Олексій Овчинніков
Щомісяця ми збираємо для вас найважливіші новини, події та аналітику щодо екологічних наслідків російської війни в Україні. Ми будемо раді зворотному зв’язку, який ви можете залишити у вигляді коментарів до публікацій, написавши на пошту (editor@uwecworkgroup.info) або зв’язавшись з нами через соціальні мережі.
Дослідження Greenpeace International показало поглиблення та розвиток ядерної кризи в Україні на тлі війни
Проведене організацією дослідження відзначило високу ймовірність ядерної катастрофи у тому випадку, якщо Росія продовжить атаки на енергетичну інфраструктуру країни. Як зазначив експерт з ядерної енергетики Greenpeace Україна Шон Берні: ” Саме зараз МАГАТЕ час діяти рішуче, подаючи чіткі та однозначні сигнали російському керівництву і негайно розгортати додаткові місії на критичній інфраструктурі підстанцій “. Як зазначається у дослідженні, після початку повномасштабного вторгнення Росія вже знищила близько 90-95 відсотків теплових електростанцій та 40% гідроелектростанцій, що робить енергетичний сектор України залежним від трьох АЕС із дев’ятьма реакторами. Нагадаємо, що Запорізька АЕС наразі є окупованою і не виробляє електроенергію для країни.
При цьому Росія продовжує завдавати ударів по підстанціям та лініям електропередач. Це може призвести до збою роботи атомних реакторів, для яких необхідно збереження постійних ліній електропередач для стабільної роботи реакторів, а також їхньої аварійної зупинки.
Як наголошується в резюме дослідження: “ Коли атомні електростанції (АЕС) втрачають електроенергію з мережі, відбувається так звана “Втрата зовнішніх джерел енергопостачання” (LOOP). Електростанція повертається до трьох основних джерел живлення для підтримки критично важливих систем безпеки: акумуляторів, резервних дизель-генераторів та можливості відключити один реактор на станції, щоб утримати навантаження”.
Все це може призвести до відключення одного або кількох реакторів, запустити які після зупинки буде складно. Крім того, подібні збої, звичайно, підвищують ризик аварії на АЕС.
Greenpeace International закликає МАГАТЕ та інші міжнародні інститути чинити максимально можливий тиск на Росію, щоб вона припинила обстріл енергетичної системи України. Також необхідно збільшити кількість місій МАГАТЕ, а також посилити міжнародну підтримку щодо відновлення енергетичного сектору України, який постраждав від війни. Важливою частиною пропозиції Greenpeace є активний розвиток децентралізації енергетики України вже сьогодні, що дозволить зробити її гнучкішою та більш стійкою до атак з боку Росії, а також сприятиме енергетичній незалежності у повоєнний час.
Повний аналіз Greenpeace Центральної та Східної Європи можна прочитати за посиланням.
RazomWeStand представили каталог для інвестицій у розвиток енергоефективних проектів у містах України
До початку повномасштабного вторгнення енергетична система України вже потребувала модернізації, особливо сектор центрального опалення та подачі гарячої води. Однак війна призвела до ще більших проблем.
За даними ініціативи RazomWeStand, кожне місто України з населенням понад 400 тисяч потребує інвестицій від 20 до 100 мільйонів доларів для стійкого опалення та водопостачання .
Метою каталогу, розробленого спільно з USAID Governance and Local Accountability (HOVERLA), ISE Group, Ukraine-Moldova American, Enterprise Fund, Association of Coal Communities of Ukraine and Association of Ukrainian Cities, є представлення та оцінка вартості потенційних рішень щодо модернізації та підвищення енергоефективності проектів у містах України. Таким чином, як припускають автори, можна буде залучити більше інвестицій, а також показати наявні проблеми, з якими стикаються українські спільноти.
Зазначимо, що розвиток енергоефективних проектів в Україні дозволить не лише модернізувати внутрішні системи країни, а й сприятиме швидшій адаптації до Зеленого курсу (Green Deal), а також значно знизить навантаження на енергосистему.
Каталог RazomWeStand доступний за посиланням (англійською).
Експерти UWEC Work Group опублікували дослідження про екологічні зміни та втрати для Криму за час війни
У рамках проекту Крим СОС було опубліковано дослідження “Довкілля Криму: зміни та втрати в період повномасштабної війни”. У дослідженні розповідається про основні екологічні проблеми, з якими Крим зіткнувся після окупації та під час війни: експлуатація природоохоронних територій, втрата статусу видів, занесених до Червоної книги, вирубування лісів, браконьєрство, експлуатація природних ресурсів Криму, пожежі у лісах та степу, проблеми з водопостачанням і багато іншого.
Нагадаємо, що екосистеми Криму є унікальними і мають міжнародний статус захисту. При цьому природа півострова протягом останніх століть значно постраждала від активної людської діяльності.
Серйозного удару по екосистемам було завдано в радянські часи, коли в результаті будівництва Північно-Кримського каналу фактично було змінено природні для північного Криму умови. Після анексії Криму Росією 2014 року повністю припинилася робота на території півострова українських природоохоронних та екологічних організацій. Обмін інформацією та аналіз того, що відбувається в Криму, здійснювався українськими організаціями та експертами через відкриті джерела, такі, як супутникові дані або за допомогою інсайдерської інформації. При цьому найкраще в галузі природоохорони на півострові не стало, про що UWEC Work Group писав не раз у своїх статтях.
Читати про екологічні проблеми Криму внаслідок війни:
- “Кліматична адаптація” війною. Скільки води знадобиться Криму в майбутньому ?
