Євген Симонов
Російський парламент (Держдума) одностайно схвалив закон про денонсацію Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя. В обгрунтуванні законопроекту, поданого Урядом, зазначено: “в осяжній перспективі використання механізмів Конвенції для захисту російських водоплавних птахів не видається можливим, а участь Росії в роботі з політичної точки зору матиме винятково негативні наслідки через особливу політизацію Конвенції”.
Конвенція про водно-болотні угіддя (ВБУ) була прийнята в 1971 році в Рамсарі (Іран) для захисту боліт і місць проживання водоплавних перелітних птахів. Це найстаріша глобальна природоохоронна конвенція. СРСР ратифікував документ у 1977 році, а Росія в 1994 році внесла до списку ВБУ міжнародного значення 35 територій загальною площею близько 10 мільйонів га.
Під захистом конвенції в Росії перебувало 16 заповідників, один національний парк, 10 федеральних заказників і 47 інших природоохоронних територій, а також понад шість мільйонів гектар ВБУ, які не мають жодного іншого правового захисту, крім Рамсарської конвенції.
У конвенції беруть участь 172 держави. У листопаді 2022 року на 14-й зустрічі сторін Конвенції (СОР) країни-учасниці підписали резолюцію про «руйнівний вплив агресії РФ на екологічну ситуацію в Україні». Вона просить Договірні сторони розглянути можливість чинення тиску на Росію з метою запобігання подальшої шкоди або деградації ВБУ України. Крім того, Резолюція підкреслює, що при прийнятті державами таких заходів вони повинні гарантувати непорушність найкращих інтересів Конвенції та збереженню ВБУ. Голосування було далеко не одностайним: 50 голосів «за», 7 «проти» і 49 «утрималися». (Wang, 2023).
У червні 2023 року МЗС РФ заявило про необхідність виходу Росії з конвенції. Проти такого рішення виступили вчені, які звернулися до міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з проханням зберегти членство РФ в угоді, оскільки вона спрямована на збереження унікальних екосистем країни. Ніякої подальшої публічної дискусії не відбулося до 18 липня 2025 року, коли уряд Росії несподівано вніс до Держдуми новий законопроект.
Депозитарієм конвенції є ЮНЕСКО і «будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію після закінчення п’яти років з дати набрання її чинності для цієї Сторони, направивши письмове повідомлення про це Депозитарію».
Денонсація відбулася за день до початку XV Конференції сторін Рамсарської конвенції, яка розпочалася в Зімбабве 23 липня 2025 року. Ймовірно, Росія хоче опротестувати подання «Остаточного звіту про оцінку екологічної шкоди водно-болотним угіддям міжнародного значення в Україні в результаті агресії Російської Федерації», скласти який було наказом попередньої Конференції Сторін та заплановано до обговорення 27 липня.
На засіданні Парламенту було заявлено, що Росія не може бути членом міжнародних угод, які ставлять під сумнів належність їй природних територій у «нових регіонах», отриманих в результаті конфлікту з Україною. Під таке визначення легко підпадають будь-які угоди в рамках ООН, а Рамсарська конвенція, мабуть, обрана щоб продемонструвати рішучість РФ.
Території, які втрачають міжнародний захист у результаті виходу Росії з Конвенції, за площею дорівнюють двом Бельгіям, і їхні ресурси можуть бути цікавими видобувним галузям: болота багаті на торф і часто на вуглеводні, мілководдя – найважливіше джерело риби та інших водних біоресурсів, а місця концентрації птахів приваблюють мисливську індустрію.
Конвенція також перешкоджає нанесенню шкоди Рамсарським ВБУ в суміжних країнах, і її денонсація погіршує можливості Росії в переговорах з Монголією про запобігання будівництва гребель, здатних вплинути на дельту Селенги або Даурський заповідник. Також погіршиться взаєморозуміння з Китаєм в рамках спільної «Стратегії розвитку транскордонної мережі природоохоронних територій в басейні річки Амур» та інших спільних природоохоронних ініціатив. Китай у 2022 році прийняв комплексний закон про охорону ВБУ і вже взяв під охорону близько 1000 «водно-болотних парків».
Вихід з конвенції може бути сприйнятий як недружній крок по відношенню до Ірану, оскільки це єдина глобальна конвенція, підписана за провідної ролі цієї країни.
Росія володіє найбільшими ВБУ в світі. На території країни розташовано близько 2 мільйонів озер загальною площею (без Каспію) 370 тис. кв. км, і тут протікає 120 тисяч річок загальною довжиною близько 2.3 млн. км. Торф’яні болота займають 1.8 млн. кв. км, а протяжність морських узбережжь становить десятки тисяч кілометрів. Будучи одним з ключових типів екосистем планети, ВБУ Росії визначають на всій території Євразії кругообіг води та ряду важливих елементів, формують глобальний клімат, підтримують збереження біорізноманіття.
Великою є ймовірність того, що в результаті виходу з конвенції саме поняття «водно-болотні угіддя» поступово перестане існувати в правовому та управлінському вжитку Росії, оскільки національне законодавство про охорону ВБУ відсутнє. Тим часом саме цей клас екосистем зазнає найбільших загроз і втрат. Будуть втрачені також міжнародні зв’язки, які дозволяли обмінюватися важливою інформацією та переймати передовий досвід.
Щоб компенсувати шкоду від виходу з конвенції, Російська Федерація могла б розробити і прийняти власні законодавчі акти про охорону та моніторинг раніше визнаних міжнародних цінних ВБУ і прописати в них, зокрема, механізми міжнародного співробітництва, але в сучасній політичній ситуації це не є пріоритетом. На засіданні Держдуми Міністерство природних ресурсів та екології заявило, що думає про підготовку законів, які захистять ВБУ, які залишилися без охорони, але не представило чітких планів реалізації цього наміру.
Також читайте дослідження з цієї теми: Ванг, М. Безпрецедентна Рамсарська резолюція: Охорона водно-болотних угідь в Україні в умовах збройного конфлікту (англійською мовою). Wang, M. The Unprecedented Ramsar Resolution: Ukrainian Wetlands Protection in Armed Conflict. Neth Int Law Rev 70, 323–357 (2023). https://doi.org/10.1007/s40802-024-00246-8
Джерело головного зображення: Лотосові поля в дельті Волги, Orange Traveler
