Вікторія Губарева
Думка експертів, що відвідали URC 2024 про охорону заповідних територій, інтеграцію реформ, зелену відбудову та енергетичну стійкість.
Конференція з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference) відбулась 11-12 червня, була присвячена трансформації України, і стала продовженням заходів, які розпочались у Лондоні в 2017 році як Конференція з питань реформ в Україні (Ukraine Reform Conference).
Цього року в Берліні конференція відбулася під слоганом – “Об’єднані для захисту. Об’єднані для відновлення. Разом сильніше” (“United for defense. United for recovery. Stronger together”). Вона стала третім після зустрічей у Лугано у 2022 році та у Лондоні у 2023 заходом з питань відновлення України.
Читати більше:
Підсумки URC23: Які можливості для інвестиційних проектів представила Україна?- Екологи розкритикували План відновлення України
Подія об’єднала лідерів урядів, міжнародних організацій, представників громадянського суспільства та бізнесу.
Ukraine Recovery Conference була зосереджена на чотирьох тематичних напрямках: безпекових питаннях, вступу України в ЄС, ролі бізнесу, людського ресурсу та органів місцевого самоврядування у майбутній відбудові України, а також на синергії цих напрямів. Також підіймалося й енергетичне питання — як одне з нагальних та найбільш термінових для вирішення в Україні.
У цій статті UWEC Work Group підводить підсумки конференції. Ми поспілкувались із членами провідних українських громадських організацій, аби дізнатись, як у контексті відбудови України висвітлювались питання “зеленого” та сталого відновлення, а також — як запропоновані стратегії з відбудови враховують питання зміни клімату.
URC та “зелене” відновлення: Про що говорили?
“Пріоритетними потребами, які лунали на Конференції, були заклик до партнерів про підтримку з забезпеченням протиповітряної оборони (ППО), інвестиції та енергетична стійкість. Це дещо відтіснило актуальність зеленого відновлення та стійкого розвитку”, — розповідає Марія Лук’янова, фахівчиня з екологізації інвестицій ГО “Екодія”, координаторка мережі CEE Bankwatch в Україні, яка відвідала конференцію.
На думку експертки, про екологію та принципи сталого розвитку можна було б говорити значно більше. Втім, Марія Лук’янова повідомила, що торкнулись також аспектів, які стосувались впровадження зелених принципів під час відбудови міст, зеленої енергетики та екологічного відновлення:
“Мали місце окремі дискусії з даної тематики на панелях у зазначених тематичних вимірах. Серед них, зокрема, “Як виглядатиме сучасне українське місто?”, “Сталий міський розвиток, енергоефективність та посилення стійкості муніципальної інфраструктури (місцевий вимір)”, “Енергетична безпека та зелене відновлення: внесок бізнесу у забезпечення надійного та сталого енергопостачання в Україні (бізнес вимір)”, “Зелене відновлення та Європейський зелений курс для України: умови для екологічно безпечного відновлення та зростання (Євроінтеграційний вимір)”, “Зелений перехід як бізнес-кейс (Євроінтеграційний вимір)”, а також “Як неурядові організації можуть зробити свій внесок для сталого, зеленого відновлення України (Форум відновлення)”.
Інтеграція України в ЄС та вплив євроінтеграційних реформ на охорону довкілля в Україні: Захист природних об’єктів
“На жаль, про захист та відновлення природоохоронних територій практично не говорили, лише на окремих сесіях. Переважно на тих, які були вже не в офіційній частині. Навіть профільне Міністерство розглядає збереження біорізноманіття лише в контексті лісової промисловості і з точки зору добування деревини або захисту та реабілітації тварин. Тому відновлення природних територій та захист біорізноманіття практично не розглядались і не були інтегровані у секторальні дискусії, хоча це дуже важливо в контексті розвитку бізнесу і дотримання екологічних вимог, щоб не було таких випадків як з горним масивом Свидовець. Тому одна з основних рекомендацій на наступний рік – це виділити окремий вимір Сталості [як напрямок обговорення – ред.], де питання відновлення природних територій не загубиться серед інвестиційних проєктів”, — розповіла Марія Бєлкіна (Дячук), заступниця директора та керівниця відділу сільського господарства ГО “Екодія”.
