Юлія Спінова
Повномасштабне вторгнення росії в Україну різко змінило звичний ритм життя всієї країни. У небезпеці опинились всі живі істоти на території України, і шанси на виживання в умовах війни були зовсім різними: наприклад, для диких тварин у природних умовах і для тварин, які перебувають під опікою людей у зоологічних парках, притулках для тварин, реабілітаційних центрах. На нашому сайті вже були опубліковані статті окремих фахівців про вплив воєнних дій на рідкісних дрібних ссавців, покинутих домашніх і свійських тварин, тюленів та інших морських видів (1, 2, 3), а також наслідки війни для тварин, які мешкають на природоохоронних територіях (1, 2, 3). У даній публікації мова піде саме про виживання тварин, повсякденне життя яких повністю залежить від людини.
За останній рік комісія з виживання видів МСОП неодноразово наголошувала на важливій ролі зоологічних парків та ботанічних садів у сфері збереження біорізноманіття і навіть опублікувала відповідну заяву. Сьогодні зоопарки, володіючи сучасними технологіями та базами зоологічних даних, є потужним інструментом для підтримки популяцій багатьох видів тварин, а також повернення деяких видів, що вимерли і зникли в дикій природі. Проте воєнні дії завжди призводили до величезних втрат і навіть повного знищення тварин, що містяться в зоопарках.
Зоопарки і війни минулого
Зоопарки під час Першої та Другої світових воєн пережили значні труднощі, які вплинули на їхнє функціонування, фінансування та ставлення суспільства до тварин. У воєнні часи багато зоопарків зазнали втрат через нестачу ресурсів, бомбардування та евакуацію. Тварини, які перебували в неволі, опинилися під загрозою не лише з огляду на їхнє утримання і повну залежність від людини, але й через зміну суспільних пріоритетів, коли на першому плані було забезпечення військових потреб.
Лондонський зоопарк та переїзд до Віпснейду
Записи Лондонського зоопарку показують, що там деякий час готувалися до війни, адже на початку вересня 1939 року деякі з тварин зоопарку задля безпеки були передані до Зоопарку Віпснейд, розташованого у 55 км на північний захід від Лондона: дві великі панди (одна з них Мін – перша велика панда, що опинилася в зоопарках Європи), два орангутанги, чотири шимпанзе (яким у подальшому вдалося втекти з острова, де їх оселили), три азіатських слона та страус. Всіх отруйних тварин було вбито, щоб запобігти їхній втечі у разі бомбардування зоопарку. Проте деяких рептилій вдалося врятувати, серед них комодський варан і китайські алігатори. Крім того, були побудовані два великі дерев’яні укриття – 7.6 та 8.5 метрів завдовжки – для розміщення двох величезних пітонів.
Під час війни зоопарк кілька разів піддавався бомбардуванням, інколи залишалися лише розбиті шибки, а в інших випадках руйнувались цілі будівлі. Одним із таких днів було 27 вересня 1940 року. Кілька фугасних бомб впали, пошкодивши будівлі для зебри, гризунів, цивет, офіс садівника та всі приміщення для розмноження. На диво, жодна тварина не постраждала, проте втекли зебра та дика ослиця з лошам. Зебру пізніше знайшли. Тієї ж ночі впало 35 запальних снарядів, а після виявлення нерозірваної бомби зоопарк закрили більше ніж на тиждень.
Перше Різдво війни було сумним, особливо після смерті евакуйованого з Лондона носорога чорного. Потім помер слон африканський. Їхні тіла були спалені. Але це був останній раз, коли стільки загиблих тварин спалили, а не згодували іншим тваринам.
Коли в 1940 році німецько-італійсько-японський альянс був названий «Вісь» (Аксіс, Axis), витончених оленів, аксисів індійських (Axis axis), стали називати просто плямистими.
