Вікторія Губарева
Чеська громадська організація Арніка провела аналіз донних відкладень колишнього Каховського водосховища та виявила важкі метали.
Одним із найбільш яскравих і добре задокументованих прикладів екологічної шкоди, завданої Росією в Україні, стало руйнування греблі на Каховській ГЕС у червні 2023 року. Цей терористичний акт російських збройних сил призвів до масової повені, яка охопила територію 612 квадратних кілометрів (554,6 кв. км у Херсонській області та 57,8 кв. км у Миколаївській області), включаючи величезну площу природних територій у дельті річки Дніпро, а також населені пункти, порти, заводи та сільськогосподарські угіддя. Підйом води остаточно зруйнував пошкоджену греблю, і протягом двох тижнів водосховище повністю зникло, залишивши 1870 квадратних кілометрів сухого дна та невеликих замкнутих водойм. Спорожнілий став добре помітним природний рельєф, який існував тут до спорудження водосховища: відновлення природного русла Дніпра, мережі річкових рукавів, які тепер оточені з усіх боків вербовим лісом, що росте вдвічі швидше, ніж будь-де в іншій країні світу.
Детальніше:
Однією із серйозних проблем, пов’язаних із зникненням Каховського водосховища, є забруднення донних відкладень промисловими та побутовими стічними водами.
Потужні промислові центри – Запоріжжя та Нікополь – розміщені на березі водосховища, трохи вище за течією – міста Дніпро та Кам’янське, поряд – місто Марганець. Більш ніж за 50 років промислові підприємства, що базуються в цих містах, зробили район одним із основних осередків забруднення довкілля в Україні. Таке забруднення навіть може бути відстежене онлайн на супутникових знімках. Не дивно, що величезна стояча водойма з великими обсягами нерухомої води та великою кількістю накопичених мулових відкладень стала місцем масового накопичення в області забруднюючих речовин І-ІІІ класів небезпеки. Близько 80% поверхні дна водосховища було вкрито шаром мулу товщиною до 92 см (в середньому 17,6 см). Враховуючи розміри водойми, ці цифри свідчать про досить великий об’єм: 0,6 кубічних кілометрів, або 1/30 об’єму водойми.
Ситуація почала змінюватись, коли почався спуск водосховища внаслідок підриву греблі. Відслонення дна водосховища сформувало потік води на більш поглиблені ділянки, і, згодом, у русло річки. Такий активний рух води в межах колишнього Каховського водосховища не відбувався вже протягом 69 років. В результаті цього, забруднені мули і наноси піднялися в товщу води і попрямували слідом з рухом води вниз за течією.
Таким чином, значна частина забрудненого мулу, разом із важкими металами та іншими відходами, була винесена вниз за течією, забруднюючи зону затоплення та акваторію Чорного моря. В результаті утворилася зовсім нова ситуація, в якій уже ніхто не знав, як багато забруднювачів залишилося на дні колишнього водосховища та наскільки воно безпечне.
У перші тижні після того як вода з водосховища витекла, і ще не було відомо, що природна рослинність так швидко заповнить звильненій простір, а багато експертів попереджали про загрозу “токсичних пилових бур”. Але такі побоювання не підтвердились. І хоча забруднений субстрат тепер заріс молодим лісом, а загроза поширення небезпечних речовин через бурі значно скоротилася, дуже важливо розуміти, наскільки цей субстрат залишається небезпечним. Без такого розуміння неможливо буде ухвалювати рішення про майбутнє цієї території.
Дослідження Арніки
У 2023 році, після того, як з колишнього водосховища зникли останні сліди води, відкривши доступ до нині висохлого русла, чеські фахівці відібрали серію зразків донних відкладень із Дніпра в Запоріжжі, а також Херсона нижче за течією. У пробах виявлено важкі метали, інсектициди, хлорорганічні пестициди та інші шкідливі речовини.
Марцела Чернохова, координатор проекту “Чисте повітря для України”, розповіла UWEC, як проходили дослідження, яку небезпеку несуть речовини, виявлені в донних відкладах, і що потрібно робити, щоб уникнути шкідливих наслідків для здоров’я населення.
