Щомісяця редакція UWEC ділиться з нашими читачами основними новинами з медіа та аналізом екологічних наслідків війни в Україні. Як завжди, ми раді відгукам читачів, які ви можете залишати, коментуючи тексти, пишучи нам (editor@uwecworkgroup.info) або звертаючись до нас через соціальні мережі.
CEOBS публікує попередню оцінку впливу на довкілля першого року повномасштабного вторгнення
Дослідницька група Conflict and Environment Observatory (CEOBS) у співпраці з Zoї Environment Network опублікувала огляд екологічних наслідків російської війни в Україні, порівнюючи екологічну ситуацію в країні до та після повномасштабного вторгнення. До лютого 2022 року основними екологічними проблемами України були типові для індустріальної країни забруднення та нестача води, побутові та промислові відходи, якість повітря.
Україна з 2014 року проголошує намір переорієнтуватися на європейські «зелені цінності», зокрема перехід до зеленої економіки. Проте наявність окупованих територій, таких як Крим та частини Донецької та Луганської областей, де неможливо було провести повний екологічний аналіз, ще більше ускладнювало роботу дослідників.
У звіті представлені основні наслідки війни для довкілля, такі як бомбардування промислової та енергетичної інфраструктури, небезпека радіаційного забруднення, руйнування в містах і сільській місцевості (наприклад, зруйнована інфраструктура), ліквідація відходів будівельних матеріалів у результаті обстрілу боєприпасами та бойових дій тощо, а також вплив війни на водну інфраструктуру та прибережне і морське середовище. Опублікований у формі інфографіки звіт також показує вплив війни на розвиток відновлюваної енергетики — тему, яка рідко висвітлювалася в ЗМІ у контексті екологічних наслідків війни. Звіт ілюструє систему прийняття рішень екологічних питань і показує процедури, яких дотримуються різні установи – від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів до місцевих інспекцій. Проте, як не дивно, у дослідженні не враховано роль НУО – основи українського екологічного руху – та їхню приналежність до значної кількості проектів, спрямованих на відновлення довкілля.
У звіті містяться рекомендації щодо аналізу та усунення екологічних наслідків війни, які становлять особливий інтерес і включають як секторальні, так і загальні пропозиції. Рекомендації мають різні цілі: підвищення рівня та якості моніторингу і аналізу; розробку спеціальних пропозицій та аналізів; підвищення якості стандартів та оцінки ризиків; залучення громадян до вирішення проблем; пошук фінансування проектів; навчання спеціалістів; та забезпечення стандартизації аналізу екологічних наслідків.
Доступ до звіту: «Екологічні наслідки війни проти України. Попереднє дванадцятимісячне оцінювання (лютий 2022 – лютий 2023). Резюме та рекомендації».
CEOBS та Zoї Environment Network часто публікують звіти та рекомендації щодо оцінки екологічних наслідків вторгнення в Україну. Наприклад, вони розробляють документи до Екологічної угоди для України, яку ми вже описувалив нашому попередньому огляді.
У лютому група опублікувала додаток до угоди під назвою «Оцінка шкоди довкіллю в Україні». У ньому відзначається відсутність зібраних даних про екологічні наслідки російського вторгнення та пропонується вдосконалити методологію збору та аналізу даних про екологічну шкоду. Доповнення рекомендує покращити збір, зберігання та аналіз польових даних, використовуючи комплексну стратегію збору та зберігання даних, яка відповідає найкращим світовим практикам і стандартам Гаазького реєстру збитків, а також шляхом створення плану моніторингу, який буде інтегрований у стратегічний план відновлення України.
Екодія оголошує волонтерський проект зі збору даних про шкоду довкіллю, завдану війною
Київська екологічна організація запустила проект інтерактивної карти для збору даних про злочини проти природи після початку повномасштабного вторгнення.
З серпня 2022 року збір даних здійснюється волонтерами, які збирають інформацію за такими категоріями: вплив на екосистеми, ядерна безпека, енергетична безпека, пошкодження промислових об’єктів, забруднення відходами тваринництва та вплив на морські екосистеми.
Наразі тринадцять волонтерів працює над проектом. Їхній основний підхід полягає в пошуку відкритої інформації, як-от доступної на каналах Telegram і в ЗМІ, з подальшою її перевіркою. Дані заносяться в таблиці, де потім використовуються для заповнення та оновлення карти. Лише за 18 місяців волонтерської роботи зафіксовано 1549 злочинів проти довкілля.
