Автор – Євген Симонов
Переклад – Юлія Спінова
Чисельність червонокнижного (IUCN Red List)каспійського тюленя стрімко скорочується. Загадкова загибель 2500 особин у листопаді 2022 року породила багато гіпотез, у тому числі пов’язаних із війною в Україні. Що б не було причиною мору, у довгостроковій перспективі геополітична напруженість, спричинена війною, може зменшити шанси на виживання виду, збереження якого потребує негайних міжнародних природоохоронних заходів.
Втягнуте у війну біорізноманіття
Біорізноманіття стало потужною інформаційною зброєю війни. З перших днів обстріли українських міст виправдовувалися необхідністю «знищення американських військових лабораторій», а з тимчасово окупованих територій привозилися «докази розробки біозброї». Наприклад, наочні посібники з поширення пташиного грипу качками
Восени Російська Федерація зібрала консультативну нараду в рамках Конвенції про біозброю, щоб пред’явити фотографії нібито трофейного дрона з ємностями для перевезення і розпилення комарів та американський патент на подібний пристрій. Більшість країн Конвенції не переконали російські аргументи.
З іншого боку, фотографії домашніх і диких тварин, які, ймовірно, загинули під час військових дій та окупації, активно публікує світова преса, а волонтери, які ризикують життям для порятунку звірів, стають героями сучасності.
Військова пропаганда експлуатує як страх перед патогенними організмами, так і жалість до братів наших менших. Через неможливість незалежної перевірки фактів в умовах конфлікту достовірність багатьох повідомлень не може бути підтверджена чи спростована. Це наочно демонструє нещодавня трагедія на Каспії, де на початку грудня на береги викинуло понад 2500 трупів каспійських нерп – ендемічного виду тюленів, який, незважаючи на протидію рибогосподарського лобі, нещодавно було занесено до Червоної книги РФ.
Море тільки почало викидати на пляжі Махачкали напіврозкладені трупи нерп, а член Комітету Держдуми РФ з безпеки та протидії корупції Абдулхакім Гаджієв уже заявив, що, ймовірно, це результат діяльності біолабораторій США, розміщених у прикаспійських країнах. Тим більше що останнім часом вимирання тюленів спостерігається щорічно.
Повальна смертність дійсно відбувається вже не вперше. Знахідки від кількох сотень до кількох тисяч мертвих звірів підтверджуються на берегах Північного Каспію, принаймні, раз на три роки (і зазвичай без чітких пояснень). Можна сказати, що в більшості випадків мор припадає на жовтень-грудень – час масової міграції каспійської нерпи з півдня Каспію в його Північно-Східну частину, де утворюються льодові поля і, відповідно, оптимальні умови для розмноження. Така ж сезонність масової загибелі під час міграції характерна і для байкальської нерпи, але там мор трапляється рідше і гине менша кількість звірів.
Отруєння ракетним паливом та великомасштабними викидами газу. «Виключити не можна довести» – поставте кому…
Наступну гіпотезу загибелі нерп висунула у своєму Twitter -акаунті 5 грудня журналістка Юлія Латиніна. Вона припустила, що тюлені отруїлися ракетним паливом під час недавніх обстрілів України:
«Літаки Ту-95 усі зібрали (на аеродромі) в Енгельсі, вони злітають, йдуть на Каспій і запускають (крилаті) ракети по Україні. Чому над Каспієм? Тому що ракети, особливо Х-55 — це давня мотлох. І коли цей антикваріат вивалюється з барабана, двигун його не завжди вмикається. «Кожна друга Х-55 падає вниз, [а не летить в ціль]», – стверджує (військовий блогер, колишній льотчик, Роман Світан – Уявляєте, що буде, як почне падати над Саратовом? Ось їх і пускають із Каспію, де, до речі, на березі нещодавно знайдено 2500 мертвих тюленів. Нагадаю, що паливо цих ракет смертельно отруйне.»
За всієї екзотичності, ракетну версію складно спростувати.Паливо ракет Х-55 – це токсичний децилін (також відомий як Т-10, хімічна формула С10Н16). Детальний склад із радянських часів засекречений, але у №10 журналу «Інноваційна наука» за 2021 рік у статті «Попередження Хімічної Аварії Шляхом Індикації Парів Ракетного Палива Децилін-М У Повітряному Середовищі» повідомляється, що «Паливо «Децилін-М» складається з граничних поліциклічних вуглеводнів. Поліциклічні вуглеводні мають підвищені властивості пригнічення центральної нервової системи.»
