Авторка – Катерина Полянська
Ретельний аналіз наслідків військового вторгнення на заповідні природні території України буде можливий лише після закінчення війни та завершення робіт з розмінування. Проте певну інформацію зібрати вже можна. У своїй доповіді Катерина Полянська написала про впливи, які ми вже можемо документувати.
Війна впливає на всі компоненти природи: в повітря потрапляють небезпечні викиди від численних вибухів та пожеж на об’єктах цивільної та промислової інфраструктури; забруднюються ґрунтові та поверхневі води через пошкодження систем водоочищення, розливи паливно-мастильних речовин, затоплення техніки та вибухи у акваторіях річок, озер та морів; в ґрунти на місці воронок потрапляють токсичні речовини з вибухових сумішей бомб та ракет, надзвичайно токсичні компоненти ракетного палива та фосфорних боєприпасів; відбувається забруднення територій вибухонебезпечними предметами; потужний вплив так само здійснюється на рослинний і тваринний світ внаслідок лісових пожеж, знищення оселищ, шумове забруднення, загибель тварин через підриви на розтяжках та мінах.
В якому стані перебувають одні з найцінніших природних територій України? Восени 2022 року Катерина Полянська змогла відвідати кілька національних парків і провести первинний аналіз наслідків.
Національний природний парк (НПП) «Голосіївський»
У вересні Катерина Полянська, еколог Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» (МБО ЕПЛ) спільно зі співробітниками НПП «Голосіївський» та місцевого лісового господарства обстежили декілька його ділянок у Святошинському районі, прилеглому до міста Ірпінь, яке постраждало від бойових дій навесні 2022 року.
На невеликій ділянці лісу, розчищеного саперами в національному парку, помічено кілька воронок від розривів снарядів і поламані дерева. Команда виявила на деяких деревах кору дерев, пошкоджену уламками від вибухів, стан, який може послабити ці дерева та призвести до їх відмирання (залежно від ступеня пошкодження, віку дерева та умов зростання). Виявлено уламки снарядів реактивних систем залпового вогню «Град».
На іншому місці команда нарахувала 37 сосен без крон, зламаних під час мінометних обстрілів. Місцеві жителі розповіли лісникам, що ці дерева врятували їхні оселі, загородивши їх від пролітаючих снарядів. Усі ці дерева всихають; немає можливості їх відновити. Поруч знаходиться ще одна ділянка з 11 пошкодженими деревами.
Команда також задокументувала пошкодження кореневої системи дерев через будівництво укріпленої траншеї. Потрібні додаткові дослідження, щоб визначити, чи загинуть дерева.
Під час візиту групи було неможливо оглянути всю лісисту територію через замінованість території та наявність там боєприпасів, що не вибухнули.
Національний природний парк «Святі Гори»
Національний природний парк «Святі Гори», розташований на території Бахмутського та Краматорського районів Донецької області. Він зазнав значних пошкоджень внаслідок воєнних дій та окупації. Пересування парком було можливе лише по асфальтованих дорогах.
Через вікно автомобіля команда побачила снаряди «Ураганів», що стирчать з землі, уламки «Градів», викладені обабіч дороги саперами мінометні міни, та численні воронки від вибухів. В полях та на схилах видніються «білі стовпчики». Але це маркування прокладеного під землею кабелю, а транспортні контейнери 9М27К РСЗВ «Ураган». На деяких дорогах стоїть спалена військова техніка та обстріляні цивільні автомобілі.
Ліси нацпарку значно постраждали від пожеж. Частина пожеж була у підліску, тобто горів лише підлісок, але інші ділянки згоріли повністю.
Вся територія парку забруднена вибухонебезпечними боєприпасами, які потребують огляду саперами та подальшого розмінування. Таке забруднення становить загрозу як для людей, так і для тварин. Дикі тварини також підриваються на мінах, гинуть, травмуються через вибухи.
Сьогодні зрозуміло, що роботи з розмінування потребуватимуть багато років. Крім того, ці вибухонебезпечні предмети знаходять не тільки на суші, а й під водою, що потребує спеціальних водолазів і заходів з підводного розмінування. Відомо, що деякі водні види загинули в результаті вибухів у річках і озерах парку.
Ґрунтовий покрив НПП постраждав від обстрілів, будівництва укріплень, забруднення паливно-мастильними матеріалами. Постраждали також унікальні з точки зору біорізноманіття крейдяні ґрунтові схили. Під час експедиції команда зібрала зразки ґрунту в воронках від снарядів, де це було можливо та відповідно до правил безпеки. Зразки також були взяті з кратерів від ракет типу «повітря-земля».