Залучення волонтерів та цивільних осіб для документування злочинів проти природи в умовах повномасштабної війни є важливою роботою та допомагає збирати ы опрацьовувати великі обсяги даних. Ці дані не тільки підтримають розрахунок репарацій і компенсацій за завдані збитки, але й допоможуть сформулювати план відновлення країни. Волонтери також можуть надати допомогу в моніторингу біорізноманіття на територіях, які постраждали під час бойових дій, а також відстежувати поширення інвазійних видів і визначати, які місцеві види постраждали внаслідок цього найбільше. Платформа iNaturalist може допомогти в цьому процесі.
Нова платформа для збору даних про наслідки війни
Свідок – ресурс для збору інформації про злочини та наслідки війни; він дозволяє громадянам подавати подробиці про загибель цивільних осіб і військових. Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України у своєму періодичному виданні digest, а також про те, що цей ресурс також збирає інформацію щодо екологічної шкоди, заподіяної під час війни.
Метою збору інформації про злочини проти природи є притягнення країни-агресора до відповідальності за екоцид. Свідчення громадян пізніше можна використовувати в міжнародних судах, маючи необхідну базу даних очевидців.
У цьому проекті також збирається інформація про забруднення водних і повітряних ресурсів, заміновані території, знищення біорізноманіття, вбивства тварин та інші значні наслідки для довкілля.
Ініціатива підтримана благодійним фондом «ШІ заради добра» та колективом «Соняшник» .
Вплив війни та санкцій на російські ліси
Незалежне російське екологічне видання «Смола» підготувало текст про те, як розрив із Заходом вплинув на російську (і білоруську) лісопромисловість.
У липні 2022 року лісозаготівельні галузі Росії та Білорусі потрапили під санкції, що означало заборону на експорт деревини з цих країн до Європейського Союзу. До повномасштабної війни експорт до ЄС становив 14% продажів російської деревини. Основні міжнародні системи сертифікації для сталого управління лісами, такі як FSC і PEFC також вийшли з Росії та Білорусі.
Заблокований доступ до екологічно чутливих західних ринків і вихід сертифікуючих організацій, звісно, негативно вплинули на правила управління лісами. Хоча більшість компаній досі намагаються дотримуватися принципів сталого розвитку, деякі інші зухвало вирубують цінні ділянки лісу. Проте, як зазначає автор статті, зниження попиту на деревину призвело лише до незначного скорочення лісозаготівель. Лісопереробна промисловість просто падає і дуже повільно реагує на зміни.
На зміну міжнародним сертифікаторам прийшли місцеві відповідники, такі як «Лєсной еталон» (лісовий еталон), «Устойчівий лєс» (сталий ліс) та інші. Однак їхній вплив є обмеженим у порівнянні, наприклад, з FSC. Крім того, російські компанії не виявляють особливого інтересу до закупівлі сертифікованої деревини. Наприклад, одним з основних споживачів сертифікованої продукції з деревини в Росії був McDonalds, який використовував її для виробництва паперових пакетів. Компанія, яка прийшла на зміну, «Вкусно – і Точка» мало цікавиться сертифікацією і готова працювати з будь-якою лісозаготівельною компанією.
Щоб покрити збитки від скорочення експорту (у 2021 році Росія експортувала в країни ЄС лісопродукції на $3 млрд), Москва переорієнтувала свій ринок на схід. Основним споживачем російської целюлози сьогодні є Китай. Однак деякі компанії, наприклад ті, що виробляють деревні гранули та панелі, не змогли адаптуватися після втрати доступу до західних ринків. Тим не менш, сектор в цілому адаптувався, і сьогодні приблизно 92% російської деревини, що продається, припадає на азіатський ринок.
На завершення автор статті зазначає, що санкції та відхід міжнародних сертифікаційних органів у зв’язку з вторгненням Росії в Україну не мали конструктивного впливу на лісову галузь Росії. Спостерігається незначне зниження обсягів лісозаготівлі, але більшість лісозаготівель зараз відбувається без сталої сертифікації. У будь-якому випадку, російська деревина досі надходить на ринки Європи та США через треті країни, такі як Киргизстан, Узбекистан, В’єтнам та інші.
Колишнє Каховське водосховище знову під водою
Території Великого Лугу, звільнені після руйнування Каховської ГЕС, переживають весінню повінь вперше за півстоліття. Як зазначає у коментарі медіаресурсу texty.org.ua молодший науковий співробітник Інституту зоології імені Шмальгаузена НАН України Григорій Коломіцев, повені є типовою ситуацією для територій у пониззі Дніпра. Сьогодні ми спостерігаємо процеси, які є природними для незарегульованих ділянок річкової заплави.
Незважаючи на руйнівні та катастрофічні наслідки війни, ми також стаємо свідками здатності природи відновлювати свої природні ритми там, де зменшується або зникає антропогенне навантаження. Швидке відновлення природи в цьому регіоні дає надію та віру в те, що Україна може так само швидко відновитися після закінчення війни.
