Вікторія Губарева
6 червня о 02:50 за повідомленням Служби безпеки України (СБУ) російські окупаційні війська підірвали греблю Каховського водосховища, одного з найбільших водосховищ не лише України, а й Європи. Експерти вже порівнюють наслідки з Чорнобилем і називають це “найбільшою техногенною катастрофою за останні десятиліття”.
Вибух зруйнував 11 із 28 секцій водосховища. Орієнтовно ширина пробою — 177 метрів. Величезна маса води, середній об’єм якого дорівнює 18 200 мільйонів м3, почала стрімко спускатись вниз за течією, затоплюючи всі населені пункти на своєму шляху.
Як заявили офіційні представники України, знесення греблі в Новій Каховці є воєнним злочином. Відповідно до статті 56 Додаткового протоколу I 1977 року Женевської конвенції руйнування гребель і дамб вважається зброєю масового знищення і воєнним злочином невибіркової дії.
В Офісі Генерального прокурора зазначили, що за фактом підриву окупантами Каховської ГЕС вже розпочато розслідування за статтею екоцид.
В цій статті ми підсумовуємо наслідки, які вже настали через півтори доби після події. Ці дані жахають, проте, все ще не є остаточними.
Подібний теракт був передбачуваним. Чи співпали ймовірні та реальні наслідки?
За словами президента Володимира Зеленського, Україна готувалась до загрози підриву російськими військовими злочинцями Каховської ГЕС, оскільки росіяни замінували станцію ще у минулому році. Про це голова держави заявив на прес-конференції до Дня журналіста 6 червня.
У своїх останніх дослідженнях цього минулого доктор наук з державного управління і доцент Зелінський, передбачаючи подібний теракт російськими військами, та говорячи про використання води, як зброї, змоделював можливі наслідки від підривів гребель водосховищ України.
Науковець передбачив, що у випадку руйнування греблі буде повністю або частково затоплена територія загальною площею 340 км2 з розташованими на ній 43 населеними пунктами та проживаючим в них населенням у кількості 125 тис. осіб.
Важливо звернути увагу, що науковець розглядав варіант повного знищення греблі, а як ми описали вище, вибухом вдалось знищити менше половини її секцій.
Про можливий підрив та ймовірні сценарії підриву греблі UWEC Group писали в одному з попередніх матеріалів.
Наразі точних даних щодо площі підтоплених територій немає: за прогнозами вода продовжуватиме розливатись кілька днів, після чого рівень почне падати. Проте за попередніми оцінками, кількість постраждалих від катастрофи людей значно більша: еколог Максим Сорока закликав інші регіони України приймати до 400 тисяч біженців.
“Це чисельність населення, яке знаходилося в прямій залежності від Каховського водосховища та його гідротехнічного рівня. Немає водосховища – відбуваються соціально-економічні та відповідні демографічні зміни. Біженці – це люди які вимушені переїхати із населених місць через нові нестерпні обставини. Як порахував: відкрив демографічний довідник та пройшовся по усім громадам які залежать від Каховського водосховища. Від цієї цифри відняв 40%”, — таке пояснення надав експерт щодо кількості постраждалих від підриву ГЕС.
До 280 тонн мастил, які були в агрегатах та трансформаторах ГЕС, створили плівку на поверхні води та осядуть на дно затопленої місцевості
На засіданні РНБО, яке скликали 6 червня через підрив Каховської ГЕС, розповіли, що в Дніпро вже потрапило 150 тонн машинного мастила, також є ризик подальшого витоку ще понад 300 тонн у річку.
Генеральний директор держкомпанії “Укргідроенерго”, яка є оператором Каховської ГЕС, Ігор Сирота вже також підтвердив розлив мастила з агрегаторів і трансформаторів:
“На станції було в агрегатах і трансформаторах більше 450 тонн мастила. Ми сьогодні розуміємо, що більше 150 тонн точно уже потрапило в річку, а решта – ми будемо розуміти, чи зруйновані трансформатори, турбіни, тому що там знаходиться турбінне і трансформаторне мастило. І це, звичайно, буде мати екологічні наслідки”.
