Марія Шевчук
Як на поширення інвазійних видів у Чорному морі вплинуло повномасштабне вторгнення Росії в Україну? Які чужорідні види найчастіше зустрічаються в Одеській області, зокрема в Чорному морі? Чи існують загрози від “підводних мігрантів” для характерних для чорноморської екосистеми видів? Чи завжди поява нових мешканців однозначно є мінусом для всього живого? Щоб отримати відповіді на ці питання та дізнатися, як змінюється водне різноманіття, авторка статті звернулася за роз’ясненнями до українських біологів, які спеціалізуються на Чорному морі.
“Мешканців українського Причорномор’я просять повідомляти про виявлення інвазійної риби-хижака”, “В Чорному морі зафіксовано розмноження синього американського краба”. Це лише окремі заголовки регіональних новин про Чорне море, які з’явились тільки протягом літа 2025 року. Зміна клімату впливає на море та прилеглі водні артерії, створюючи сприятливе середовище існування для нових жителів. Значний вплив на екосистеми та поширення інвазійних видів мало й повномасштабне російське вторгнення в Україну. Так, наприклад, у результаті підриву греблі Каховської ГЕС великі потоки прісної води разом із водними мешканцями опинилися в морі та безпосередньо вплинули на морські популяції. Таким чином, було створено нову сторінку в історії інвазійних видів Чорного моря.
Нові мешканці Причорномор’я: позитивний вплив та ймовірні ризики
Останніми роками в Чорному морі більш активно почали фіксуватися нові жителі. Один з найбільш помітних вселенців – корейський кам’яний окунь. До трагедії на Каховському водосховищі він не зустрічався біля берегів Одеси, однак зараз стає звичайним видом, його все частіше виловлюють рибалки. Також у Сухому та Тилігульському лиманах на півдні України з’явилися кілька нових видів різних дрібних безхребетних. Не завжди зрозуміло, чи справді це пов’язано з війною чи довгий час вид просто не помічали, доки він не розмножився в достатній кількості.
Науковці спостерігають зараз появу нових видів, але підсумковий результат можна буде побачити за п’ять-шість років після закінчення війни, тому що, по-перше, всі процеси формування нових популяцій розтягнуті в часі. По-друге, науковці не одразу помічають зміни, тим більше, що зараз більшість регіонів недоступні для дослідження. Й навіть за повного доступу до всіх можливих територій, дослідження деяких видів в наукових експедиція – “задача із зірочкою”. Таким, зокрема, є американський блакитний краб (Callinectes sapidus).”Проблема в тому, що це вид, який у звичайних експедиціях зустріти доволі складно. Він дуже рухливий та швидкоплавний, його не виявляють стандартні методи моніторингу на кшталт донного черпака, який використовують для взяття донних проб. Його частіше бачать дайвери, чи ловлять за допомогою сіток рибалки, чи спостерігають відпочивальники. Нещодавно було знайдено особину з ікрою. По ній був зроблений генетичний аналіз, вперше для України, щоб знати, як розмножується цей вид“, – пояснює старший науковий співробітник Інституту морської біології НАН України Михайло Сон.
Варто зазначити, що блакитний краб, як вид, фіксується в Чорному морі вже десятки років. Однак за останні двадцять років він отримав тут більше поширення. Це пов’язано зі зміною клімату, і з окупацією територій, зокрема Криму у 2014 році, і з війною, яка триває в Україні вже 12 років. І якщо наприкінці ХХ та на початку ХХІ століть такі знахідки були випадковими, то зараз спостерігаються стабільні популяції. Подібна ситуація в річках Чорноморського регіону і з іншими видами.
Так, в гирлі Дунаю поширились прісноводні креветки роду Macrobrachium – річкова креветка японська (M. nipponense) . Вона також досить давно спостерігаються на Одещині, але останні років 5-6 через зміну клімату та повномасштабного російського вторгнення її стало набагато більше. Особливо добре вона адаптувалася в Дунаї, де для неї склалися оптимальні умови. Михайло Сон влітку їздив в експедицію в цей регіон, зробив фото креветки, яка була більша за долоню. У будь-якому місці людина може поставити рибальську сітку і туди гарантовано потрапить креветка.