Війна була важким випробуванням для тварин. Коли парк засипало снігом, у однієї з великих панд і виводку тигренят почалися конвульсії. З початком економії бензину стало менше відвідувачів, а відповідно і менше коштів на корми. Спочатку відвідувачів заохочували приносити з собою листя салату, капусту та моркву, але невдовзі ні в кого не було навіть цього в запасі. У зоопарку розводили власних борошняних черв’яків, щоб годувати птахів, а рибоїдам давали м’ясо, покрите риб’ячим жиром.
Колонія яскраво-зелених галасливих папуг-квакерів, родом з Південної Америки, жила у величезному спільному гнізді, що нависало над головними воротами зоопарку. Якось вони наважилися спуститися з пагорба та знищили фруктовий сад неподалік. Тож наступного року їх тримали в клітці до тих пір, поки врожай яблук не був зібраний.
Сигнал про час закриття о п’ятій годині, який лунав з високої водонапірної вежі, служив тепер сиреною повітряної тривоги. За свідченнями місцевих жителів, його завжди супроводжувало виття вовків, що додавало ефектності та моторошності.
Протягом 1940 року навколо зоопарку було скинуто понад сорок бомб. Більшість впало в загони, сформувавши великі ями, які пізніше перетворили на ставки. Жертвами цих бомбардувань стали шпорокрил (Plectropterus gambensis) – найстаріший мешканець – і дитинча жирафа.
Берлінський зоопарк
Берлінський зоопарк також сильно постраждав від воєнних дій. На його будівлю впало багато бомб. Під час битви за Берлін зоопарк перетворився на поле бою, а танки та снаряди залишили руйнівні сліди на його території. Парк, який колись до цього так багато відвідували, занепав до жахливого стану і перетворився на ділянку з кратерами. Усюди лежали мертві солдати та трупи тварин. З приблизно 3500 тварин вижило менше 100.
Варшавський зоопарк
Варшавський зоопарк перебував під регулярними обстрілами у вересні 1939 року, і багато тварин загинуло від бомб, куль (наприклад, людиноподібні мавпи) або ракет (наприклад, слон, жираф). Після капітуляції Варшави німцями було вивезено більшість видів тварин до заповідника Шорфгайде в Німеччині, тоді як інші, описані як «нецінні», були розстріляні, а зоопарк був закритий. Після повернення з полону директора зоопарку Яна Жабінського, почали повертати і вивезених тварин. Знов відкрився зоопарк лише у 1949 році.
Белфастський зоопарк
Під час обстрілу 1941 року Люфтваффе бомбили також зоопарк Белфаста (Північна Ірландія). 23 тварини в зоопарку Белфаста (шість вовків, два білих ведмеді, гієна, тигр, пума, чорний ведмідь та інші) були застрелені співробітниками Королівської поліції Ольстера, які діяли за наказом Міністерства громадської безпеки Великобританії, де побоювались, що тварини втечуть під час бомбардувань. Широко відомою є історія, яка навіть стала основою для фільму про порятунок слоненя місцевою жителькою. Тому саме тоді Деніз Остін, одна з перших доглядачок у зоопарку, врятувала слониху Шейлу, виводячи її щовечора із зоопарку та приводячи до себе додому.
Постраждали під час Другої Світової та зоопарки України. 19 вересня 1941 року Червона армія залишила Київ, і за два дні у ньому почалась фашистська окупація. А 24 вересня вибухівкою, закладеною радянськими мінерами, були майже повністю знищені центральні вулиці (Хрещатик, нинішній Майдан Незалежності та інші), виведені з ладу мережі інженерного забезпечення міста.
У Київському зоопарку на початок Другої світової війни налічувалось 155 ссавців та 796 птахів. Серед них: 22-річний слон, 4-річні бегемот та зебу аравійська, 5-річний бобер, леви віком 7-10 років, мавпи – 4-15 років, 3-річна зебра, ведмеді від 7 до 15 років. У своїй доповідній записці від 18 жовтня 1941 р. на ім’я міської управи директор зоопарку Іван Черняхівський зазначав, що загальний стан тварин задовільний, за винятком тих, що підлягали вибраковці. На їхньому здоров’ї негативно позначався брак хліба, цукру, об’ємних кормів.