Еколог Максим Сорока пояснює, що мастило, про яке йдеться — це велика кількість ПММ (паливно-мастильних матеріалів) та ЗОР (змащувально-охолоджуючих рідини), які містяться в турбінах та механічних агрегатах гідроелектростанції.
За словами експерта, 150 тонн — це реальна і навіть недооцінене цифра: “Якщо по мінімуму взяти суму з усіх агрегатів, то там має бути десь 280 тонн. У будь-якому випадку — це дуже багато”.
Вторинні наслідки: епідеміологічні ризики, розлив хімікатів, забруднення сполуками азоту та фосфору
Змітаючи все на своєму шляху, проходячи через територію підприємств та населених територій, вода забруднюється хімічними речовинами з промислових підприємств, змішується зі стічними водами тощо.Епідеміологічні ризики та ризики забруднення водних ресурсів збільшуються в рази.
Наразі еколог Максим Сорока вже прокоментував нагальну ситуацію:
- Залив вигрібних ям, мереж каналізації, водовідведення та інших очисних споруд неминуче призведе до забруднення водної маси (проте це не найгірший сценарій).
- Враховуючи специфіку агропромислової території та неочікуваний характер подій, затоплені склади та інші об’єкти збереження хімічних засобів захисту рослин та добрив. Це вже погано, особливо для добрив. Оцінити збитки вкрай складно.
- Затоплення та водна ерозія неминуче призведуть до вторинного забруднення водної маси зваженими речовинами, біогенними елементами (сполуки азоту та фосфору). Чи має це серйозні наслідки, можна буде сказати через 5-10 днів.
Вода, що розповсюджується територіями, буде забруднена речовинами, які десятиліттями накопичувались на дні Каховського водосховища
Крім того, на дні Каховської ГЕС могло бути багато небезпечних для здоров’я речовин, які внаслідок її підриву можуть становити значну небезпеку для людей на підтоплених територіях, — про це також зазначили в МОЗ України.
Мова йде про важкі метали та інші забрудники з викидів промислових підприємств міст Запоріжжя, Дніпро, Кам’янське, які накопичувались на дні водосховища. Еколог Євген Сімонов, у коментарі службі ВВС пояснив:
“Можна припустити, що в результаті прориву будуть зноситися вниз по течії токсичні відкладення, розташовані безпосередньо біля самої греблі. Інші токсичні наноси залишаться лежати по берегах Дніпра, і будуть розноситися пиловими бурями, поки там не з’явиться рослинність“.
Це також несе відповідні ризики й для населення: безпечної питної води в регіоні може не стати. У Telegram-каналі Міністерства охорони здоров’я повідомили, що хімікати, збудники інфекційних хвороб із кладовищ, вбиральнь, сміттєзвалищ — можуть опинитися у криницях та відкритих водоймах на території, підтопленій внаслідок підриву греблі ГЕС країною-терористом.
Все це врешті потрапить до Чорного моря. Якими будуть наслідки?
Перша інформаційна хвиля новин, які стосувались шкоди від підриву ГЕС для довкілля містила в собі інформацію про опріснення моря. Деякі екологи, наприклад, Максим Сорока поставились до цього твердження скептично, та пояснюють, простими словами, що прісна вода з Каховського водосховища буквально стане “краплею в морі”.
Олексій Василюк, голова Української природоохоронної групи також пояснив, що сама по собіпрісна вода загрози для моря не несе:
“Вихід такої великої кількості річкової води тимчасово може опріснити окремі ділянки Чорного моря. Втім, зважаючи, що йдеться про акваторію Дніпро-Бузького лиману, що протягом тисячоліть наповнювалась водами Дніпра і Південного Бугу, цей вплив навряд буде мати катастрофічні наслідки”, — пише еколог.
Значно більшої шкоди екосистемі Чорного моря завдасть потрапляння у воду великої кількості інших домішок, про які ми писали вище:
- Паливно-мастильні матеріали є токсичними для гідробіонтів і можуть утворювати плівку на поверхні води.
- Забрудники з каналізацій, сільськогосподарських підприємств тощо, можуть вплинути на різні групи живих організмів – від планктону до китоподібних.
