Проекти міжнародних банків та відновлення екосистем Нижнього Дніпра

Олексій Василюк, Євген Симонов

Міжнародні банки розвитку – найважливіші учасники відновлення України. Громадянському суспільству важливо вести з ними діалог, а банки зобов’язані дотримуватись суворих соціально-екологічних вимог та вести обговорення проектів з населенням. Війна завдала великих втрат енергетиці, зокрема ГЕС, і наприкінці 2023 року європейські банки розвитку оголосили про виділення кредитів для модернізації дніпровського каскаду гідроелектростанцій. У статті обговорюється те, про що саме і як громадянське суспільство може говорити з міжнародними банками, щоб не прогаяти можливості покращити екологічну ситуацію в заплаві Дніпра вже зараз, у ході планування та реалізації ключових проектів відновлення України.

Міжнародні банки – важелі зеленого відновлення України

Під час війни міжнародні банки розвитку відіграють важливу роль у підтримці та “зеленому” відновленні України, а в найближчому майбутньому, можливо, їхня роль тільки збільшиться.

Згідно з підрахунками Європарламенту, Світовий банк з 24 лютого 2022 року вже витратив в Україні 30 мільярдів доларів. Здебільшого на підтримку макроекономічної стабільності, а також проектів з енергетики, дорожньої та міської інфраструктури, сільського господарства. Деякі проекти, наприклад, щодо вдосконалення сільської економіки Луганської області після повної її окупації російськими військами довелося переорієнтувати на екстрені потреби на розсуд уряду України.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) з початку війни вклав 3 мільярди євро у відновлення інфраструктури України, підтримку стійкості банків, енергетику. Усього «портфель банку» в Україні становить близько 5 мільярдів. Найбільші державні енергетичні компанії “Нафтогаз” та “Укренерго” отримали позики розміром 300 мільйонів євро кожна. Завдяки таким значним вкладенням Україні вдалося подолати зиму 2022/2023 років, коли внаслідок масових ракетних ударів російських військ цілеспрямовано руйнувалися ключові об’єкти енергетичної інфраструктури (електростанції, магістральні лінії електропередач та 42 з 94 високовольтних трансформаторів).

Звіт, підготовлений до річниці початку війни Програмою розвитку ООН та Світовим банком, показує, що енергетична система України залишається надзвичайно вразливою, працюючи з обмеженим запасом міцності. Потужність електрогенерації в Україні скоротилася майже на 50% порівняно з 2022 роком, зокрема втрачено понад 67% потужностей теплової генерації. Загальні збитки енергосистемі становили близько $10 млрд.

Щоб забезпечити подальшу підтримку України, 19 грудня 2023 року акціонери ЄБРР схвалили збільшення сплаченого капіталу банку на 4 млрд. євро (13,3%). ЄБРР передбачає із власних коштів забезпечити Україні інвестиції у розмірі близько 1,5 млрд євро на рік у воєнний час, а потім збільшити їх до 3 млрд євро на рік на етапі відновлення.

У березні 2022 року Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) заснував фонд термінового реагування “Солідарність з Україною” на 2022-2023 роки, виділивши 2,3 млрд. євро на основі перерозподілу існуючих кредитів. Крім того, Фонд ЄС для України залучив фінансові зобов’язання 20 держав-членів у розмірі 415 млн. євро. Проекти охоплюватимуть енергетику, енергоефективність, дороги, транспорт, освіту, інфраструктуру, а також програми реконструкції та відновлення.

Зокрема, наприкінці грудня 2023 року ЄІБ повідомив про виділення 99,6 млн євро на допомогу українському уряду у відновленні та модернізації найважливіших об’єктів інфраструктури, які постраждали від безперервних російських обстрілів. Це фінансування дозволить відновити близько 200 невеликих проектів муніципальної та соціальної інфраструктури, зокрема у Чернігові, Дніпропетровську, Харкові, Києві, Миколаєві, Одесі, Сумах, Волині та Житомирі.

