Автор – Ганна Волинець
Війна в Україні впливає на енергетику інших країн прямим та непрямим чином. Наприклад, наприкінці листопада 2022 року після обстрілу відключилася електрика не лише в Україні, а й у сусідній Молдові. Але набагато триваліший вплив на країни відбувається на рівні глобального ринку електроенергії. Головні тенденції на ньому – зростання цін і перехід від викопного палива у бік “зеленої” енергії.
Як змінився попит на електрику у світі?
Вторгнення Росії в Україну викликало глобальну енергетичну кризу, йдеться у звіті Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), який вийшов у 2023 році. У 2022 році ціни на енергоносії, включаючи природний газ та вугілля, були рекордно високими, через що різко зросли витрати на виробництво електроенергії. Це, у свою чергу, сприяло швидкому зростанню інфляції та спровокувало економічний спад.
Високі ціни на електроенергію стримують зростання попиту на неї у більшості регіонів світу. Зростання попиту склало близько 2% у 2022 році порівняно із середніми темпами зростання у 2,4% у 2015-2019 роках, йдеться у звіті МЕА.
Зростання оптових цін на електроенергію було найбільш помітним у ЄС, де вони були в середньому більш ніж удвічі вищими, ніж у 2021 році. Через високі ціни знизилося і споживання – в ЄС воно впало на 3,5% у 2022 році. Це можна порівнювати з падінням споживання після світової фінансової кризи 2009 року або падінням через Covid-19 у 2020 році.
Попит на електроенергію в Індії та США виріс, але він все ще набагато нижчий, ніж до пандемії (зростання на 8,4% та 2,6% відповідно). У Китаї попит зріс на 2,6%, що набагато нижче за середній показник до пандемії (зростання понад 5% у 2015–2019 роках).
Чому сталося подорожчання?
Згідно зі звітом МЕА, подорожчання електроенергії сталося через високі ціни на газ і вугілля. Ціни на природний газ досягли небаченого раніше рівня і регулярно піднімалися вище за еквівалент 250 доларів США за барель нафти. Ціни на вугілля також досягли рекорду і на початку вересня 2022 року становили 457 доларів США за тонну. Ціни на нафту зросли значно вище 100 доларів США за барель у середині 2022 року, а потім знову впали. Це спричинило 90% зростання вартості електроенергії в усьому світі у 2022 році, з них близько 50% зростання спровокували ціни на газ.
У ЄС у кілька разів зросла сума витрат на імпорт газу, пише Zero Carbon Group. Євросоюз витратив 252 мільярди євро за перші дев’ять місяців 2022 року, що на 186 мільярдів євро більше, ніж за той же період попереднього року. Тобто було витрачено на 286% більше. Щоб упоратися зі зростанням цін та енергетичною кризою, європейські країни витратили від 500 до 768 мільярдів євро на субсидування електроенергії та захист споживачів від короткострокових наслідків високих цін на енергоносії. Про це пише у різних звітах Bruegel.
У регіонах, які сильно постраждали від енергетичної кризи, найменше постраждали країни з високою часткою відновлюваних джерел енергії – ціни на енергоносії були нижчими, пише Zero Carbon Analytics із посиланням на МЕА.
Що буде далі із цінами?
На початку лютого ціни на газ у Європі вже впали порівняно з піковими значеннями, зазначають експерти аналітичного центру Bruegel, але все одно залишаються вищими, ніж були в останнє десятиліття. М’яка зима допомогла ЄС пом’якшити оптові ціни на електроенергію, але вони залишаються високими порівняно з останніми роками.
Але проблема не лише у цінах на енергоносії. Наступної зими в Європі виникне ризик перебоїв з поставками, стверджують спеціалісти МЕА. Вони пояснюють це тим, що наступна зима може бути не такою теплою, до того ж із лютого припиняється імпорт російської нафти, а переорієнтація постачання газу для Європи потребує часу.
У той же час, наприклад, вчені з Інституту економічних досліджень (DIW) Вважають , що Німеччина навряд чи зіткнеться з нестачею газу наступної зими. Вони пояснюють це тим, що попит упав, а російський газ замінили норвезьким. Він надходив через термінали рідкого газу в Бельгії та Нідерландах минулої зими. Нині Німеччина збільшує кількість своїх терміналів.