Окрім того, вже з перших днів після свого вступу до Києва німці почали вивозити тварин, корми, обладнання, спецодяг, вугілля тощо. Мовляв, все одно тварини тут загинуть…
Зоопарки України і сучасна війна
В Україні існує 13 зоопарків, які є об’єктами природно-заповідного фонду, з них сім – загальнодержавного значення та шість – місцевого.
Київський зоопарк
У 2022 році через повномасштабне російське вторгнення в Україну Київський зоологічний парк загальнодержавного значення знов опинився в абсолютно нових реаліях.
Столична влада підрахувала, що за перший рік повномасштабного воєнного вторгнення у Києві пролунало 638 сирен повітряної тривоги. Загальна тривалість тривог склала майже 700 годин, тобто практично 29 днів – цілий календарний місяць мешканці міста, а значить і зоопарку, провели в укриттях та бомбосховищах.
З перших днів воєнних дій на Київщині, 16 співробітників зоопарку одразу стали до лав територіальної оборони, а пізніше – до Збройних сил України; у підвалах зоопарку були обладнані укриття; тварини під час повітряних тривог з тих пір переводяться з зовнішніх експозиційних вольєрів і закриваються у внутрішніх приміщеннях.
Одним з прикладів прямих втрат серед птахів зоопарку внаслідок воєнних дій є знищення власних яєць пеліканами рожевими (Pelecanus onocrotalus), і, відповідно, відсутність у них приплоду у 2022 році.
А значне шумове (сирени, звуки вибухів та пострілів) та вібраційне забруднення спричинило порушення природного плину зимового сну у кажанів. Відсутність випадків розмноження навесні, ймовірно, також пов’язана з перенесеним самицями стресом.
Подібний “збій” стався також із лемурами, коли одна з самок відмовилася від свого дитинчати. Тому він був вигодований штучно ветеринарами та отримав злободенне ім’я Байрактар (назва безпілотників турецького виробництва, які широко використовуються в Україні).
За перші півтора року повномасштабного російського вторгнення працівниками Київського зоопарку було врятовано більше 300 тварин. Усі вони були зареєстровані у базі даних ZIMS Species360 – першій в світі єдиній глобальній базі даних в режимі реального часу для тварин, які перебувають у зоопарках і акваріумах. До числа врятованих входять тварини, евакуйовані з місць бойових дій (Київська, Харківська, Херсонська області); тварини, отримані від приватних осіб, які не мали змоги утримувати своїх «улюбленців» через відключення електроенергії після ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі; конфісковані Національною поліцією України з мережі торгівлі дикими тваринами; а також прийняті від людей на реабілітацію рукокрилі.
Одними з перших тварин, яких передали до зоопарку були козуля та сова. Тіло козулі було уражене опіками великого ступеня. Ветеринари зоопарку цілодобово боролися за її життя, але, на жаль, тварина загинула. Сові, яка втратила зір внаслідок близького вибуху, було надано необхідне лікування, і вона досі живе в одному з вольєрів відділу птахів.
Київський зоопарк пізнав власних втрат, але досі продовжує гідно переживати ці складні часи. З початком проблем у критичній інфраструктурі країни та через відключення електро- і теплопостачання, за отримані благодійні кошти зоопарком було закуплено шість електрогенераторів.
Від зоопарків та партнерських організацій Європейської асоціації зоопарків та акваріумів (ЄАЗА), а також окремих міжнародних благодійних організацій та фондів світу, Київський зоопарк отримав більше 70 тон кормів та ветеринарних медикаментів у якості гуманітарної допомоги.