Будівлі в парку також постраждали. Окупанти жили в споруді адміністрації парку, а наукова частина та автостоянка були повністю зруйновані обстрілами. Інфраструктура понівечена, навіть вуличні ліхтарі, що живляться від сонячних батарей, зламані, а самі панелі вкрадені.
Співробітники парку поки не можуть повноцінно відновити роботу. Деякі з них втекли з окупованої території і досі не повернулися. Двоє співробітників парку загинули.
Біля парку – повністю знищені населені пункти, в яких не залишилося жодного мешканця, жодного цілого будинку. Сьогодні в цих селах живуть лише здичавілі коти та собаки.
Національний природний парк «Кам’янська Січ»
Парк розташований на окупованій території Херсонської області на правому березі Дніпра. Сьогодні з цього місця можна побачити захоплений лівий берег Дніпра. Час від часу чути вибухи снарядів.
Під час його окупації в парку розташовувалися позиції російських військ. Це призвело до пошкодження природних екосистем, забруднення територій, покинутих боєприпасів, будівництва фортифікацій та переміщень важкої техніки, що пошкодило ґрунтовий покрив.
Обстеження вказує на те, що території парку забруднені вибухонебезпечними речовинами та потребують роботи з розмінування. У підвалі однієї споруди команда експедиції помітила міну, чутливу до вібрації. Білих труб від реактивних установок «Ураган» менше, але зі схилу видно розкидані скрізь танкові снаряди.
Виїзд до парку здійснено спільно з його директором Сергієм Скориком, співробітниками наукового відділу Іваном Мойсієнко та Олександром Ходосовцевим, та співробітниками служби охорони парку, а також природоохоронцем Анастасією Драпалюк.
Команда дослідила і взяла зразки ґрунту з вирв від вибухів орієнтовно ракети С-300, граду та трьох вирв від потрапляння снарядів іншого типу.
Члени експедиції задокументували пошкодження вибухами вапнякового схилу – місце зростання ковили волосистої (Stipa capillata) та ковили Лессінга (S. lessingiana) – видів занесених до Червоної книги України.
На території парку відбулося 34 пожежі і пошкоджено будівлі парку. Лінія фронту досі проходить територією нацпарку, зокрема по акваторії р. Дніпро.
Національний природний парк «Нижньодніпровський»
На сьогодні парк знаходиться на лінії фронту. Під час експедиції було оглянуто вкрай малу територію на березі р. Дніпро, але зустріч з адміністрацією та співробітниками парку не проводилася.
Парк охоплює акваторію Дніпра від Нової Каховки до злиття з Південним Бугом. За попередніми даними вплив здійснювався внаслідок затоплення техніки та можливих розливів паливно-мастильних речовин, вибухів в акваторії та забруднення вибухонебезпечними предметами.
Національний природний парк «Олешківські піски»
Парк розташований на окупованих територіях Херсонської області. Було проведено зустріч із заступником директора парку. Доступу до НПП поки немає, але відомо про лісові пожежі, забруднення вибухонебезпечними предметами, викрадену техніку.
***
Окупованими лишаються значні території України, де перебувають цінні природоохоронні об’єкти, надбання України та світу – біосферні заповідники, природні заповідники, національні природні парки, водно-болотні угіддя міжнародного значення, території Смарагдової мережі, території важливі для мігруючих птахів. Війна забирає життя та здоров’я людей і нищить нашу природу. Такий комплексний, довготривалий та масштабний вплив на дику природу відповідно до чинного Кримінального кодексу України підпадає під визначення екоциду (стаття 441).
В цей час першочерговими завданнями екологів є вивчення впливів воєнних дій на довкілля, виявлення та попередження загроз життю та здоров’ю громадян, а також шкоди природним екосистемам, спільний з юристами збір даних про екологічні злочини, фіксація порушень, збір доказів, обрахування збитків, вивчення практик з відновлення природних екосистем.
Всього екологом ЕПЛ було здійснено 13 виїздів до Київської, Чернігівської, Харківської, Донецької, Миколаївської та Херсонської областей. Під час виїздів зібрано інформацію про стан природних комплексів, відібрано проби з вирв від снарядів, проведено фотофіксацію.
МБО «Екологія-Право-Людина» вивчає різні аспекти впливів воєнних дій на довкілля з 2014 року. Аналітику, посібники та іншу більше інформації можна знайти на сайті організації.
Катерина Полянська, кандидат географічних наук, еколог МБО «Екологія-Право-Людина». За додатковою інформацією можна звертатись за адресою k.polyanska@epl.org.ua
Comments on “Вплив воєнних дій на дику природу України”