Баланс попиту та пропозиції в ЄС у найближчі два роки залишатиметься хитким, вважають фахівці з аналітичного центру Bruegel. В системі дуже невеликий проміжок для компенсації будь-яких ризиків з поставками. Щоб успішно пережити зиму, ЄС потрібно й надалі скорочувати споживання газу, щоб мати можливість заповнити сховища щонайменше на 90%.
Євросоюз уникає російського газу. Як ця ситуація стала можливою?
У 2019 році 41% імпорту природного газу ЄС припадало на Росію, близько 26,9% всього імпорту сирої нафти постачалося російськими компаніями, а також 46,7% імпорту твердого палива ЄС, пояснює Climate Action Network із посиланням на Євростат.
Тепер уряди замінюють російський газ, зазначає Регіна Димитрісіна, політичний консультант Центру компетенції Фонду ім. Фрідріха Еберта «Клімат та соціальна справедливість».
“Вторгнення в Україну змінило європейську енергетичну систему, – каже вона. – І серйозно вплинуло на порядок денний ЄС у сфері енергетичної безпеки. Після 24 лютого диверсифікація постачання газу стала головним пріоритетом для більшості європейських урядів. Також відбулося короткострокове зростання виробництва електроенергії з вугілля”.
Після початку повномасштабного вторгнення, 8 березня 2022 року, Європейська комісія поставила завдання скоротити імпорт російського газу на дві третини на кінець року.
Це планувалося зробити завдяки диверсифікаціі постачання газу, прискоренню переходу на відновлювані джерела енергії, та заміні ними газу, що використовується в опаленні та виробництві електроенергії.
До листопада ЄС замінив майже 75% імпорту російського газу, йдеться у звіті міжнародної дослідницької групи Zero Carbon Analytics з посиланням на Раду Європи. В цей час країна постачала всього 12,9% газу на континент, пише Zero Carbon Analytics. Значна відмова від російських поставок стала можлива здебільшого завдяки існуючій інфраструктурі для транспортування газу та різкому скороченню попиту на газ, пишуть аналітики.
З 5 лютого 2023 року набуло чинності ембарго на морські постачання до ЄС російських нафтопродуктів, і сьогодні постачання морським шляхом до третіх країн можливе лише за низькими цінами (ЄС встановив верхню можливу межу). Ембарго на російську нафту також запровадили США ще навесні 2022 року.
Так Росія втратила значну частину продажів на ринку нафти та газу – наприклад, втратила основний ринок збуту газу у вигляді Європи. Вважалося, що вона намагатиметься переорієнтувати потоки на Азію – і це вийшло. У результаті вигоду від переділу ринку після заборони на російські газ, вугілля та нафтопродукти отримали Китай, Індія та Туреччина, пише Insider. Також Туреччина намагається замістити Росію на газовому ринку Європи – у тому числі, закуповуючи російські нафту та газ (а також викопне паливо з країн Близького Сходу, Азербайджану та Казахстану), збільшуючи транзит та працюючи над створенням газового хабу для подальшого експорту до Європи.
Попит на викопне паливо у світі змінюється
У довгостроковій перспективі попит на викопне паливо у світі може незабаром вийти на плато і перестати зростати, передбачає МЕА в 2022 році.
При цьому світове виробництво вугілля та газу залишиться в цілому на колишньому рівні, зростання попиту на Близькому Сході та в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні буде компенсоване його падінням у Європі та Америці, пише Zero Carbon Analytics із посиланням на МЕА.
Попит на газ у ЄС за перші дев’ять місяців 2022 року знизився більш ніж на 10% порівняно з тим самим періодом 2021 року. Очікується, що до 2030 року попит на газ у ЄС впаде на 43%, якщо ЄС виконає свої довгострокові зобов’язання щодо боротьби зі зміною клімату, і не менш ніж на 19%, навіть якщо не будуть внесені подальші зміни до політики.
Якщо говорити про глобальний ринок, то прогнозується, що попит на газ досягне піку до кінця десятиліття, якщо виходити лише з поточної політики країн. Якщо ж країни виконають свої довгострокові цілі у сфері клімату, попит на газ впаде на 10%
Очікується також, що зростання попиту на природний газ у країнах Азії, що розвиваються, у 2021-2025 роках буде на 50% нижче порівняно з прогнозом попереднього року, і що стійкі високі ціни «можуть ще більше підірвати перспективи зростання попиту на газ і LNG (зріджений газ ) у країнах Азії, що розвиваються», повідомляє МЕА.
