Після початку війни Світовий банк, ЄС, ООН та уряд України запровадили серію звітів для оцінки збитків та потреб у відновленні (RDNA (Rapid Damage and Needs Assessments — «Швидка оцінка завданих збитків та потреб»)). Ці документи об’єднують дані про руйнування з розрахунками фінансування відновлення, однак їхня екологічна складова викликає питання.
Остання версія RDNA5 є значно скороченою — 63 сторінки замість майже 200 раніше. Автори перейшли до спрощених моделей та усереднених коефіцієнтів, замінивши детальний аналіз. Це пов’язано з обмеженим доступом до даних, закритими реєстрами та призупиненням екологічних перевірок.
Стабілізація лінії фронту у 2024–2025 роках призвела до стандартизації руйнувань, тому звіт не пропонує нових рішень. RDNA 5 фактично оновлює вже відомі оцінки збитків, які сягають близько 600 млрд доларів. Основний фокус змістився на прискорення фінансування та створення механізмів освоєння коштів, включаючи відповідність програмі Ukraine Facility.
Однак спрощення аналізу посилює ризики для довкілля. Екологічний збиток агрегується в загальні категорії, ігноруючи особливості руйнування екосистем. Принцип «Відбудувати краще, ніж було» часто залишається декларацією, тоді як на практиці природоохоронні норми є послабленими.
Таким чином, RDNA демонструє конфлікт між швидкістю відновлення та сталим розвитком. Ключове завдання — забезпечити контроль за використанням коштів та дотримання екологічних стандартів, щоб відновлення не призвело до втрати біорізноманіття.