Банки та екологічні ГО

З одного боку, головним партнером цих банків є Уряд України, а офіційним дороговказом “План відновлення Лугано”, екологічні недоліки якого викликали різке неприйняття у багатьох громадських організацій. З іншого боку, всі подібні банки мають детально прописані екологічні та соціальні стандарти. Тому вони мають проводити консультації з представниками громадянського суспільства. В результаті звернень громадських організацій банки розвитку часто змінювали, покращували або скасовували потенційно небезпечні проекти, запропоновані державними відомствами. Тому ГО важливо підтримувати тісний діалог із ними для вдосконалення програм відновлення України та раннього виявлення проектних ідей, здатних завдати шкоди довкіллю.

Виділяючи гроші на відновлення України, банки також керуються своїми екологічними та кліматичними стандартами. Так віце-президент Європейського інвестиційного банку Тереза Червінська (Teresa Czerwińska) у 2023 році заявила, що “Інклюзивне, зелене та стійке зростання України – головний пріоритет для ЄІБ. Як кліматичний банк ЄС ми фокусуємося на проектах, які забезпечують більш екологічне майбутнє України. Ми мінімізуємо вуглецевий слід у процесі реконструкції. Наприклад, з 2014 року ми відновили понад 100 будівель: шкіл, лікарень тощо. Ці реконструкції є екологічними і дозволяють економити до 50% енергії.” Серед пріоритетів банку також розвиток гідроенергетики та багатьох інших галузей, які потребують пильного громадського контролю.

Програми підтримки ВДЕ та гідроенергетики з боку міжнародних структур пов’язані не лише з необхідністю виконати глобальні кліматичні зобов’язання, а й із перспективами використання іншими європейськими країнами стабільної “зеленої” енергії, виробленої в Україні. Особливо цінним ресурсом виглядають маневрені потужності ГЕС та ГАЕС, оскільки їх створення на річках Європи сьогодні є вкрай проблематичним через негативні соціально-екологічні наслідки та майже повне непродумане використання водотоків, де це можливо. Греблі і дамби – найпоширеніша в Європі проблема, що заважає відновленню річкових екосистем, і сьогодні в ЄС у планах відновлення 25000 кілометрів вільно-поточних річок до 2030 року.

Міжнародні банки та ГЕС України

У довоєнні десятиліття міжнародні банки розвитку розглядали можливість підтримки створення нових ГЕС та потужностей ГЕС та ГАЕС на Дністрі, Південному Бузі та Дніпрі, спроектованих ще за СРСР. Кожен із цих проектів викликав побоювання вчених, а також протести екологічної громадськості та місцевого населення. До аналізу ризиків і навіть виробництва документального кіно для інформування місцевого населення про ризики було залучено такі відомі міжнародні організації, як CEE Bankwatch Network. У результаті жоден із проектів будівництва нових ГЕС не був реалізований на гроші обережних міжнародних банків.

Водночас банки охоче надають Україні гроші на модернізацію старіючих радянських ГЕС, які потребують регулярного відновлення та на заміну ключового обладнання. Модернізація однієї великої ГЕС часто вимагає позики 100 і більше мільйонів доларів, а повернення коштів надійно гарантовано продажем електроенергії, яка виробляється. На відміну від розосереджених вітряних та сонячних електростанцій, великі об’єкти гідроенергетики – зручні для надання великих позик, а тому такі проекти особливо люблять підтримувати банківські працівники. “Укргідроенерго” регулярно отримувало позики для поновлювання радянських гребель, але, на жаль, до цих проектів дуже рідко включалося завдання щодо зниження екологічної шкоди рутинно завданої роботою гідроелектростанцій природі. У Європейському союзі, а тим більше у США, зниження “хронічних” впливів на довкілля відповідно до сучасного законодавства – це обов’язкова вимога не те що до великих проектів модернізації, а й до продовження ліцензії на експлуатацію ГЕС. Адже греблі служать віками і створювалися за часів, коли жодних екологічних вимог до них зовсім не було.