Цей вид їстівний, його вилов не регулюється, на відміну від річкового раку, і не потребує охорони, оскільки це вид-вселенець. Останніми роками він став джерелом активного вилову на Дунаї для продажу. Вартість креветки варіюється від 700 до 1000 гривень за кілограм (14-20 євро). І ловити її можна цілий рік, на відміну від річкового раку з нерестовими заборонами та обмеженнями. Однак розмноження та поширення видів-вселенців несе потенційні ризики, які можуть негативно вплинути на інших мешканців.
“Ми ніколи не знаємо всіх ризиків, пов’язаних з розселенням чужорідного виду. Не можна виключати ймовірність, що від креветки до місцевих раків перейдуть якісь захворювання. Коли у нас на Дунаї були раки в хорошому стані, то Радянський Союз вивозив їх сотнями кілограм. В Одеській області був місцевий аеропорт біля озера Катлабух, звідки літаками до Франції щодня відправляли живих раків. Це не порівняти з тим, що зараз. Раки є дуже чутливими до різних паразитів, інфекцій. В Європі зараз більша частина місцевих раків вимерла від рачої чуми. І була замінена їхніми американськими родичами“, – каже Михайло Сон.
Промисловий вилов це також своєрідний спосіб регуляції популяції видів-вселенців. Японська креветка також є фінансовою підмогою для місцевого населення, яке сьогодні активно займається її виловом та продажем.
Ризики поширення інвазійних видів для Чорного моря
Головний ризик, які інвазійні види несуть для будь-якої екосистеми, полягають в тому, що вони конкурують з місцевими видами та витісняють їх. За словами провідного наукового співробітника Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Павла Гольдіна, найяскравіший приклад інвазії – це власне поширення людини земною кулею. Коли люди приходили в місця, де їх до того не було, то місцеві тварини не були адаптовані, вони не боялись людей і не знали, як від них ховатися. Приблизно те ж саме відбулося в чорноморській екосистемі з приходом двох вселенців, поява яких мала катастрофічні наслідки. Мова йде про рапану (Rapana spp.) та реброплав мнеміопсис (Mnemiopsis leidyi).
Рапана вперше була зафіксована в Чорному морі в сорокових роках ХХ століття, а мнеміопсис – у вісімдесятих. З цієї причини існує багато досліджень про негативний вплив цих видів. Мнеміопсис, не маючи природних ворогів, неконтрольовано розмножився, та почав пожирати велику кількість зоопланктону – основної кормової бази риб. Рапана стала об’єктом промислового вилову, однак цього не було досить, щоб нівелювати шкідливий вплив цього виду.
“Рапана – це такий хижий морський молюск, який повзе дном моря і їсть все, до чого може дотягнутися. Зокрема, рапана виїла повністю чорноморську устрицю, значну частину чорноморської мідії та інших двостулкових молюсків. Це призвело до екологічних наслідків: оскільки значно зменшилась біомаса мідій та інших молюсків, погіршилась якість фільтрації морської води, тому що двостулкові молюски – це основні фільтратори морської води. Відповідно, збільшився вміст біогенних елементів у товщі морській морської води, що призвело до так званого процесу евтрофікації (цвітіння). Це коли у воді стає багато органіки, через що зменшується вміст кисню, тому що весь кисень поглинається цією органікою. Як наслідок, виникає мор риби та інших тварин”, – розповідає Павло Гольдін.
Через зменшення вмісту кисню ще більше скоротилась кількість двостулкових молюсків, які беруть участь у фільтрації морської води. Особливо це гарно видно в Одесі, на прикладі північно-західної частини Чорного моря, яка історично відрізнялась багатим вмістом біогенних речовин у воді.
Крім того, за останні десятиліття зменшилось біорізноманіття на тих ділянках, де найбільш активно поширились нові мешканці Чорного моря, які не мають природних ворогів та конкурентів.
Після Каховської катастрофи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії, саме ослаблення екосистеми інвазійними видами призвело до того, що природа не змогла швидко впоратися з наслідками.
Варто зазначити, що не всі інвазійні види спричиняють такі катастрофічні наслідки для довкілля. Проте активне розмноження будь-якого нового виду може мати непередбачувані результати. Поведінка вселенців у новому місці є непередбачуваною і будь-які висновки про їхній вплив можна робити тільки після того, як популяція активно розмножиться. І, як свідчить досвід спостережень за рапаною та мнеміопсисом, ці процеси можуть зайняти десятки років.
