Дорогі друзі!
Війна Росії в Україні тепер перейшла у фазу позиційної війни, у якій стримування наступу ворога та будівництво укріплень стає центральною стратегією. Проте мало хто пише про вплив траншей і бліндажів на довкілля. Для їхнього будівництва необхідне використання якісної деревини, також укріплення негативно впливають на ґрунтовий покрив, який руйнується як інженерними роботами, так і постійними обстрілами. Створюючи лінії оборони, армії також створюють проблеми для тваринного світу. У вступній статті випуску Олексій Василюк, експерт Робочої групи UWEC, голова Української природоохоронної групи, аналізує основні проблеми для довкілля через активне будівництво фортифікаційних споруд. Проблеми, які, з досвіду Першої світової війни, що загрузла в позиційних боях, можуть мучити Україну ще довгі роки:
Війна прямо чи опосередковано вплинула на заповідні території по всій Україні. Деякі з них, зокрема знаменитий біосферний заповідник Асканія-Нова, перебувають під окупацією. Інші зазнали значних руйнувань під час боїв: зруйновано адміністративні будівлі та поранено персонал. Війна також вплинула на заповідники, розташовані на відстані від лінії фронту. З одного боку, заповідники скоротили фінансування. З іншого – введено обмеження на відвідування заповідних територій, розташованих на західному чи північному кордоні України або в безпосередній близькості від військових полігонів. Про те, як українські заповідники та національні парки переживають війну, читайте у статті журналістки UWEC Вікторії Губаревої, яка відвідала ряд заповідників та національних природних парків, опитала їхнє керівництво та побачила, як ці заповідники працюють у воєнний час на власні очі:
Території природно-заповідного фонду (ПЗФ) України, зокрема зоопарки та ботанічні сади, можуть вижити в таких умовах лише за підтримки фондів та волонтерів. З початку повномасштабного вторгнення ПЗФ отримав як фінансову, так і волонтерську підтримку, що дозволило зберегти унікальні колекції та продовжити роботу заповідників навіть на окупованих територіях. Детальніше у статті Олексія Василюка:
Наша робоча група продовжує вивчати аспекти відновлення України та залучати до цих процесів громадянське суспільство. Від того, наскільки цей процес буде екологічним та сталим, залежить майбутнє не лише країни, а й усього регіону. Особливо гострим питанням сьогодні є те, чи буде відновлено Каховське водосховище і вся інфраструктура нижнього Дніпра, і, якщо так, то яким чином. Робоча група UWEC, як і інші екологи, категорично проти реконструкції Каховської ГЕС у колишніх, радянських масштабах. Ця робота передбачає детальний експертний аналіз, який ми проводимо і публікуємо в своїх статтях. Про роль міжнародних банків та важливість залучення громадянського суспільства до процесів відновлення читайте в статті наших експертів Євгена Симонова та Олексія Василюка:
Зараз у багатьох сферах триває робота з аналізу екологічних наслідків та підтримки проектів зеленого відновлення України. Ми не можемо охопити все це в окремих текстах. Щоб не пропустити важливі та найцікавіші проекти, ми вирішили видавати щомісячний дайджест, у якому будемо висвітлювати такі ініціативи та дослідження. Ми вже підготували перший випуск, і ви можете прочитати його в цьому номері:
Крім того, 1 лютого відбувся наш останній вебінар у рамках серії, яку ми проводимо у співпраці з Репортерами без кордонів та Фондом Svea Green. Переглянути цей відеозапис, а також записи попередніх вебінарів, можна на нашому YouTube каналі.
Ми продовжимо стежити за екологічними наслідками вторгнення на нашому веб-сайті, а також на X (Twitter), Facebook і Тelegram.
Бажаємо вам сил і миру!
Олексій Овчінніков, редактор робочої групи UWEC