Оскільки Україна вже виконала всі умови для старту обговорення вступу в ЄС, літо 2024 року має стати важливим для країни. Так, 14 червня було прийняте рішення про початок формального процесу асоціації України та Молдови з ЄС.
Експерти природоохоронних організацій вважають, що Україну суттєво посилить інтеграція з такими практиками і політиками ЄС, як Зелений курс, Лісова стратегія ЄС до 2030 року, які визначають ліси природним союзником у адаптації та боротьбі зі зміною клімату, що сприяють досягненню Європою кліматичної нейтральності до 2050 року.
Про це зокрема говорила Валерія Коломієць, директорка проєктів з відновлення України WWF-Україна, яка також відвідала URC 2024:
“Під час свого виступу на Конференції президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала рекомендації визначені Єврокомісією, тож ЄС має розпочати переговори щодо членства з Україною вже до кінця червня цього року. Щодо євроінтеграційного треку у сфері захисту довкілля та біорізноманіття, дійсно, Міндовкілля провело внутрішній моніторинг. Також кілька тижнів тому у Брюсселі відбулися консультації щодо переговорного процесу, який має визначити коли і які обов’язки будуть виконані.
Наприклад, щодо Смарагдової мережі є громадські організації, які вже розпочали роботу з підготовки імплементації відповідних Директив в наше законодавство. Але цитуючи одну зі спікерок URC (Кая Калас, екс-прем’єрка Естонії), нам варто не забувати що насправді переговорний процес про вступ до ЄС це не зовсім процес “переговорів”. Це чітко визначений та регламентований процес, який ставить перед нашою країною багато вимог з запровадження тих чи інших реформ та дотримання тих чи інших визнаних в ЄС правил. Особливо у сфері захисту довкілля.
Тому однією рукою вести переговори, а іншою приймати законодавчі ініціативи, які прямо порушують законодавство ЄС (як, наприклад, законопроєкт №9516, що передбачає відміну обмежень на санітарні рубки), а також реалізовувати проєкт, який знищує об’єкти Смарагдової мережі (приклад боротьби за горний масив Свидовець) – не вийде. Щобільше, подібні протиріччя можуть прямо завадити нашому швидкому вступу до ЄС”, — коментує Валерія Коломієць.
Свидовецький заповідний масив — природоохоронна територія в Українських Карпатах, яка є частиною Карпатського біосферного заповідника. Завдяки своєму екологічному значенню та різноманіттю флори й фауни Свидовець входить до Смарагдової мережі Європи і є територією особливого природоохоронного значення, важливою для збереження біорізноманіття.
Відбудова енергетичної системи як одне з нагальних для України питань
Росія чинить цілеспрямоване знищення енергосистеми в Україні — вже знищено 80% теплової системи енергетики і третину гідроенергетики, які разом могли б давати 9 ГВт потужностей. Це половина потужностей, необхідних всій Україні взимку. Відтак перед Україною та її західними партнерами стоїть виклик негайно підкріпити енергетичну безпеку: зберегти наявну генерацію і відновити знищену.
Так, заступник Міністра економіки України Олексій Соболев презентував проєкт Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК). Окрім цього. Україною укладено 12 угод про співпрацю з фінансовими установами та енергетичними компаніями. Також відомо, що Україна отримає 400 тисяч євро від Естонії, 138 мільйонів євро від Нідерландів, 109 мільйонів доларів грантового фінансування та ще 824 мільйони доларів від США.
Валерія Коломієць з WWF зазначила, що в рамках цьогорічної конференції вперше піднімалося питання “зеленого” відновлення та “зеленого” переходу в контексті енергетики.
