На початку березня 2026 року в Тегерані розгорнулися апокаліптичні сцени. Після інтенсивних авіаударів по іранських нафтопереробних заводах і складах пального столиця опинилася під густим токсичним смогом. Коли сажа, сполуки сірки та важкі метали, які потрапили в повітря в результаті пожеж, опинились в зоні циклону, у місті випав «чорний кислотний дощ». Місцеві жителі повідомляли про сильне забруднення повітря, яке ускладнювало дихання, сильно подразнювало горло та очі. При цьому особливо небезпечними можуть бути довгострокові наслідки для здоров’я.
Але в той час як «темне небо» над Іраном сьогодні не сходить з перших шпальт світових газет, більш тривала й виснажлива екологічна трагедія тихо «душить» іншу частину світу. В Україні, де повномасштабна війна триває вже четвертий рік, нове дослідження виявило комплексний вплив затяжного конфлікту на атмосферу.
Дослідження, опубліковане вісьмома українськими авторами в журналі Environmental Science and Pollution Research, є першим всебічним багаторічним аналізом того, як російське повномасштабне вторгнення в Україну фізично змінило якість повітря. Використовуючи комбінацію даних з наземних станцій моніторингу та європейських супутників (Sentinel-5P TROPOMI), дослідники виявили парадокс: у країні, де повітря технічно стало «чистішим» через масштабні руйнування заводів та інфраструктури, які в результаті виробляють менше викидів, регулярно відбуваються раптові, вкрай токсичні сплески забруднення, що становить серйозну загрозу для здоров’я людей та природи.
Безпосередня загроза: токсичні шлейфи та вибухи
Дослідники розробили новий підхід для аналізу 255 підтверджених випадків, коли якість повітря різко погіршувалася безпосередньо після повітряного удару або іншого викликаного війною забруднення. Результати викликають тривогу. У середньому концентрація забруднюючих речовин зростала на 100–400% одразу після атаки. Однак у деяких випадках ці показники були перевищені настільки, що можна було говорити про локальні екологічні катастрофи.
Наприклад, коли в березні 2022 року авіабомба влучила у завод з виробництва мінеральної вати «Izovat» у Житомирі, локальна концентрація загальних зважених частинок (TSP) — твердих і рідких частинок, які знаходяться у повітрі (пил) — злетіла на 10 033%. Аналогічним чином атака безпілотників і ракет на Київ у серпні 2024 року призвела до стрибка рівня чадного газу (CO) майже на 900%. Удари по енергетичній інфраструктурі та нафтобазах неодноразово призводили до викидів величезних шлейфів діоксиду сірки (SO2) та діоксиду азоту (NO2).
Вдихання цих щільних, нехай і недовговічних хмар токсичного газу та твердих частинок несе в собі серйозні ризики, особливо для дітей, людей похилого віку та осіб із респіраторними захворюваннями.
Довгостроковий парадокс: «чисте» повітря руйнівною ціною
При аналізі довгострокових регіональних даних виникає парадокс. У багатьох великих містах України, включаючи Київ, Харків та Одесу, середні рівні NO2 та TSP насправді знизилися на 10–30%.
До війни ці райони були сильно забрудненими через інтенсивний автомобільний рух і великі промислові підприємства. Через руйнування інфраструктури та промислових комплексів викиди скоротилися. Але це зниження викидів не є перемогою для довкілля. Як зазначають автори, ці «скорочення» даються катастрофічною людською та економічною ціною — вони спричинені руйнуванням цілих міст, крахом важкої промисловості та масовою міграцією мільйонів біженців.
Брудніше паливо як ефект «блекауту»
Використання ударів по енергетиці як «прихованої» зброї також призвело до сумного регресу в якості повітря. Оскільки цілеспрямовані ракетні удари систематично руйнували енергосистему України, викликаючи масштабні «блекаути» (відключення світла), громадяни та підприємства були змушені пристосовуватись. Результатом стало масове використання тисяч дизельних генераторів та вимушений перехід електростанцій, які вціліли, з природного газу на більш брудні, сильно забруднюючі довкілля види твердого палива, такі як вугілля.
Через це рівні викидів діоксиду сірки (SO2) зросли в сильно постраждалих центральних, східних і південних регіонах. У Харкові середній рівень SO2 підскочив на 69%, тоді як у Херсоні та Кривому Розі спостерігалося зростання на 32% і 27% відповідно.
Нова географія пожеж
Війна також кардинально змінила фізичний ландшафт пожеж в Україні. Супутникові дані про теплові аномалії свідчать про вражаючий зсув. До вторгнення 2022 року пожежі в країні були переважно пов’язані з традиційним сезонним спалюванням сільськогосподарських відходів. Сьогодні сільськогосподарські пали суворо заборонені. Натомість супутники фіксують щільний, яскравий шрам теплових аномалій, скупчених безпосередньо вздовж лінії фронту — результат безперервних артилерійських обстрілів та атак дронів, які спричиняють масштабні неконтрольовані природні та лісові пожежі.
Ці пожежі викидають в атмосферу величезну кількість чадного газу та летких органічних сполук, які можуть переміщатися на великі відстані, діючи як прекурсори озону та аерозолів. Це не тільки погіршує місцеву якість повітря, але й повільно руйнує регіональні екосистеми, ґрунти та водні системи. А також має довгостроковий кліматичний вплив.
Останні дослідження з України доводять, що війна відіграє підступну роль для довкілля: вона пригнічує типові антропогенні викиди за допомогою тотального руйнування, однак лише для того, щоб замінити їх нерегулярними, гіпертоксичними забрудненнями.