У США токсикологічний паспорт палива аналога JР-10 повідомляє, що потрапляючи у воду речовина не є небезпечною для гідробіонтів, але може бути смертельно отруйна при заковтуванні і вдиханні парів, викликає набряк легень з наступною асфіксією. Отже, якщо легкий і дуже леткий децилін утворив пляму на поверхні води, і вона почала випаровуватися, то, ймовірно, тюлені, що спливли на поверхню за ковтком повітря, могли бути отруєні. При цьому риби та інші тварини, що дихають під водою, не постраждали б.
У минулому версію про отруєння тюленів у результаті випробування ракет висували у 2004 році журналісти. Вони висловлювали її під час мору та викиду трупів на пляж Сєвєродвінська, що на Білому морі. Проте інших згадок про зв’язок ракет та тюленів експерти UWEC та сторонні опитані експерти не виявили. Слід пам’ятати, що у Каспії масова загибель тюленів спостерігалася і раніше. Хоча масовий запуск застарілих ракет цього року, мабуть, відбувається вперше.
Проти ракетної версії також може свідчити те, що тюленів загинуло дуже багато, а потенційна кількість потоплених у Каспії за весь час війни ракет не перевищує кількох десятків (за оцінкою МО України з 24 лютого до 22 листопада РФ було випущено 150 ракет Х-555). В одній ракеті може бути від однієї до двох тонн палива, тому навіть при падінні в морі сотні ракет передбачається дуже обмежений обсяг забруднень у 100–200 тонн, тоді як відомі серйозними негативними наслідками розливи вуглеводнів на море мали у сотні разів більші обсяги.
Версія Латиніної – Світана набула нового виміру, коли ЗМІ в Казахстані та Азербайджані стали саме у “військово-політичному контексті” представляти знайдені трупи тюленів. Самі автори версії вважають її підтвердженою, тому що обстрілюючи Україну в середині грудня, літаки РФ почали впускати несправні ракети з неба не в Каспій, а на Волгоградську область.
Однак остаточним доказом справедливості «ракетної» версії цей факт не є, хоча може свідчити про те, що російське керівництво припинило в грудні пуски над акваторією Каспію, щоб не провокувати міжнародних тертів з сусідами, які і так без будь-якого захоплення сприймають поширення «військових операцій» у Каспійський регіон. Втім, за даними українських військових , 14 січня РФ відновила обстріл України з літаків ТУ-95МС із району Каспійського моря.
Голова Дагестанського відділення Російського географічного товариства Ельдар Ельдаров припустив, що причиною загибелі тюленів могли стати військові вчення. Однак одразу обмовився, що це вірогідніша причина їхнього мору 2020 р., а не 2022-го. Зауважимо, що військові навчання 2020 року проводилися за участю військових кораблів та авіації і супроводжувалися пуском крилатих ракет.
У Росії задовго до отримання результатів дослідження трупів виникла і закріпилася офіційна версія: тюлені загинули внаслідок асфіксії – кисневого голодування. Вони спливли і захлинулися у хмарі метану – природного газу, що виділився із дна моря внаслідок сейсмічної активності. Так вважає і уряд Дагестану, і керівник Росприроднагляду – Світлана Радіонова. Ця чиновниця також входить до ради опікунів Фонду Компас, який виступив раніше із заявою про те, що викид метану при підриві газопроводу Північний потік може завдати шкоди тюленям Балтійського моря (у нас немає інформації, що ця версія згодом підтвердилася).
Версія викиду метану в Каспії корисна тим, що в трагедії ніхто не винен, але її дуже важко довести, як і спростувати. Аналогічна причина пропонувалася рядом фахівців-геологів для пояснення загибелі нерп на Байкалі, але ніколи не була визнана провідною.
Обґрунтування метанової гіпотези на Каспії наведено в роботі, виконаній великим колективом учених за завданням рибогосподарських інститутів та опублікованій у Працях ВНІРО « Про загибель каспійських тюленів на дагестанському узбережжі Каспійського моря восени 2020 р. та її можливі причини». Підсумок роботи чітко сформульований:
В ході дослідження було обстежено 12 ділянок загальною протяжністю 49,2 км, на яких було зареєстровано 313 трупів; загальну кількість загиблих тюленів у грудні 2020 р. оцінено у 2515 ± 443 особин. Серед загиблих тварин переважали дорослі самки, більшість яких була вагітна. Трупи не мали ознак інфекційних хвороб та виснаження; Судячи з їхнього стану, загибель тварин сталася протягом перших двох декад листопада, на достатньому віддаленні від берега.
