що скасування контролю при плануванні та проведенні рубок спровокують масові лісопорушення, забезпечать комфортні умови для забудови земель навколо населених пунктів.
Є всі підстави очікувати, що в міру посилення «тимчасових труднощів» влада суб’єктів федерації не тільки широко скористається різними новими прогалинами, зробленими в національному законодавстві, а й вдасться до творчих зусиль щодо ослаблення екологічних норм і процедур, прийнятих на регіональному рівні.
Екологія на потім
Перенесення на потім термінів реалізації національних проектів та державних програм стало ширше практикуватися у воєнний час. Перенесено терміни реалізації основних заходів федерального проекту «Чисте повітря». Виконання основних показників реформи у сфері відходів також постійно переноситься «на потім»: досягнення показників з переробки твердих комунальних відходів віднесено до 2030 року, досягнення 100% розширеної відповідальності виробників тари та упаковки переноситься з року в рік, кількість звалищ, незважаючи на цифри по їх ліквідації, тим часом лише продовжує зростати. Різні дозволи на скиди, викиди та інші негативні екологічні впливи, які раніше вимагали періодичної перевірки їхнього ефективного виконання, тепер продовжуються автоматично.
Тим часом, Росія багата на стару радянську промислову інфраструктуру, що дихає на ладан і потребує невсипущого контролю і великих вкладень, щоб уникнути аварій і катастроф. Один з опитаних експертів, який побажав залишитися анонімним, припустив, що нещодавня низка аварій, вибухів і пожеж, що частішали на просторах Росії з березня 2022 року, швидше за все пов’язана з послабленням державного контролю і відповідно зусиль власників щодо належного догляду за об’єктами, а зовсім не з діями міфічних «українських диверсантів», на яких у народній традиції тепер прийнято списувати ці нещастя.
«Все добре, все добре …»
Особливо трагікомічно на цьому тлі виглядають великі державні чиновники, які публічно присягаються «не допустити послаблення природоохоронних заходів» і засуджують повзучу де-екологізацію російської дійсності.
“У жодному разі не можна, щоб послаблення погіршували екологічне благополуччя людей” – так прокоментував «Російській газеті» керівник комісії «Екологія та природні ресурси» Держради Росії Гліб Нікітін ініціативи щодо послаблення вимог для бізнесу на засіданні комісії.
“Усі екологічні вимоги до природокористувачів залишаються незмінними! Ніхто не збирається заплющувати очі на порушення екологічного законодавства та природоохоронних вимог! Навпаки, нові економічні умови допоможуть із багатьох стягнути «зелений камуфляж» і показати їхнє справжнє ставлення до екології” – завершив своє мега-інтерв’ю газеті «Комерсант» міністр Олександр Козлов.
На ПМЕФ 17 червня президент Путін заявив: «розвиватимемо чисті технології, щоб добиватися поставлених цілей щодо екологічної модернізації підприємств, знижувати шкідливі викиди в атмосферу, особливо у великих індустріальних центрах. Ми також продовжимо роботу в рамках проектів економіки замкненого циклу, «зелених» проектів та збереження клімату …».
Щоправда далі він висловився реалістичніше: “Послухайте, у сучасних умовах кожне відомство, кожна країна загалом, звісно, думає про те, як уникнути якихось витрат. Це є абсолютно природно. Ви вже згадували деякі країни, але це стосується всіх без винятку”.
Переклад – Юлія Спінова
Comments on “Екологічне беззаконня часів війни”