Як ЄС та країни СЕКЦА позбавляються російської енергетичної залежності
Щоб зменшити залежність від викопного палива та підвищити стійкість до цінових потрясінь, Європейська комісія розробила та опублікувала у травні 2022 року план REPowerEU щодо прискорення впровадження екологічно чистої енергії.
У грудні Рада Європи та Європарламент досягли попередньої угоди щодо REPowerEU. Це означає, що країни-члени ЄС отримають гранти та кредити на реалізацію нових заходів, які вони повинні внести до національних планів відновлення та стійкості.
За даними Єврокомісії, для поетапної відмови від поставок викопного палива з Росії до 2027 року необхідні додаткові інвестиції у розмірі 210 мільярдів євро з боку державного та приватного секторів. Фінансуватиме відмову Фонд відновлення та стійкості (RRF).
Проблеми плану ЄС – недостатня політична підтримка, різноманітна документація (бюрократична тяганина) для будівництва ВДЕ та перевантаження мереж при підключенні ВДЕ. Також впровадження REPowerEU веде до ослаблення екологічного законодавства. Зокрема, до відмови від частини процедур щодо оцінки впливу ВДЕ на довкілля.
Досягнення енергетичної незалежності від Росії — складне завдання не лише для Європи, а й для країн СЕКЦА (Східна Європа, Кавказ, Центральна Азія), пише Climate Action Network Для уникнення залежності використовується кілька стратегій.
Перша – диверсифікація джерел енергії та розширення використання децентралізованих відновлюваних джерел енергії, таких як сонячна, вітрова, геотермальна, а також інвестиції у технології зберігання енергії.
Друга – підвищення енергоефективності. Деякі країни регіону СЕКЦА можуть втрачати в середньому 70% тепла протягом зимового сезону, згідно зі спільним дослідженням, проведеним Інститутом нових енергетичних систем у Німеччині та Інститутом енергетики та сталого розвитку у Великій Британії.
«Від 60% до 80% будівель у Центральній Азії є земляними конструкціями, побудованими в основному з ґрунту, глини або саману без належних будівельних норм. Вік будинків у поєднанні з народною архітектурою є ключовою причиною високого використання енергії для опалення в житловому секторі в Центральній Азії. Відсутність сучасних послуг із теплопостачання, низький рівень доходів населення та висока потреба у теплі низькоенергоефективних житлових будинків у сільській місцевості сприяють використанню твердого палива для опалення будинків», – пишуть дослідники.
Як розвивається зелена енергетика?
Вторгнення Росії в Україну створило серйозні проблеми для переходу до «зеленої» економіки країн СЕКЦА, пише Climate Action Network Війна змусила надати пріоритет питанням енергетичної безпеки, а не питанням клімату.
Проте в Україні децентралізовані джерела відновлюваної енергії інколи є вирішенням обох проблем одразу. А, наприклад, у Киргизстані Unison Group, члени CAN СЕКЦА, працюють над законодавством для зеленого переходу за підтримки уряду.
Падіння закупівель російського газу в ЄС не означає більшої кліматичної нейтральності в короткостроковій перспективі. Причиною є короткострокове використання вугілля та збільшення імпорту LNG (зрідженого природного газу). Такий імпорт почали використовувати як альтернативу у зв’язку із вторгненням Росії до України”, – каже Регіна Димитрісіна з фонду Еберта.
Проте вітрова та сонячна генерація енергії виробила рекордні 22% електроенергії в ЄС у 2022 році, вперше обігнавши викопний газ (20%) та залишивши далеко позаду вугілля (16%), пише Zero Carbon Analytics з посиланням на аналітичний центр Ember. Виробництво вугілля в ЄС скоротилося за чотири останні місяці 2022 року на 6% порівняно з тим самим періодом 2021 року.
Згідно з аналізом Ember, виробництво викопного палива в Європі може впасти на 20% у 2023 році.
Впровадження теплових насосів у Європі значно збільшилося у 2022 році: продажі зросли на 120 % у Польщі, на 100 % у Словаччині та Бельгії, і на 50 % і більше у Фінляндії, Чехії та Німеччині, пише Zero Carbon Analytics. Є ще цікава тенденція – для нарощування виробництва поновлюваної енергії Європа розглядає територію Африки.
У довгостроковій перспективі одним із важливих напрямів щодо подолання енергетичної кризи та залежності від російських енергоносіїв є прискорений розвиток відновлюваних джерел енергії.
