Дорогі друзі!
Головними подіями червня цього року стали конференції та презентації досліджень щодо екологічних наслідків підриву греблі на Каховській ГЕС. Хороша новина – короткострокові наслідки виявились не такими катастрофічними, як побоювалися експерти. Пилові бурі не розвинулися, опріснення та цвітіння Чорного моря зупинилося протягом кількох місяців, на дні колишнього Каховського водосховища розрослися не інвазійні види, а місцеві – верби та тополі. Проте сама катастрофа порушила два важливі питання, які й сьогодні залишаються актуальними для довкілля України та регіону – як притягнути до відповідальності агресора за скоєний екоцид та як відбуватиметься відновлення країни після закінчення війни. Детальніше про підсумки конференцій та результати досліджень, присвячених роковинам підриву греблі на Каховській ГЕС, читайте у нашому традиційному ревью:
За рік українськими вченими було організовано понад п’ять експедицій на дно колишнього Каховського водосховища. Дослідження велися в безпосередній близькості від лінії фронту, тому повноцінний аналіз провести поки що не вдалося. Крім того, немає жодних даних з лівого берега Дніпра, який особливо постраждав під час спуску води. Також не варто забувати, що війна продовжується. Загроза нових катастроф та забруднення зберігається. Так, як і раніше, у зоні ризику знаходиться розташована на березі Каховського водосховища Запорізька АЕС. Поки що ж ви можете ознайомитися з попередніми результатами минулих експедицій, які дають надію на “зелене майбутнє” України:
Питання водних ресурсів взагалі можна назвати наріжним для цієї війни. Саме постачання Північно-Кримського каналу називалося експертами однією з можливих причин повномасштабного вторгнення Росії до України. Однак “водне питання” війна не вирішила. Більше того, сучасні дослідження показують, що за належного управління та модернізації аграрного та інфраструктурного сектору Крим здатний самостійно забезпечити себе водними ресурсами. Варто сподіватися, що так і станеться після окупації півострова. Докладніше про проблемні водні ресурси півострова читайте у статті нашого експерта Євгена Симонова:
У червні також пройшла Ukraine Recovery Conference, де продовжилося обговорення питань “зеленого відновлення” України. На жаль, військові потреби все ще є пріоритетними для країни, а вирішення такого гострого питання, як енергетична безпека, полягає в індустріальному ключі – будівництво АЕС, ГЕС, які розглядаються як компромісні “зелені” рішення. Проте екологічні організації продовжують виступати за більш амбітні цілі у проектах відновлення України. Про підсумки конференції читайте у статті української журналістки Вікторії Губаревої:
Війна змінює порядок природи, змушуючи живі організми змінювати свої звички та адаптуватися. Насамперед це стосується мігруючих видів, наприклад, птахів. Руйнування звичних для гніздування територій, збої у роботі цивільної авіації, обстріли та бойові дії впливають практично на всі види птахів, у тому числі на хижих, які змушені змінювати свої ареали. Усе це призводить до екологічних наслідків, порушуючи екосистемний порядок. Докладніше про вплив війни на популяцію хижих птахів в Україні читайте у статті Вікторії Губаревої та Станіслава Вітера.
Більше текстів та новин про екологічні наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну ви знайдете на нашому сайті, у Twitter (X), Facebook і Telegram.
Бажаємо вам сил та світу!
Овчинников Олексій, редактор UWEC Work Group