Дорогі друзі!
Вітаємо вас із минулими новорічними святами. Бажаємо, щоб у 2025 році вас оточувала підтримка друзів, сім’ї та близької спільноти, а ваші ідеї набули розвитку та реалізації. Нехай вас супроводжує натхнення, успіх та радість.
Ми ж сподіваємось, що цього року російська війна в Україні закінчиться. Однак це не означає, що закінчиться і наша робота. Те, як проходитиме відновлення країни, визначить майбутнє не лише для України, а й для усього регіону. Сьогодні, коли екологічні рухи по всьому світу стикаються з притисненням, важливо, щоб острови зеленого розвитку з’являлися повсюдно. І Україна може стати одним із таких центрів. Однак, щоб домогтися цього, має бути проведена велика робота.
Однією з головних проблем, з якою зіткнеться Україна після закінчення війни, є, звичайно, заміновані території. Сучасна історія не знає подібних прецедентів у розвинених аграрних та індустріальних країнах, розташованих у центрі Європи. Замінованими є майже 30% території країни. За цим показником Україна обійшла такі країни, як Афганістан та Сирія, де війна тривала десятиліттями. Які методи можуть бути використані та як можна спробувати вирішити проблему замінування, з яких територій розпочати розмінування, а які залишити для збереження та розвитку природи розповідає експерт UWEC Work Group, голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк:
Насамперед від замінування страждають сільськогосподарські території. За даними станом на січень 2024 року Україна втратила за час війни майже 20% посівних територій. Чимало їх є окупованими або забрудненими внаслідок бойових дій, або й те і інше. Відновлення сільськогосподарських територій після закінчення війни – важливий процес, який дозволить країні не тільки відновитися економічно, а й покращити екологічну ситуацію за рахунок очищення ґрунтів. Про те, які методи вже сьогодні є опробованими та можуть використовуватись, читайте у статті української вченої Оксани Дацько, написаній спеціально для UWEC Work Group:
Відновлювана енергетика є одним із драйверів “зеленого відновлення” України і вона також постраждала від бойових дій внаслідок російської агресії. Питання енергетичної незалежності сьогодні гостро стоїть перед країною, однією з форм війни проти якої був саме шантаж вуглецевим паливом. З 1 січня 2025 року Україна припинила транзит російського газу через свої території. Однак, як планується вирішувати енергетичне питання в майбутньому? Яку роль у ньому можуть відіграти ВДЕ, генерація яких значно постраждала за роки війни? Читайте докладніше у статті нашого постійного автора Вікторії Губаревої:
Альтернативою до ВДЕ розглядається розвиток атомної енергетики. Однак війна показала, що цей напрямок не можна назвати безпечним хоча б тому, що він може стати елементом шантажу у випадку конфлікту. Майже три роки Україна та Росія балансують на межі ядерної катастрофи, продовжуючи обстріл АЕС. З цієї причини українські екологічні ініціативи, такі як Razom We Stand закликають розвивати насамперед енергоефективні проекти, а не створювати енергетичні вузли навколо АЕС чи ГЕС. Про це та про інші екологічні наслідки війни в Україні читайте у нашому постійному реві:
На жаль, не так часто говорять про наслідки війни для зоопарків, на території яких тварини також сильно постраждали під час війни. Спеціальний текст на цю тему підготувала українська редакторка UWEC Work Group Юлія Спінова. Зі статті ви дізнаєтеся, як під час Другої світової зоопарки змушені були рятувати тварин, які постраждали від бойових дій. На жаль, аналогічний досвід довелося пережити Україні вже у ХХІ столітті, коли багато зоопарків стали фактично притулками для постраждалих звірів. А деяких тварин довелося евакуювати до зоологічних парків, розташованих за кордоном.
Більше текстів і новин про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви знайдете на нашому сайті , у Twitter (X), Facebook , Telegram і Bluesky.
Бажаємо вам сил та миру!
Олексій Овчинніков, головний редактор UWEC Work Group