- Як російська окупаційна влада в Криму знищує довкілля. Ялтинський заповідник скоротили та забудували
- Керченський міст: вплив російського “проекту століття” на довкілля
- Дев’ять років анексії Криму. Екологічні наслідки мілітаризації
- Мілітаризація Криму. Інфографіка
Детальніше ознайомитися з дослідженням Олексія Василюка, Вікторії Губаревої та Віктора Пархоменка “Довкілля Криму: зміни та втрати в період повномасштабної війни” можна за посиланням (українською та англійською).
Чеська організація “Арніка” провела три семінари у рамках програми “Чисте повітря для України”
Три семінари було організовано у жовтні за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках програми Transition.
Так, 9 жовтня відбувся онлайн-семінар “Енергетичне майбутнє України: виклики та можливості ”, на якому експерти з енергетики та енергозбереження, а також активісти та науковці обговорювали надійність атомної енергетики для майбутнього України з огляду на минулі та нові загрози. У ході дискусії учасники пропонували різні можливі рішення, а також обговорювали проекти розвитку інших більш безпечних та стійких джерел енергії (насамперед відновлюваних) у рамках шляху досягнення енергонезалежності в Україні.
10 жовтня відбувся онлайн-семінар “Екологічний моніторинг під час війни”, де учасники ділилися досвідом та важливістю проведення моніторингу основних показників якості повітря та води в умовах воєнного стану. Було представлено доповіді Центру екологічного моніторингу Дніпропетровської обласної ради, а також окремо – громади Кривого Рогу. Під час обговорення згадували також ресурс Water Conflict Chronology, який фіксує відомості про екологічний стан водойм у країнах, де відбуваються бойові дії, в тому числі і в Україні (з 2014 року), а також всеукраїнської мережі моніторингу якості повітря “EcoCity”, яка сьогодні є найбільш поширеним та доступним для громадськості подібним ресурсом.
23 жовтня відбувся онлайн-семінар “Перше дослідження забруднення донних відкладень Каховського водосховища“. На семінарі представили результати проведеного аналізу чотирнадцяти зразків ґрунту: одинадцяти з відкладень колишнього водосховища, двох із вирви від удару російської ракети С-300 та одного з території промислового району міста Запоріжжя. Зразки були зібрані у два етапи та протестовані на різні забруднюючі речовини, такі як пестициди, важкі метали, нафтові вуглеводні та так звані вічні хімікати, пер- та поліфторалкильні речовини (PFAS). Серед найбільш тривожних знахідок було виявлено високий рівень небезпечного, давно забороненого пестициду ДДТ, поряд із відносно нижчими концентраціями іншого шкідливого інсектициду, гексахлорану (ГХГ). Ці речовини були виявлені у пробах осаду з центрального пляжу Запоріжжя, який місцеві жителі регулярно використовують для відпочинку.
Докладніше про дослідження “Арніки” наслідків катастрофи на Каховській ГЕС читайте у нашій статті:
Україна заблокувала головування Росії в комісії із забруднення Чорного моря
Про це повідомляється на сайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, 16 жовтня відбулося 44-те засідання Комісії з питань захисту Чорного моря від забруднення, в якому взяли участь представники Болгарії, Грузії, Румунії, Туреччини, України та Росії. Основними пріоритетами роботи даної комісії є захист морського середовища від забруднення з наземних джерел, від забруднення акваторії нафтою та іншими шкідливими речовинами внаслідок аварій, а також збереження біологічного та ландшафтного різноманіття.
У рамках 44-го засідання передбачалася передача головування від Румунії до Росії, проте Україна заблокувала цей процес, нагадавши, що Росія є країною-агресором, чиї дії спричинили значне забруднення території Чорного моря за останні роки внаслідок війни.
Докладніше про екологічні наслідки війни для Чорного моря:
- Міни, затонулі кораблі, знищені заповідники – що ми знаємо про вплив російської війни на Чорне та Азовське моря
- Чорне море загоює рани: 4 місяці після Каховської катастрофи
- Війна і море: як бойові дії загрожують екосистемам Чорного та Азовського морів
UA Animals провели марш з метою привернення уваги до страждань тварин під час війни та теми екоциду
Марш пройшов офлайн у Варшаві 8 жовтня, проте ініціатива також запустила онлайн-платформу для безстрокового маршу, на якій ви можете пожертвувати на допомогу тваринам, які постраждали за час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Як зазначає UA Animals, за час повномасштабного вторгнення обстрілів зазнали три зоопарки і близько 20 розплідників для тварин. За орієнтовними підрахунками загинути могло понад мільйон тварин. Ініціатива продовжує займатися порятунком безпритульних тварин із прифронтових територій. Усього з початку повномасштабного вторгнення ними із зони військових дій було евакуйовано 5 327 тварин, відновлено понад 20 притулків, понад 950 тонн корму було роздано тваринам, також продовжується робота зі стерилізації безпритульних тварин.
Дізнатися більше та фінансово підтримати роботу організації ви можете на сайті.
Зазначимо, що цьогорічний марш пройшов у рамках щорічної акції із привернення уваги до проблем тварин в Україні. Перший марш UA Animals провели 15 жовтня 2017 року. Ініціатором його став фундатор ініціативи Олександр Тодорчук. Вже наступного року було проведено всеукраїнський марш проти експлуатації тварин у зоопарках, лабораторіях та розплідниках, а у 2019 році до акції приєдналися практично всі 24 великі міста України.
У 2020 році марш вперше пройшов в онлайн форматі через COVID-пандемію, а з 2022 року після початку повномасштабного вторгнення місцем його проведення стала Варшава.
Докладніше про наслідки війни для тварин:
Джерело основного зображення: sppga.ubc.ca
