Дорогі друзі!
Мабуть, найсерйознішою викликаною війною системною проблемою в галузі природоохоронної та екологічної діяльності є порушення та ослаблення механізмів міжнародного співробітництва. У Росії набирає сили уявлення про «ворожий» Захід, в Україні закликають до виключення країни-агресора зі всіх міжнародних програм. Фактично, всі домовленості між країнами після початку вторгнення сприймаються як недійсні.
Майбутня COP-27 (зустріч сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату), яка відбудеться в листопаді цього року в Єгипті, покаже, як ескалація конфлікту відіб’ється на глобальній кліматичній політиці. Про це ми обов’язково розповімо на нашому сайті. Проте вже сьогодні можна звернути увагу на ослаблення низки міжнародних угод, викликане не лише вторгненням Росії, а й політичними подіями, що йому передували.
Одним з найскладніших питань є спільне використання транскордонних природних об’єктів. Таких, наприклад, як річки. Україна обрала шлях європейської інтеграції як на ціннісному, так і законодавчому рівні. Проте близько 70% спільного користування водними ресурсами припадає на Білорусь та Росію, країни, які виявили пряму чи непряму агресію. Як вибудувати систему міжнародної взаємодії з ними – питання, яке обговорюють наші експерти Валерія Колодєжна та Олексій Василюк.
Іншу статтю, яку підготував наш експерт Олексій Василюк, присвячено темі управління спільними прикордонними землями. Це серйозне питання, оскільки вздовж кордону України розташовані значні території Смарагдової мережі. Це унікальні оселища, в яких вчені намагаються зберегти цінні екосистеми та рідкісні види. Саме вони першочергово страждають внаслідок військового вторгнення. Однак очевидно, що лише спільна робота наукової спільноти всіх країн дозволить нам зберегти природу регіону такою, як ми її знаємо.
Детальніше дізнатися про заповідні території України, включені до європейських природоохоронних програм, ви можете за допомогою інфографіки, яку підготувала спеціально для UWEC Work Group Валерія Колодєжна.
Вихід із міжнародних договорів негативно вплине і на природоохоронну практику у Росії. Ми обговорили з Динарою Зіганшиною, директоркою Науково-дослідного центру Міжнародної Водогосподарської Комісії басейну Аральського моря та заступницею голови Комітету з реалізації Конвенції ЄЕК ООН з охорони та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, як ослаблення міжнародних домовленостей може вплинути на природоохоронну діяльність як в Росії, так і в країнах, що з нею межують.
У майбутньому Росія може вибрати шлях ізоляціонізму та виходу з низки міжнародних угод. Така риторика озвучується популістськими політичними силами. У нас є приклад того, як інша країна в регіоні вже почала рух цим шляхом. Йдеться про Білорусь, вірніше про ще один авторитарний режим, який хоч і намагається приховати свою пряму участь у вторгненні в Україну, вже тривалий час веде війну проти громадянського суспільства.
У 2021 році в Білорусі було ліквідовано практично всі екологічні організації. У тому числі одну з найстаріших – Екодім. Ця організація зокрема займалася захистом екологічних прав громадян, надавала випадки порушення конвенції до Орхуського комітету, завданням якого і є захист права громадян на здорове довкілля.
У результаті комітет закликав Білорусь відновити ліквідовані екологічні організації та припинити політичне переслідування екоактивістів. Уряд країни відреагував на це відмовою і заявив про вихід із конвенції. Ми поговорили з представницею Екодому Мариною Дубіною про організацію, про політичні переслідування екоактивістів та про наслідки виходу з міжнародних конвенцій для Білорусі.
Переслідування екологічних активістів за їхню антивоєнну позицію триває як у Білорусі, так і в Росії. Один із тих, на кого сьогодні чиниться тиск, — російський експерт, фізик-ядерник Андрій Ожаровський. До речі, саме переслідування його та інших активістів Білоруської антиядерної компанії (БАЯК) у 2010-х у Білорусі стало приводом для звернення з питань порушення принципів Орхуської конвенції, ініційованого Екодомом.
На стан довкілля так чи інакше впливає більшість міжнародних домовленостей. Наш експерт Євген Симонов продовжує розбирати можливість впливу таких «військових угод» як Чорноморська зернова ініціатива на продовольчу безпеку та природоохоронну діяльність. Наприклад, у дельті Дунаю.
Ми продовжимо аналізувати трансформації міжнародних угод, спричинені вторгненням Росії до України. Ще більше аналітики екологічних наслідків війни читайте на нашому сайті, а також у соціальних мережах Twitter та Facebook .
Миру вам і сил,
Редактор UWEC Work Group Олексій Овчінніков