Харківський зоопарк
Харківський зоологічний парк за свою, більш ніж 125-річну історію витримав чимало труднощів: громадянська війна, коли він пережив червоний більшовицький терор, розгул армії Денікіна, наслідки інтервенції; Друга світова війна, коли зоопарк переходив з рук у руки; і 90-ті роки, коли містяни рятували тварин від голоду.
24 лютого 2022 року харків’ян розбудив неясний гул та далекі глухі вибухи. До полудня російські мотопіхотні підрозділи зайняли північно-східні околиці міста. Ворожа артилерія руйнувала зокрема і житлові будинки. З тих пір переміщатися містом стало дуже небезпечно. Працівники разом зи своїми сім’ями перебралися до зоопарку, у багатьох замість дому залишились руїни. Дружина одного з працівників народила дитину прямо в зоопарку.
На утримання до зоопарку довелось прийняти 46 тварин з приватних колекцій, які були зруйновані.
Перебої перших днів згладив двотижневий запас кормів. Пізніше велику допомогу надали волонтери, які привозили продукти не тільки для тварин, а й для працівників. Найбільше занепокоєння викликало вимкнення електроенергії, оскільки після реконструкції в зоопарку з’явилася велика кількість електропастухів, більшість шиберів працювали з електродвигунами, а також подача і фільтрація води, опалення, і багато іншого без електрики стало неможливим.
Тварини спокійно поставилися до змін, їх мало турбували далекі вибухи, і лише коли вибухи лунали поруч, а від вибухової хвилі вибивались шибки та відчинялись ворота, вони лякались. Найбільше, гучними криками та бігом до сховку, реагували мавпи.
Черкаський зоопарк
Коли всі регіони відчули удари ракет, не було розуміння як швидко війна дістанеться до конкретного міста. Черкаський зоопарк ще продовжував працювати у штатному режимі 24-25 лютого 2022 року і закрився для відвідування тільки 26-го числа.
В перший рік повномасштабної війни до зоопарку було передано на утримання 70 нових тварин.
Відповідно до нових реалій в зоопарку розробили алгоритм дій на випадки загроз ракетних ударів. Задля убезпечення тварин, працівників зоопарку та його відвідувачів, було прийнято рішення про закриття великих тварин у внутрішніх приміщеннях.
Одеський зоопарк
Одеський зоопарк було закрито для відвідувачів з першого дня повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року і протягом цілого місяця. На щастя, територія зоопарку не зазнала втрат від обстрілів, тому фізично тварини не постраждали. Проте, звісно, всім працівникам довелось перелаштуватись на новий графік роботи таким чином, щоб частина фахівців у зоопарку знаходилась цілодобово.
Найбільшою проблемою для зоопарку стала велика хвиля тварин, здебільшого домашніх, яких стали сюди приносити місцеві жителі під час евакуації. Так, близько 700 особин (птахи, гризуни, рептилії, риби, павуки, скорпіони, молюски) переїхали до зоопарку на постійне чи тимчасове проживання.
У квітні 2022-го зоопарк звернувся до одеситів з проханням допомоги у підготовці його території до відзначення 100-річного ювілею. Акція була також покликана підтримати моральний дух мешканців міста. Її результат перевершив усі очікування – народився справжній волонтерський рух, в якому за три місяці взяло участь близько 100 осіб: люди приходиили сім’ями, колективами з організацій, приходили як місцеві жителі, так і вимушені переселенці.
Загалом за роки війни Одеський зоопарк прийняв для порятунку 1700 тварин, серед них 1400 домашніх і 300 хижих. Лише за 2023 рік – 1000 птахів і 100 тварин.
Миколаївський зоопарк
Миколаївський зоопарк пережив 8 обстрілів за перші півроку повномасштабного вторгнення. Вже вночі 27 лютого 2022 року за 800 метрів від його території відбувся перший танковий бій. А наступного дня за три метри від вольєра білого ведмедя впала перша ракета.
