Дорогі друзі!
Війна в Україні триває і до її завершення ще далеко. Незважаючи на заявлену позицію про готовність “мирних переговорів”, росія нещодавно завдала одного з найпотужніших ударів по містах України за весь час повномасштабного вторгнення. Загинули мирні жителі. Тривають наступальні операції зі створення так званої “буферної зони”, що насправді означає окупацію нових територій.
Сьогодні військова напруга наростає по всьому світу, як і зміцнення авторитарних урядів. Природа все більше стає заручником приватних інтересів. Захищати світ і планету стає дедалі важче, і в цей час особливо гостро постає питання – що ще можна зробити, щоб запобігти більш катастрофічним наслідкам, ніж ті, з якими ми стикаємося вже сьогодні?
Наша робоча група продовжує займатися аналізом екологічних наслідків, проте сьогодні очевидно – потрібні дії. Потрібна велика солідарність, пошук рішень та їхня реалізація. Інакше – завтра може не настати.
Війна в Україні впливає на природу не тільки на тих територіях, де ведуться бойові дії. Вона загрожує і місцям, які знаходяться далеко від лінії фронту. Починаючи з 2014 року, коли Україна зіткнулася з російською агресією, громадський моніторинг виявився обмеженим. Олігархи і токсичний бізнес скористалися ситуацією в країні для того, щоб збагатитися і задовольнити свої приватні інтереси за рахунок природи. Ситуація тільки погіршилася у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення. Попри це, екологічні активісти та організації продовжують боротися як із зовнішніми, так і з внутрішніми агресорами за те, щоб зберегти унікальні природні екосистеми України. Про складнощі громадського моніторингу в Україні під час війни читайте у статті Олексія Василюка:
В умовах, коли проводити моніторинг на землі не є можливим, допомагає аналіз супутникових даних. В Україні активно розвивається OSINT-аналіз, який дає змогу, наприклад, розглянути ситуацію з сільськогосподарськими територіями. Багато з них значно постраждали під час бойових дій та обстрілів. Це не тільки поставило під загрозу продуктову безпеку країни та інших держав, а й призвело до додаткових забруднень. Варто зазначити, що багато сільськогосподарських територій уже були забруднені пестицидами та іншими шкідливими речовинами. Під час війни рівень забруднення тільки збільшився. Про те, як супутниковий моніторинг допомагає аналізувати й ухвалювати рішення як у галузі сільського господарства, так і екології читайте в статті Леоніда Шумило, Софії Дрозд і Наталії Куссуль:
Здається, що поки не закінчилася війна, обговорювати процес відновлення природи України зарано. Однак, якщо не підготувати попередній план, то високою є ймовірність того, що процес “відновлення” буде ще більш руйнівним для довкілля, ніж сама війна. Також важливо, щоб постраждалі від війни території не стали зоною поширення інвазійних видів. Особливо це стосується сільськогосподарських полів. Як краще підійти до відновлення біорізноманіття на (колишніх) сільськогосподарських землях, читайте у статті Станіслава Вітера:
(Можливо, поки війна не закінчиться, обговорювати процес відновлення природи України ще зарано. Однак без початкового плану існує велика ймовірність того, що процес “відновлення” буде ще більш руйнівним для довкілля, ніж війна. Важливо також не допустити, щоб на територіях, які безпосередньо постраждали від конфлікту, поширювалися інвазивні види. Особливо це стосується сільськогосподарських територій. Про те, як найкраще підходити до відновлення біорізноманіття на землях, що використовуються для сільського господарства, читайте у статті Станіслава Вітера.
Санкції, як і раніше, залишаються ефективним економічним інструментом боротьби з російською агресією. Одним із ключових напрямків у цій галузі є відмова від купівлі російського викопного палива. Для реалізації цієї політики в Європі був розроблений і запущений план RePower EU. Однак експерти зазначають, що для досягнення заявлених у рамках плану екологічних і кліматичних цілей важливо вийти з оптики відмови від “поганого” скрапленого газу, урану і вугілля на користь “хорошого”. “Хорошого” викопного палива немає, а підтримка його споживання тільки грає на руку авторитарним урядам. Тому сьогодні необхідно розвивати програми енергоефективності та сприяти енергетичній незалежності країн Євросоюзу. Про енергетичне “розлучення” ЄС та останні оновлення санкцій проти російського викопного палива читайте у статті Євгена Симонова:
Екологічні та кліматичні організації не тільки голосно говорять про наслідки російського військового вторгнення для України та всього світу. Вони також організовують прямі дії з боротьби. Так, навесні цього року представники українського Greenpeace брали участь в акції в Балтійському морі та написали великими літерами “ризик” на одному з кораблів російського тіньового флоту. WWF бере участь у відновленні лісосмуг, знищених війною на півдні України. Організація Екологія-Право-Люди продовжує боротися за визнання екоциду на міжнародному рівні. Більше про дослідження та дії активістів і організацій читайте в нашому рев’ю:
Друзі, для розвитку нашої групи та для реалізації більш ефективних проєктів з аналізу екологічних наслідків війни та пошуку їхніх рішень нам потрібна підтримка. Тож, якщо у вас є можливість – підтримайте нас разовим або щомісячним донатом.
Більше текстів і новин про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви знайдете на нашому сайті , у Twitter (X), Facebook , Telegram і Bluesky.
Бажаємо вам сил, миру та гарних новин!
Олексій Овчинников, головний редактор UWEC Work Group