Єлизавета Темченко
Війна призвела до масштабного забруднення територій України вибухонебезпечними предметами та іншими наслідками бойових дій. Значні площі земель наразі є небезпечними для використання й потребують очищення перед поверненням до господарської, інфраструктурної або природоохоронної діяльності. У цьому контексті процеси розмінування та планування подальшого використання територій стають важливою складовою відновлення країни.
За час повномасштабної війни гуманітарне розмінування, тобто очищення територій від мін і вибухонебезпечних предметів з метою якого є забезпечення безпечного доступу людей, стало однією з базових сфер державної політики та суспільного розвитку в Україні. Важливо і те, що розмінування безумовно перегукується з іншими напрямками: відновленням сільськогосподарського виробництва, розвитком транспортної та критичної інфраструктури, функціонуванням громад, охороною довкілля тощо. Можна сказати, що повноцінне відновлення України можливе тільки після вирішення питань розмінування, яке також істотно впливає на макроекономіку. Крім центральних органів влади та громад, у розмінуванні зацікавлені партнери України, інвестори та оператори розмінування, які вже сьогодні формують насичений «ринок гуманітарного розмінування». Ця тема є цікавою і в контексті екологічних наслідків війни.
Для екологів питання розмінування є принципово важливим не лише через вплив на безпеку людей, а й через те, як саме і де відбувається розмінування. Масове механізоване очищення територій — із глибоким переорюванням ґрунтів, руйнуванням рослинного покриву та застосуванням вибухових методів — часто завдає природі навіть більшої шкоди, ніж саме мінування. Вибухи після детонації призводять до додаткового хімічного забруднення ґрунтів і вод, знищення ґрунтових організмів та руйнування екосистем. Саме тому вибір методів розмінування і виявлення ділянок, використання яких буде можливим після розмінування є питаннями охорони довкілля та екологічної безпеки. Без інтеграції екологічних критеріїв у планування розмінування Україна ризикує опинитись у ситуації, коли доведеться платити операторам розмінування за роботи, які в реальності призводять до незворотної деградації екосистем. А це прямо суперечить цілям відновлення, кліматичної стійкості та збереженню біорізноманіття. Однак до недавнього часу публічна дискусія про екологічні критерії та обмеження в процесі розмінування не велася.
Demine Ukraine Forum та екологічні аспекти розмінування
В кінці 2025 року, п’ятого грудня у Києві відбувся Demine Ukraine Forum 2025 — ключова національна подія, присвячена системам гуманітарного розмінування в Україні. Захід був організований Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Центром гуманітарного розмінування. Форум об’єднав представників уряду, міжнародних партнерів, донорів, технічних операторів, гуманітарні організації і дослідників, які разом формують політику очищення територій після війни.
Під час урочистого відкриття виступили представники державної влади: Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв та його заступник Ігор Безкаравайний. До них приєдналися міжнародні партнери: Надзвичайний і Повноважний Посол Японії Масаші Накаґоме, представники ПРООН, ЄС та інших дипломатичних місій.
Спікери одноголосно погодились з тезою, що розмінування — це не просто технічне завдання, а стратегічна інвестиція у безпеку, економіку та можливість відновлення країни. Цікаво, що іноземні учасники здебільшого підкреслювали зацікавленість у відновленні сільськогосподарських територій після розмінування та досягнення довоєнного обсягу вирощування продуктів харчування, кормів і технічних культур в Україні.
Екологічний аспект прозвучав на цьому заході саме від заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігоря Безкаравайного. Замміністра озвучив три головні тези, які можуть зробити розмінування безпечним для довкілля:
- Гуманітарне розмінування не має бути стихійним процесом, який визначатиметься лише наявністю коштів у замовників і готовністю операторів виконувати роботи з розмінування. Цей процес має контролюватись Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України;
- Методи розмінування повинні відповідати екологічним вимогам і обмеженням, а не обиратися за принципом більш зручних або дешевших для оператора;
- Далеко не всі ділянки після завершення розмінування повернуться в сільськогосподарський обіг, адже рівень забруднення частини територій внаслідок воєнних дій досяг тих показників, за якими вирощувати продукти харчування на них вже неможливо.
Серед обмежень, важливих на етапі вибору методів розмінування, були названі наявність територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) та Смарагдової мережі (природоохоронних територій європейського масштабу), адже на таких територіях не можна застосовувати машинне розмінування. Частина ділянок потребує делікатних методів очищення або спеціальних режимів доступу.
Надзвичайно цінним є те, що розуміння екологічних аспектів розминування прозвучало на такому високому рівні. І ще більш важливе те, що воно зустріло підтримку з боку розробників технологій. В принципі це логічно, адже необдумане або надмірно агресивне застосування машинного розмінування може спричинити механічне знищення природних екосистем: руйнування ґрунтового покриву, знищення трав’яного ярусу, пошкодження лісових підстилок, зниження родючості ґрунтів тощо. Окрему загрозу становить забруднення продуктами вибухів і залишками вибухових речовин, які можуть потрапити у ґрунт і підземні води. Таким чином, неправильно підібраний метод розмінування території здатен призвести до довготривалої деградації екосистем навіть після завершення військових дій.
GRIT: інструмент інтеграції природоохоронних даних до планування гуманітарного розмінування
Визначення обмежень та пріоритетності розмінування сьогодні є можливим у вигляді автоматизованої системи, яка оперує великим масивом даних. Така система, що автоматично працює без ризиків людського фактору, готуючи рекомендації для операторів розмінування щодо кожної з земельних ділянок, була презентована на Demine Ukraine Forum 2025.