Аналіз зібраних даних дозволив виключити з-поміж можливих причин загибелі тюленів інфекційні хвороби, гельмінтози, інтоксикацію, потрапляння в знаряддя рибних промислів, вплив підводної ударної хвилі. Найбільш вірогідною причиною загибелі визнана гостра асфіксія внаслідок локального викиду природного газу, що утворив над поверхнею моря загазовану лінзу повітря, непридатного для дихання.»
Вчені вдалися до підтвердження шляхом виключення. Сама метанова версія прямих доказів немає, бо як можливий тригер викидів метану вказано три маленькі землетруси в передбачуваний період загибелі тварин. Тим часом викиди метану добре виявляються методами дистанційного зондування із супутників. Оскільки метан потужний парниковий газ, кілька спеціалізованих агентств ведуть моніторинг його природних і антропогенних викидів, зокрема від нафтогазової промисловості у Каспійському регіоні. Чому академіки не спробували підкріпити матеріалами такого моніторингу свою версію – для нас залишається загадкою.
Більшість опитаних нами фахівців просто відмовилися від взяття до уваги метанової версії загибелі тюленів як вкрай малоймовірної та недоведеної.
Версії про отруєння метаном і ракетним паливом схожі тим, що в них є «Deus ex machina» – прояв надприродних сил як наприкінці античної трагедії.
Земні версії загибелі нерп
Окрім «військових» та екзотичних, можливі й інші гіпотези про причини масової загибелі ластоногих на Каспії:
- Інфекційна хвороба
Керівник програм Грінпіс Володимир Чупров повідомив Кедр-Медіа, що в минулому при вивченні масової загибелі тюленів отримані організацією дані показали – загибель тварин пов’язана, ймовірно, з падінням імунітету та поширенням хвороб. Проте встановити точну причину так і не вдалося.
За даними сайту ЦОДП , у травні та червні 2000 року на узбережжях Азербайджану, Казахстану, Росії та Туркменії було знайдено близько 30 тисяч трупів нерп. Масова загибель сталася переважно у північній частині Каспію у весняний період. Основною причиною смертності тюленів більшість учених визнали вірус собачої чумки.
Таким чином, причиною найбільшого в історії одночасного мору тюленів вважається саме епізоотія, а її розвитку можуть сприяти інші екологічні фактори.
- Інтоксикація від «мирних» забруднень
Нафтокопальні Каспію виділяють не тільки метан, а й безліч набагато небезпечніших для здоров’я екосистеми забруднень. Вони також негативно впливають на населення. Так, падіння чисельності нерп з мільйона до 70 тисяч за останні 100 років корелює з розвитком нафтової промисловості, що є особливо очевидним у Казахстані, де тепер розмножується більшість тюленів. До Каспію також зливають неочищені стічні води тисячі населених пунктів.
Токсикологічні дослідження тюленів біля берегів Ірану показали надзвичайно високий рівень вмісту ртуті та DDT, що може несприятливо впливати на здоров’я та розмноження тварин.
Забруднення можуть призвести до хронічного ослаблення популяцій, проте ними важко пояснити одночасну масову загибель.
- Загибель спричинена рибним промислом: браконьєрами чи законними тралами
Останні двісті років стали періодом надмірного промислу тюленя, який до 2006 року вівся цілком легально. У 1935 році було видобуто рекордну кількість – 228 тисяч каспійських тюленів. Хронічно бідне населення Прикаспію, наприклад Дагестану, з давніх-давен займається і нелегальним цілеспрямованим видобутком цих тварин у дуже великих масштабах. Однак одночасна загибель не має відношення до браконьєрського полювання на нерп.
Як повідомив UWEC член Правління РГО «Рада з морських ссавців», член групи експертів з ластоногих Міжнародного союзу охорони природи Володимир Бурканов, прилов тюленів під час браконьєрського промислу риби та легального рибальства може виявитися провідною версією того, що відбулось. Кільку на Каспії після десятирічної перерви знову почали ловити тралами у 2019 році, що збігається зі збільшенням загибелі тюленів саме у період сезонного промислу (жовтень-грудень). Тюлені часто задихаються і тонуть у тралах та інших знаряддях ловлі риби. Цю ж версію Бурканов називав найбільш імовірною причиною загибелі нерп у 2020 році.
Однак академіки, які розробили метанову гіпотезу, заперечували цю версію, посилаючись на те, що у трьох десятків розкритих ними у 2020 році трупів не було кільки в шлунках, а знайдені там види риб характерні для більш мілководних місць проживання. Про неповний збіг районів викиду нерп на берег і місць промислу кільки повідомив нам і сам Володимир Бурканов. Крім того, на оглянутих трупах, за даними авторів метанової версії, не було знайдено слідів сітей (Рожнов та ін. 2022).