- Важкі метали та інші забрудники, які накопичувались на дні водосховища у поєднанні із літніми спекотними умовами може спровокувати масовий розвиток мікроорганізмів та водоростей і спричинити цвітіння води зі всіма негативними наслідками цього явища.
- Збільшення цвітіння та зменшення солоності, на думку директора Науково-дослідної установи “Український науковий центр екології моря” Віктора Коморіна вплине на зоопланктон, рибу та дельфінів. Мертвий фітопланктон буде опускатися на нижні шари моря й поглинати “велику кількість кисню”, перетворюючи кисневі зони на сірководневі. Це буде впливати на мешканців морського придоння.
Від підриву Каховської ГЕС постраждають абсолютно всі ланки живих істот, які населяли територію водосховища або жили нижче за течією Дніпра
Через підрив греблі ГЕС під загрозою знищення можуть опинитися сотні видів живих організмів, з яких 71 вид тварин та 32 види рослин включені до Світового Червоного списку МСОП, а також Європейського Червоного списку, Червоної книги України та Червоного списку Херсонської області.
Еколог Владислав Балінський розказав, що наслідки підриву греблі Каховського водосховища матимутьглобальний екологічний характер для чорноморського регіону. За його словами, унікальна природна екосистема заплавної частини Дніпра від Нової Каховки до Дніпровсько-Бузького лиману, а це понад 80 тисяч гектар природної території “Нижньодніпровський”, фактично знищена.
“Техногенна катастрофа такого масштабу значно перевищує адаптивну здатність плавневого біотопу. Сотні острівців, ділянки унікального заплавного лісу, заливні луки та степові ділянки нижніх схилів з усіма мешканцями змиті у море”, — коментує еколог.
Це ще один фактор, який може вплинути на знищення різних видів тварин, адже військові дії на Півдні України, які досі продовжуються, також впливають на кількість популяції різних видів тварин. Так, наприклад, в одному з попередніх матеріалів ми вже писали про шкоду, яка нанесена дрібним ссавцям.
“Відбувся катастрофічний вплив на популяції глобально вимираючих видів ссавців. Так, затопленні 70% світової популяції мишівки Нордмана, що може призвести до її зникнення в майбутньому. Знищено до 50% популяції сліпака піщаного, до 50% популяції ємуранчика Фальц-Фейна”, — коментує загрозу від підриву греблі для дрібних ссавців голова Української природоохоронної групи Олексій Василюк.
Деякі видів птахів, які гніздилися на Херсонщині, можуть зникнути з регіону, а на відновлення гніздових колоній знадобиться до 10 років
Як заявляє еколог Владислав Балінський, під загрозою шлюбний сезон птахів та період гніздування.
До такого ж висновку дійшов й Олексій Василюк. У своєму звіті про наслідки підриву ГЕС він робить прогнози про те, що через майже повне зникнення Каховського водосховища на цій території зникне низка видів птахів, які гніздяться в цих місцях. Постраждали й ті птахи, які знаходяться в зоні затоплення, а це — десятки тисяч особин:
“Саме в плавнях нижнього Дніпра зосереджені найбільші в регіоні колонії чапель та інших колоніальних птахів. Слід зазначити, що катастрофічний вплив застав птахів в період гніздування, зокрема наявності пташенят. Часу на створення нових колоній і повторні виводки вже немає. Повторне гніздування не призведе до появи здатних до міграцій пташенят до кінця літа”, — пояснює експерт.
За словами експерта, деякі птахи втратять свої гніздові колонії, проте зможуть відновити свою чисельність за 3-7 років. Більше часу, 5-10 років, знадобиться на відновлення чисельності низки хижих птахів, наприклад лунів.
Україна вже втратила величезний запас прісноводної риби. Аби вийти на попередній рівень, знадобиться десятиліття
6 червня Міністерство охорони здоров’я України попередило, що протягом найближчих днів до Херсонської та Запорізької областей через стрімке падіння рівня води буде спостерігатися мор риби. Дуже скоро почали перетворюватись на реальність, і на наступний день МОЗ України повідомило про початок масового мору риби на Дніпропетровщині.