Екологічні катастрофи під час війни та їхні наслідки: що чекає на Чорне море?
Після руйнування Каховської ГЕС та спуску води з Каховського водосховища великі потоки води потрапили до Чорного моря, а разом із ними змило види, які можуть мешкати як у морі, так і в прісній воді. Ситуація, коли схрещуються морські та прісноводні популяції одного виду може нести потенційну загрозу. Коли вони даватимуть потомство, можуть спливати рецесивні гени, тобто гени, які не активні в даний момент, але вони існують. Вони можуть проявлятися і в наступному поколінні.
У результаті може утворитися або якась нова популяція, яка сформує новий підвид, що змінить екосистему, або, навпаки, особини, вразливі до хвороб. І в підсумку може виникнути ситуація, коли популяція почне вимирати, а разом із нею зникне й вид. Провідний науковий співробітник Інституту морської біології НАН України, Юрій Квач зазначає, що ніхто не може достовірно передбачити, яким чином обернеться подібна ситуація, що чекає на такі види в майбутньому.“Одним з таких видів, який має і морську, і прісноводну популяцію, є бичок-кругляк. Це наш чорноморський бичок, який раніше був дуже поширений біля Одеси. Цей вид вважається, в принципі, солонуватоводним, він піднімався до річок і утворював там прісноводні популяції. Але все це один вид. Хоча у прісноводних популяцій генетична структура інша, схрещуватись вони з морськими родичами можуть. І це тільки один приклад. Різні маленькі рибоподібні, молюски, які утворюють як морські популяції, так і прісноводні. Купа видів, які відомі тільки дослідникам, але вони є”, – пояснює Юрій Квач.
При чому ситуація, коли між собою схрещуються різні види, такої загрози не несе. Власне, цей процес відбувається постійно, особливо у водному середовищі, тому що там відбувається зовнішнє запліднення. І сперма і ікра викидається у риб зовні, і в такій ситуації регулярно народжуються різні гібриди. Однак вони не несуть загрози екосистемі, бо у зовнішньому середовищі не стійкі, довго не живуть і не дають потомства. Схрещування різних популяцій одного виду несе велику небезпеку, оскільки їхнє потомство є більш стійким і може призвести до прихованої інвазії. Адже нові види, за сприятливих умов та активного розмноження, можуть витіснити корінні.
Наразі дослідження продовжуються, однак воєнний стан диктує свої обмеження. Біологи працюють по всій акваторії Одеської затоки, досліджують дельтові ділянки, мають дозволи на роботи у Дунайському біосферному заповіднику. Останній межує з Румунією, тому для роботи у ньому спеціально отримується дозвіл від прикордонних загонів. Також велике значення має робота в лиманах Одеської області, яка дає можливість уявити про стан біорізноманіття в Чорному морі.
“Ми можемо працювати, по-перше, в пляжних зонах, які відкриті. Також у нас деякі лимани фактично мають морські екосистеми, наприклад, Тилігульський або Тузловський лимани, ми там працюємо теж. Тобто, дослідження провести можливо, просто ми станом на сьогодні, на жаль, не можемо дати цілісної картини. Коли нам треба інформація з відкритого моря, то туди потрапити неможливо. Є розуміння, що ми заручники ситуації, яка склалась, тому що це ж не ми почали війну”, – зазначає Юрій Квач.
Сьогодні науковці можуть лише констатувати, що в Чорному морі з’являються нові види. Зміни відбуваються й через те, що абсолютно неконтрольовано переміщається російський військовий флот, виникають розливи нафти через використання “тіньового флоту”. Однак провести повноцінне дослідження того, як війна впливає на екосистеми Чорного моря, можна буде лише після її завершення.
Читати більше:
- Чорне море загоює рани: 4 місяці після Каховської катастрофи
- Міни, затонулі кораблі, знищені заповідники – що ми знаємо про вплив російської війни на Чорне та Азовське моря
- Загрози біологічних інвазій внаслідок повномасштабного російського вторгнення в Україну
Ця стаття опублікована в рамках проекту Клімат Контент Пул
Головне зображення: Чорноморська фауна значно збідніла через вселенців. Джерело: Іван Страхов