“Чисте повітря для України” – це довгострокова міжнародна програма, яку проводить чеська громадська організація Arnika у співпраці з українськими партнерами.
“Коли ми вперше після Каховської катастрофи побували в Запоріжжі, емоції були досить сильні та гострі. Ми взяли проби з дна колишньої водойми і побачили величезний, безмежний порожній простір. Такі слова, як “місячний пейзаж” і “апокаліпсис”, дуже добре описують те, що ми запам’ятали. З іншого боку, буквально через кілька місяців, коли ми побували на тому ж місці, там уже були зарості молодої верби. Природа вже перемагає“, – каже Чернохова.
У Запоріжжі та нижче за течією Каховського водосховища спеціалісти “Арніки” відібрали п’ять проб донних відкладень з Дніпра та дві проби ґрунту з воронок від снарядів. У Херсоні відібрали чергову пробу наносів із Дніпра, які затопили місто після аварії.
Враховуючи обмежені ресурси та труднощі доступу до деяких територій, основною метою цього дослідження було визначення рівня ризику та надання вихідних даних для подальших обговорень щодо майбутнього Каховської греблі та планів ліквідації наслідків цієї катастрофи. Більш детальний і всебічний аналіз вимагав би взяття набагато більшої кількості зразків, включаючи проведення вимірювань у місцях, які наразі є недоступними.
Перелік небезпечних речовин, виявлених у відібраних пробах, вражає: важкі метали, поліциклічні ароматичні вуглеводні, неполярні екстраговані сполуки, вуглеводні C10-C40, ціаніди, поліхлоровані біфеніли, гексахлорбензол, пентахлорбензол, гексахлорбутадієн, хлорорганічні сполуки, поліхлоровані нафталіни, полі- та перфторалкільні речовини.
Забруднення є результатом багаторічної промислової діяльності вище за течією від водосховища. За словами Чернохової, кількість забруднюючих речовин перевищує допустиму норму.
“Всього з дна водойми відібрано десять проб, у чотирьох пробах виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій поліароматичних вуглеводнів. У двох зразках було виявлено особливо високі концентрації нафтових вуглеводнів, в одному виявлено високу концентрацію ПХБ [поліхлорбензолів], а в одному — високу концентрацію ДДТ [дихлор-дифеніл-трихлоретану, речовини, яка використовується як інсектицид і заборонений до використання ще в 1990-х роках – прим. ред.], тобто з тих пір він залишився у відкладеннях на дні водойми. У деяких зразках виявлено підвищений вміст важких металів, зокрема ртуті та миш’яку, які можуть потрапити в харчовий ланцюг або легені“, – зазначає Марцела.
Також експертка додала, що вона та її команда планують продовжити вивчення ситуації. У червні цього року вона знову відвідала Запоріжжя і відібрала проби після обстрілу ДніпроГЕС. Арніка припускає, що відкладення будуть забруднені нафтовими речовинами.
Пошкодження, завдані спорудам Дніпровської ГЕС, призвели до збільшення скиду води з Дніпровського водосховища, розташованого вище за течією від колишнього Каховського водосховища. ЗМІ повідомляли, що Дніпро було забруднене нафтопродуктами після аварії Дніпровської ГЕС навесні 2024 року. У цей період рівень води був значно вищим за норму, і вона розлилася по колишньому водосховищу, напуваючи молоді дерева. На жаль, колишнє водосховище також було забруднене нафтопродуктами, які тонкою плівкою вкривали величезну площу води.
Детальніше:
Як зробити висохле русло Каховського водосховища безпечним
Відкрите русло водосховища є величезним земельним ресурсом для громад, і люди, які живуть поблизу, сподіваються використовувати його для випасу худоби, вирощування овочів, встановлення сонячних панелей, відпочинку та інших цілей. Зважаючи на результати аналізів, такі сценарії виглядають нереалістичними. Однак автори дослідження ще не прийшли до остаточного висновку, чи є непридатними ці території для використання: необхідно взяти більше зразків з більшої кількості місць, перш ніж можна буде зробити відповідний висновок.