GRIT (Government Risk Information Tool) — це не просто база даних. Це цифрова платформа, що агрегує актуальні дані про території, що зазнали впливу війни, а також використовує аналітичні моделі для ухвалення якісних та обґрунтованих рішень щодо того, які території потребують першочергового розмінування.
GRIT для України є першим у своєму форматі. Система створена для впровадження концепції «Розумного розмінування», яка максимізує результат відносно вкладених зусиль. Над розвитком GRIT працюють українські експерти і науковці у сфері екології, економіки соціальних наук, геоінформаційних систем та data інжинірингу.
Команда розробників GRIT вже задіяла в своїй системі відомості не тільки про межі ПЗФ і Смарагдової мережі, а також про рельєф території (обмеження на машинне розмінування схилів має вберегти їх від подальшої ерозії). Також планується інтегрувати дані про місцезнаходження червонокнижних видів рослин та рідкісних і вразливих типів біотопів.
Фактично інструмент автоматично зможе поєднати супутникові дані з природоохоронними шарами, дозволяючи операторам одразу бачити, де застосування машинного розмінування може бути неприйнятним, небезпечним або таким, що спричинить незворотні екологічні збитки.
Ядром системи GRIT є створення цифрового двійника кожної ділянки, що включає комплексний набір даних із різних джерел:
- супутникові знімки;
- кадастрові дані;
- дані нетехнічного обстеження територій (НТО);
- фіксація кратерів;
- карта висот;
- екологічні обмеження: ПЗФ та Смарагдова мережа;
- стан покривів;
- карта грунтів;
- дані про інфраструктуру;
- дані про сільськогосподарську діяльність.
GRIT працює за принципом багаторівневої аналітичної моделі, що поєднує понад 100 наборів просторових, економічних, екологічних і соціальних даних із десятків різних джерел. Платформа автоматично інтегрує супутникові знімки, кадастрові шари, дані про бойові дії та пошкодження, топографію, інфраструктуру, аграрну діяльність, логістичні маршрути й демографічні показники. На цій основі формується цифровий профіль кожної ділянки – її просторовий, екологічний та функціональний «паспорт».
Далі, використовуючи AI/ML алгоритми (алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання), які дозволяють комп’ютерним системам самонавчатися на великих масивах даних, GRIT оцінює рівень ризику, складність робіт, потенційний тип контамінації, доступність території, а також представляє, як саме очищена ділянка може бути інтегрована у подальший соціально-економічний розвиток регіону. Моделі дозволяють автоматично визначати пріоритетність розмінування, враховуючи ефект для населення, економічну активність, доступ до освіти, медичних послуг, ключових транспортних вузлів, енергетичної та сільськогосподарської інфраструктури. Тобто донор також може самостійно оцінити чи доцільно фінансувати розмінування саме тих ділянок, які йому пропонують.
Платформа також використовується для формування довгострокових і річних планів розмінування: вона моделює витрачені ресурси, терміни виконання, технічні сценарії та кількість команд, потрібних для розмінування певних територій. Варто відмітити, що GRIT не замінює міжнародні стандарти IMAS, але забезпечує їх даними і пропонує моделі реалізації, роблячи українське розмінування більш прозорим, прогнозованим і стратегічно керованим.
Міжнародні стандарти для протимінної діяльності — International Mine Action Standards (IMAS) — це система узгоджених правил, керівних принципів і критеріїв, які встановлюють загальні підходи до планування, організації та реалізації програм розмінування, щоб забезпечити їхню безпеку, ефективність та узгодженість на всіх рівнях (від політики до польових операцій). IMAS розробляються під егідою ООН із залученням міжнародних експертів і є міжнародно визнаною рамкою для операторів, національних органів та донорів, зокрема щодо прийняття рішень, підготовки кадрів, процедур оцінювання ризику та моніторингу результатів.
Таким чином, GRIT дозволяє не лише визначити, де доцільно проводити гуманітарне розмінування, але й оцінити спосіб та очікуваний ефект його реалізації. Аналітичні моделі платформи забезпечують комплексне ранжування територій за пріоритетністю з урахуванням соціальних, економічних та екологічних вигод від розмінування, а також здійснюють оцінку складності робіт і ресурсів, необхідних для їх виконання. Крім цього, система моделює сценарії подальшого використання розмінованих ділянок — від етапу звільнення території до її повернення в економічний та соціальний обіг, що дає змогу планувати відновлення, ремедіацію і часові рамки інтеграції таких територій у розвиток регіонів.
Сьогодні гуманітарне розмінування в Україні перестає бути виключно технічною або інженерною задачею та дедалі більше набуває рис комплексного управлінського процесу, в якому поєднуються питання безпеки, економічного відновлення і охорони довкілля. Інтеграція екологічних обмежень і просторових природоохоронних даних у планування розмінування є необхідною умовою сталого відновлення територій, а не додатковим компонентом. Інструменти на кшталт GRIT демонструють можливість поєднання міжнародних стандартів, державної політики та сучасних аналітичних підходів для ухвалення обґрунтованих рішень щодо того, де і як має відбуватися розмінування територій.
Варто сподіватися, що впровадження таких рішень принесе реальний практичний результат для України та сприятиме відновленню її територій без шкоди для довкілля.
Джерело головного зображення: NovaUkraine