Проте від ремонту існуючих неекологічних ГЕС, як правило, набагато менше шкоди, ніж від створення нових під заяви про їхню “стійкість” та “екологічність”. А ось реальна модернізація може обіцяти і велику користь. Так, у 2021 році Світовий банк та Укргідроенерго розпочали інноваційний проект “Поліпшення стійкості енергетичної системи для інтеграції в європейські мережі” (Improving Power System Resilience for European Power Grid Integration ). Проект ґрунтується на припущенні, що енергосистема і самі ГЕС України є недостатньо маневреними та їх безпечному об’єднанню з мережею Євросоюзу сприятиме інтеграція ГЕС із батареями, які короткостроково запасають енергію, а також із невеликими сонячними електростанціями. Враховуючи, що саме ГЕС енергетики зазвичай видають за найбільш маневрений і гнучкий вид генерації, ця думка звучить парадоксально, але взаємна інтеграція гідрогенерації, батарей-акумуляторів та фотовольтаїки має перспективи. Проект має здійснюватись на Канівській та кількох інших ГЕС дніпровського каскаду, а також на Дністровській ГЕС. Війна зробила безпечне та надійне поєднання з енергомережею ЄС терміновим та важливим завданням і це лише додало даному проекту актуальності.

Проекти відновлення та модернізації ГЕС під час війни

Якщо у перші місяці війни авторам UWEC здавалося, що ГЕС зазнають істотно менших втрат, ніж інші види генерації, то подальше прицільне руйнування їхнього обладнання російськими ракетами, а також знищення греблі Каховської ГЕС показало їхню велику вразливість.

Укргідроенерго повідомляє, що за час війни Росія здійснила понад 50 обстрілів об’єктів гідроенергетики, що вивело з ладу 2500 МВт потужностей із наявних 6000 МВт. Після знищення Каховської ГЕС та прицільного обстрілу ДніпроГЕСу Укргідроенерго закликало про допомогу у відновленні потужностей до банків та інших закордонних партнерів.

У результаті банки оперативно прийшли на допомогу. У рамках проекту «Реабілітація ГЕС », що йде з 2012, у грудні 2023 виділено новий транш Європейського інвестиційного банку розміром в 113 мільйонів євро для ремонту ГЕС дніпровського каскаду, які постраждали від обстрілів.

Нову позику ЄБРР розміром 200 мільйонів євро, планується виділити в січні 2024, вона дозволить замінити на ДніпроГЕС чотири старих генератори, які постраждали від наслідків обстрілів, що підвищить потужність на 16%. Виділення коштів на ремонт та зміну обладнання можна лише вітати, але екологічній спільноті хотілося б також, щоб при реконструкції враховувалися та знижувалися хронічні негативні екологічні впливи ГЕС. Особливо тепер, коли ситуація на нижньому Дніпрі сильно змінилася внаслідок зникнення Каховського водосховища.

Банки, як і українські чиновники, незважаючи на явну необхідність хотіли б уникнути проведення екологічних оцінок до закінчення воєнного стану. ЄБРР пише прямо: « Хоча компанія Укргідроенерго вже була раніше нашим клієнтом, Банк не здійснював з нею проектів протягом деякого часу, і жодних нових проектів, що проводяться відповідно до (нової) Екологічної та Соціальної Політики (ESP) Банку, прийнятої в 2019 році. не було. Недавні довоєнні спроби реалізувати проекти (з компанією) не дозволили одержати достатньої додаткової інформації з питань охорони навколишнього середовища . Тому Соціально-екологічний Департамент ЄБРР не може стверджувати, що поточні корпоративні стандарти компанії відповідають екологічній та соціальній політиці Банку. Через війну і пов’язані з нею ризики Банк не може провести достатню додаткову екологічну та соціальну оцінку як за даним проектом, так і за іншими проектами компанії. Тому протягом 12 місяців після скасування воєнного стану в Україні необхідно провести незалежний екологічний та соціальний аудит як для Проекту, так і для корпоративних систем екологічного, соціального та державного управління.»

Вимагає подальшого роз’яснення і суперечлива позиція ЄБРР, згідно з якою проект заміни генераторів на ГЕС під час воєнного стану реалізувати можна, а оцінку його впливів та аналіз корпоративної відповідальності Укргідроенерго – не можна. Аналіз екологічних наслідків, проведений у майбутньому, вже після модернізації ГЕС може виявити недогляди, але багато з них буде неможливо виправити. Діалог про екологічну складову проектів між банками та громадянським суспільством доцільно вести зараз, під час розгляду проекту, незважаючи на те, що проведення ОВД та громадське обговорення проектів усередині України обмежене у зв’язку з воєнним станом. Однак війна не скасовує екологічні та соціальні стандарти банків, тим більше, що відповідність їм цієї компанії вже зараз викликає у ЄБРР сумніви.