Виробництво вітрової та сонячної енергії в ЄС зросло на 13% за кілька місяців після вторгнення Росії в Україну, відзначає аналітичний центр Ember у жовтні 2022 року. Це рекордне зростання відновлюваної генерації заощадило суму, еквівалентну 11 мільярдам євро, яка інакше була б витрачена на імпорт газу.
Сонячна генерація дозволила уникнути витрат на викопне паливо у розмірі 34 мільярдів доларів США лише за перші шість місяців 2022 року в семи азіатських країнах — Китаї, Індії, Японії, Південній Кореї, Філіппінах та Таїланді, пише Zero Carbon Analytics із посиланням на МЕА. Це еквівалентно 9% загальних витрат на викопне паливо у цих країнах за той же період.
У майбутньому прогнозується, що 88% приросту виробництва електроенергії до 2025 року забезпечуватиметься за рахунок відновлюваних джерел енергії при 1% за рахунок викопного палива. Також у найближчі п’ять років по всьому світу планується додати стільки ж відновлюваної енергії, скільки за останні 20, пише Zero Carbon Analytics із посиланням на МЕА.
Чому атомна енергетика могла б, але не набула другого народження?
Що сталося з атомною енергетикою у контексті війни? В українському плані післявоєнного відновлення згадується будівництво дев’яти нових енергоблоків (на підконтрольній Україні території у грудні працювала така сама кількість).
Але якщо Україна поки що планує повоєнні дії, то Росатом уже підписує угоди та працює з урядами країн Центральної Азії над вирішенням питань будівництва атомних електростанцій. Анонсовано будівництво в Узбекистані, а також угоди з Казахстаном та Киргизстаном про співпрацю. У жодній із цих країн нині немає атомних електростанцій, пояснює Climate Action Network.
“Коли Росатом будує нові ядерні реактори в якій-небудь країні, що розвивається, це створює залежність від Росії більш ніж на століття” , – пояснює Володимир Сливяк, співголова російської екологічної групи «Екозахист».
А от у ЄС атомна енергетика обвалилася, незважаючи на деяку підтримку з метою енергетичної безпеки. Наприклад, у вигляді продовження терміну експлуатації атомних станцій, що вже працюють. Одна з країн – Німеччина, де термін служби двох з трьох ядерних реакторів, що залишилися, вирішили продовжити до першої половини 2023 року. Інший приклад – Бельгія, де термін служби двох реакторів продовжили на 10 років.
За 2006-2020 роки вироблення атомної енергії в ЄС, пише Єврокомісія, зменшилась на 25%. До 2020 року, за даними Євростату, ЄС виробляв 24 % всієї електроенергії на АЕС, розташованих у 13 країнах.
При цьому і Європейська комісія, і Міжурядова група експертів Організації Об’єднаних Націй зі зміни клімату (МГЕЗК), як і раніше, вважають, що ядерна енергія допоможе країнам виконати кліматичні зобов’язання. У відповідь їм екологічні спільноти апелюють тим, що досі не було вирішено проблему зберігання ядерних відходів.
З початком війни у противників АЕС з’явився новий аргумент – об’єкти атомної енергетики можуть створювати високі ризики надзвичайних ситуацій під час бойових дій, а також бути об’єктами шантажу або, навпаки, зміцнення геополітичної влади окремих сторін.
Довгострокові тренди
Таким чином, у 2022 році війна та пов’язані з нею події значно вплинули на ринок електроенергії в ЄС та у всьому світі. Зокрема, попит на електроенергію став зростати повільніше, а подекуди взагалі впав. Причиною стали надвисокі ціни на енергоносії, викликані впливом війни та санкцій, а також нестача енергоносіїв та прагнення відмовитися від викопного палива. Також стався перерозподіл поставок викопного палива, внаслідок якого баланс попиту та пропозиції енергоносіїв в ЄС може бути хитким у найближчі два роки. Щоб стабілізувати ситуацію, ЄС скорочує споживання газу та заповнює свої сховища.
Ця ситуація змінює попит на викопне паливо у світі. Найближчим часом він може припинити рости і вийти на плато. Такий прогноз МЕА дало вперше. Атомна енергетика отримала деякі поліпшення умов, але загалом її ринок ЄС обвалився. Ці тенденції відбуваються паралельно зі зміцненням позицій «зеленої» енергетики.
Джерело головного зображення: WorldWide
Comment on “Як вторгнення Росії в Україну змінило ринок електроенергії в Європі”