Лише тоді, коли будуть відомі остаточні результати, можна буде говорити про рекультивацію цих територій, їх очищення та відновлення.
За словами Чернохової, земля водосховища може бути використана для пом’якшення наслідків зміни клімату, проведення просвітницької діяльності та збереження рідкісних видів, а також для багатьох інших корисних і стійких рішень.
“Деякі території можуть стати водно-болотними угіддями, тоді як інші стануть домом для організмів, які потребують підтримки та захисту. Порожній резервуар можна використовувати для рекреаційних заходів, включаючи походи, спостереження за птахами та інші види відпочинку. Ми рекомендуємо заохочувати стале землеробство поблизу водосховища, зважаючи на те, що те саме джерело води більше не є доступним. Це допоможе відновити запаси підземних вод“, – пояснює Марцела.
Однак наразі є більш нагальні проблеми, стверджує вона. Наприклад, місцеві громади мають бути проінформовані про потенційні небезпеки, зокрема забруднення питної води. Для вирішення цих проблем рекомендується впровадження моніторингу якості води. Для питної води це може передбачати встановлення тимчасових систем очищення.
Звіт, опублікований у рамках проекту, також містить рекомендації щодо рекультивації забруднених земель.
Найбільш реалістичним сценарієм такого відновлення, враховуючи масштаби впливу забруднення та дефіцит ресурсів, Чернохова бачить у проведенні фітомеліорації (практики, спрямовані на підвищення продуктивності та потенціалу ґрунту шляхом вирощування окремих видів сільськогосподарських культур) найбільш забруднених територій, які може загрожувати джерелам питної води. Однак одна з проблем фітомеліорації полягає в тому, що, хоча вона може допомогти видалити важкі метали та стійкі органічні забруднювачі з ґрунту, забруднювачі можуть залишатися в рослинах.
Пріоритет слід надавати забрудненим територіям, які загрожують постачанню питної води. Враховуючи обмежені ресурси, можливо, буде необхідно розробити та впровадити економічно ефективні та життєздатні методи відновлення, які адаптовані до типів забруднення та умов навколишнього середовища нижче за течією від Каховської греблі та водосховища.
Експерт робочої групи UWEC Олексій Василюк вважає, що перенесення забруднених донних відкладень матиме великий вплив на майбутні плани відновлення всієї території, яка постраждала від каховської диверсії.
“Забруднювачі, які раніше лежали на дні водосховища, тепер впливають на стан навколишнього середовища на набагато більшій території. Щойно рівень води у Херсоні почав падати, забруднений мул створив місцями дуже товстий шар відкладень у зоні затоплення. Чи можна буде в майбутньому використовувати територію, настільки забруднену важкими металами та іншими хімічними речовинами, поки не ясно. Особливо погано те, що найбільш забрудненою виявиться саме зона затоплення, де осідав мул, і яка донедавна була безпечною для життя“, – каже Василюк.
Він додає, що не кращою є ситуація і в морському середовищі Чорного моря, де забруднювачі осіли на дні:
“Тепер важкі метали та інші речовини будуть накопичуватися в планктоні та тваринах-фільтраторах (наприклад, у мідіях, молюсках, губках та інших морських організмах. Таким чином стійкі забруднювачі потрапляють у харчову піраміду і в результаті накопичуються в кінцевих споживачах морепродуктів – великих хижих видах риб, дельфінах і, звичайно ж, у людях, що є тривожною новиною“.
Втім, поки що проводити будь-які заходи на території колишнього Каховського водосховища, в межах зони катастрофічного затоплення і в морській акваторії неможливо через базування російських військ на іншому березі Дніпра. Отже, єдиний доступний для нас спосіб — моніторинг якості води.
Головне зображення: Марцела Чернохова (Арніка, Чехія) на дні осушеного Каховського водосховища біля Запоріжжя Джерело: Clean Air for Ukraine