Екологічний попуск – чи він серед завдань відновлення ГЕС?

Відповідно до стандартів у галузі гідроенергетики, прийнятих самими європейськими банками, зусилля з відновлення Дніпровського каскаду ГЕС вимагають координації із завданнями збереження біорізноманіття, відновлення екосистемних послуг та місцевої економіки в регіоні Нижнього Дніпра. Після спуску Каховського водосховища умови кардинально змінилися, і тепер вплив роботи ДніпроГЕС та каскаду на нижчі території підлягає новій детальній екологічній та соціальній оцінці. Насамперед це питання приведення попусків води з ГЕС у відповідність до екологічних вимог щодо підтримки екосистем річкової долини, що знаходяться нижче. Стратегічні інвестиції у реновацію ГЕС дніпровського каскаду повинні також забезпечувати розробку та впровадження Плану забезпечення екологічного стоку та насамперед впровадження системи сезонних екологічних попусків нижче Дніпровської ГЕС, які підтримують відновлення біорізноманіття та екологічних функцій (послуг) природних заплавних річкових екосистем. Після руйнування Каховської греблі відновлення заплавних екосистем вже відбувається на величезній площі, і ним неможливо керувати без перегляду вимог до управління екологічним попуском, які слід відобразити у Правилах використання водних ресурсів на Дніпровській ГЕС та всьому каскаді.

Обмеження маневреної потужності – як їх подолати?

З іншого боку, спуск Каховського водосховища помітно ускладнив проведення добових скидів води в нижній б’єф ДніпроГЕС під час покриття пікових навантажень енергосистеми, оскільки тепер нерівномірні скидання (hydro-peaking) не нівелюються Каховським водосховищем, а йдуть прямо в русло Дніпра в районі заповідника “Хортиця”. Різкі перепади струму води можуть спричинити ерозію берегів та негативно вплинути на водну фауну та флору. Таким чином, важливою частиною завдань відновлення ГЕС може стати розробка та впровадження такої схеми відновлення маневрених здібностей ДніпроГЕС та всього каскаду, яка усуне негативні екологічні впливи від добових скидів. У разі створення контр-регулюючого басейну нижче ДніпроГЕС, передбаченого постановою Кабінету міністрів, важливо мінімізувати вплив на природні та культурні комплекси річки та прирічкових територій. У тому числі, на нижче розташовані природоохоронні території.

Інші аспекти відновлення та розвитку сучасних систем господарювання у регіоні Нижнього Дніпра також мають бути враховані у рамках інвестицій ЄБРР та ЄІБ у модернізацію дніпровського каскаду ГЕС, оскільки режим роботи каскаду грає визначальну роль для екологічного благополуччя та умов сталого розвитку на Нижньому Дніпрі.

Проекти ЄІБ та ЄБРР також можуть стосуватися планування відновлення Каховської ГЕС, про яке заявило Укргідроенерго. На думку багатьох наукових та громадських організацій, відновлення Каховського водосховища принесе величезні екологічні втрати за вкрай сумнівних економічних вигод. Тим часом, структура позик, які виділяються нині, узгоджується з гіпотезою, що європейські банки можуть розглядати повторне будівництво Каховської ГЕС як перспективний проект. Наприклад, половину від 200 мільйонів позики ЄБРР виділяє уряд Італії. Ймовірно, це робиться, зокрема, щоб підтримати участь найбільшої італійської компанії WеBuild (у минулому Salini Impregilo) у гідроенергетичному секторі України. Між Укргідроенерго та WеBuild уже підписано схвалений двома урядами меморандум про співпрацю в галузі «створення нових ГЕС та переобладнання ГЕС у ГАЕС». Дослідження європейських вчених показують, що WеBuild має великі проблеми з корпоративною відповідальністю і була ключовим виконавцем багатьох найодіозніших гідроенергетичних довгобудів, таких як ГЕС Ненська в Грузії, Gibe-III в Ефіопії або ГЕС Рогун у Таджикистані.

Збереження річкових екосистем та сталий розвиток їх заплав під час та після війни є складним комплексом проблем, вирішення яких неможливе без продуктивної взаємодії між міжнародними банками розвитку, ГО, експертною спільнотою та профільними відомствами України.

Джерело головного зображення: images.fineartamerica.com