Олексій Овчінніков
У червні відбулася значуща для країни подія – Україна набула статусу «кандидата в члени Євросоюзу». Крім перспектив європейської інтеграції, це також означає певну відповідальність. Зокрема, відповідність курсу “зеленого відновлення”. Що є особливо актуальним питанням для країни, що бореться із вторгненням.
Шлях євроінтеграції України є довгим та непростим. Угода про асоціацію (Association Agreement) була підписана ще 2012 року. У ньому позначені основні напрямки розвитку, які мають стати індикаторами для ухвалення рішення про набуття статусу країни-кандидата та вступу до Євросоюзу.
Шоста частина угоди повністю присвячена питанням довкілля та визначає спільну роботу України та країн Євросоюзу щодо досягнення цілей розвитку «зеленої економіки». У тому числі участь у різних спільних програмах, чи то природоохоронна Смарагдова мережа (Emerald Network), чи проекти з досягнення вуглецевої нейтральності.
Різні ініціативи щодо «зеленого» відновлення України активно реалізовувалися за останні десять років. Зокрема, їхньою підтримкою та фінансуванням займалося ООН. Метою стало створення умов для «зеленого переходу» як в економіці, так і в управлінні.
На жаль, «зелена» інтеграція України збіглася з початком війни у 2014 році. Проте весь цей час країна демонструвала зацікавленість та готовність розвивати дружні до довкілля стійкі практики. Зокрема, в галузі відновлюваної енергетики, включення природоохоронних територій до міжнародних програм, підвищення екологічної свідомості громадян.
Не завжди ці проекти реалізовувалися та розвивалися легко та гладко. Деякі з них, наприклад, запровадження «зеленого тарифу» у рамках програми підтримки поновлюваної енергетики, зіштовхнулися із внутрішніми труднощами. У країні продовжували діяти тіньові корупційні інститути, які не дозволяли реалізувати весь потенціал переходу.
Однак те, що зміни зачіпають суспільство було видно. З кожним роком в Україні дедалі активніше розвивалися екологічно орієнтовані ініціативи, такі як роздільний збір сміття, екологічний активізм, громадянська підтримка природоохоронних практик (наприклад, захист парків та скверів від вирубки). Багато в чому це була заслуга громадських об’єднань, які активно працювали з популяризацією «зеленої повістки» серед населення.
Вторгнення Росії у 2022 році на нові території призвело до ескалації насильства та відновлення військових дій. Як зазначив в інтерв’ю UWEC Work Group Journal Олексій Василюк, сьогодні, на відміну від 2014-2015 років, значних руйнувань зазнає насамперед інфраструктура міст. Причому йдеться про всю територію України. Те, як країна відновлюватиметься, яких принципів дотримуватиметься цей процес – серйозне питання, яке сьогодні обговорюється як на національному, так і на міжнародному рівні.
Хорошим знаком є заяви представників влади про те, що відновлення України буде відповідати цінностям та стандартам «зеленої економіки». Про це, зокрема, заявив у травні цього року прем’єр-міністр країни Денис Шмигаль. Також 22 квітня було створено Національну раду з відновлення України від наслідків війни.
Про необхідність та значущість іменного «зеленого відновлення» заявили у єдиній позиції громадянські об’єднання України. Зокрема, вони позначили сім основних принципів, яких цей процес має дотримуватися:
- Інтеграція екологічної та кліматичної політики у всі сектори;
- Відновлення країни має слугувати потребам українців та сприяти сталому розвитку України;
- Розвиток зеленої економіки;
- Встановлення екологічних стандартів на всіх рівнях;
- Прихильність до європейських методів та ідеалів екологічного планування відновлення України;
- Підвищення ролі місцевого самоврядування, прозорість та залучення громадськості та спільнот у процес прийняття рішень;
- Ефективне функціонування та використання цільових/донорських засобів для повоєнного відновлення та розвитку «зеленої» економіки.
Про необхідність саме «зеленої» відбудови України говорять і на міжнародному рівні. 4-5 липня в Лугано пройшла конференція, присвячена питанням відновлення країни і «зелена повістка» була включена до теми обговорення.
З урахуванням того, що Україна сьогодні йде трагічним, але швидким шляхом європейської інтеграції, від того, як розвиватиметься її інфраструктура, залежить і реалізація амбітних планів досягнення вуглецевої нейтральності в рамках Green Deal.
Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн вже заявляла, що Євросоюз готовий надати фінанси та допомогти у реалізації проектів щодо відновлення України. Займатиметься цим New European Bauhaus, який політик назвала «душею та серцем European Green Deal». Сприяти цьому має і приєднання країни до панєвропейської програми фінансування LIFE.
Експерти зазначають, що «зелене відновлення» буде вигідне Україні й економічно. Воно виведе країну на передові позиції щодо розвитку та адаптації сучасних технологій. Залучить міжнародні фінансові потоки. Роки роботи громадських організацій створили підтримку до цієї ініціативи також у суспільстві. Це зміцнює віру в те, що після жахливої війни Україна стане одним із світових лідерів «зеленого розвитку».
Переклад – Юлія Спінова