Втім інші свідки, зокрема Заур Газіпов, генеральний директор АНО «Каспійський природоохоронний центр», говорили журналістам, що у 2020 році у частини загиблих тварин такі сліди сіток на тілі були. З іншого боку, у тварин, які задихнулися в дрібнокомірчастих тралах для кільки і не має бути яскраво виражених слідів, притаманних трупам, вийнятим з крупнокомірчастих сітей осетрових браконьєрів.
Володимир Бурканов, у розмові з експертами UWEC, так резюмував «рейтинг» можливих гіпотез:
«З усіх версій я назвав би головними дві – загибель у знаряддях рибальства (в процитованій вище академічній статті вона розглянута вкрай поверхньо і непереконливо) і загибель від біотоксинів внаслідок шкідливого цвітіння мікроскопічних водоростей. Дуже здивований, що остання версія жодного разу навіть не згадувалася, хоча вона могла бути причиною загибелі тюленів у минулому. В останні роки випадки отруєння та загибелі цілого ряду видів морських ссавців від біотоксинів спостерігаються у різних регіонах земної кулі, включаючи Аляску та Камчатку. Наскільки я поінформований, ніхто не робив жодних аналізів на біотоксини загиблих тюленів та присутність на Каспії видів мікроводоростей, здатних виробляти такі токсини. Не виключаю зовсім і воєнну версію. Але токсичне паливо діє невибірково і тоді ми бачили б загиблими не тільки тюленів, а й птахів, та інших тварин.»
Що чекає на тюленів далі?
Одночасна загибель більш ніж 2500 особин, переважно вагітних самок – це відчутний удар по виду, який швидко скорочується в чисельності, і популяція якого за даними МСОП знизилася до 70 тисяч голів. Однак у довгостроковій перспективі вимирання Каспійського тюленя може бути спричинене комплексними хронічними причинами. Казахські фахівці називають такі чинники, як скорочення кормової бази в результаті інтенсивного рибальства та перехоплення поживних речовин водосховищами Волзьких ГЕС, хронічне забруднення і фактор турбування, браконьєрство та прилов під час промислу риби, епізоотія, втрата оселищ внаслідок обміління Каспію і розвитку нафтопромислу. Більшість факторів посилюється зміною клімату, до якого холодноводні та залежні від наявності льодового покриву нерпи надзвичайно чутливі.
Незалежно від правоти гіпотези Латиніної-Світана, російська агресія проти України навряд чи є вирішальним фактором у долі каспійського тюленя як виду. Але вона посилює проблеми — планувати охорону виду заважає відсутність моніторингу та міжнародної координації, а війна не сприяє їхньому налагодженню та фінансуванню.
Після останнього мору чиновники різних відомств пообіцяли тюленям рішучі заходи підтримки:
- Розширити та поглибити співпрацю із сусідами, що непросто зробити в нових геополітичних реаліях;
- Моніторинг викиду трупів на береги з оперативним аналізом причин загибелі – він уже ведеться в Казахстані та Азербайджані, але не в Росії;
- Реабілітаційні центри для хворих та поранених тварин – навряд чи це вирішить якусь суттєву проблему, окрім освоєння коштів.
- Створення міжнародної ООПТ для охорони екосистеми моря і, зокрема, тюленя, що збігається з рекомендаціями Міжнародного союзу охорони природи та дослідників із сусідніх країн.
Охорона ключових місць проживання нерп – важливе починання, яке не перший рік просувають казахські вчені, які створили карти ділянок, що потребують першочергової охорони. Безумовно, потрібна мережа морських природоохоронних територій в російському секторі Каспію, включаючи колись найбагатше промислове лігво нерп – острів Тюлень. Як основу для міжнародної координації Комісія МСОП з морських ссавців виділила ділянки важливі для розмноження, линяння та відпочинку, нагулу та міграцій каспійських нерп. У разі правильної організації створення природоохоронної території дійсно може допомогти зберегти цей вид. Режим охорони повинен враховувати і запобігати різним потенційним негативним впливам на тюленів, включаючи і ті, ймовірність яких мала і поки не є очевидною. Зрозуміло, що презумпція екологічної загрози – найважливіший принцип охорони довкілля Тому до режимних обмежень природоохоронного об’єкту має бути включена заборона прольоту над її акваторією військової авіації.
Джерело головної ілюстрації: kaspika.org
Comment on “Тюлені: жертви війни, парникових газів чи асфіксії, викликаної промисловим виловом риби?”