Директор зоопарку, Володимир Топчій так пригадує перший час воєнного вторгнення: “Перед нами виникло питання евакуації тварин, до якого ми зовсім не були готові. До середини березня місто Миколаїв знаходилось у півкільці. Залишалась одна дорога – на Одесу, і вона була перевантажена транспортом. Вночі мости розводили. Морози зберігалися до кінця березня. Ми не мали достатньої кількості транспортних кліток, а їх необхідно було більше 400. Потрібен був також і транспорт. Під час транспортування тварин необхідно було супроводжувати, годувати та прибирати у них. Також не було вирішене питання, куди везти тварин. Де їх розмістити так, щоб вони не загинули. Ця складна логістична задача здавалася нам нерозв’язною. Вивезти слонів, жирафів, бегемотів, приматів, тропічних птахів, білих ведмедів, тигрів, левів, леопардів… Ми вирішили відмовитися від евакуації, адже таке вже було в нашій історії під час Другої світової війни. І ми залишились із нашими тваринами, а вони – з нами.”
Зоопарк відкрив благодійні розрахункові рахунки в євро, доларах, швейцарських франках, чеських кронах, польських злотих, англійських фунтах, японських ієнах. Люди з усього світу купували квитки до зоопарку, перераховуючи них кошти.
Рівненський зоопарк
24 лютого 2022 року зоопарк отримав розпорядження щодо обмеження перебування на його території не тільки відвідувачів, але і працівників. Тому установу було зачинено, а кількість працівників скорочена до мінімуму, необхідного для забезпечення догляду за тваринами.
У приміщенні адміністративної будівлі обладнали тимчасове укриття, також створили запас води, медикаментів та протипожежних засобів.
Працівники зоопарку надавали активну допомогу для облаштування блокпосту, що знаходився неподалік від зоопарку, на дорозі, яка веде за місто.
До Рівненського зоопарку, який розташовується у відносно спокійному західному регіоні, надходило дуже багато запитів про прийняття евакуйованих тварин з інших місць. Також до Рівного приїхала велика кількість внутрішньо переміщених осіб з регіонів, які сильно постраждали від воєнних дій. І з часом виникла потреба ззовні для відкриття зоопарку для відвідувачів, що, в свою чергу, вимагало збільшення площі укриття та більш ґрунтовного його облаштування.
Знаковою подією став круглий стіл на тему “Сучасні реалії зоопарків України в період війни”, приурочений до 40-ліття установи і проведений вже 4-5 серпня 2022 року, незважаючи на воєнний стан. Тоді для обговорення проблем, які постали перед зоопарками в складний воєнний час, з’їхались керівники та співробітники 14 установ.
Менський зоопарк (Чернігівська область)
У Менському зоопарку живуть сотні тварин: леви, верблюди, пелікани, ведмеді. У перший день війни по сусідніх селах стали їхати танки, тому не всі працівники вийшли на роботу. І перший час були дні коли роботи з догляду за тваринами та прибирання у клітках доводилось робити директорці з бухгалтерами.
Після того, як підірвали мости і російської техніки на вулицях вже не стало, люди почали повертатися до роботи. Тоді ж зоопарк звернувся за допомогою до місцевих жителів, які почали ділитися, хто чим може. І таким чином впродовж тижня було зібрано грошей на корми та продуктів мінімум на півроку наперед.
Місто Мена не було під обстрілами, але його територією проїжджали танки, в небі гули літаки, а також зовсім поряд було чутно вибухи та артилерійські залпи. Тварини є дуже чутливими до будь-яких змін, тому ці звуки війни неабияк налякали їх.
“Вони і зараз, особливо ведмеді, кидаються по вольєру під час сирен. Доводиться відкривати барлоги. Всім хочеться спокою“, – Зінаїда Максименко, директорка Менського зоопарку.
