Москва повертає ракети проти власної історичної спадщини?

Автор – Євген Симонов

Переклад – Юлія Спінова

Рік тому, коли російські танки йшли на Київ, міжнародне співтовариство висловлювало стурбованість з приводу багатьох українських об’єктів історичної спадщини та культурних реліквій, яким загрожує вторгнення. У березні 2022 року ЮНЕСКО прийняла Декларацію про охорону культурної спадщини в Україні та розпочала системну підтримку у збереженні, оцінці збитків та евакуації культурних реліквій. Станом на 8 березня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила збитки, завдані у воєнний час 246 культурним об’єктам починаючи з 24 лютого 2022 року: 107 релігійним об’єктам, 20 музеям, 88 будинкам, що становлять історичний та/або мистецький інтерес, 19 пам’ятникам та 12 бібліотекам. Джерела в самій Україні називають щонайменше 550 пошкоджених культурних об’єктів.

За даними ЮНЕСКО, жоден із семи культурних об’єктів України, включених до Списку Світової спадщини до війни, не постраждав за цей рік. Це Софійський собор та монастир Києво-Печерської лаври у Києві, історичне Старе місто Львова, резиденція буковинських та далматинських митрополитів та дерев’яні церкви Карпатського регіону, а також пам’ятник, що відзначає точку геодезичної дуги Струве, яка допомогла визначити точний розмір та форму Землі. Однак стародавнє місто Херсонес Таврійський у Криму залишається під російською окупацією з 2014 року, і його фактичний статус є маловідомим, а історичний центр Одеси був включений одразу до “Списку Всесвітньої спадщини під загрозою” у 2023 році, щоб допомогти захистити його від потенційної шкоди, спричиненої постійними російськими бомбардуваннями.

У січні 2023 року ми стали свідками військової шкоди культурним і природним пам’ятникам не тільки в Києві, а й у Москві, хоч і наноситься він силами тієї самої російської армії та відомств, що її підтримують. В останні місяці історична Тимірязівська (Петрівська) сільськогосподарська академія та Національний парк “Лосиний острів” постраждали від розміщення масивних протиракетних систем та іншого військового обладнання, що зробило навколишні території потенційними військовими цілями. Крім того, на старому сміттєвому полігоні “Салар’єво” – найбільшому в столиці – було встановлено радарну систему, яка перетворить його на потенційну “брудну бомбу” у разі удару по об’єкту.

Протягом багатьох років російська пропаганда звинувачувала українську армію у “використанні цивільного щита” під час розміщення артилерії поблизу цивільних будівель (наприклад, подібна заява містилася у запереченнях МЗС Росії проти включення історичного центру міста-порту Одеси до Списку всесвітньої спадщини у січні 2023). Але тепер Росія у своїй власній столиці застосовує таку ж тактику, яку вона засуджує. Та ще більш тривожно те, що ці дії, швидше за все, служать пропагандистським цілям залякування та придушення громадян. У Москві вже існує комплексна система протиповітряної оборони, яку навряд чи можна поліпшити, розмістивши на видних місцях кілька одиниць додаткового обладнання. Більше того, малоймовірно, що по Москві буде завдано будь-якого великого ракетного удару з великої відстані. Незважаючи на це, москвичі бачать цю видиму “загрозу” і все тісніше ринуть до уряду в пошуках захисту.

Однак останньої та найбільш масштабної шкоди було завдано музею “Коломенське”, старій резиденції царів, об’єкту, де знаходиться кілька визначних архітектурних пам’яток, у тому числі один об’єкт Світової спадщини. Відповідно до Оперативного посібника з виконання Конвенції про Всесвітню спадщину, будь-який зацікавлений громадянин або організація можуть передати до Центру Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО інформацію про загрози та збитки, завдані об’єкту культурної чи природної Світової спадщини, а ЮНЕСКО має відреагувати, перевіривши цю інформацію та вживши заходів впливу на відповідальну державу-сторону для виправлення ситуації. Ми так і зробили. Нижче наводимо наш лист директору Центру Світової спадщини ЮНЕСКО.

20 березня 2023 р.

Кому: Лазар Елунду Ассомо

Директор, Центр всесвітньої спадщини ЮНЕСКО

Re: Церква Вознесіння у Коломенському (#634): руйнація навколишнього ландшафту.

Шановний пане Елунду Ассомо,

Від імені Робочої групи з екологічних наслідків війни в Україні ми представляємо до Вашої уваги інформацію про тривожні події, що відбуваються навколо церкви Вознесіння у Коломенському (об’єкт Всесвітньої спадщини № 634). На нашу думку, подані факти говорять про суттєвий вплив на визначну універсальну цінність об’єкта та його зв’язок з іншими територіями спадщини.

Відповідно до §174 Оперативного посібника з виконання Конвенції про Світову спадщину ми просимо Центр Світової спадщини перевірити нашу інформацію.

Російська агресія в Україні давно асоціюється зі знищенням історичної та природної спадщини українського народу, що неодноразово наголошувалося ЮНЕСКО. Наша робоча група з вивчення екологічних наслідків війни в Україні збирає та публікує інформацію про прямий та непрямий вплив цієї війни на довкілля в Україні, Росії, Білорусі та в усьому світі. Зокрема, ми повідомляли про наслідки війни для острова Врангеля, озера Байкал та інших об’єктів Світової спадщини, які постраждали від політики воєнного часу. У січні-лютому 2023 року ми стали свідками безпрецедентної прямої шкоди, завданої історичним та природним об’єктам у Москві під виглядом “підготовки оборонних операцій”.