На думку еколога Олексія Василюка, впливів катастрофи на рибні ресурси є одним з найбільших.Про це він пише у своєму звіті про наслідки підриву ГЕС:
“Каховське водосховище, як і плавні Нижнього Дніпра, є одними з найбільших в Україні місць концентрації прісноводних промислових видів риб. На момент теракту, лише у Каховському водосховищі нараховувалось не менше ніж 43 види риб, з яких 20 видів мають промислове значення (річні улови складали до 2,6 тис. тонн). На відновлення таких запасів знадобиться мінімум 7-10 років”, — коментує експерт.
Олексій Василюк також пояснює, що всі місця нересту і основний обсяг води, що є середовищем існування риб, — знищено. Нерест більшості видів припадає на кінець весни – початок літа, саме в цей час діє нерестова заборона – особливий режим “тиші” на водних об’єктах, коли не проводять промисел, коли передбачено обмеження руху моторних суден тощо.
“Унаслідок швидкого випорожнення водосховища на осушених ділянках мілководь опинилася майже вся рибна молодь, відтепер приречена на загибель. Це підірве результати нересту в довгостроковому періоді”, — зауважує експерт.
Крім того, у результаті обміління Каховського водосховища, скоріш за все, припинить своє існування зимувальна яма в акваторії Республіканської затоки на території Національного природного парку “Кам’янська Січ”. Також під загрозою обміління перебувають зимувальні ями в акваторіях Гаврилівської, Дудчанської заток та затоки в районі смт Нововоронцовка (суміжні з межами ”НПП “Кам’янська Січ”).
“Переважна більшість всіх риб, що населяли водосховище буде віднесена у море і загине у солоній воді”, — вважає Олексій Василюк.
Підрив греблі міг призвести до ядерної катастрофи. Її вдалося уникнути, проте ризики залишаються
ГЕС розташована на водосховищі, що охолоджує Запорізьку АЕС, найбільшу в Європі та одну з десяти найбільших у світі. Вода з Каховського водосховища необхідна, щоб станція отримувала підживлення для конденсаторів турбін і систем безпеки ЗАЕС.
В Енергоатомі заявили, що зниження рівня води у Каховському водосховищі напряму не впливає на зниження рівня води у ставку-охолоджувачі ЗАЕС.Президент ДП «НАЕК «Енергоатом» Петро Котін наголосив:
“І в самому ставку на ЗАЕС, і у так званих чашах басейнів… утримується нормальний рівень води, який в них був до підриву греблі Каховської ГЕС”. Якщо ж вода у ставку-охолоджувачі ЗАЕС опускатиметься, її потрібно буде “додавати”, і є певні алгоритми, як це робити:
“З вересня 2022 року енергоблоки ЗАЕС не працюють, тому активного забору води зі ставка-охолоджувача не відбувається і поки не було необхідності його підживлювати. Та навіть якщо у Каховському водосховищі взагалі не буде води, проект передбачає заходи його підживлення. Одним з останніх є використання підземної води зі свердловин на майданчику ЗАЕС”.
Енергоатом моніторить ситуацію і слідкує за діями рашистів на ЗАЕС разом з іншими міжнародними організаціями, що присутні на станції, зокрема, МАГАТЕ. Проте ризики все одно залишаються:
“ЗАЕС — зараз не головна проблема. Сам факт окупації АЕС людьми, які підірвали ГЕС, загрожує АЕС та всьому світові. Різке падіння води у Каховському водосховищі створює ризики та проблеми для інженерних мереж безпеки АЕС”, — також прокоментував ситуацію експерт Максим Сорока.
Вікторія Губарева – українська екологічна журналістка, експертка, авторка ЕкоРубрики.
Більше про наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС можна прочитати у підготованих експертами Робочої групи UWEC матеріалах та наданих коментарях іншим ЗМІ:
SBS, Радиo Свобода, та інші опублікували коментарі Євгена Сімонова
Звіт про наслідки для дикої природи опублікувала ГО Українська природоохоронна група
Джерело головного зображення: CNN
Comments on “Підрив Каховської ГЕС: Якими будуть наслідки для довкілля?”