Через усім відомі причини у Менському зоопарку навіть замінили вивіску над входом, замінивши латинську літеру “z” на кириличну “з”. Джерело: 0462.ua
Допомога зоопаркам
Війна стала на заваді активного розвитку для більшості зоопарків України, хоча деякі з них навпаки ще краще усвідомили свої цілі і отримали поштовх до дій у вірному напрямку.
З перших днів війни в Україні у сусідній Польщі створили два координаційних центри, які опікувались забезпеченням кормами и ветеринарними препаратами тварин постраждалих зоопарків.
Величезну допомогу протягом першого року повномасштабної війни надали окремі зоологічні установи Європи та всього світу, і навіть окремі приватні особи.
Згодом ЄАЗА заснувала окремий фонд “EAZA Ukraine Zoos Emergency Fund” на підтримку зоопарків України, який продовжує роботу і понині. Долучитись до нього можуть всі охочі. Також можна підтримати кожен зоопарк окремо, відвідавши його, або придбавши на сайті благодійні квитки.
Чому допомога є настільки важливою
Порівняно з війнами минулого, сучасні методи ведення бойових дій армією РФ в Україні від них дещо відрізняються: наприклад, якщо раніше всі атаки з повітря проводилися за допомогою прямих обстрілів і бомбардувань з літаків (авіаналіти), то зараз для цього найчастіше використовуються ракети різних видів і дальності польоту (авіаційні, балістичні, РСЗВ), і навіть безпілотні літальні апарати (БПЛА). Так, загалом ми спостерігаємо значно більшу кількість непрямих руйнувань та негативних наслідків для зоопарків та їх мешканців: порушення логістики та відповідно проблеми з постачанням кормів і переміщенням працівників з догляду за тваринами, що може позначатися на умовах утримання тварин; стреси і, як результат, психологічні та поведінкові порушення та розлади у тварин.
Також відмінною рисою діяльності зоопарків за нинішньої війни є порятунок саме тварин ззовні – як домашніх, яких приносять самі їх власники чи волонтери (у разі покинутих), так і диких (з інших, зруйнованих зоопарків, чи постраждалих від воєнних дій у дикій природі).
І це явище має “дві сторони медалі”: з одного боку можна зробити висновок про більш високий рівень екологічної свідомості та гуманності сучасної людини (все ж за останні десятиліття напрямки екологічної етики значно розвинулися порівняно з початком минулого століття); з іншого – виникає проблема для зоопарків, оскільки вони змушені приймати на баланс тварин, часто з невідомою історією та походженням, розміщуючи їх у менш комфортних умовах, ніж запропоновані сучасними високими стандартами утримання тварин.
Відповідно також і питання евакуації тварин, які утримуються в зоопарках під час воєнного стану в країні, не порушується в установах, що знаходяться поза прифронтової зони або зони бойових дій. Як видно з історичних відомостей, евакуація була найпоширенішим явищем під час воєн минулого. Але й тварин у зоопарках на той час було набагато менше, ніж у сучасних. І, як було сказано вище, зараз у пріоритет ставиться благополуччя тварин, що, у разі їхнього транспортування, передбачає залучення величезних ресурсів – транспортувальні контейнери/мобільні клітини, транспорт (а для деяких видів тварин – спеціальний), що супроводжує персонал (кіпери та ветеринарні лікарі) – які жоден зоопарк не має. До того ж, для переміщення тварин, наприклад за кордон, слід попередньо знайти для кожної тварини місце в європейських зоопарках з відповідними умовами для тимчасового утримання.
Війна завадила активному розвитку більшості зоопарків України загальнодержавного значення, хоча деякі з них навпаки більш чітко усвідомили свої цілі та отримали поштовх до дій у правильному напрямку. Але для продовження виконання зоопарками їхніх основних функцій (природоохоронна, науково-дослідна та еколого-просвітницька) так само критично важливою залишається фінансова та гуманітарна підтримка, а особливо – в умовах воєнного стану.
Джерело основного зображення: irishexaminer.com