“Дійсно, усім зрозуміло, що адаптація до змін клімату є частиною цих наскрізних процесів. З огляду на те, що було озвучено під час панельних дискусій, пріоритетним завданням для держави в цьому напрямку сьогодні є запровадження децентралізованої системи, яка базується на відновлювальних джерелах енергії, а також підвищення енергоефективності. Це і зрозуміло з огляду на той факт, що вже не перший рік внаслідок російської військової агресії страждає наша енергетична система, а тому в спробі розв’язати цю проблему нам важливо не повертатися до старих способів, які забруднюють навколишнє середовище, а використовувати сталі та дружні до природи підходи”, — коментує Валерія Коломієць.
Президент України Володимир Зеленський під час свого виступу наголосив, що Україна має зробити все, щоб позбавити Путіна такої зброї як блекаути. Сьогодні, враховуючи масові руйнації, енергетична сфера — це великий ринок для обладнання нового енергетичного фундаменту в Україні. Він також зазначив, що Україні вкрай необхідне швидке та недороге відновлення об’єктів, які будуть готові до зими, і попросив у західних партнерів надати обладнання із зупинених ТЕС в ЄС.
“Серед озвучених на Конференції рішень щодо забезпечення енергетичної стійкості, зокрема, зазначено розвиток розподіленої генерації, енергозбереження та використання газових установок як негайне подолання кризи. Також зазначалося про перехід на відновлювані джерела енергії як план на найближчі 2-3 роки за умов додаткових інвестицій в розмірі від 10 млрд. євро. Основними фінансовими інструментами тут мають бути зниження ризиків, гарантування інвестицій, залучення приватного капіталу. При цьому важливо забезпечити вільне ціноутворення та інтеграцію відновлювальної енергетики в ринок електроенергії”, — додає Марія Лук’янова.
Експертка нагадала про те, що Україна має хороший приклад забезпечення енергостійкості на рівні громад:
“Це місто Житомир, яке давно і цілеспрямовано працює над впровадженням ВДЕ в муніципальну сферу. Як результат, його жителі сьогодні не страждають від відключень електроенергії. Тому для муніципалітетів критично необхідним є відкриття малим громадам доступності до ресурсів великих фінансових інституцій, таких, як Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), до кредитування в національній валюті, до технічної підтримки підготовки проектів та грантів. Зважаючи на суттєві руйнування енергетичної інфраструктури та провідну роль громад у процесах відновлення, громадськими організаціями було оновлено заклик щодо підтримки переходу муніципалітетів на відновлювальні джерела енергії для забезпечення їхньої стійкості”.
Марія Лук’янова розповіла, що під час дискусій на конференції також обговорювались можливості збільшення атомної енергетики в Україні. Було заявлено про збільшення до 1 ГВт маневреної генерації до кінця 2024 року:
“Цьогоріч заявлено амбітні плани щодо спорудження 1 ГВт маневреної генерації до кінця 2024 року, що є доволі дискусійним. Активізація роботи з добудови атомних енергоблоків виглядає песимістично: по-перше, це доволі вартісне задоволення, на яке Україні потрібні значні фінансові ресурси, яких немає; по-друге, це довготривалий процес, а зважаючи на руйнування половини генеруючих потужностей, українцям потрібні швидкі рішення вже на найближчу зиму; і, найголовніше, атомка – це не те, до чого має прагнути Україна в контексті свого «зеленого курсу»”.
Наразі Екодія проводить кампанію з атомної енергетики, в якій закликає відмовитись від цього джерела енергії, як від такого, що має занижену ціну та не включає вартість на зняття з експлуатації та захоронення радіоактивних відходів, а також посилює ресурсну залежність від Росії
Співпраця громадських організацій та органів місцевого самоврядування в контексті URC 2024: Що говорили про стале відновлення?
В рамках тематичної панелі “Як виглядатимуть сучасні українські міста?” під час конференції відбулося приєднання України до Нової Лейпцизької хартії розвитку міст.
Нова Лейпцизька хартія забезпечує політичну основу для уявлення та реалізації європейських і глобальних угод у міському масштабі. Її мета — захистити та підвищити якість життя в усіх європейських містах та їхніх функціональних зонах, зробити міста інклюзивними, безпечними та сталими, а також такими, що відповідають Новим урбаністичним планам, Паризькій угоді та Зеленій стратегії Європейської Комісії.
