Дорогі друзі!
На жаль, війни стають буденністю у світі. Держави все більш активно вкладаються в оборонні програми, а не в адаптацію та мітигацію зміни клімату. Більше того, питання екології стають частиною пропаганди, яку уряди використовують для реалізації своїх інтересів. Так, наприклад, Росія у 2025 році заявляла, що Україна завдає ударів по захопленій Запорізькій АЕС. Проте дослідження Greenpeace Ukraine, проведені спільно з McKenzie Intelligence Services (MIS), показало, що ці заяви є дезінформацією. Жодних доказів атак з боку України виявлено не було, при цьому Росія продовжує нарощувати військову присутність на окупованій АЕС. Інший приклад – прагнення надати окупованим територіям природоохоронного статусу, як це відбувається з Великим лугом. Тепер, під час майбутньої деокупації пропагандистська машина Росії швидко включиться до режиму розповіді історій про те, як Україна завдає ударів по природі та знищує довкілля. Тим часом “незручні” історії російською пропагандою замовчуються. Наприклад, знищення Національного природного парку “Кремінські ліси” або вплив війни та анексії Криму на життя морських ссавців Чорного моря. Докладніше про ці та інші приклади впливу російської війни в Україні на довкілля читайте у нашому реві:
Цього року минає 40 років від катастрофи в Чорнобилі. 26 квітня 1986 року внаслідок аварії на АЕС стався викид радіації, який зробив значні території Білорусі, України та Росії непридатними для життя. Радіоактивний слід тоді зафіксували навіть у Швеції. На жаль, через майже півстоліття Чорнобиль сьогодні залишається загрозою для безпеки Європи. Російські війська під час повномасштабного вторгнення в Україну та під час окупації Чорнобильської АЕС не тільки будували фортифікаційні споруди в так званій зоні відчуження, але й танками та іншою військовою технікою піднімали радіоактивний пил, провокували лісові пожежі, знищували дослідницькі лабораторії. Після потрапляння російського дрона в саркофаг на Чорнобильській АЕС у лютому 2025 року почалася пожежа, яка могла б призвести до нових викидів радіації. На щастя, її вдалося ліквідувати, проте сьогодні захисна споруда потребує дорогого ремонту. Таким чином, під час війни ядерна загроза знову стала актуальною. І, тим не менш, Чорнобильська зона є прикладом того, як природа відновлюється, якщо її залишити в спокої. Про досвід Чорнобиля під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну читайте в нашій статті:
Чорне море вже значно постраждало від війни, яка триває з 2014 року в Україні. Крім гучних наслідків, таких, як прорив греблі Каховської ГЕС, існує неочевидний, проте відчутний вплив. Наприклад, зміна логістики призвела до більш активного використання дельти Дунаю, яка є безпечнішою, ніж порти Одеської області. Також будівництво таких інфраструктурних об’єктів як Керченський міст призводить до порушення міграції риб та морських ссавців. Як наслідок, місцева екосистема слабшає, чим користуються види-вселенці. Інвазія є однією з ключових екологічних проблем Чорного моря з другої половини XX століття, а війна лише загострила її. Читайте детальніше:
UWEC Work Group неодноразово писав про те, як російська війна в Україні впливає не лише на регіон, а й на весь світ. Саме повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році загострило питання енергетичної безпеки. Вважаючи, що Європа не зможе проіснувати без російських ресурсів та відмовиться від підтримки України, Росія зробила ставку на швидку війну. Проте Євросоюз зміг диверсифікувати свою енергетичну програму та відмовитися від російського вугілля, нафти та газу. Ставка була зроблена на зріджений природний газ (LNG). Однак, чи зробило це Європу більш енергетично незалежною? Як нова енергетична програма вплинула на амбіції щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року? Відповідь шукайте у статті, написаній у рамках проекту Pulse:
Тим часом, в Україні продовжують обговорювати перспективи повоєнного відновлення. Найбільш серйозна проблема, з якою зіткнеться країна і на вирішення якої, можливо, піде кілька десятків років – це питання розмінування. Причому розмінування, яке враховуватиме природоохоронні та екологічні стандарти. У грудні 2025 року в Києві пройшов форум Demine Ukraine, на якому обговорювалися питання розмінування та були представлені сучасні технології, які допоможуть зробити розмінування не тільки гуманітарним, а й екологічним. Читайте детальніше:
Багато в чому післявоєнне відновлення залежить від позиції міжнародної спільноти та фінансової підтримки. Однак у цій галузі амбіції, мабуть, скорочуються. Остання доповідь “Швидкої оцінки завданих збитків та потреб” (Rapid Damage and Needs Assessments, RDNA), складена під егідою Міжнародного банку, все менше приділяє увагу питанням екології, природоохорони та інтеграції громадськості у питаннях відновлення України. Не тільки для країни, а й для всього регіону важливо повернути ці амбіції, інакше відновлення України матиме не менш катастрофічні наслідки, ніж війна. Докладніше про доповідь RDNA та про позицію Міжнародного банку читайте у статті наших експертів Євгена Симонова та Олексія Василюка:
Сьогодні UWEC Work Group продовжує роботу фактично на волонтерських засадах, намагаючись не зупинятися та розповідати про екологічні наслідки російської війни в Україні для всього світу. Однак, щоб розвиватися і робити нашу роботу якісно, нам потрібна фінансова підтримка. Тож просимо вас, якщо маєте таку можливість, оформити місячну донатну передплату чи підтримати нас разовим донатом.
Більше текстів і новин про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви знайдете на нашому сайті, у Twitter (X), Facebook, Telegram і Bluesky.
Бажаємо вам сил, миру та добрих новин!
Олексій Овчинніков, головний редактор UWEC Work Group