Церква Вознесіння у Коломенському – одна з найцінніших історичних пам’яток Москви, побудована на крутому пагорбі над заплавою Москви-ріки. На веб-сторінці ЮНЕСКО, що описує “видатну універсальну цінність” об’єкта, підкреслюється, що “церква має велике значення для міської панорами, домінує над навколишніми архітектурними спорудами та ландшафтом та забезпечує візуальну єдність усіх елементів садиби“. На момент внесення об’єкта до списку Світової спадщини у 1994 році протилежний берег був вкритий переважно сільськогосподарськими полями, які незабаром були закинуті та поступилися місцем деревній рослинності та високотрав’яним лукам. Визначна краса церкви посилилася завдяки майже природному заплавному тлу Москви-річки, де збереглися широкі пояси зеленої рослинності на обох берегах. Ці пишні заплавні гаї також маскували той факт, що уряд Москви колись збудував гігантські Кур’янівські очисні споруди через річку від церкви (a їхня санітарно-захисна зона простягається до берега річки).

Наприкінці січня уряд Москви направив лісозаготівельну техніку та бульдозери для розчищення приблизно 100 гектарів лісового масиву навпроти церкви Вознесіння. До цієї вирубки, знищена природна рослинність, разом із Перервінською заплавою та Миколо-Перервінським монастирем, становили єдиний мальовничий комплекс, який служив історичним річковим пейзажом, що оточував парк-музей “Коломенське”, включаючи церкву Вознесіння.

Тепер голий пустир та ставки зі стічними водами є тлом для цього величного архітектурного ансамблю. В даний час для засипки заплави з інших місць привозять будівельне сміття, а потім територію буде заасфальтовано. Перед цією радикальною зміною ландшафту не було проведено консультацій ані з експертною спільнотою, ані з місцевими жителями. Збитки було завдано менш ніж за десять днів (25 січня – 5 лютого), так швидко, що стурбовані громадяни не змогли організувати значущу реакцію, щоб зупинити розчищення.

Ця територія потрапляє до кількох законодавчо встановлених національних та муніципальних зон охорони, що частково компенсує відсутність “буферної зони” власне ділянки Світової спадщини, про створення якої Комітет Світової Спадщини просив у 2014 році. У 2018 році міська влада Москви відмовилася створити спеціальну “буферну зону” для об’єкта Світової спадщини (що відображено в бюрократичному листуванні, доданому до Плану управління об’єктом Світової спадщини від 2018 р.). Вся постраждала територія потрапляє до охоронної зони № 350 об’єкта культурної спадщини федерального значення “Ансамбль садиби Коломенське, XVI-XVII століття“. Постраждала територія також охороняється Москвою з 2012 року як “Зелена зона природного комплексу № 127” і є частиною водоохоронної зони завширшки 200 метрів уздовж Москви-ріки. Знищення прирічкового ландшафту порушило всі ці юридично зобов’язуючі режими охорони.

Муніципальні чиновники усно пояснювали стурбованими громадянам поспішну руйнацію тим, що нібито необхідно захистити Москву від повітряних нальотів супротивника шляхом встановлення протиракетних комплексів. Таким чином, якщо «воєнне» пояснення є правдивим, то об’єкт Всесвітньої спадщини займає до 100 га (площа об’єкта Всесвітньої спадщини – 7 га, площа парку-музею “Коломенське” – 250 га). Таке використання, ймовірно, суперечить Другому протоколу Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту, підписаного у 1999 році, який забороняє “використання культурних цінностей, що знаходяться під посиленим захистом, або їхнього безпосереднього оточення на підтримку військових дій”.

ДО І ПІСЛЯ:

Однак жоден із відомих на сьогоднішній день протиракетних комплексів не вимагає більше 1-3 гектарів землі (про це свідчить техніка, вже розміщена в інших місцях – див. статтю The Insider від 14 березня), тоді як під цим приводом було спішно розчищено 100 гектарів. Через вісім тижнів після початку варварських дій жодних офіційних пояснень не було, але журналісти з’ясували, що Департамент комунального господарства Москви планує використовувати ці прирічні землі для розміщення техніки та обладнання для десятка різних комунальних служб: газифікації, водопостачання, очищення стічних вод та спалювання мулу з очисних споруд, загального ремонту техніки тощо. Таким чином, цілком можливо, що під виглядом “військової необхідності” було здійснено велике захоплення земель для муніципальних потреб, тоді як військові потреби становлять максимум 5 га. Це є найбільш ймовірною гіпотезою про причини таких масштабних руйнувань. Альтернативна гіпотеза про захоплення землі під житлову забудову поруч із гігантськими відстійниками для очищення стічних вод менш ймовірна, тоді як розвиток муніципальної транспортної системи планується і на інших ділянках.

У ЗМІ також з’явилася інформація про те, що голова Слідчого комітету РФ Бастиркін розпорядився провести спеціальне розслідування цієї справи. Однак жодних подробиць надано не було, а незаконне засипання заплави продовжується.

Ця незаконна діяльність має бути зупинена, а план щодо усунення наслідків має бути розроблений та реалізований. На даний момент найкращим варіантом є припинення будівництва муніципального парку та відновлення рослинності на цій території як в зеленій зоні. Це може частково відновити ландшафт та візуальне сприйняття як Вознесенської церкви, так і парку-музею “Коломенське” загалом. Для того, щоб забезпечити проведення цих відновлювальних заходів та відновлення ландшафту і включення його до нової буферної зони Світової спадщини, ми пропонуємо включити цей об’єкт до Списку Світової спадщини, що знаходиться під загрозою. Це прискорить розробку плану виправлення ситуації.

Євген Симонов – експерт Робочої групи з екологічних наслідків війни в Україні (UWEC Work Group), включений до списку “іноземних агентів” Міністерства юстиції Російської Федерації.

Джерело головного зображення: Блог ” Забуті моряки“.