Крім цього, Міністерство освіти та науки України підписало угоди про співпрацю з Бельгією та Німеччиною, в рамках яких ці країні виділять понад 41 млн євро на відбудову закладів освіти та розвиток профтехосвіти в Україні. Таким чином, чимало ініціатив по допомозі з боку ЄС направлено не лише на відбудову критично важливої енергетичної інфраструктури, а й відбудови міст загалом.
“Я не можу сказати, що уся конференція була просякнута чітким баченням закріпленого в Ukraine Facility принципом “відбудуємо краще”, але все ж вбачається намагання знайти баланс між нагальними гуманітарними потребами та рішеннями довготривалих наслідків. Тобто, відбудова житлового фонду та інфраструктурних об’єктів все ж має враховувати принципи енергоефективності, відмови від використання будматеріалів з азбесту, тощо”, — коментує Валерія Коломієць почуте під час конференції.
Водночас, українські громадські організації мали можливість запропонувати й свої варіанти бачення зеленої відбудови, де вони активно співпрацюватимуть із владою:
“Під час одного з виступів у рамках Форуму з Відновлення (захід що відбувся в рамках Конференції), разом з Наталією Холодовою з Екоклубу ми якраз ділилися прикладами того, як вже зараз громадські організації співпрацюють з громадами та державою з метою запровадження сталого та ефективного процесу відбудови. Наталя розповідала про те, як їхня організація співпрацює з громадами та впроваджує проєкти енергоефективності, я ж ділилася досвідом співпраці WWF-Україна з Міністерством захисту довкілля та Міністерством інфраструктури щодо запровадження озеленення дорожньої інфраструктури”, — зазначила Коломієць.
Марія Лук’янова додала: “Представництво організацій громадянського суспільства, які займаються питаннями зеленої відбудови та сталого розвитку було суттєво більш змістовним, у порівнянні з попередніми конференціями з відновлення. Спеціально до Конференції в Берліні неурядовими організаціями було підготовлено спільну заяву щодо зеленого відновлення”.
Платформа зеленого відновлення України на URC 2024 та Каховське водосховище
Під час однієї з панельних дискусій в рамках URC 2024 було оголошено про створення Платформи зеленого відновлення України, яка має на меті зібрати для спільного напрацювання рішень представників державної влади, громадських організацій, громади, бізнесу, а також науковців та інших зацікавлених учасників. Федеральне міністерство екології, захисту довкілля, ядерної безпеки та захисту споживачів Німеччини вже заявило про фінансову підтримку платформи у розмірі 5 мільйонів євро. Позитивним було те, що одразу після старту платформи прямо під час конференції, там заговорили про найбільш гучний та масштабний проект відновлення природи в Україні — колишнє Каховське водосховище.
“Від імені WWF-Україна я запропонувала винести на обговорення цієї Платформи питання Каховського водосховища. Зокрема обговорити, які саме потреби регіону задовільняла ця система (адже ми маємо визнати, що відбудовувати чи ні – це питання, що стосується не лише довкілля) та напрацювати альтернативні варіанти задоволення цих потреб, які надалі можуть бути розглянуті органами державної влади. Адже Каховське водосховище — це чудовий приклад того, наскільки держава готова реалізовувати дружні до природи та людини рішення у дусі “відбудувати краще” чи все ж наше відновлення здебільшого буде намагатися відтворити застарілу з технічної та моральної точки зору радянську інфраструктуру”, — розказала Валерія Коломієць.
Виходячи із коментарів експертів, підготовка української сторони до URC 2024 була кращою, ніж торік. Тези звучали з більшою конкретизацією. Втім, зважаючи на обставини, увага вимушено була сконцентрована на продовження підтримки України та закриття нагальних потреб, які стосуються захисту повітряного простору та енергетики. Хоча було й позитивне — на конференції заговорили про “зелену” відбудову міст, а також про те, що Україна ще на один крок наблизилась до вступу в ЄС. А це означає, що вона впроваджуватиме відповідні до “зеленого курсу” природоохоронні реформи, які не дозволять руйнувати природні території.
Джерело головного зображення: Mariupol Reborn
